ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Прочитаний уривок, де згадується турецький султан Осман та його паніка після вторгнення запорожців у табір, йдеться про подію Хотинської війни.

Хотинська війна (1621 р.) — це військовий конфлікт між Річчю Посполитою (до складу якої входило і українське козацтво на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним) та Османською імперією.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет під літерою «В» зображує гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

• Він відомий тим, що разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, чим забезпечив підтримку від козацтва для його освітньої та релігійної діяльності.

• У 1620 році він домігся відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій, ліквідованої після Берестейської унії 1596 року.

• Сагайдачний відіграв ключову роль у Хотинській війні 1621 року, де козацьке військо допомогло Речі Посполитій розгромити турецьку армію.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі.

Цитата Михайла Грушевського стосується Люблінського сейму 1569 року, на якому була укладена Люблінська унія, що призвела до утворення Речі Посполитої — федеративної держави Польського королівства і Великого князівства Литовського.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя. «Панщина».

Форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю залежного селянина власним реманентом у господарстві землевласника, називається панщина.

Панщина — це відробіткова рента, обов'язкова й безоплатна праця залежних селян (тяглих) на землі феодала власним інвентарем. Це саме та форма ренти, про яку йдеться в питанні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Папа Римський Інокентій IV обіцяв князеві Данилу Галицькому військову допомогу для організації хрестового походу проти Золотої Орди (монголів).

Ця обіцянка була дана як частина угоди, за якою Данило Романович погодився прийняти королівський титул (коронація відбулася у 1253 році). Метою Папи було створення військового союзу християнських держав Східної Європи проти монголів і розширення впливу католицької церкви. Однак, обіцяна допомога так і не надійшла, і Данило змушений був самостійно протистояти Орді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Пам'ятка давньоруської літератури, що містить ці настанови, — це «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Цей твір є дидактичним (повчальним) і містить морально-етичні та політичні настанови князя Володимира Мономаха своїм синам і всім нащадкам, закликаючи до милосердя, працьовитості, християнської доброчесності та справедливого управління.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

На карті жирною лінією позначено кордони Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий значно розширив межі Київської Русі. На карті видно, що територія держави простягається від Балтійського моря (де засновано місто Юр'їв, або Дерпт) до Чорного моря та Тмутаракані на Кавказі, а на заході включає Червенські міста (Белз, Перемишль, Берестя), які він відвоював у Польщі. Це був період найбільшої територіальної могутності Київської Русі, що відповідає зображеним на карті кордонам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

Початок карбування перших давньоруських монет (золотників і срібників) за часів князя Володимира Великого (зображений на монетах) був безпосередньо пов'язаний із запровадженням християнства як державної релігії Київської Русі у 988 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.

Із діяльністю давньоруської правительки Ольги пов'язано встановлення норм данини («устави», «уроки») та створення осередків князівської влади на місцях («погости», «становища»).

Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами через надмірні збори данини, княгиня Ольга провела низку реформ. Її метою було запобігти подібним конфліктам у майбутньому та зміцнити централізовану владу в державі. 

• «Уроки» — фіксовані розміри данини для кожного племені.

• «Погости» — місця збору данини та осередки князівської адміністрації.

Відповідь – Г.