Друга Малоросійська колегія діяла з 1764 по 1786 рік під керівництвом Петра Рум’янцева. Її головною метою була повна інтеграція українських земель до складу Російської імперії та ліквідація залишків автономії Гетьманщини.

1. Проведено ревізію населення, худоби, землі, споруд: Йдеться про знамениту «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769 рр.). 

4. Уведено загальноросійські судові установи: Протягом діяльності колегії традиційні козацькі суди поступово замінювалися на імперські відповідники. 

5. Упроваджено намісництва, що поділялися на повіти: У 1781 році було ліквідовано полково-сотенний устрій Гетьманщини. 

Правильна відповідь – Г 1, 4, 5.

Відповідно до «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» П. Орлика найвища виконавча влада належала гетьманові та генеральній старшині.

Конституція Пилипа Орлика (1710 р.) стала першим документом у Європі, який фактично запроваджував поділ влади на три гілки та обмежував абсолютну владу монарха (гетьмана).

Правильна відповідь – Б.

Ліквідація магнатського землеволодіння, панщини, масове покозачення селянства, формування нової еліти суспільства на основі козацької старшини відбулися в результаті національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Саме Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.) призвела до найрадикальніших соціальних та політичних змін, які докорінно трансформували українське суспільство.

Правильна відповідь – Г.

Перебіг подій, відображений на карті, відповідає періоду. Від початку збройного виступу до Зборівського договору.

Карта відображає основні, переможні кампанії першого року Національно-визвольної війни (1648–1649 рр.), які передували укладенню Зборівського мирного договору 1649 року.

Таким чином, карта охоплює події від початку повстання (Січ) до Зборівської битви, яка завершилася укладенням договору, що й позначило кінець першого періоду війни.

Правильна відповідь – А.

Цю програму дій проголосив Б. Хмельницький.

Ця цитата належить Богдану Хмельницькому і була висловлена ним під час його тріумфального в'їзду до Києва наприкінці 1648 року, або під час переговорів із польськими послами на початку 1649 року.

Ці слова є свідченням переростання Національно-визвольної війни з локального козацького повстання в боротьбу за створення повноцінної української держави.

Правильна відповідь – Б.

Укладення Берестейської унії 1596 року стало найсуттєвішою подією, що вплинула на активізацію українського національно-культурного руху кінця XVI — початку XVII ст.

Причина активізації: Унія, яка проголосила об'єднання православної та католицької церков на українських і білоруських землях під зверхністю Папи Римського (утворення греко-католицької або уніатської церкви), спричинила глибокий розкол в українському суспільстві.

Правильна відповідь – Г.

Географічні назви Базавлук, Микитин Ріг, Чортомлик, Олешки пов’язані з місцями розташування Запорозьких Січей.

Ці місця є послідовними осередками Війська Запорозького Низового. Загалом за час існування Запорізької Січі її місце розташування змінювалося вісім разів.

Правильна відповідь – А.

Формування козацької старшини на Запорозькій Січі в ХVІ — на початку ХVІІ ст. відбувалося шляхом виборів.

На Запорозькій Січі , яка була військово-політичною організацією, що базувалася на принципах козацької демократії, посади козацької старшини (кошовий отаман, суддя, писар, осавул та ін.) були виборними.

• Вибори проводилися на загальновійськовій раді (Коло), де кожен козак мав право голосу.

• Виборність старшини була одним із фундаментальних принципів життя Запорозької Січі.

Правильна відповідь – Г.

Панщина — це форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника.

Панщина — це, по суті, трудова повинність селянина на користь пана (землевласника). Це була відробіткова рента (один із видів феодальної ренти), яка вимірювалася днями роботи селянина на панській землі (фільварку) зі своїм інвентарем.

Правильна відповідь – А.