ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

1. Шляхта – панівний привілейований суспільний стан у Королівстві Польському, Великому князівстві Литовському, а згодом – Речі Посполитій, наділений широкими політичними, майновими правами та свободами. Шляхту було звільнено від більшості податків. Представники шляхти засідали в сеймі, на якому визначали основні вектори державної політики, обирали того, хто правитиме, і мали засоби впливу на монарха (Б).
2. Козацтво – соціальний феномен, що поєднав в собі риси військового стану, вільної громади та державотвірної сили. Головним військово-політичним центром козацтва була Запорозька Січ, яку зазвичай поділяли на 38 куренів – військово-адміністративних одиниць. Курінь був як окремим загоном із кількох сотень козаків, так і великою житловою будівлею (В).
3. Магдебурзьке право – форма міського самоврядування в Європі, яке поширилося на деякі українські міста із середини XIV ст. і звільняло їх від влади феодалів. Самоврядування здійснював спеціальний орган влади – магістрат. Економічну діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя та судочинство в містах, наділених магдебурзьким правом, регулювала власна система правових норм (Д).
4. Цех – міська корпорація (об'єднання) ремісників одного або споріднених фахів, створена для захисту їхніх інтересів, регулювання виробництва, контролювання якості товарів. Повноправними членами цеху були лише майстри, які мали власні майстерні, інструменти та учнів. Плата за членство була обов’язковим вступним внеском для підмайстрів, які прагнули стати майстрами. Окрім грошової суми, претенденти мали підтвердити свою майстерність (А).

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Правильне поєднання суспільно-політичних змін на західноукраїнських землях із реакцією австрійської (імперської) влади:

• 1 – Г (розгортання революційних виступів під час «весни народів» – проголошення імператорського патенту «Про ліквідацію панщини та інших повинностей у Галичині»). Щоб заспокоїти селянство та не дати йому підтримати польський національний рух під час революції 1848 року, імператор поспіхом видав цей патент у квітні 1848 року (раніше, ніж в інших регіонах імперії).

• 2 – В (посилення українсько-польського протистояння... – ініціювання політики «нової ери»). Наприкінці ХІХ ст. (1890 р.) через загрозу війни з Росією австрійський уряд прагнув стабілізувати ситуацію в Галичині. Влада виступила посередником, щоб примирити українців та поляків, обіцяючи поступки українському руху в обмін на лояльність.

• 3 – Д (включення західноукраїнських земель до складу володінь австрійських Габсбургів – проведення реформ Марії-Терезії та Йосифа І). Одразу після приєднання Галичини (1772 р.) та Буковини (1774 р.) імперська влада розпочала модернізацію нових окраїн через реформи в аграрній, релігійній та освітній сферах.

• 4 – А (пробудження соціальної і національної свідомості підавстрійських українців – заборонення цензурою фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая»). Діяльність «Руської трійці» та видання ними у 1837 році першого альманаху народною мовою викликали переляк і спротив як австрійської бюрократії, так і консервативного духовенства, через що книгу було заборонено.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Перший Всеукраїнський церковний собор 1921 р. проголосив автокефалію Української Православної Церкви. Майже одноголосно Василя Липківського було обрано митрополитом Київським і всієї України. Перехід Київської церкви під зверхність Московського патріархату 1686 р. було визнано неканонічним, а богослужіння мало вестися української мовою (Г).
2. Гетьман Павло Скоропадський 14 листопада 1918р. затвердив законопроєкт про заснування Української академії наук– критично важливої установи для розбудови Української держави та розвитку національної культури. Президентом УАН було обрано Володимира Вернадського, секретарем – Агатангела Кримського (В).
3. На Всеукраїнському національному конгресі, скликаному у квітні 1917 р., Головою Української Центральної Ради (УЦР) було обрано Михайла Грушевського. Конгрес визначив курс на національно-територіальну автономію України, а УЦР стала вищим представницьким органом українського народу (А).
4. Симон Петлюра, уклавши Варшавську угоду 1920 р., сподівався за допомогою союзників-поляків звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки. За умовами українсько-польського військово-політичного союзу Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою; Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя; українці та поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії (Б).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

1. «Друга хвиля» масових арештів дисидентів повʼязана зі зміною політичного керівництва в УРСР 1972 року. Петра Шелеста було усунено з посади першого секретаря КПУ та призначено Володимира Щербицького, за якого репресії набули системного характеру. КДБ УРСР провів спецоперацію «Блок», спрямовану на нейтралізацію українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху (В. Стус, І. Світличний, Є. Сверстюк, І. Калинець, В. Чорновіл та інші), і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва (Б).
2. Ліквідація рад народного господарства (раднаргоспів), в рамках масштабної економічної реформи Косигіна 1965 року, означала відмову від територіального принципу управління промисловістю і будівництвом та повернення до галузевої системи (міністерств). Цей крок було спрямовано на відновлення вертикальної системи керування економікою (Г).
3. Стаття 6 ухваленої 1978 року Конституції УРСР проголошувала Комуністичну партію Радянського Союзу провідною та спрямовуючою силою радянського суспільства, що юридично закріплювало її монополію на владу, тобто однопартійну політичну систему (Д).
4. Після підписання СРСР Гельсінського Заключного акта Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі 1975 р., правозахисники почали відкрито вимагати від влади дотримання міжнародних зобов'язань, апелювали до міжнародних норм, фіксуючи порушення прав людини в СРСР. Створена 1976 р. Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) ознаменувала організаційне оформлення дисидентського правозахисного руху (В).

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Б Цитата стосується подій 1238 р., коли Данило Галицький в битві під Дорогичином здобув перемогу над рицарями-хрестоносцями й повернув порубіжні землі Русі. Ця блискавична перемога зупинила експансію тевтонських лицарів на південно-західні руські землі та зміцнила позиції Галицько-Волинської держави.

А В уривку розповідається як Данило Галицький напередодні монгольської навали заволодів Києвом і поставив своїм тисяцьким Дмитра, який згодом очолив героїчну оборону міста 1240 р. від військ хана Батия.

В В уривку описано події 1245 р., коли князь Данило змушений був вирушити до Золотої Орди. Він визнав зверхність хана Батия, отримав ярлик на княжіння, що дало змогу зберегти владу, відвернути руйнівні походи та виграти час для укріплення держави.

Г В уривку йдеться про події 1253 р., коли Данило Романович, задля зміцнення зв'язків із європейськими правителями та сподіваючись на допомогу папи Римського в організації антимонгольської коаліції, прийняв корону від папського легата і став королем Русі.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Г проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР) відбулося 22 січня 1918 р. Четвертим універсалом Центральної Ради

А Директорія УНР прийшла до влади внаслідок антигетьманського повстання в листопаді-грудні 1918 р. 

В укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею, відомої як «пакт Пілсудського – Петлюри», відбулося у квітні 1920 р.

Б Другий Зимовий похід Армії УНР («Листопадовий Рейд») 1921 р. було організовано з метою підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

В Левко Лук’яненко 1959 р. зініціював створення Української робітничо-селянської спілки (УРСС) – першої дисидентської організації ненасильницького спротиву, що ставила за мету вихід України зі складу СРСР.

А Левко Лук’яненко брав участь у створенні 1976 р. правозахисної організації – Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ), діяльність якої ґрунтувалася на положеннях Загальної декларації прав людини та на розділах Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі щодо поваги до прав людини.

Б Левко Лук’яненко написав чернетку тексту Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 р.

Г Левко Лук'яненко брав участь як кандидат від Української республіканської партії (УРП) у перших виборах Президента України, які відбулися 1 грудня 1991 р.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено браслет із пластини бивня мамонта, знайдений на Мізинській стоянці – археологічній пам'ятці пізнього палеоліту поблизу однойменного села на Чернігівщині, на правому березі річки Десни (на картосхемі – 3).

Зовнішню поверхню браслета вкрито глибоким різьбленням із меандровим (безперервним геометричним візерунком) орнаментом, який, імовірно, мав не лише естетичну, а й сакральну функцію.

Також на картосхемі позначено розташування:

• найдавнішої на території України палеолітичної стоянки поблизу селища Королеве на Закарпатті (на картосхемі – 1);
• Кирилівської стоянки – археологічної памʼятки пізнього палеоліту, віднайденої на вул. Кирилівській у Києві (на картосхемі – 2);
• поховання в печері Киїк-Коба у східній частині Кримських гір, де було виявлено найдавніші рештки неандертальця  на території України (на картосхемі – 4).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі грубою лінією позначено межі Русі-України (Київської держави) за часів князювання Олега (882–912 рр.).

Князь Олег (Віщий), бувши опікуном малолітнього Ігоря Рюриковича, 882 року вирушив із Новгорода в похід на Київ. Припускають, що його запросила туди місцева знать, невдоволена розпочатою князем Аскольдом християнізацією.

За «Повістю минулих літ» Олег підступно вбив Аскольда та Діра й став правити, об’єднавши східнослов’янські землі в єдину державу зі столицею в Києві.

Влада Києва поширилася не лише на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.

Раннє Київське князівство Аскольда охоплювало лише землі полян, древлян, дреговичів і південно-західних сіверян.

Князь Святослав значно розширив територію держави, приєднавши землі в'ятичів, уличів, тиверців. Вона охоплювала величезні території від Поволжя до Дунаю.

Володимир приєднав Червенську Русь (міста Перемишль, Червень, Белз, Волинь), завоював землі ятвягів на балтійському напрямку.

Правильна відповідь – Б.