ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

З початком Першої світової війни 1914 р. на заклик Головної української ради (ГУР) долучитися до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокільського й пластового рухів. Так було започатковано легіон Українських січових стрільців (УСС).

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали першим національним військовим формуванням та символом відродження українського збройного чину.

Сотні УСС боронили карпатські перевали, відзначилися в боях за гори Маківка (1915 р.), Лисоня (1916 р.), під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі стрілками позначено шлях просування австро-німецьких військ у лютому – квітні 1918 р.

Цю операцію було проведено, щоб допомогти УНР відновити контроль над українськими землями, захопленими більшовиками. Її було розпочато відповідно до умов Берестейського мирного договору, укладеного 9 лютого 1918 р. між Українською Народною Республікою та Центральними державами.

Більшовики намагалися запобігти просуванню німецько-австрійських військ утворенням квазідержав – «Одеської радянської республіки», «Донецько-Криворізької республіки», «Радянської соціалістичної республіки Тавриди». Вони користувалися тим, що в Берестейському мирі не було чітко визначено кордони України.

Однак це не спинило просування військ Центральних держав і військ УНР, які впродовж березня-квітня 1918 р. повністю звільнили територію України від більшовиків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Самоліквідація національних комуністичних партій – Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), Української комуністичної партії (укапістів) – відбувалася переважно за часів нової економічної політики (НЕПу) під тиском Кремля та Комінтерну задля встановлення партійної монополії більшовиків.

Керівництво РКП(б) прагнуло максимально централізувати управління та категорично не допускало існування ідеологічно близьких, але автономних національних організацій.

Згодом, у 1930-х рр., колишні члени ліквідованих націонал-комуністичних партій були звинувачені в «націоналістичних ухилах» (зокрема в «хвильовізмі», «скрипниківщині» тощо) і практично повністю знищені сталінським режимом під час Великого терору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Колективізація – це політика радянської влади, спрямована на примусове об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи (колективні господарства).

Цей процес супроводжувався грубим порушенням принципу добровільності, насильницьким «розкуркуленням» (ліквідацією заміжніх селян як класу) та повним знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала її задля остаточного встановлення командно-адміністративної системи, забезпечення тотального державного контролю над сільськогосподарським виробництвом та викачування його ресурсів (перекачування коштів із села в місто) для проведення форсованої індустріалізації.

Офіційне проголошення курсу Комуністичної партії на суцільну колективізацію відбулося на Пленумі ЦК ВКП(б) у листопаді 1929 р. (після публікації статті Сталіна «Рік великого перелому»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Під час Другої світової війни на Тегеранській (1943 р.) і Ялтинській (1945 р.) конференціях було підтверджено наміри лідерів антигітлерівської коаліції створити нову глобальну міжнародну організацію, засновану на принципі суверенної рівності всіх держав – Організацію Об'єднаних Націй (ООН).

Щоби в майбутній ООН Радянський Союз мав більшу кількість голосів та вагоміший вплив під час розв'язання глобальних політичних питань, Йосип Сталін виступив з ініціативою включення окремих радянських республік до числа членів-засновників організації.

Для юридичного обґрунтування цього наміру у 1944 р. було внесено зміни до конституцій СРСР та УРСР, які надавали Україні формальне право виходу на міжнародну арену. Того ж року Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР (який очолив Дмитро Мануїльський).

Унаслідок цих маневрів УРСР 1945 р. (на конференції в Сан-Франциско) стала однією з держав-засновниць та перших членів ООН.

Відновлення прав зовнішнього представництва радянської України стало суто пропагандистською акцією сталінського режиму. Вона мала на меті продемонструвати світові нібито існування «суверенної радянської української держави», а також повністю нейтралізувати міжнародну підтримку українського національно-визвольного руху (ОУН та УПА).

Правильна відповідь – Г.

Нацистські агітаційні плакати періоду окупації України (1941–1944 рр.) цинічно закликали місцеве населення їхати на роботу до Третього Райху.

Плакат «Німеччина кличе вас – їдьте з охотою на працю до Німеччини!» штучно створював ілюзію добровільної та комфортної поїздки. Насправді ця пропаганда була безпосередньо пов'язана з явищем остарбайтерства – примусовим вивезенням цивільного населення з окупованих територій на німецькі підприємства та в сільське господарство.

Плакат «Виїжджайте на ремісничу працю... Повернете досвідченими фахівцями» підступно спекулював на національних почуттях українців та обіцянках професійного зростання.

В реальності українці та інші вихідці зі Сходу мали найнижчий соціально-правовий статус серед іноземних робітників, отримували мізерну платню та були зобов'язані носити на одязі спеціальний розпізнавальний знак «OST».

Вони працювали по 12 годин на добу шість днів на тиждень, їх утримували в спеціальних закритих таборах під охороною, а за найменшу провину чи спробу втечі остарбайтерів карали смертю або ув’язненням у концтаборах.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

На фото зображено титульну сторінку українського самвидавного журналу «Український вісник» (1970–1972 рр.), засновником і першим головним редактором якого був В’ячеслав Чорновіл.

Цей незалежний часопис став головним рупором українського дисидентського руху, що об'єктивно інформував суспільство про порушення прав людини, цензуру, арешти та репресії проти української інтелігенції.

На сторінках журналу активно публікували заборонені художні твори, гостру публіцистику та історичні дослідження шістдесятників, зокрема й тих авторів, які вже перебували у радянських таборах за сфальсифікованими політичними статтями.

Видання «Українського вісника» відіграло вирішальну роль у поширенні самвидаву в період загострення кризи радянської системи та заклало міцний фундамент для майбутнього відновлення державної незалежності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Запровадження мораторію на смертну кару – офіційне призупинення виконання смертних вироків без юридичного скасування самої міри покарання – відбулося в Україні 1997 р.

Цей важливий правовий крок став однією з головних обов'язкових умов для набуття повноправного членства України в Раді Європи (1995 р.) та остаточного дотримання міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини.

Повне скасування смертної кари як виду покарання (визнання її неконституційною) відбулося наприкінці 1999 р. – на початку 2000 р. завдяки рішенню Конституційного Суду України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

В уривку йдеться про Революцію Гідності, яка розпочалася в Україні наприкінці 2013 р.

Це був масовий суспільний спротив, першопричиною якого стала раптова відмова тогочасного вищого керівництва держави від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Початкові євроінтеграційні гасла та прагнення цивілізаційного вибору дали безперервному мітингу першу назву – Євромайдан.

Після масштабного застосування сили проти мирних протестувальників та висунення вимог щодо повного оновлення державної системи, захисту демократичних свобод і подолання корупції, ця протестна акція переросла в національно-патріотичний рух і отримала назву Революція Гідності.

Правильна відповідь – А.