ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Самоліквідація національних комуністичних партій – Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), Української комуністичної партії (укапістів) – відбувалася переважно за часів нової економічної політики (НЕПу) під тиском Кремля та Комінтерну задля встановлення партійної монополії більшовиків.

Керівництво РКП(б) прагнуло максимально централізувати управління та категорично не допускало існування ідеологічно близьких, але автономних національних організацій.

Згодом, у 1930-х рр., колишні члени ліквідованих націонал-комуністичних партій були звинувачені в «націоналістичних ухилах» (зокрема в «хвильовізмі», «скрипниківщині» тощо) і практично повністю знищені сталінським режимом під час Великого терору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Колективізація – це політика радянської влади, спрямована на примусове об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи (колективні господарства).

Цей процес супроводжувався грубим порушенням принципу добровільності, насильницьким «розкуркуленням» (ліквідацією заміжніх селян як класу) та повним знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала її задля остаточного встановлення командно-адміністративної системи, забезпечення тотального державного контролю над сільськогосподарським виробництвом та викачування його ресурсів (перекачування коштів із села в місто) для проведення форсованої індустріалізації.

Офіційне проголошення курсу Комуністичної партії на суцільну колективізацію відбулося на Пленумі ЦК ВКП(б) у листопаді 1929 р. (після публікації статті Сталіна «Рік великого перелому»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Під час Другої світової війни на Тегеранській (1943 р.) і Ялтинській (1945 р.) конференціях було підтверджено наміри лідерів антигітлерівської коаліції створити нову глобальну міжнародну організацію, засновану на принципі суверенної рівності всіх держав – Організацію Об'єднаних Націй (ООН).

Щоби в майбутній ООН Радянський Союз мав більшу кількість голосів та вагоміший вплив під час розв'язання глобальних політичних питань, Йосип Сталін виступив з ініціативою включення окремих радянських республік до числа членів-засновників організації.

Для юридичного обґрунтування цього наміру у 1944 р. було внесено зміни до конституцій СРСР та УРСР, які надавали Україні формальне право виходу на міжнародну арену. Того ж року Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР (який очолив Дмитро Мануїльський).

Унаслідок цих маневрів УРСР 1945 р. (на конференції в Сан-Франциско) стала однією з держав-засновниць та перших членів ООН.

Відновлення прав зовнішнього представництва радянської України стало суто пропагандистською акцією сталінського режиму. Вона мала на меті продемонструвати світові нібито існування «суверенної радянської української держави», а також повністю нейтралізувати міжнародну підтримку українського національно-визвольного руху (ОУН та УПА).

Правильна відповідь – Г.

Нацистські агітаційні плакати періоду окупації України (1941–1944 рр.) цинічно закликали місцеве населення їхати на роботу до Третього Райху.

Плакат «Німеччина кличе вас – їдьте з охотою на працю до Німеччини!» штучно створював ілюзію добровільної та комфортної поїздки. Насправді ця пропаганда була безпосередньо пов'язана з явищем остарбайтерства – примусовим вивезенням цивільного населення з окупованих територій на німецькі підприємства та в сільське господарство.

Плакат «Виїжджайте на ремісничу працю... Повернете досвідченими фахівцями» підступно спекулював на національних почуттях українців та обіцянках професійного зростання.

В реальності українці та інші вихідці зі Сходу мали найнижчий соціально-правовий статус серед іноземних робітників, отримували мізерну платню та були зобов'язані носити на одязі спеціальний розпізнавальний знак «OST».

Вони працювали по 12 годин на добу шість днів на тиждень, їх утримували в спеціальних закритих таборах під охороною, а за найменшу провину чи спробу втечі остарбайтерів карали смертю або ув’язненням у концтаборах.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

На фото зображено титульну сторінку українського самвидавного журналу «Український вісник» (1970–1972 рр.), засновником і першим головним редактором якого був В’ячеслав Чорновіл.

Цей незалежний часопис став головним рупором українського дисидентського руху, що об'єктивно інформував суспільство про порушення прав людини, цензуру, арешти та репресії проти української інтелігенції.

На сторінках журналу активно публікували заборонені художні твори, гостру публіцистику та історичні дослідження шістдесятників, зокрема й тих авторів, які вже перебували у радянських таборах за сфальсифікованими політичними статтями.

Видання «Українського вісника» відіграло вирішальну роль у поширенні самвидаву в період загострення кризи радянської системи та заклало міцний фундамент для майбутнього відновлення державної незалежності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Запровадження мораторію на смертну кару – офіційне призупинення виконання смертних вироків без юридичного скасування самої міри покарання – відбулося в Україні 1997 р.

Цей важливий правовий крок став однією з головних обов'язкових умов для набуття повноправного членства України в Раді Європи (1995 р.) та остаточного дотримання міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини.

Повне скасування смертної кари як виду покарання (визнання її неконституційною) відбулося наприкінці 1999 р. – на початку 2000 р. завдяки рішенню Конституційного Суду України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

В уривку йдеться про Революцію Гідності, яка розпочалася в Україні наприкінці 2013 р.

Це був масовий суспільний спротив, першопричиною якого стала раптова відмова тогочасного вищого керівництва держави від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Початкові євроінтеграційні гасла та прагнення цивілізаційного вибору дали безперервному мітингу першу назву – Євромайдан.

Після масштабного застосування сили проти мирних протестувальників та висунення вимог щодо повного оновлення державної системи, захисту демократичних свобод і подолання корупції, ця протестна акція переросла в національно-патріотичний рух і отримала назву Революція Гідності.

Правильна відповідь – А.

1 – А В уривку йдеться про зʼїзд князів у Києві 1223 р. Напередодні монгольські війська розгромили основні сили половців, і ті звернулися до руських князів за допомогою. На зʼїзді князі вирішили виступити в похід разом із половцями, щоб зупинити ворога на підступах до своїх земель. Похід завершився нищівною поразкою союзного русько-половецького війська на річці Калці через брак єдності та неузгодженість дій союзників.

2 – Б У цитаті описано битву на Синіх Водах 1362 р., у якій литовсько-руське військо під проводом князя Ольгерда розбило орди трьох татарських беїв. Унаслідок цієї перемоги Київщина, Поділля та Чернігово-Сіверщина звільнилися від золотоординської залежності й увійшли до складу Великого князівства Литовського.

3 – Г В уривку з Галицько-Волинського літопису описано облогу та штурм Києва монголами 1240 р. Нищівний похід хана Батия, підкорення та спустошення Переяславського, Чернігівського, Київського та Галицько-Волинського князівств призвели до встановлення золотоординського панування (залежності), яка полягала в отриманні князями ханських намісницьких грамот (ярликів), сплаті данини (ординського виходу), відбуванні військової повинності та особистій покорі правителів.

4 – В У цитаті з «Повісті минулих літ» описано знаменитий похід київського князя Святослава Ігорьовича проти Хозарського каганату 965 р., унаслідок якого Хозарська держава зазнала нищівної поразки та згодом припинила своє існування. Однак, ліквідація «хозарського бар'єра» відкрила шлях для нових хвиль кочових орд зі Сходу – зокрема печенігів, які стали серйозною загрозою для кордонів Русі.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1 – В Після придушення польського повстання 1830–1831 рр. царський уряд ухвалив рішення створити Імператорський університет Святого Володимира в Києві (1834 р.), який, окрім освітньої діяльності, мав активно сприяти імперській політиці з русифікації населення Правобережної України.

2 – Д Зважаючи на революційні події під час «Весни народів» (1848–1849 рр.), уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно скасувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Унаслідок цієї реформи селяни отримали особисту свободу та ставали власниками наділів за умови сплати викупу.

3 – Г Глибока криза феодально-кріпосницької системи та закордонні походи російської армії зумовили активізацію опозиційних рухів. У середовищі дворянських військових виникли таємні організації, зокрема Південне товариство в Україні. Його члени виступали за ліквідацію самодержавства й кріпацтва, а після придушення виступу в Петербурзі зорганізували повстання Чернігівського полку (яке тривало з 29 грудня 1825 р. до 3 січня 1826 р.).

4 – А Одним із найвагоміших здобутків діяльності громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький) стало видання в Будапешті 1837 р. першого на західноукраїнських землях альманаху «Русалка Дністровая», написаного розмовною українською мовою.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.