ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Компанійці – професійне наймане козацьке формування, створене за часів гетьманства Дем'яна Многогрішного (1669–1672 рр.).

Компанійці були елітною частиною війська й виконували різноманітні завдання, включно із захистом гетьмана, участю в численних військових операціях, охороною порубіжжя, веденням розвідки.

Основною причиною створення цього особливого військового формування була потреба в добре підготовлених воїнах, які могли б швидко реагувати на різні загрози.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Занепад Речі Посполитої і Перший поділ її територій 1772 р. став точкою відліку для утворення нової адміністративно-територіальної одиниці в межах володінь династії Габсбургів – Королівства Галичини та Лодомерії, яке проіснувало до 1918 р.

Цей коронний край став однією з найбільших провінцій у складі Австрійської монархії, поступаючись лише Угорщині.

Королівство включало дві основні частини: Східну Галичину, де більшість населення становили українці, та Західну Галичину, до складу якої входили польські території.

Спочатку край був поділений на округи – дистрикти.

Столицею Королівства Галичини та Лодомерії став Львів, де правив призначений губернатор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Швидкому економічному зростанню Наддніпрянської України у другій половині XIX ст. найбільше сприяло скасування кріпосного права 1861 р.

Отримавши особисту свободу, селяни через масове малоземелля часто йшли працювати на заводи, фабрики та в шахти, забезпечивши промисловість дешевою вільнонайманою робочою силою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

Кооперативний рух став потужним інструментом самоорганізації західноукраїнського селянства та стримував різкий сплеск трудової еміграції. Однак він не міг ліквідувати її першопричину – малоземелля.

Кооперативні товариства (споживчі, кредитні, сільськогосподарські) були порятунком від лихварів, знижували витрати й підвищували прибутки селян, протистояли тиску великих землевласників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Автор сатиричної поштівки 1915 р. під назвою «Росіяни повертаються з трофеями зі Львова» висміює мародерство російської армії під час її відступу з Галичини. 

На листівці зображено, як російські солдати везуть на підводі награбоване добро: предмети побуту, домашнє начиння.

Так завершувалася 10-місячна російська окупація Східної Галичини внаслідок потужного Горлицького прориву австро-німецьких військ (травень – червень 1915 р.).

Інші пропоновані варіанти не відповідають змісту карикатури.

Для російської армії успішними були Галицька битва 1914 р. й Брусиловський прорив 1916 р., внаслідок яких було окуповано частини Галичини й Буковини.

Росіяни у червні 1917 р. здійснили спробу наступу, однак вона завершилася провалом, і до Львова вони не дійшли.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На фото Дмитро Донцов – лідер Союзу визволення України, ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, який ідейно сформував і загартував покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках за Українську державу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Курултай – це вищий представницький орган самоврядування кримськотатарського народу.

Перший Курултай відкрився у грудні 1917 р. в Бахчисараї, що знаменувало підйом кримськотатарського національного руху періоду Української революції 1917–1921 рр., засвідчило волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.

З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, головою якого став Номан Челебіджихан.

Перший Курултай кримськотатарського народу проголосив створення Кримської Народної Республіки й ухвалив демократичну Конституцію.

Однак утвердитися молодій кримськотатарській державі не судилося. У середині січня 1918 р. більшовики захопили Крим і розігнали Курултай.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На картосхемі темним кольором позначено територію Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Впродовж 1920-х рр. у Радянській Україні впроваджували коренізацію (у формі українізації) – політичний курс більшовиків в СРСР, спрямований на зміцнення влади через залучення представників корінних народів до управління та підтримку національних мов і культур.

Коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її та карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Політичний статус західноукраїнських земель у міжвоєнний період характеризувався, у цілому, відсутністю власної державності й належного українського самоврядування, політичним безправ'ям, дискримінацією.

Західноукраїнське населення у складі Польщі (Східна Галичина, Західна Волинь) зазнавало полонізації, економічної дискримінації (політика осадництва, штучне обмеження промислового розвитку «східних кресів»), «умиротворення» силами поліції та армії.

Румунська влада здійснювала жорстку політику асиміляції українського населення Північної Буковини й Бессарабії, що супроводжувалося масовою румунізацією, репресіями та економічною експлуатацією.

На відміну від сусідніх територій під владою Польщі чи Румунії, чехословацькому періоду властиві відсутність жорсткої асиміляції, демократичний устрій, свобода слова та друку. Підкарпатська Русь 1938 р. отримала автономію, а в березні 1939 р. було проголошено незалежність Карпатської України.

Однак після окупації Угорщиною Закарпаття угорська влада проводила жорстку політику мадяризації, обмежувала права місцевого населення.

Правильна відповідь – А.