ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На картосхемі темним кольором позначено територію Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Впродовж 1920-х рр. у Радянській Україні впроваджували коренізацію (у формі українізації) – політичний курс більшовиків в СРСР, спрямований на зміцнення влади через залучення представників корінних народів до управління та підтримку національних мов і культур.

Коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її та карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Політичний статус західноукраїнських земель у міжвоєнний період характеризувався, у цілому, відсутністю власної державності й належного українського самоврядування, політичним безправ'ям, дискримінацією.

Західноукраїнське населення у складі Польщі (Східна Галичина, Західна Волинь) зазнавало полонізації, економічної дискримінації (політика осадництва, штучне обмеження промислового розвитку «східних кресів»), «умиротворення» силами поліції та армії.

Румунська влада здійснювала жорстку політику асиміляції українського населення Північної Буковини й Бессарабії, що супроводжувалося масовою румунізацією, репресіями та економічною експлуатацією.

На відміну від сусідніх територій під владою Польщі чи Румунії, чехословацькому періоду властиві відсутність жорсткої асиміляції, демократичний устрій, свобода слова та друку. Підкарпатська Русь 1938 р. отримала автономію, а в березні 1939 р. було проголошено незалежність Карпатської України.

Однак після окупації Угорщиною Закарпаття угорська влада проводила жорстку політику мадяризації, обмежувала права місцевого населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

Зображений плакат присвячено річниці депортації кримськотатарського народу, яка розпочалася 18 травня 1944 р.

Радянська влада звинуватила кримських татар у зраді та співпраці з нацистами. За наказом із Москви бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на Кримському півострові, і відправили його до віддалених районів Радянського Союзу.

У центрі зображення – головний національний символ кримських татар тамга, оповита синьо-жовтою стрічкою, що символізує єдність, солідарність і спільну боротьбу українського та кримськотатарського народів проти тоталітарних режимів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

На цьому радянському агітаційному плакаті відображено одну з головних економічних «надпрограм» Микити Хрущова часів десталінізації під гаслом «Догнати і перегнати Америку!» (зокрема за показниками виробництва м'яса, молока та масла на душу населення).

Визначені керівництвом СРСР завдання були нереалістичними та не відповідали реальним економічним можливостям і матеріально-технічній базі колгоспів. Як наслідок – у Радянському Союзі виник гострий дефіцит базових продуктів (м'яса, молока, масла, а згодом і хліба).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

На цьому радянському сатиричному плакаті висвітлено гостру хронічну хворобу радянської планової економіки – гонитву за кількісними показниками на шкоду якості продукції.

Усвідомлюючи кризову ситуацію, радянське керівництво розпочало масштабну економічну реформу 1965 р. (реформу Косигіна).

Головним інструментом цієї реформи став госпрозрахунок – метод управління, який частково повертав підприємствам фінансову самостійність і стимулював матеріальну зацікавленість. Замість абстрактного «виконання плану» головним показником ставав обсяг реалізованої продукції. Частина отриманого прибутку залишалася на підприємстві.

Проте реформу згодом було згорнуто.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Ця цитата відображає економічні принципи політики «перебудови» (1985–1991 рр.) в СРСР, започаткованої Михайлом Горбачовим.

Принцип «гласності» передбачав пом'якшення цензури, відкрите обговорення проблем підприємств, викриття зловживань керівництва, оприлюднення реальних економічних показників, які раніше приховували.

На підприємствах створювали нові органи – ради трудових колективів, які мали право брати участь в обговоренні планів, розподіленні прибутків і фондів підприємства. Було запроваджено виборність керівників.

Попри наміри, поєднання соціалістичного планування та елементів ринкової економіки призвело до провалу реформ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Цей текст – фрагмент Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум), підписаного 1994 р. лідерами України, США, Великої Британії та Росії.

Країни-гаранти зобов'язалися: поважати незалежність, суверенітет та чинні кордони України, не порушувати її територіальної цілісності.

Російська Федерація грубо й цинічно порушила всі взяті на себе зобов'язання, розпочавши 2014 р. окупацію Криму та війну на Донбасі.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1 – Д В уривку із «Повісті минулих літ» описано передумови повстання деревлян 945 р. Київський князь Ігор порушив тодішні правила збирання данини (полюддя), за що розгнівані деревляни вбили його.

2 – В В уривку із «Повісті минулих літ» йдеться про створення язичницького пантеону князем Володимиром Великим – першу масштабну спробу релігійної реформи в Київській державі з метою об'єднати розрізнені племена.

3 – Б У цитаті з «Повісті минулих літ» розповідається про укладення важливого військово-політичного союзу між Київською державою і Польщею, що є проявом шлюбної дипломатії Ярослава Мудрого, який увійшов в історію як «тесть Європи».

4 – А У цитаті з «Повісті минулих літ» передано легендарну версію розселення та походження східнослов'янських племінних союзів.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

1 – Д Петро Гулак-Артемовський – письменник, науковець, перекладач, викладач; автор першої української романтичної балади «Рибалка», антикріпосницької сатиричної байки «Пан та собака».

2 – Г Григорій Квітка-Основ'яненко – перший український прозаїк, основоположник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі; автор повістей «Маруся», «Конотопська відьма», комедій «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» та багатьох інших творів.

3 – В Михайло Максимович – науковець-енциклопедист, ботанік, зоолог, натураліст, історик, археолог, етнограф, фольклорист, філолог, професор університету Святого Володимира в Києві та перший його ректор, укладач «Збірника малоросійських пісень».

4 – Б Михайло Остроградський – провідний математик XIX ст., член-кореспондент Паризької академії наук, Туринської, Римської та Американської академій.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.