ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Політика «нової ери» (1890–1894 рр.) – спроба українсько-польського компромісу за участю австрійського уряду та громадських діячів Наддніпрянщини. Вона передбачала культурно-освітні й господарські поступки з боку австрійських і польських владних кіл в обмін на лояльність українців до імперії Габсбургів.

З-поміж головних здобутків «нової ери»:

• відкриття у Львівському університеті кафедри історії України на чолі з Михайлом Грушевським;
• реорганізація Літературного товариства імені Шевченка в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) із виділенням державних субсидій;
• створення першого українського страхового товариства «Дністер»;
• заснування української гімназії в Коломиї.

Угоду гостро розкритикували галицькі радикали, які вважали поступки полякам надмірними. Зрештою, польська сторона також виявилася не готовою до повного рівноправ’я, що й призвело до розриву домовленостей.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

В уривку схарактеризовано видатного кримськотатарського просвітника, громадського діяча, видавця та лідера національного відродження – Ісмаїла Гаспринського.

Він визначив основні напрями джадидизму (руху за оновлення ісламської культури та суспільного життя):

• реформування системи мусульманської освіти відповідно до європейських стандартів;
• створення єдиної тюркської літературної мови;
• посилення громадянської активності та емансипація жінок-мусульманок;
• зміцнення зв'язків між тюрксько-мусульманськими народами.

З 1883 року Ісмаїл Гаспринський розпочав видання в Бахчисараї газети «Терджиман» («Перекладач»), яка тривалий час залишалася єдиним періодичним виданням тюркською мовою в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото – репродукція картини видатного українського художника Сергія Васильківського «Козаки в степу» (також відома під назвою «Сторожа Запорозьких Вольностей»).

Написана наприкінці XIX ст., картина є яскравим символом козацької доби в українському мистецтві.

На полотні зображено козацький роз'їзд (сторожу) серед безкрайнього українського степу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У Львові 1914 р. було створено легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитися до окремого українського формування відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Добірка з архівних світлин й обкладинки примірника нормативно-правового акта «Закон про землю в Українській Народній Республіці» ілюструє добу Директорії Української Народної Республіки (УНР).

На світлинах зафіксовано членів Директорії, зокрема Симона Петлюру й Володимира Винниченка.

«Закон про землю в Українській Народній Республіці» – це ключовий документ земельної реформи 1919 р. Після повалення гетьманату Павла Скоропадського, який повернув поміщицьке землеволодіння, Директорія оновила земельну політику.

Законом було скасовано приватну власність на землю та проголошено її передання без викупу тим, хто на ній працює (принцип трудової власності). Було встановлено земельну норму – площу землі, яку могла обробляти одна родина (до 15–30 десятин залежно від регіону). Безземельні та малоземельні селяни отримували наділи внаслідок конфіскації поміщицьких і монастирських земель.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Цей стяг належав повстанцям Холодноярської республіки, які вели запеклу збройну боротьбу за незалежність Української Народної Республіки проти більшовиків, білогвардійців і німецьких окупантів на Черкащині в 1919–1922 рр.

Територія Холодноярської республіки охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала приблизно п'ятнадцятитисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів – отаманами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Великий терор – масштабну кампанію масових репресій 1937–1938 рр. – було розгорнуто для утвердження тоталітарного режиму в СРСР.

Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, творчої та наукової еліти, зміна національної та соціальної структури суспільства, навʼязування атмосфери страху, формування лояльної номенклатури, яка схвалювала терористичні методи державного керівництва.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Поштову марку присвячено десятій річниці проголошення незалежності Карпатської України.

На ній зображено офіційний державний герб Карпатської України – розтятий щит, у лівому полі якого міститься бурий ведмідь, а в правому – чотири сині та три золоті горизонтальні смуги (елементи крайового герба Підкарпатської Русі), увінчані Тризубом святого Володимира Великого з хрестом (доданий за рішенням Сойму 15 березня 1939 року).

Територія Закарпаття (офіційна назва – Підкарпатська Русь) з 1919 року входила до складу Чехословаччини, а після проголошення автономії наприкінці 1938 року – до складу федеративної Чехо-Словаччини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

В уривку йдеться про представницю народного декоративного живопису (наївного мистецтва) Катерину Білокур. Мисткиня здебільшого малювала квіти, які на її полотнах – реальні та водночас казкові.

Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 р., де їх побачив й високо оцінив Пабло Пікассо.

На картині «Хата в Богданівці» (варіант Б) зображено рідну батьківську хату художниці.

Правильна відповідь – Б.