ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

В основі літописного сюжету, відображеного на мініатюрах, лежить помста княгині Ольги за смерть свого чоловіка – князя Ігоря, який повторно прийшов до деревлян за даниною і був убитий.

Княгиня жорстоко придушила повстання деревлян. Згідно з літописом, помста Ольги відбувалася в кілька етапів. На малюнках зображено, як перше посольство від деревлянського князя Мала вона наказала закопати живцем, друге – спалити в лазні.

Під час тризни за Ігорем біля Іскоростеня Ольжині воїни винищили деревлянську знать. Згодом деревлянську столицю було спалено вщент, а опір племені – остаточно зламано.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

В уривку описано події 1223 року, що передували першому зіткненню руських дружин із монгольськими військами. Половецькі хани, які вже зазнали нищівного удару від нового ворога, застерігали руських князів: якщо ті не об'єднаються негайно, Русь спіткає доля половців. На з'їзді в Києві князі вирішили, що вигідніше зустріти ворога на чужій території, ніж допустити його на власні землі.

Через брак єдиного командування, міжусобиці та неузгоджені дії русичі та половці зазнали поразки від монголів у битві на річці Калка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Схема ілюструє хід битви на Синіх Водах, яка відбулася 1362 р. між військами Великого князівства Литовського й Золотої Орди.

Литовсько-руське військо на чолі з великим князем литовським Ольгердом завдало поразки військам трьох татарських беїв. Це послабило політичний вплив у Золотій Орді татарських орд, що кочували на захід від Дніпра.

Унаслідок Синьоводської перемоги українські землі було звільнено від понад сторічного золотоординського панування. Київщина, Поділля й Чернігово-Сіверщина увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 р. поставила православну церкву на межу виживання: більшість вищого духівництва на чолі з митрополитом була змушена ухвалити союз із Римо‑католицькою церквою. 

Шанс поновити православну ієрархію на українських землях з'явився 1620 р. Історія висвячення нового єпископату пов'язана з перебуванням у Києві патріарха Єрусалимського Феофана III.

На наполегливі прохання представників Богоявленського братства, запорозьких козаків, за підтримки гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного патріарх таємно від польської влади висвятив Йова Борецького на митрополита Київського і Галицького.

Однак боротьба православних за визнання королівською владою відновленої ієрархії затягнулося більш ніж на десятиліття.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку йдеться про події 1652 року, зокрема битву під Батогом та її політичні наслідки для Гетьманщини.

Богдан Хмельницький прагнув поріднитися з європейською династією Лупулів – тогочасних молдовських правителів – і підвищити міжнародний статус козацької держави.

Господар (правитель) Молдовського князівства Василь Лупул довго опирався, але після нищівної поразки поляків під Батогом у нього не залишилося вибору. Того ж року побралися Тиміш Хмельницький і Розанда Лупул.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

«Сонцем на Руїні» в українській історії називають гетьмана Петра Дорошенка. Такою поетичною характеристикою його наділено за відчайдушні героїчні спроби подолати Руїну – період розколу, міжусобиць і занепаду Української козацької держави.

Дорошенко намагався знову об'єднати Лівобережну й Правобережну Гетьманщину й був палким поборником незалежності козацької держави.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Спільним наслідком російсько-турецьких воєн 1806–1812 рр. і 1828–1829 рр. для українських земель стало економічне виснаження й використання їхніх ресурсів як найближчого тилу російської армії.

Місцеве населення зобов'язали забезпечувати війська продовольством і фуражем, влада масово реквізувала коней, волів і гужовий транспорт, а селян і міщан примусово залучала до будівельних і фортифікаційних робіт. Під час обох конфліктів українські регіони використовували як сировинний придаток і людський резерв для військових потреб Російської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На портреті зображений Маркіян Шашкевич – видатний український письменник, поет, духовний просвітник, натхненник національного відродження в Галичині, лідер товариства «Руська трійця» (1833–1837 рр.).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Після трьох поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття значна частина польського народу й територій опинилася у складі Російської імперії. Польські патріоти не полишали спроб відновити державність.

В уривку йдеться про Польське січневе повстання 1863–1864 років, яке охопило й територію Правобережної України. Ядром виступу став Центральний національний комітет (ЦНК), політична програма якого передбачала не лише відновлення Речі Посполитої, а й перетворення її на федерацію трьох народів: польського, литовського й руського. Було навіть запропоновано новий герб держави: польський орел, литовський вершник і покровитель Русі – архангел Михаїл.

Від імені ЦНК поширювалися декрети про скасування панщини та проголошення селян власниками своїх наділів із наступною компенсацією поміщикам за втрачені землі. Проте боротьба повстанців мала формат партизанської війни: заручитися масовою підтримкою українського селянства й інтелігенції поляки не змогли, а російська влада жорстоко придушила виступ.

Правильна відповідь – Г.