ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

За умовами Люблінської унії 1569 р. Велике князівство Литовське й Королівство Польське було об’єднано в Річ Посполиту – державу з унікальною політичною системою, де шляхта обирала короля, а сейм ухвалював рішення.

Основним принципом шляхетської демократії часів Речі Посполитої було liberum veto, тобто право накладання вето одним посланцем (депутатом) на прийняття цілої ухвали й навіть унеможливлення подальшої роботи сейму. Це змушувало тогочасні еліти домовлятися між собою, іти на компроміс та зважати на думку меншості.

Для руської (української) еліти й литовської шляхти Великого князівства Литовського безпосереднє долучення до цієї демократії було досить привабливим.

Після Люблінської унії українська шляхта отримала рівні права з польською, беручи участь у сеймиках, обираючи короля та користуючись «шляхетськими вольностями» (свободами). Це сформувало культуру політичної активності та самоврядування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На фото зображено Хотинську фортецю (XIII–XVI ст.), яку розташовано на р. Дністер.

Великий фортифікаційний комплекс складається з мурованого старого замку й системи земляних із кам’яним облицюванням укріплень Нової фортеці, що оперізує замок по високих сусідніх пагорбах.

Дата заснування і характер розбудови замку дискусійні.

Як порубіжна твердиня фортеця протягом  свого існування неодноразово переходила з рук у руки, подекуди на нетривалий час. Найдовше вона перебувала у складі Молдавського князівства. Під стінами Хотинського замку точилися битви, що вирішували долю Центрально-Східної Європи, зокрема славнозвісна Хотинська битва 1621 р.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Князь Данило Романович сподівався на допомогу папи Римського Інокентія IV в організації коаліції європейських держав проти Золотої Орди.

Данило зустрівся з монголами ще 1223 р. в бою на р. Калка, унаслідок якої русько-половецькі війська зазнали поразки.

Новий похід монголів, очолений ханом Батиєм, розпочався 1237 р. Спочатку Батиєва орда спустошила землі князівств Північно-Східної Русі, а 1239 р. монголи рушили на князівства Південної та Південно-Західної Русі, розоряючи Переяславську і Чернігівську землі. Восени 1240 р. після кількаденного штурму було захоплено Київ. Наступного 1241 р. ординці розорили галицько-волинські землі й рушили далі до Польщі й Угорщини.

Поневолене населення руських земель із середини XIII ст. було обкладено численними податками, воно відбувало виснажливі повинності. Кожен князь повинен був їздити в Орду, щоб отримати з рук хана отримати від хана ярлик (грамоту) на князювання у своїх землях. Формально визнавши владу хана, відносну незалежність продовжувало зберігати лише Галицько-Волинське князівство.

Повіривши запевненням папи Інокентія IV щодо сприяння організації хрестового походу проти монголів, Данило Романович 1253 р. прийняв королівську корону від папського представника. Однак сподівання на допомогу католицького Заходу не справдилися, а антимонгольська політика Данила Галицького зазнала краху – він не зміг звільнити свою державу від підпорядкування Золотій Орді.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Переяславське князівство не мало повної самостійності й політично залежало від Києва.

Зазвичай у Переяславі сиділи князі, які мали посісти київський престол або одержували це місто як компенсацію за відмову від претензій на Київ.

Переяславському князівству належали землі на лівому березі Дніпра, південніше від Київського князівства. Воно було розташоване на межі зі степом кочовиків, тому стало форпостом і надійним щитом Київської держави на сході.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На передньому плані реверса монети художник зобразив сучасний вигляд руїн Херсонеса Таврійського – давньогрецького поселення на південно-західному узбережжі Кримського півострова в межах сучасного м. Севастополя та його околиць.

На другому плані зображено собор Святого князя Володимира, побудований у середині XIX ст. над руїнами середньовічного храму, у якому, за припущенням, хрестився князь Володимир.

Засноване в 422–421 рр. до н. е. переселенцями-колоністами, вихідцями з Гераклеї Понтійської, м. Херсонес стало важливим політичним, економічним і культурним центром регіону. На картосхемі це античне місто-державу позначено цифрою 4.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Після Другої світової війни, окупації та депортацій 1944 р. населення Криму критично зменшилося, що призвело до складної економічної ситуації на півострові, який тривалий час не міг подолати повоєнну розруху.

Відсутність належного транспортного сполучення з ᠎Росією, достатнього забезпечення прісною водою та електроенергією підштовхнули керівництво СРСР, з міркувань економічної доцільності, до передання Кримської області до складу Української РСР, де планували звести Каховське водосховище на Дніпрі та побудувати Північнокримський водоканал.

цю подію було приурочено до 300-річчя Переяславської ради, що мало символізувати «вічну дружбу українського та російського народів».

Кримську область було виключено з конституційного переліку адміністративних одиниць РРФСР і включено до переліку адміністративно-територіальних одиниць Української РСР.

Правильна відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Київська громада (Стара громада) – це організація української інтелігенції другої половини ХІХ ст., члени якої здійснювали культурно-просвітницьку діяльність і стали провідниками національного відродження.

До її складу входило загалом приблизно 200 осіб, з-поміж яких були: історик, археолог, етнограф Володимир Антонович; історик, фольклорист, публіцист, громадський діяч Михайло Драгоманов; науковець-етнограф, поет і журналіст, юрист Павло Чубинський.

Діячі, причетні до Громади, видавали книги українською мовою, організовували народні школи, здійснювали наукові дослідження, які доводили українську окремішність.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У «Повісті минулих літ» описано картину складного вибору віри київським князем Володимиром. Він вислухав  представників різних віросповідань: мусульман із Волзької Болгарії, хозарських юдеїв, німців-християн від Папи Римського тагрецького філософа з Візантії, який сповідував східну форму християнства.

Після цього князь послав довірених людей дізнатися, як чужинці вірять і служать.

Володимир остаточно визначився з вірою, обравши християнство візантійського обряду.

За літописом, князь сам прийняв хрещення 988 р. в Корсуні (Херсонесі), після чого в Києві відбулося масове хрещення містян у річці Почайні, притоці Дніпра.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Ідеологічна концепція «злиття націй» була центральною в комуністичній доктрині побудови інтернаціональної радянської держави, її найактивніше просовувало радянське керівництво в часи застою. На практиці це означало русифікацію, нівелювання національних особливостей і посилення централізації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На фото зображено Круглу (Нову) вежу Острозького замку – унікальну пам’ятку оборонної архітектури середньовічної Волині.

Острозький замок – родовий маєток князів Острозьких. На тлі яскравих представників цього роду на особливу увагу заслуговує постать Василя-Костянтина, завдяки якому Острог став осередком української культури та духовності.

Тут князь заснував перший у Східній Європі вищий навчальний заклад – словʼяно-греко-латинську школу; за його сприяння було видано Острозьку Біблію; під його покровительством розвивалася полемічна література.

На портретах зображено:

А князя Василя-Костянтина Острозького

Б гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

В митрополита Петра Могилу

Г гетьмана Івана Мазепу

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

3 Фраза «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною... суверенною державою українського народу» є ключовим положенням Четвертого Універсалу Української Центральної Ради, ухваленого 22 січня 1918 року. Цей історичний документ проголосив незалежність УНР.

5 Цитата «…поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо радити ми, Українська Центральна Рада, представниця робочого народу селян, робітників і солдатів, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву “Ради Народніх Міністрів”» походить із Четвертого Універсалу УЦР, за яким Рада Народних Міністрів стала новим виконавчим органом (урядом) замість Генерального Секретаріату.

7 Цитата «До так званих большовиків, та інших напасників, що нищать та руйнують наш Край... твердо і рішуче взятись до боротьби з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо боронити добробут і свободу» є закликом до збройного захисту УНР. Четвертий Універсал було ухвалено як відповідь на агресію радянської Росії.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Пилип Орлик – український політичний і військовий діяч, генеральний писар та гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), дипломат, який усе життя боровся за незалежність Гетьманщини.

Між ним, козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького 1710 року було укладено договір «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького», у якому йшлося про обмеження прав гетьмана, окреслено його обов’язки та визначено майбутній лад держави.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На території сучасної України проживали такі союзи слов’янських племен:

2 сіверяни – лівобережжя Дніпра, басейни річок Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла та Сіверський Донець; їхні землі охоплювали територію сучасних Чернігівської, Сумської, Полтавської областей України;

4 поляни – середня Наддніпрянщина; їхні землі охоплювали територію сучасних Київської, Черкаської та Житомирської областей України;

7 деревляни – Полісся; їхні землі охоплювали територію сучасних Житомирської області, західної Київщини та частини Рівненщини.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Після ліквідації гетьманства 1764 р. для правління Лівобережною Україною було створено Другу Малоросійську колегію на чолі з П. Рум’янцевим, що зосередив у своїх руках всю повноту влади.

П. Рум'янцев проводив активну колоніальну політику російського уряду, спрямовану на остаточну ліквідацію автономії Гетьманщини.

За його розпорядженням було проведено ревізію господарського життя: переписано населення, описано земельну власність, кількість дворів,  ґрунтів; введено подушне оподаткування населення, а натуральні повинності замінено грошовим податком.

Малоросійська колегія усунула Генеральний військовий суд, перебравши на себе функції найвищої апеляційної інстанції, а згодом впровадила російські судові установи.

Було ліквідовано сотенно-полковий устрій Лівобережної Гетьманщини й запроваджено загальноімперську систему адміністративного управління, тобто поділ на намісництва.

Колегію було ліквідовано 1786 р. у зв'язку з повним поширенням на українські землі загальноімперської системи правління.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.