Провал планів партійно-радянського керівництва СРСР із хлібозаготівлі в Українській СРР 1932 р. призвів до запровадження на селі терору голодом, який спричинив Голодомор 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – А.

До згасання антирадянського селянського повстанського руху в УСРР на початку 1920-х рр. крім насильницьких дій влади призвів масовий голод 1921–1923 рр. у республіці, запровадження нової економічної політики (непу).

Правильна відповідь – Г.

За портретними рисами на фото можна розпізнати:

А – Дмитра Донцова.

Б – Миколу Міхновського.

В – Євгена Петрушевича.

Г – Костя Левицького.

Із запропонованих постатей активно пропагував українізацію частин Російської армії Микола Міхновський.

Він ініціював три військових віча – 6 (19) березня, 9 (22) березня, 11 (24) березня, одне з яких сформувало Перший Український імені гетьмана Богдана Хмельницького полк. 16 (29) березня 1917 р. виник «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка», який він очолив.

Було оголошено українізацію царської армії, а на I Всеукраїнському військовому з'їзді (травень 1917 р.) М. Міхновського ввели до складу Українського генерального військового комітету (УГВК).

У ніч із 3 на 4 липня 1917 р. полуботківці (п’ять тис. солдатів і офіцерів) підняли повстання, захопили міський штаб міліції, військову комендатуру, арсенал, окремі інтендантські склади, 3-й авіапарк, розгромили квартиру командувача Київського військового округу, висунувши Центральній Раді вимогу – відмовитися від II Універсалу й проголосити незалежність! Але виступ було безкровно придушено.

Правильна відповідь – Б.

Завдання скеровано на перевірку вміння здійснювати порівняльний аналіз.

Під час Першої світової війни значна частина західноукраїнських земель була двічі окупована російськими військами: 1914–1915 й 1916–1917 рр.

Відповідно двічі війська Австро-Угорщини примушували їх відступити із цих теренів. Кожна зі сторін намагалася приборкати спротив і домогтися лояльності місцевого населення.

Одним із таких заходів, який використовували обидві сторони, була депортація нелояльної частини населення в інші регіони імперії та його ізоляція в спеціальних таборах чи поселеннях.

Правильна відповідь – В.

Ключовими питаннями боротьби були, зокрема, такі:

• запровадження загального виборчого права,
• розбудова інфраструктури національного життя,
• відкриття українського університету у Львові.

Останнє питання було вкрай гострим, його супроводжували народні віча, студентські страйки, бійки між польськими й українськими студентами, убивства українських активістів тощо.

Зрештою влада пообіцяла відкрити університет 1914 р.

Правильна відповідь –​ Б.

На картосхемі позначено ключові економічні регіони українських земель наприкінці ХІХ – на початку XX ст. Треба визначити, який із зазначених регіонів спеціалізувався з товарного виробництва цукру.

Цифрою 1 позначено регіон видобутку нафти й озокериту.

Цифрою 2 позначено регіон, спеціалізацією якого було товарне виробництво цукру.

Цифрою 3 позначено регіон вугільно-металургійного виробництва.

Цифрою 4 позначено регіон товарного виробництва хліба й інфраструктура його експорту.

Правильна відповідь – Б.

Зазначеним у завданні характеристикам відповідає Лук’ян Кобилиця, який двічі зорганізував повстання Буковини (1843–1844, 1848–1850 рр.) і був ув’язнений владою, а також під час виборів до віденського парламенту в роки «Весни народів» (1848–1849 рр.) був обраний депутатом (народним послом).

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено знання дат заснування університетів на українських землях у складі Російської імперії: 1805 р. – Харківський, 1834 р. – Київський, 1865 р. – Малоросійський (Одеський).

Згідно з уривком із джерела університет мав «поширювати російську освіту й російську національність в споляченому краю Західної Росії...». Ідеться про терени, які були загарбані Російською імперією внаслідок поділів Речі Посполитої.

На цих теренах було засновано Київське генерал-губернаторство. Тобто в джерелі йдеться про Київський університет. Приводом до його заснування було придушення польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр.

Правильна відповідь – Б.

Наведений уривок описує господарську діяльність запорожців, пов'язану з розведенням худоби, землеробством та промислами. Козаки називали такі поселення зимівниками.

Зимівник – тип поселення, зимове житло запорожця за межами Січі.

Правильна відповідь – А.

Правильною відповіддю є І. Мазепа.

Цей уривок є частиною промови або звернення гетьмана Івана Мазепи до своїх прибічників та війська у 1708 році, коли він прийняв рішення перейти на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

Мазепа обґрунтовував свій крок тим, що Петро I планував ліквідувати автономію Гетьманщини, перетворити козаків на регулярне військо, а Україну – на звичайну провінцію.

Правильна відповідь – Г.

На фото, позначеному буквою Б, зображено пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі в м. Київ.

Під керівництвом гетьмана під час Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. було здобуто низку блискучих перемог козаків, звільнено значну територію України від військ Речі Посполитої, закладено основи формування Української держави з демократичною формою правління.

Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 23 липня 1888 р. у рамках святкових заходів, присвячених 900-річчю хрещення Русі.

Попри те що ідея визвольної боротьби, яку пов'язували з іменем гетьмана, не імпонувала імперському дискурсові, постать Хмельницького мала бути використана для утвердження імперської концепції «возз'єднання України з Росією».

Первісний проєкт скульптора Михайла Мікешина був набагато складнішим і справляв суперечливе враження.

Правильна відповідь – Б.

Географічні назви Базавлук, Микитин Ріг, Чортомлик, Олешки пов'язані з місцями розміщення Запорозьких Січей.

Усі перелічені географічні назви відповідають місцям, де послідовно розташовувалися головні військові та адміністративні центри Війська Запорозького Низового (Запорозькі Січі).

Правильна відповідь – Г.

Подія, яка відбулася в 1569 р., це – об’єднання Великого князівства Литовського та Польського королівства (укладення Люблінської унії).

Люблінська унія — це державний акт, укладений 1 липня 1569 року в місті Люблін (Польща), який об'єднав Королівство Польське та Велике князівство Литовське в єдину федеративну державу — Річ Посполиту.

Правильна відповідь – В.