ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркер: «Процес «Спілки визволення України» – чітко вказує на 1930 р., коли відбувався показовий судовий процес у сфабрикованій ОГПУ УСРР справі над представниками української інтелігенції. Усього до судового процесу залучено 474 особи, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі України — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Дистрикт Галичина», «Київ взятий», «Європа у боротьбі з більшовизмом» – чітко вказують на газету, що була видрукувана в 1941 р. на окупованій нацистами території України.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери: «УНДО», «Українізація УСРР», – чітко вказують на першу половину 1920-х рр. Політика українізації в УСРР була започаткована в 1923 р. Партія Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) сформувалася на українських землях у складі Польщі у 1925 р.

Варіант відповіді «Г». словосполучення-маркер: «Автономія Карпатської України ухвалена» – чітко вказують на 1938 р., коли відбулася ця подія.

Відповідь: В, А, Г, Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На зображенні представлені портрети видатних українських гетьманів. Останнім гетьманом України (Лівобережної Гетьманщини) був Кирило Розумовський, відповідь – Б.

Кирило Розумовський: Останній гетьман України (1750 – 1764 рр.). Його правління було добою останнього піднесення автономії Гетьманщини перед її остаточною ліквідацією Катериною II.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

У пісні йдеться про Петра Дорошенка, якого сучасники та історики називали «Сонцем Руїни».

• «Був він “Сонцем на Руїні”»: Це стале прізвисько Петра Дорошенка, який намагався об'єднати Україну в найважчі часи розколу та міжусобиць.

• «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну»: Описуються події 1676 року, коли Дорошенко, не маючи більше підтримки від народу через союз із Туреччиною та опинившись в облозі в Чигирині, здав клейноди (символи влади) лівобережному гетьману Івану Самойловичу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Портрет гетьмана, діяльність якого описав у документі сучасник подій знаходиться під літерою Б (Богдан Хмельницький).

В уривку йдеться про гетьмана Богдана Хмельницького, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

XIV з’їздом ВКП(б) у грудні 1925 року проголошено курс на індустріалізацію. Причинами її введення визначено необхідність у:

• технічному переоснащенні економіки;
• створенні військово-промислового комплексу й матеріально-технічної бази для досягнення економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення і можливої економічної ізоляції;
• технічній підготовці до кооперування села.

Тобто форсовану індустріалізацію скеровано, зокрема (а радше – передусім), на мілітаризацію радянського господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. Про це й ідеться в підписі до плаката А.

У варіантах відповіді Б й Г підписи до плакатів містять заклик до початку індустріалізації та її пришвидшення, тобто про перебіг процесу, а не його причину. На плакаті В також відображено не причину проведення індустріалізації, а ресурсні джерела її забезпечення (зустрічний промфінплан й ентузіазм робітників).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

В уривку документа йдеться про діяча, зображеного під літерою В — Петра Могилу.

• Уривок «…уклав з Київським братством угоду, за якою ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» описує ключовий момент в історії української освіти, який призвів до створення Києво-Могилянського колегіуму (згодом Києво-Могилянської академії).

• Петро Могила (тоді архімандрит Києво-Печерської лаври, пізніше митрополит Київський) у 1631-1632 роках об'єднав засновану ним Лаврську школу зі старою Київською братською школою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Плакати, як зазначено в умові завдання, присвячені геноциду українського народу – Голодомору 1932–1933 рр. На це вказують дати, символічні зображення, написи.

Серед запропонованих символічних зображень слід визначити те, яке відображає народну пам’ять про одне із знарядь геноциду. Серед запропонованих зображень цій умові відповідає плакат В, на якому зображено п’ять колосків. Назву «закон про п’ять колосків» отримала постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності», що вийшла 7 серпня 1932 р. Вона заклала нормативно-правову базу вчинення геноциду. Постанова «захищала» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалося державною власністю. Постанову активно застосовували впродовж збору врожаю і хлібоздачі 1932 р.: вона передбачала жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Білоцерківського договору (1651 р.) позначено на картосхемі літерою Г.

Ця карта ілюструє різке скорочення території. Гетьманщина обмежується лише Київським воєводством. Це відповідає принизливим умовам Білоцерківського мирного договору 1651 р., укладеного після поразки під Берестечком.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Предмет язичницького культу східних слов’ян Збруцький ідол зображено на фото під літерою «А». Збруцький ідол — це унікальна пам'ятка слов'янського язичницького культу. 

Язичництво — це політеїстична (багатобожна) релігія, що була поширена серед слов'ян до прийняття християнства. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Собор, описаний у романі, – це Троїцький собор у Новомосковську, який вміщений під літерою «Г». Додатковою вказівкою на цей собор є маркер у джерелі «пам’ятка козацького минулого». Серед чотирьох фотографій лише один належить до козацької спадщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок зі спогадів П. Скоропадського про видання ним «федеративної» Грамоти. На це вказують такі слова (словосполучення)-маркери: «Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».

Надалі в завданні треба визначити за портретними рисами П. Скоропадського. Ідентифікація дає змогу визначити, що його фото вміщено під літерою А.

Відповідь – А.