ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку слід визначити один з результатів посольства княгині Ольги до Константинополя.

У 946 р. (за іншими даними – 957 р.) Ольга відвідала Константинополь. Княгиня, імовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву. За повідомленням літописця, у Константинополі Ольга прийняла християнство. Було досягнуто домовленості, що руські дружини служитимуть імператорові, а Візантія за це сплачуватиме данину Русі. На її виконання Ольга надсилала руських воїнів, допомагала Візантії у війні з арабами 961 р., у боротьбі з норманами і болгарами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я київського князя.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя», «його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про князя Святослава.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «кожен хай держить отчину свою», імена князів – допомагають визначити, що в уривку наведено рішення Любецького з’їзду князів, який відбувся в 1097 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання передбачає знання основних віх правління князя Данила Галицького.

Рік 1238-й відзначився для Данила Романовича важливими подіями. Він відновив свою владу над Галичем, а також розгромив під Дорогичином німецьких рицарів-хрестоносців і взяв у полон їхнього магістра Бруно. За літописом, Данило напередодні битви виголосив: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».

Завдання передбачає перевірку знань основних здобутків культури Київської Русі.

У цьому випадку йдеться про жанр народної творчості, літератури (билини).

Билина – жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створенні переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв і богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Завдання передбачає перевірку знань про соціальну структуру населення Київської Русі ІХ–ХІІ ст.

Зазначений період характеризується становленням феодальних відносин. У період феодалізму основну масу населення складають селяни (особисто вільні й залежні). Із зазначених у відповідях соціальних груп лише смерди є селянами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний регіон на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний регіон.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «після смерті короля Казимира ІІІ Великого цей край перейшов під владу Угорщини», «після Кревської унії Польща… приєднує його», «Руське воєводство» – допомагають визначити, що йдеться про Галичину, яка в 1370–1387 рр. перебувала під владою Угорщини, а з 1387 по 1772 рр. перебувала під владою Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Дмитра Вишневецького. Додатковою підказкою є зображення князя у вигляді козака (на голові «оселедець», у руках зброя). Саме з Дмитром Вишневецьким (Байдою) повязують зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Завдання перевіряє знання поняття фільварок.

Фільварок (пол., folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині в XV ст. У більшості українських земель, які входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала впроваджуватися з середини XVI ст. У зв’язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринків у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Завдяки ключовим у джерелах словам і словосполученням-маркерам можна визначити, що в уривках йдеться про такі події:

Молдавські походи – маркери: «Тиміш», «дочка молдавського володаря».

Привід до Національно-визвольної війни – маркери: «уся перша війна розпочалася через Чаплинського», «відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував», «увесь цей вогонь спалахнув через нього».

Віленське перемир’я між Московією і Річчю Посполитою – маркери: «царська величність наді мною… учинив немилосердя», «Вільно», «государ послав проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей».

Спільний шведсько-трансільвансько-український похід проти Польщі 1657 р. – маркери: «Б. Хмельницький майже поєднав своє військо з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана А. Ждановича, Богуна… для спустошення».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з картиінформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.

Усі ці події пов’язані з гетьмануванням І. Виговського.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси процесу колонізації Слобідської України в другій половині ХVІІ ст.

У зазначений період процес колонізації Слобідської України отримав новий імпульс, який пов’язаний зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р. Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про зміст діяльності Другої Малоросійської колегії (1764–1782 рр. чинність Другої Малоросійської колегії була продовжена до 1785 р.).

10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив П. Рум’янцев. Причиною створення колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі.

В адміністративному сенсі колегія підлягала канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796 р.). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П. Рум’янцеву» Катерина ІІ описала становище українських земель і окреслила питання, які мали бути вирішені в першу чергу. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про вирішення питання розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо.

До основних заходів, які були проведені на українських землях Другою Малоросійською Колегією належать, по-перше, генеральний перепис Малоросії, введення рубльового податку, який потім був скасований і замінений на подушний податок, поширення на Україну російського кріпосного права, утворення на території Україні трьох намісництв – Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського, які за територією і організацією були ідентичні решті з 30 губерній імперії, скасування традиційного козацького полкового устрою і перетворення десяти українських козацьких полків та п’яти слобідських на регулярні кавалерійські російської армії. І найголовніше, Маніфестом Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі від 3 серпня 1775 р. було проголошено, що Січ Запорізька вже зруйнована. Це означало остаточну руйнацію традиційного українського устрою та перетворення України на уніфіковану частину Російської Імперії.

Обіймаючи посади генерала-губернатора Малоросії та президента другої Малоросійської колегії, П. Рум’янцев провадив активну колоніальну політику російського уряду щодо Гетьманщини, спрямовану на остаточну ліквідацію її політичної автономії. Так, за його розпорядженням були проведені реформи козацької служби, податкової системи (запроваджено подушний податок) та поштової справи. Протягом правління цієї людини були зроблені дуже важливі кроки для ліквідації автономії України: 1781 р. ліквідовано сотенно-полковий устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини, скасовано українські козацькі полки; протягом1781–1783 pp. запроваджено загальноімперську систему адміністративно-політичного управління, тобто поділ на намісництва; замість козацьких полків створено регулярні карабінерські полки за російським зразком; 1783 р. остаточно закріпачено українських селян; 1785 р. на Україну поширено дію «Жалуваної грамоти дворянству»; 1786 р. проведено секуляризацію монастирських маєтків.

Відповідь – Б.