Історія України. Випадкові завдання

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Таке рішення було ухвалено в 1097 році на з’їзді руських князів.

Цей уривок — це рішення Любецького з'їзду князів, який відбувся у 1097 році. На з'їзді князі ухвалили принцип: «Кожен хай держить отчину свою» («кожен хай володіє своєю вотчиною»).

Це рішення мало на меті припинити міжусобиці та закріпити спадкове право володіння окремими князівствами за певними родами, що фактично започаткувало період феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.

За портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Дмитра Вишневецького. Додатковою підказкою є зображення князя у вигляді козака (на голові «оселедець», у руках зброя). Саме з Дмитром Вишневецьким (Байдою) повязують зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Завдання перевіряє знання поняття фільварок.

Фільварок (пол., folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині в XV ст. У більшості українських земель, які входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала впроваджуватися з середини XVI ст. У зв’язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринків у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання передбачає знання основних віх правління князя Данила Галицького.

Рік 1238-й відзначився для Данила Романовича важливими подіями. Він відновив свою владу над Галичем, а також розгромив під Дорогичином німецьких рицарів-хрестоносців і взяв у полон їхнього магістра Бруно. За літописом, Данило напередодні битви виголосив: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «після смерті короля Казимира ІІІ Великого цей край перейшов під владу Угорщини», «після Кревської унії Польща… приєднує його», «Руське воєводство» – допомагають визначити, що йдеться про Галичину, яка в 1370–1387 рр. перебувала під владою Угорщини, а з 1387 по 1772 рр. перебувала під владою Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги.

Одним із результатів посольства великої київської княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець стало прийняття княгинею християнства.

У 946 р. (за іншими даними – 957 р.) році княгиня Ольга вирушила з дипломатичною місією до Константинополя, щоб укласти союз між Руссю та Візантією. Під час візиту вона прийняла християнство, ставши другим християнським володарем Русі після князя Аскольда. Хрещення Ольги мало велике значення для подальшого поширення християнства на Русі, хоча її син Святослав та більшість населення Русі залишалися язичниками. 

Остаточно християнство утвердилося на Русі лише після релігійної реформи князя Володимира Великого в 988 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».

Завдання передбачає перевірку знань основних здобутків культури Київської Русі.

Билина – жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створенні переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв і богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Уривок описує князя з військовим типом правління, кочовим способом життя та постійними походами — усе це характерно для Святослава. Його варязьке виховання дружинниками скандинавського походження та кочовий стиль життя свідчать про поєднання європейських і азійських впливів у його політиці. Святослав постійно воював: громив ворогів, знищив Хазарський каганат, боровся з в’ятичами та Волзькою Булгарією. Саме тому історик називає його правління апогеєм героїчної доби Київської Русі.

Підказки-маркери:
– «слов’янське ім’я»,
– «варязьке виховання»,
– «кочовий спосіб життя»,
– «поєднання європейського та азіатського начал».

Відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. «Неоліт». Риси неолітичної революції..

Поява першого керамічного посуду є однією з ключових рис епохи неоліту. Цей період, відомий як «неолітична революція», характеризується переходом людства від привласнювального (полювання, збиральництво) до відтворювального господарства (землеробство і скотарство). Винайдення кераміки стало логічним наслідком цих змін. Кераміка — це перший штучний матеріал, винайдений людиною. 

Зразком високого керамічного мистецтва є енеолітична Трипільська культура (IV-ІІІ тис. до н. е.), вироби якої вражають своєю майстерністю та різноманітними орнаментами.

Відповідь – Г.