Розділ: ЗАВДАННЯ НА ВІЗУАЛЬНЕ ВПІЗНАННЯ
Тема: Архітектура
Кількість завдань: 51
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Володимирський собор у Києві.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено Володимирський собор у Києві, визначну пам’ятку архітектури та монументального будівництва XIX ст. Зведений у псевдовізантійському стилі за проектом О. Беретті. Собор увінчано сімома золотими куполами. Храм має приосадкувату форму, куполи розташовані на широких низьких барабанах-апсидах, оперезаних віконною аркадою, центральний купол більший за всі інші. Художнє оформлення, зокрема настінні розписи, якими славиться собор, виконано під керівництвом А. Прахова відомими художниками В. Васнєцовим, М. Нестеровим, М. Пимоненком, С. Костенком, О. Курінним, С. Яремичем, В. Замирайлом, В. Котарбінським, П. Свєдомським, М. Врубелем.
Відповідь – А.
ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Б. Хмельницький. Іллінська церква в Суботові.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на ілюстрації зображено Іллінську церкву в Суботові з акварелі Т. Шевченка. Ця церква була родинною церквою-усипальнею гетьмана Б. Хмельницького.
Відповідь – А.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ - початку ХХ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено будинок Полтавського земства, щ зведений у стилі українського модерну.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: ДОДАТОК ДО ПРОГРАМИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено фото сучасного вигляду собору св. Юра у Львові, який зведений у другій половини ХVІІІ ст. в стилі бароко.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).
Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Зображені на фото Покровська церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцька церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці. Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст. У таких умовах церкви поряд із замками ставали центрами опору й порятунку населення українських сіл.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Розвиток культури. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.
Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. «Козацьке бароко». Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів Козацької доби. У цьому випадку на фото зображені Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові та Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. Обидва храми зведені в стилі бароко.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
- Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
- Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено палац Кирила Розумовського в Батурині, зведений у стилі класицизму. Яскравими елементами, що вказують на цей стиль, є трикутний фронтон і колони, що його підпирають.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Київська держава.
Завдання скеровано на перевірку вміння визначати за характерними ознаками архітектурний стиль.
На фото зображено:
А собор Бориса й Гліба або Борисоглібський собор у Чернігові. Зведений на початок ХІІ ст. у давньоруському стилі
Б собор Різдва Богородиці в місті Козельці (Чернігівська обл.), збудований у 1752–1763 роках архітектором Іваном Григоровичем-Барським у стилі козацького бароко
В Вознесенський собор у Переяславі (1695–1700 роки), збудований у стилі козацьке бароко
Г Свято-Преображенський собор в Ізюмі (Харківська обл.), збудований у стилі козацьке бароко 1682 року
Тобто давньоруську пам’ятку архітектури зображено на фото А.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено резиденцію Буковинських митрополитів у Чернівцях. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йозеф Главка. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Будівництво почалося в 1864 р. та було закінчено через вісімнадцять років – у 1882 р. Композиція ансамблю досить складна, але при цьому відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів та пресвітерія. У 2011 р. Резиденція була включена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів часів Київської Русі. У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. Ці ознаки вказують на Меджибізький замок.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що в плані є рівностороннім трикутником із випнутими сторонами та трьома вежами. Перша вежа (передній план фото) – багатоярусна паралелепіпедна споруда, яка внизу підпирається масивними підстінками. Між ними арковий вхід. Середні яруси вежі мають по одному вікну, верхній – три вікна. Також у середній частині фасаду вежі виступають квадратні зубці. Завершують споруду потужні зубці ренесансної форми. Друга вежа (крайній правий план фото) також має форму прямокутного паралелепіпеда. На стінах можна прогледіти орнаментальний тип кладки цегли. У стінах різних поверхів облаштовані бійниці. Вежа завершується аттиком із зубцями. Архітектура третьої вежі (крайній лівий план фото) ще лаконічніша. Вона не має оздоблення. Вежа вкрита шатровим дахом.
Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Верхній замок у Луцьку.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Покровський собор у Харкові. 1689.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено пам’ятку архітектури культового призначення. І за планом, і за композицією зображений собор належить до типу української триверхої церкви. Собор є надзвичайно легким і струнким. Стрункість споруди досягнута насамперед її композицією, що складається з трьох гранчастих веж. Кожна вежа – три восьмерики, поставлені один над одним (менший над більшим). Вежі розділені від самої землі та звужуються догори й гармонійно об’єднані в єдине ціле. Перший ярус собору оточено відкритою аркадою-галереєю. Аркада надає споруді особливої легкості. Фасади декоровано тонкими півколонами, оздоблено наличниками навколо вікон, карнизами з орнаментом. Наростання форм угору, заломи бань, їхні високі й тонкі завершення, вертикальні лінії півколон – усе це надає споруді динамічності й стрімкості. За вказаними архітектурно-мистецькими стильовими рисами зображений собор належить до архітектури українського бароко. Наведеному опису серед усіх пам’яток архітектури епохи бароко, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами, відповідає лише Покровський собор у Харкові.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Кам’янець-Подільська фортеця.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, яка має 9 башт, що поєднані високими стінами. У споруді відсутня башта-донжот, що вказує на те, що це не замок, а фортеця. Форма башт характерна лише одній фортеці в Україні – Кам’янець-Подільській. Фортеця розташована у важкодоступній місцині. До неї пролягає лише одна дорога.
Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Кам’янець-Подільська фортеця.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Завдання передбачає визначення стильових ознак Андріївської церкви, яка збудована у стилі бароко (іноді мистецтвознавці вказують, що в стилі рококо). Особливістю споруди є те, що в ній відсутня дзвіниця. Ця церква є окрасою міста Києва.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти.
Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже на фото зображено
- Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога.
- Троїцький собор у Новомосковську.
- Преображенська церква у Великих Сорочинцях.
- Собор святого Юра у Львові.
Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді умові завдання відповідає Троїцький Межиріцький монастир-фортеця.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Розвиток культури та освіти. Становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури. Вірменський собор у Львові. 1363.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено Вірменський собор ХІV ст. у Львові.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти. Покровська церква в Києві. 1766.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено Покровську церкву, що розташована на Подолі в Києві.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено Будинок полтавського земства. На це вказують особливості архітектурного стилю – українського модерну.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).
Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.
Алгоритм виконання завдання наведено нижче.
- Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
- Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.
На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.
Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- і мистецько-стильовими рисами.
Алгоритм виконання завдання наведено нижче.
- Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
- Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.
На фото зображено сучасний вигляд палацу Кирила Розумовського в Батурин, що був зведений в 1799–1803 рр.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)
Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1928 рр.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено будівлю Держпрому в Харкові.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)
До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно.
Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, собор, описаний у романі, – це Троїцький собор у Новомосковську, який вміщений під літерою «Г». Додатковою вказівкою на цей собор є маркер у джерелі «пам’ятка козацького минулого». Серед чотирьох фотографій лише один належить до козацької спадщини.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)
Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено Генуезьку фортецю в Судаку.
Відповідь – Б.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображена церква Зішестя Святого Духа в Потеличах.
Відповідь – Б.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено костел святого Варфоломія в Дрогобичі.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено церкву святого Пантелеймона поблизу Галича, яка була зведена у ХІІ ст. Церква поєднує в собі романський і візантійський стилі і зведена з місцевих матеріалів – тесаного каменю. Ці стильові особливості вказують на галицьку архітектурну школу, яка поєднувала в собі візантійську традицію і впли західноєвропейського мистецтва.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
У цьому випадку на фото зображено будівлю Верховної Ради УРСР (тепер Верховної Ради України), яка була зведена у 1936–1939 рр. Ця будівля розташована в Києві – столиці держави.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено замок «Паланок» у Мукачевому, що на Закарпатті.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено ратушу в місті Бучач.
Відповідь – А.
ТЕМА: Київська Держава
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено сучасний вигляд Софійського собору в Києві, який був зведений у першій половині ХІ ст.
Третій крок передбачає визначення правильних відповідей серед запропонованих варіантів. Згідно з літописом, спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого у 1037 р. на честь перемоги над печенігами у 1036 р. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі.
Відповідь: 2, 4, 5.
ТЕМА: Київська держава
Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізувати джерела й розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.
Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей. Слова-маркери «Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073.», «князя Святослава, сина Ярославового» вказують на початок будівництва Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Наступним кроком є визначення, на якому фото вона зображена. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Отже, на фото зображені Софійський собор у Києві (А), вірменський собор у Львові (Б), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (В) та Успенського собору Києво-Печерської лаври (Г).
Відповідь – Г.
ТЕМА: Київська держава
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, зокрема храми, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Зображений храм має яскраво виражені риси стилю бароко.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століття. Кримське ханство.
Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, уміння візуально розпізнавати їх. У завданні наведено світлини замку Паланок у Мукачевому (Закарпаття), Кам’янець-Подільської фортеці (Поділля), замку в Підгірцях (Галичина), Верхнього замку в Луцьку (Волинь).
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання пам’яток архітектури й уміння розрізняти їх. На фото зображено будівлю Київського університету (1837–1843, А), палац Кирила Розумовського в Батурині (1799–1803, Б), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (1905–1906, В), костел святого Варфоломія в Дрогобичі (1392–XV ст., Г). Також для правильного розв’язання завдання потрібно розуміти, що стиль «модерн» набув поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. До споруд ХІХ століття належить лише будівля А, однак це початок століття, а не його завершення. Будівлі Б й Г споруджено значно раніше. До того ж приміщення головного корпусу університету імені Тараса Шевченка й палац Кирила Розумовського мають спільну ознаку – колони, характерні для класицизму.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.
На фото, наведеному в завданні, зображено Жовківську синагогу – юдейський молитовний будинок, пам’ятку архітектури, історії й культури в місті Жовква, одну з найбільших синагог у Європі.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.
На фото зображено будівлю банку «Дністер» у Львові, збудоване у стилі модерн (1905–1906 роки).
Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його ознаками є використання стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, природних каменів (оброблених і необроблених), елементів народної архітектури й образів національної міфології.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.
Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- й мистецько-стильовими рисами.
Алгоритм виконання завдання наведено нижче.
- Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
- Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.
На фото зображено Троїцький собор у Новомосковську, зведений без жодного залізного цвяха в 1773–1775 рр. народним майстром Якимом Погребняком.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток часів Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).
На фото зображено церкву Св. Пантелеймона під Галичем.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
На фото зображено Будинок із химерами в Києві архітектора Павла Городецького (1902–1903 роки).
Правильна відповідь – Б.
ТЕМИ: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток XІV – першій половині XVІІ століття.
А Вірменський собор у Львові (1363–1370 роки)
Б Костел святого Ворфоломія в Драгобичі (1392–ХV століття)
В Ханський палац у Бахчисараї (1532–1764 роки)
Г Оборонна синагога в Жовкві (1692–1698 роки)
Прикладом ісламської архітектури є Ханський палац у Бахчисараї, який можна впізнати за мінаретами мечеті – культової споруди мусульман.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ століття.
За архітектурними особливостями можна впізнати на фото такі зображення:
А «Будинок з химерами» в Києві (1902–1903 роки)
Б будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 роки)
В будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (1864–1873 роки, нині Національний університет)
Г будівля Держпрому в Харкові (1925–1929 роки)
Мотиви й форми української народної архітектури й декоративного мистецтва у зовнішньому вигляді можна виявити в будівлі Полтавського губернського земства.
Будинок Полтавського губернського земства споруджено за проєктом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проєктів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова й київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну. Інтер’єри оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом за тими ж народними мотивами, що й на фасадах. У будівництві й оздобленні будинку брали участь відомі художники й майстри народної творчості. Живописні роботи виконали маляри Сергій Васильківський і Микола Самокиш за участю Михайла Беркоса й Миколи Уварова.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати історико-культурні пам’ятки.
За архітектурними рисами на фото можна розпізнати будівлю Держпрому в Харкові й будівлю Верховної Ради УРСР. Обидві пам’ятки архітектури України радянської епохи було зведено для розміщення органів державної влади.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток і вміння візуально розпізнавати їх.
На фото зображено фортецю Судак, яка була колонією і фортифікаційною спорудою Генуезької республіки в Криму в ХІV–ХV столітті.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток ХVІ – другої половини ХVІІІ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
За архітектурними особливостями можна впізнати на фото:
А будинок Корнякта у Львові (ХVІ століття)
Б – замок у Підгірцях (ХVІІ століття)
В – палац Кирила Розумовського в Батурині.
Г – міська ратуша в Бучачі (ХVІІІ століття).
Ратуша є свідченням міського самоврядування.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати пам’ятки архітектури за характерними рисами.
Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для візуального розпізнавання, міститься в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.
В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України. Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Українські землі в другій половині XVIII століття.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.
Алгоритм виконання завдання такий:
- аналізуємо й узагальнюємо, зважаючи на умову завдання, інформацію, подану на фото;
- зіставляємо здобуту інформацію із запропонованими варіантами відповіді.
Отже, на фото зображено Собор святого Юра у Львові. Тривалий час цей собор був головним храмом Української Греко-Католицької Церкви, митрополитом якої 1901–1944 рр. був Андрей Шептицький.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА:.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, перелік яких визначено Програмою ЗНО, та за стильовими ознаками визначати належність їх до історико-мистецьких епох (періодів).
Отже, на фото зображено:
варіант А – Володимирський собор у Києві,
варіант Б – Будинок з химерами (Будинок архітектора Городецького) в Києві,
варіант В – Палац гетьмана Кирила Розумовського в Батурині,
варіант Г – Будівля Верховної Ради України в Києві.
Володимирський собор побудовано в неовізантійському стилі, для якого була характерна орієнтація на візантійське мистецтво VI–VIII ст. Зародився в 1840-х рр. у Західній Європі й досяг свого піка в останній чверті XIX ст. в Російській імперії.
Будинок із химерами побудовано в стилі модерн, який зародився наприкінці ХІХ ст. в країнах Західної Європи й набув поширення в Російській імперії на початку XX ст.
Палац гетьмана Кирила Розумовського – видатна пам’ятка класицизму, стилю який уперше заявив про себе в культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у всіх країнах Європи в XVII–XVIII ст.
Будівля Верховної Ради України є зразком української архітектурної класики, яка набула значного поширення в 1930-х рр.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА:.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, перелік яких визначено Програмою ЗНО, визначати їхню спільність і відмінність за функціональним призначенням.
На фото ліворуч зображено будівлю Держпрому (Будинок Державної промисловості) в Харкові.
Рішення про спорудження будівлі ухвалено 1925 р. Того ж року проведено конкурс на найкращий проєкт. Першу премію отримав і був схвалений до реалізації проєкт архітекторів С. Серафімова, М. Фельгера та С. Кравця. Завершену будівлю урочисто відкрито 1928 р.
До переведення 1934 р. столиці УСРР у м. Київ тут перебували Рада народних комісарів УСРР, Державна планова комісія при Раді народних комісарів УСРР, Вища рада народного господарства, народні комісаріати, галузеві управління і трести. Після 1934 р. тут функціонував Харківський обласний виконавчий комітет.
Будівля є великим ансамблем, що займає три квартали, розділені радіальними вулицями. Складається з дев’яти корпусів, що утворюють віялоподібну структуру в плані. Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків. Два головні корпуси центрального блоку 11-поверхові. Усі об’єми на висоті третього, п’ятого і шостого поверхів з’єднані між собою критими мостами-переходами.
Держпром у Харкові як столиці УСРР мав важливу ідеологічну місію: унаочнити образ нової республіки – пролетарської та інтернаціональної, відірваної від національної традиції та спрямованої в майбутнє. Це найбільша у світі будівля в стилі конструктивізму. Тут найяскравіше представлено основні інструменти стилю конструктивізму, що ламали архітектурні традиції: вільний план, пласкі дахи, стрічкове засклення вікон, відсутність декору. Завдяки цьому архітектурна композиція Держпрому виразна й неповторна.
На фото праворуч зображено будівлю Верховної Ради України в Києві.
Після перенесення 1934 р. столиці УСРР з м. Харкова в м. Київ виникла необхідність спорудження будівлі для засідань Всеукраїнського центрального виконавчого комітету рад (ВУЦВК). У лютому 1936 р. оголошено закритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт будинку, ув якому першу премію присуджено проєкту архітектора В. Заболотного. Під його керівництвом у серпні 1936 р. розпочато будівництво, яке завершили в травні 1939 р.
Будинок триповерховий із підвалом, у плані прямокутний у первісній частині, з дугоподібною прибудовою, симетричний. Вирішений як єдиний монументальний об’єм, без флігелів чи додаткових корпусів. Головним засобом виразності є великий, на всю висоту фасадів, стилізований коринфський ордер із колонами й пілястрами, глухими парапетами, які закривають конструкції плоского даху. У центрі будинку над залом засідань підноситься скляний ребристий сферичний купол із флагштоком нагорі.
Будинок Верховної Ради України є одним із найкращих архітектурних витворів радянської доби не лише в Україні, а й у колишньому СРСР. Він поєднує модернізовану стилістику неокласицизму з традиціями української архітектури.
Отже, неправильними варіантами відповідей у завданні є:
- варіант А – належать до пам’яток архітектури доби нової економічної політики, – оскільки лише будівля Держпрому є пам’яткою непу (1921–1928 рр.), час будівництва (1925–1928 рр.) якої припадає на цей період, будівлю Верховної Ради України зводили (1936–1939 рр.) вже за часів сталінської модернізації України (1928–1938 рр.);
- варіант Б – були знищені під час нацистської окупації в роки Другої світової війни, – оскільки й будівля Держпрому, і будівля Верховної Ради України пережили жахіття окупації і понині є окрасами своїх міст;
- варіант В – створені за проєктами одного архітектора в стилі конструктивізму, – оскільки не тільки є творіннями різних митців (Держпром: С. Серафімова, М. Фельгера та С. Кравця; Верховна Рада України: В. Заболотного), а й належать до різних архітектурних стилів (Держпром: конструктивізм; Верховна Рада України: неокласицизм).
Лише варіант Г – збудовані для потреб функціонування органів державної влади – є правильним варіантом відповіді у завданні, оскільки й будівлю Держпрому, і будівлю Верховної Ради України зведено для потреб функціонування Ради народних комісарів і Всеукраїнського центрального виконавчого комітету рад відповідно.
Правильна відповідь – Г.
- Усі завдання ЗНО з історії України за темами
- Усі тести ЗНО з історії України онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з історії України минулих років
- Усе про тест ЗНО з історії України
- Портрети історичних персоналій, обов'язкові на ЗНО
- Пам’ятки архітектури й мистецтва, обов’язкові на ЗНО
- Програма ЗНО з історії України
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра