ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Руські князівства другої половини XIV – першої половини XVI ст. Кримське ханство

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, назви народів на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва народу.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ… цей даниною руським князям служив», «коли ж відчув, що [руські князі] розтрощені татарами… на знесилених русів свою владу поширив», «всю руську землю перейняв у татар» – допомагають визначити, що у джерелі йдеться про литовців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав

Завдання спрямоване на перевірку сформованості причинно-наслідкових зв’язків.

Більшість українських земель (Поділля, Київщина, Чернігово-Сіверщина) увійшли до складу Великого князівства Литовського в період правління князя Ольгерда після його перемоги над монголами в битві на Синіх Водах 1362 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Завдання спрямоване на перевірку розуміння поняття Магдебурзьке поняття.

Магдебурзьке право, як право самоврядування, регулювало відносини в містах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі слова-маркери – «і відтоді з Поділля вигнано владу татарську», «Ольгерд… руські землі під свою владу взяв, і Київ…» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про битву на р. Сині Води (1362 р.), у результаті якої більшість українських земель перейшла під владу Литви. Було ліквідоване монгольське панування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Уключення в XIV ст. земель Південно-Західної Русі до складу Великого князівства Литовського було результатом боротьби із Золотою Ордою. У 1362 році великий литовський князь Ольгерд розгромив монголів у битві на Синіх Водах й остаточно долучив до своїх володінь Поділля, Київщину тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Зображені на фото Покровська церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцька церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці. Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст. У таких умовах церкви поряд із замками ставали центрами опору й порятунку населення українських сіл.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання змісту політики литовських князів на українських земля після їхнього входження до складу Великого князівства Литовського.

За правління князя Ольгерда до складу Великого князівства Литовського увійшли більшість українських земель. Близько 1355–1356 років відвоював у татар Чернігово-Сіверську землю.

Після перемоги над татарами в битві на Синіх Водах (1362 р.) він приєднав Київщину, Переяславщину, Поділля. У боротьбі з Польщею за Волинь відвоював Берестейський, Володимирський і Луцький уділи. На цих землях

• було збережено чинну на той час систему правління, за якої литовські князі Гедиміновичі фактично лише замінили Рюриковичів, судочинство на підставі норм «Руської правди»;
• тривав розвиток системи удільних володінь;
• було розширено вплив Православної церкви на теренах Литовської держави та її статус у державі;
• «руська мова» набула статусу офіційної.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя. «Панщина».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату.

У цьому випадку наведено визначення поняття «панщина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Завдання передбачає визначення характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в ХІV–ХV ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• здійснення судочинства на основі норм «Руської правди»;
• поступова ліквідація удільних князівств;
• укладення міждержавних уній.

Відповідь: 2 3 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва земель.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «княжата Коріатовичі», «князь Ольгерд», «пішли в сю землю й стали володарювати в ній» – чітко вказують на приєднання до Великого князівства Литовського Поділля після перемоги у битві на Синіх Водах 1362 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання процесів, притаманних соціально-економічному розвитку українських земель у другій половині XIV–XVI ст.

Із зазначених варіантів відповіді лише А відповідає умові завдання.

У ХІV–ХV ст. зі зростанням попиту на харчові продукти (особливо на зерно і м’ясо) у Західній Європі відбувався інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин, швидко зростав ринок сільськогосподарської продукції. За цих умов великі землевласники, реагуючи на потреби ринку, перетворювали свої господарства на фільварки.

Найбільшого поширення фільваркові господарства набули в Галичині, Західній Волині, Західному Поділлі, Київському Поліссі. На решті українських земель вони поширилися лише від середини ХVІ ст. Фільварки потрібували багато землі, тому феодали почали відбирати її в селян, водночас збільшуючи панщину й запроваджуючи кріпацтво.

Від ХV ст. селян переводили під судочинство феодалів. На початку ХVІ ст. вони вже не мали права скаржитися на феодалів великому князеві чи королю. Було майже припинено діяльність копних судів. Водночас обмежуено право селян на переселення (перехід). У 30-х роках ХV ст. в Галичині було визначено певний час для переходів – тільки в дні Різдва за умови виплати панові викупу. Сейм 1496 року постановив: протягом року залишити село мав право тільки один селянин. Сейм 1503 року видав ухвалу, що селяни не можуть переселятися без дозволу панів, що означало втрату ними особистої свободи.

На українських землях у складі Великого князівства Литовського процес закріпачення відбувався дещо повільніше. Це було зумовлено набігами татар і нестачею робочих рук.

Остаточне закріпачення селян відбулося на території Польщі в 1573 р., а на землях Великого князівства Литовського – 1588 року, що було законодавчо закріплено в сеймовому законі й ІІІ Литовському статуті.

На території Закарпаття, що входило до складу Угорщини, кріпацтво було закріплено на початку ХVІ ст.

Ринок вільнонайманої праці активно формувався вже після скасування кріпацтва – на більшій частині України у другій половині ХІХ ст.

Початок промислового перевороту на українських землях датують 30–40-ми роками ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей польського панування на українських землях у ХІV – першій половині ХVІ ст.

Польське панування на українських землях почало встановлюватися після занепаду Галицько-Волинської держави. Польський король Казимир ІІІ Великий 1349 року захопив Галицькі землі. Особливістю польської зверхності було те, що вони переносили на українські землі форми влади, правову систему, соціально-економічні відносини, які сформувалися на польських землях. Також польські королі як ревні католики, сприяли поширенню Католицької церкви на українські землі.

Розбудова Католицької церкви на українських землях розпочалася в 1-й половині ХІV ст. Було номіновано єпископів для Києва (1320), Перемишля (до 1353; нині м. Пшемисль, Польща), Володимира (1358; нині м. Володимир-Волинський), Львова (1359), Холма (1359; нині м. Хелм, Польща), Кам’янця (після 1379; нині м. Кам’янець-Подільський). У 1367 постала перша на Русі Галицька католицька митрополія (1412 перенесено до Львова).

Розвиток на українських землях Католицької церкви посилився після їхнього входження до складу Великого князівства Литовського. Близько 1405 року в Києві постав католицький кафедральний собор, збудований королем польським і великим князем литовським Владиславом II Ягайлом; католицькі храми створено в багатьох містах України. Особливо наполегливе поширення католицизму на українських землях відбулося після дозволу діяльності ордену єзуїтів (з 1569 року) й інших католицьких орденів (босих кармелітів, домініканців тощо).

Одним із проявів експансії Католицької церкви стало укладення Берестейської церковної унії 1596 року.

Експансії Католицької церкви сприяло те, що вона мала підтримку польської влади, а також криза й занепад Православної церкви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів науки та культури).

Серед запропонованих варіантів відповіді факти біографії Юрія Дрогобича відображено в джерелі В (...Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481–1482 рр. – ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Кревська унія.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій, яка мала значний вплив на історію України.

Кревська унія, укладена в 1385 р., була першою спробою об’єднати Польське королівство і Велике князівство Литовське.

Відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку.

Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Утворення Кримського ханства.

Завдання передбачає знання послідовності панування в Криму й Причорноморських степах кочових народів.

Кримські татари панували в Криму і Причорномор’ї в ХV–ХVІІІ ст.

Печеніги – у Х–ХІ ст.

Сармати – у ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.

Половці – у ХІ–ХІІІ ст.

Відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії. Особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського

Завдання передбачає знання характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в ХІV-ХV ст.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, 3 характерні риси були такими

• збереження судочинства на основі норм «Руської правди»;
• поступова ліквідація удільного устрою землі (перша спроба відбулась у 1490-ті рр., остаточна ліквідація відбулася в 1452 (ліквідація Волинського князівства), 1471 рр. (ліквідація Київського князівства);
• укладення унії з Польським королівством (Кревська унія 1385 р.).

Відповідь: 1 2 4.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Виникнення українського козацтва.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причини виникнення козацтва.

Ключовим у джерелі є словосполучення-маркери – «пани користуються необмеженою владою над [селянським] майном… і життям». Вони допомагають визначити, що в уривку йдеться саме про соціально-економічні причини виникнення козацтва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. Ці ознаки вказують на Меджибізький замок.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання передбачає знання перебігу подій боротьби за галицько-волинську спадщину.

Основними суперниками були країни сусіди: Велике князівство Литовське (захопило Волинь), королівство Польща (захопила Галичину), королівство Угорщина (з 1370 по 1387 рік володіла Галичиною, загарбала Закарпаття).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки битви.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «князь Ольгерд», «прилучив подільську землю», «вигнав звідти татар» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про наслідки однієї з ключових подій в історії Великого князівства Литовського. Ця подія – битва на Синіх Водах, яка відбулася 1362 р. Унаслідок здобутої перемоги Ольгерд відвоював у татар Київ i захоплене ними в середині ХІІІ ст. Поділля та розширив свої володіння далеко на південь у напрямку до Чорного моря. Литовське князівство стало величезною багатонаціональною державою, найбільшою в тогочасній Європі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – владний орган.

Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «Рада», «у місті», «радитись про добробут громади», «запобігати шкодам», «пильнувати обману в мірах і вагах» – допомагають визначити: в уривку йдеться про орган урядування (Раду), який розв’язував коло господарських питань. Оскільки ці питання стосувалися міського життя, то наведений уривок є ілюстрацією так званого «магдебурзького права» – однієї з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі в середні віки. Основою цієї системи був магістрат – колегіальний орган управління містом, який складався з Ради (очолював бургомістр) та Лави (очолював війт).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що в плані є рівностороннім трикутником із випнутими сторонами та трьома вежами. Перша вежа (передній план фото) – багатоярусна паралелепіпедна споруда, яка внизу підпирається масивними підстінками. Між ними арковий вхід. Середні яруси вежі мають по одному вікну, верхній – три вікна. Також у середній частині фасаду вежі виступають квадратні зубці. Завершують споруду потужні зубці ренесансної форми. Друга вежа (крайній правий план фото) також має форму прямокутного паралелепіпеда. На стінах можна прогледіти орнаментальний тип кладки цегли. У стінах різних поверхів облаштовані бійниці. Вежа завершується аттиком із зубцями. Архітектура третьої вежі (крайній лівий план фото) ще лаконічніша. Вона не має оздоблення. Вежа вкрита шатровим дахом.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Верхній замок у Луцьку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Кам’янець-Подільська фортеця.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, яка має 9 башт, що поєднані високими стінами. У споруді відсутня башта-донжот, що вказує на те, що це не замок, а фортеця. Форма башт характерна лише одній фортеці в Україні – Кам’янець-Подільській. Фортеця розташована у важкодоступній місцині. До неї пролягає лише одна дорога.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Кам’янець-Подільська фортеця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Знання дат зазначених подій передбачено програмою ЗНО.

Ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.

Битва на річці Сині Води – 1362 р.

Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах – 1489 р.

Укладення Кревської унії – 1385 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Завдання передбачає перевірку знань основних понять і термінів.

У цьому випадку завдання передбачає знання поняття «фреска».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Утворення Кримського ханства.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій передбачених Програмою ЗНО.

Кримське ханство утворилося в ХV ст. після розпаду Золотої Орди.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання передбачає перевірку знань державної приналежності українських земель на кінець ХV ст.

Буковина входила до складу Молдавського князівства.

Східне Закарпаття входило до складу Угорського королівства.

Галичина, Західне Поділля були загарбані Польським королівством.

Київщина, Східне Поділля входили до складу Великого князівства Литовського.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Кревська унія.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «магнати і шляхта», «юна королева», «інтереси Польщі», «Ягайло» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Кревську унію, яка була укладена у 1385 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Розвиток культури та освіти. Становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури. Вірменський собор у Львові. 1363.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Вірменський собор ХІV ст. у Львові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Битва на р. Сині Води.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку слід визначити наслідки битви на Синіх Водах (1362 р.).

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді:

• суттєве послаблення політичного впливу в Золотій Орді татарських орд, що кочували на захід від Дніпра,
• значна частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського,
• територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззя Дністра й Південного Бугу, а на Дніпрі – до порогів.

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Установлення литовської династії у Волинському князівстві тісно пов’язане із занепадом Галицько-Волинської держави, її поділом між сусідніми країнами. Після смерті Юрія ІІ Болеслава 1340 р. найбільше прав на успадкування його володінь мав литовський князь Любарт Гедимінович. Проте свої права також заявив польський король Казимир ІІІ Великий. Зрештою після тривалої боротьби Любарт опанував Волинь, а Казимир ІІІ – Галичину. Місто Луцьк стало центром його володінь, а луцький замок дістав назву «Замок Любарта». Правив Любарт на Волині у 1340–1385 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

Магістрат – орган міського самоврядування в містах із магдебурзьким правом, що здійснював адміністративно-судові функції та складався з двох колегій (лави й ради), членів яких обирали довічно. У невеликих містах поділу на дві колегії не було.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV до ХІХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку вмінь здійснення порівняльного аналізу.

Із запропонованих відповідей спільним в устрої Київської Русі ХІІ–ХІІІ ст. (Період роздробленості) і Великого князівства Литовського є існування удільних князівств.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, визначених Програмою ЗНО і сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Для визначення дати треба проаналізувати уривок джерела. Ключові словосполучення джерела  – «королю… буде честь і слава, що переміг недруга… великого князя Василія московського», «гетьману…князю Костянтину Івановичу Острозькому» – чітко вказують на перемогу в битві під Оршею, що відбулася 1514 р.

Відповідь – В.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображена церква Зішестя Святого Духа в Потеличах.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання перевіряє знання основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

У 1478 р. Кримське ханство потрапило у васальну залежність від Османської імперії.

Відповідь – Г.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено костел святого Варфоломія в Дрогобичі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій, що відбувалися на українських землях у роки їх перебування під владою Великого князівства Литовського.

Розширення володінь ВКЛ до узбережжя Чорного моря відбулося за правління великого князя Вітовта у 20-ті рр. ХV ст. Тут він заснував фортеці в Хаджибеї (зараз Одеса), Каравулі, Білгороді (Акерман, зараз Білгород-Дністровський), Чорногороді, Дашеві (зараз Очаків). Він також сприяє утворенню незалежного Кримського ханства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

Київська Держава

Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку вмінь встановлення послідовності подій на основі знань основних подій, пов’язаних зі зміною населення в результаті міграцій у Причорноморських степах.

Кримські татари панували на цих теренах у ХV–ХVІІІ ст.

Печеніги – друга половина ІХ – перша половина ХІ ст.

Сармати – ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст.

Половці – друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.

Відповідь – ВБГА.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Наведене визначення відповідає поняттю/терміну «магістрат».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати послідовність подій.

Перемогу над монголами в битві на Синіх Водах литовсько-руське військо здобуло 1362 року.

Утвердження литовської династії Гедиміновичів у Волинському князівстві відбулося 1340 року. Волинським князем став Любарт Гедемінович.

Перемога литовського війська над московським у битві під Оршею – 1514 р.

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено замок «Паланок» у Мукачевому, що на Закарпатті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки. Кревська унія 1385 р. – угода про династичний союз між Великим князівством Литовським і Польським королівством, за яким великий князь литовський Ягайло брав шлюб з польською королевою Ядвігою.

У спеціальній грамоті, яку видав Ягайло в м. Крево в присутності польських послів, литовський князь зобов'язувався прийняти католицтво і зробити цю релігію державною в Литві, використовувати свій скарб на потреби Польщі, сприяти поверненню відторгнутих від неї земель і, найголовніше, назавжди приєднати (інкорпорувати) до Польського королівства підвладні йому руські, литовські та жмудські землі.

Восени 1386 р. розпочалася реалізація унії. Ягайло приїхав у Литву, щоб охрестити її населення за римо-католицьким обрядом. Намагаючись привернути литовську знать до католицизму, він дав їй привілей (1387 р.) на «права і вольності» на зразок тих, якими користувалася польська шляхта. Згідно з цим привілеєм для литовських бояр-католиків розширялися права володіння спадковими маєтками, причому селяни цих маєтків звільнялися від більшості державних повинностей, крім будування і охорони укріплень. Литовські феодали здобули також право видавати заміж своїх дочок і родичок без дозволу державної влади.

Іншим привілеєм Ягайло примушував усіх литовців приймати католицтво, забороняв шлюби між новоохрещеними литовцями (обох статей) і православними, звільняв маєтки католицького духовенства від усіх державних повинностей та ін. Так католицизм набув значення державної релігії у Великому князівстві Литовському.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено Велике князівство Литовське та його сусіди. Заштрихована на картосхемі територія – Кримське ханство, що утворилося у 1440-х рр. після розпаду Золотої Орди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій другої половини ХІV ст.

Більшість українських земель перейшла під владу Великого князівства Литовського після перемоги князя Ольгерда над монголами у битві на Синіх Водах у 1362 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Для учасників, які готувалися до тесту з історії України, це завдання мало б бути легким.

Словами-маркерами в запропонованому уривку з історичного джерела є «юна королева», «інтереси Польщі», «литовський князь Ягайло». Цих ключових слів достатньо, щоб вибрати Кревську унію 1385 року.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

«Литва з Руссю», «Сині Води» – це, власне, і є слова-маркери в історичному джерелі, котрі мали б підказати учасникам ім’я князя.

Серед варіантів відповіді є лише одне ім’я литовського походження.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Це завдання є практично продовженням попереднього тестового завдання (№ 36 у тесті додаткової сесії ЗНО 2019 року).

Після перемоги над монголами у битві на р. Сині Води значна частина українських земель переходить під правління литовських князів. Ба більше: до 1385 р., тобто до підписання Кревської унії, окремі історики говорять про існування Великого князівства Руського. Підставою є те, що культурно-історична спадщина русичів стала фундаментом розвитку Великого князівства Литовського.

Відповідь – А.

Ім’я Болеслав мало б підказати одну правильну відповідь – Королівство Польща.

Пригадавши час правління Юрія ІІ Болеслава Тройденовича (ХІV ст.), учасники мали б згадати м. Луцьк (Волинь) та правління Любарта (замок Любарта в Луцьку), а це – Велике князівство Литовське.

Кримське ханство буде утворене у ХVст.

Золота Орда після битви на Синіх Водах втрачає свій вплив на більшості українських земель.

Московія та Османська імперія занадто далеко.

Залишається Королівство Угорщина. До речі, цей короткий час, коли Галичина належала Угорщині (1372– 387 рр.), згодом дасть підстави, щоб цей регіон перейшов до Австрії після першого поділу Речі Посполитої.

Відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століть. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння учасниками тестування поняття «магдебурзьке право». Ідеться про норму права, за якою міста, звільнені від керування й суду великих землевласників або підпорядкування центральній адміністрації, створювали органи місцевого самоврядування. Воно виникло в ХІІІ столітті в німецькому місті Магдебурзі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Прочитавши наведений уривок історичного документа, можна за першим реченням і словом-маркером «баскаки» ідентифікувати подію. Баскаки – це чиновники монгольської Золотої Орди, що збирали данину. З уривку випливає, що баскаків вигнано. Тобто йдеться про події другої половини XIV століття, коли литовці 1368 року на Синіх Водах завдали поразки монгольським військам, поширивши свою владу на руські землі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Прочитавши наведений уривок історичного документа, можна за першим реченням і словом-маркером «баскаки» ідентифікувати подію. Баскаки – це чиновники монгольської Золотої Орди, що збирали данину. З уривку випливає, що баскаків вигнано. Тобто йдеться про події другої половини XIV століття, коли литовці 1368 року на Синіх Водах завдали поразки монгольським військам, поширивши свою владу на руські землі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Прочитавши наведений уривок історичного документа, можна за першим реченням і словом-маркером «баскаки» ідентифікувати подію. Баскаки – це чиновники монгольської Золотої Орди, що збирали данину. З уривку випливає, що баскаків вигнано. Тобто йдеться про події другої половини XIV століття, коли литовці 1368 року на Синіх Водах завдали поразки монгольським військам, поширивши свою владу на руські землі.

Що саме відбулося? Другий син Гедиміна Ольгерд (1345–1377 роки) узяв курс на захоплення українських земель. Золота Орда після смерті 1357 року хана Джанібека помітно ослабла: почалися міжусобиці, фактично утворилося кілька улусів. Протягом 1355–1356 років Ольгерд захопив Чернігівсько-Сіверську землю, а 1362 року – Київ. Того самого року він розгромив загони татарських військ на річці Сині Води й поширив свою владу на Поділля. У всіх цих землях Ольгерд залишив княжити своїх синів і племінників. Наприклад, у Києві правив його старший син Олександр. Місцеві феодали зберегли окремі свої володіння, а руські землі – Чернігівська, Київська й Волинська – залишалися автономними. Руські князі й бояри були васалами литовського князя. Водночас князь брав на себе зобов’язання захищати їх від татар. Українська аристократія підтримувала Велике князівство Литовське, оскільки його зовнішня політика (саме у боротьбі з монголо-татарами) збігалася з інтересами України. Українське населення вважало литовців союзниками в боротьбі із Золотою Ордою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України.

«Кревська унія» – це угода 1385 року, що передбачала приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства і шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала. Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання процесу загибелі Галицько-Волинської держави і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать галицько-волинського князя.

Маркери – «опір полякам завдало лише одне місто, Холм», «інші ж міста... не були укріплені і тому були зайняті Казимиром без бою» – указують на загарбання Галичини польським королем Казимиром ІІІ Великим, що започаткувало тривалу збройну боротьбу й поділ галицько-волинської спадщини між Польщею і Литвою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання з огляду на її зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначити й узагальнити інформацію, наведену на карті з погляду поставленого запитання;
• установити відповідність здобутої з карти інформації з кожним із наведених варіантів відповіді.

На картосхемі зображено зміни підпорядкування українських земель у результаті укладення Люблінської унії 1569 року. На це вказують заштриховані території чотирьох воєводств (Київського, Волинського, Брацлавського й Підляського), які згідно з умовами унії переходили в підпорядкування Польського королівства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання вміння визначати наслідки важливих битв.

Із-поміж наведених у варіантах відповіді битв лише дві були з монголами – на Калці (1223 р.) і на Синіх Водах (1362 р.). Проте лише друга битва вирішила долю українських земель, які приєднали до володінь Великого князівства Литовського. Князь Ольгерд розгромив на Поділлі татарських князьків й остаточно встановив свою владу над Поділлям і Київщиною.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України ХІV ст., картографічних умінь, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

На картосхемі позначено межі Великого князівства Литовського (ВКЛ) і сусідніх держав. Штрихуванням позначено терени земель колишньої Київської держави Русі-України, що увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Вирішальною подією, що забезпечила розширення меж ВКЛ так, як показано на картосхемі, стала перемога литовського князя Ольгерда над монголами в битві на р. Сині Води (1362 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства у складі Великого князівства Литовського з утворенням Київського воєводства відбулася по смерті київського князя Семена Олельковича 1471 року. Київським воєводою було призначено Мартина Гаштольда.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ ст. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – дата описаної події.

Маркери – «государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще не хрещеними братами, ближніми, …жагуче бажає і просить прийняти їх у католицьку віру святої Римської церкви… обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського» – чітко вказують на умови Кревської унії, яка була укладена 1385 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку Русі-України в період роздробленості (ХІІ–ХІІІ ст.) і періоду зростання Великого князівства Литовського (ХІV ст.), уміння здійснювати порівняльний аналіз.

У зазначені періоди в обох державах існували удільні князівства. Остаточно удільний устрій українських земель було ліквідовано 1471 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів.

Острозький Костянтин Іванович (1460–1530) – український князь із поліської гілки династії Рюриковичів. Упродовж життя обіймав посади тракайського воєводи, віленського каштеляна, вінницького й брацлавського намісника, маршалка волинського й київського воєводи. Був першим в історії Литви великим гетьманом литовським. Керував польсько-литовським військом під час московсько-литовських війн кінця XV – першої чверті XVI століття. Здобув переконливу перемогу в битві під Оршею (1514 рік). Ревний захисник православ’я.

Тобто князь Костянтин Іванович Острозький уславився як полководець часів Великого князівства Литовського.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала. Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі 1 – «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: "Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані будемо, а ви завтра порубані будете". І була рада всіх князів у Києві, і порадилися вони так: "Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй» – чітко вказують на події, які призвели до поразки руських князів у битві на річці Калці 1223 року.

Маркери в джерелі 2 – «У це літо Ольгерд переміг трьох царків татарських з ордами їхніми: Котлубаха, Казчея, Дмитра; і з того часу з Поділля вигнав владу татарську» – чітко вказують на битву на Синіх Водах (бл. 1362 рік), унаслідок якої відбулося входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

Маркери в джерелі 3 – «У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, множеством сили своєї, і оточив город. І обступила сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло міста, а вої його облягали город» – чітко вказують на монгольську навалу й захоплення і зруйнування Києва (1240 рік). Після монгольського погрому встановлено залежності руських князівств від Золотої Орди (1242 рік).

Маркери в джерелі 4 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва» – чітко вказують на похід князя Святослава і розгромлення ним Хозарського каганату. Але ця перемога призвела до виникнення на південних кордонах Русі печенізької загрози.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Утворення 1441 року Кримського ханства як незалежної держави пов’язують із ханом, ім’я якого Хаджі І Ґірей (Ґерай).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України, уміння аналізувати історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Маркери в джерелі – «посадили князя Свидригайла на велике княжіння Руське», – чітко вказують на події початку громадянської війни у Великому князівстві Литовському, що тривала від 1432 до1438 року.

Конфлікт розгорівся через розкол суспільства князівства на прихильників противників унії з Польщею. Частина литовської знаті (переважно православної, що походила з руських земель) підтримала Свидригайла в боротьбі за владу. Проте цей виступ завершився поразкою. Проголошене Велике князівство Руське було ліквідовано, натомість відновлено удільні Київське й Волинське князівства. Ці події лише відтермінували ліквідацію удільного устрою Великого князівства Литовського.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння абітурієнта виокремлювати спільні та відмінні риси, притаманні державним, і/або історико-географічним утворенням у різний історичний час (епоху, період) з опертям на розуміння сутності, ознак і характерних рис таких утворень.

Для початку визначмо адміністративно-територіальний устрій держав, про які йдеться у варіантах відповіді.

Військо Запорозьке – полково-сотенний. Територію держави ділили на полки (військово-адміністративні одиниці), а їх – на сотні.

Велике князівство Литовське – воєводсько-повітовий. Князівство ділили на воєводства (адміністративні одиниці), а їх  – на повіти.

Кримське ханство – князівський. Ханство ділили на кілька князівств (мулків), якими, зазвичай, правили родичі хана. Кожне князівство ділили на джерджі (повіти), які були основними адміністративними одиницями.

Московське царство – воєводсько-уїздний. Царство ділили на воєводства (провінції), які були основними адміністративними одиницями, а воєводства ділили на уїзди (повіти), які мали свої адміністративні центри.

Тепер про Слобідську Україну.

Слобідська Україна – це історико-географічна територія на сході України, яка охоплює сучасні області – Харківську, Луганську й частково Сумську. Її було сформовано в середині XVII ст. внаслідок переселення українців із західних земель.

Уже в 1650-х рр. існували українські козацькі слобідські полки: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський. У 1685 р. утворено Ізюмський полк. Полки ділили на сотні (1734 р. їх було 98 сотень).

Отже, адміністративно-територіальний устрій Слобідської України наслідував устрій Війська Запорозького.

Правильна відповідь – А.