Розділ: ЗАВДАННЯ НА ВІЗУАЛЬНЕ ВПІЗНАННЯ
Тема: Мистецтво
Кількість завдань: 59
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння виявляти причиново-наслідкові зв’язки на основі опрацювання візуальних історичних джерел (отримати інформацію з джерел, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерел).
Алгоритмом виконання завдання такий:
- з’ясовуємо, що треба ідентифікувати (самі джерела чи події та явища, яких вони стосуються);
- у джерелах виділяємо ключову інформацію, що допомагає ідентифікації;
- аналізуємо джерела, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить ключовій інформації.
На фото зображено різні типи документів (відомості підрахунку трудоднів у колгоспах, трудова книжка колгоспника, трудова марка), проте спільним для них є те, що вони стосуються таких понять як трудодень, колгосп, колгоспник.
Розуміння суті цих понять дає змогу визначити правильний варіант відповіді в цьому завданні.
Колгоспи, колективні господарства – сільськогосподарські підприємства в СРСР, створені в ході суспільно-економічних перетворень, здійснюваних більшовиками шляхом насильницької колективізації індивідуальних селянських господарств.
Метою більшовицьких перетворень було створення нової (комуністичної) економіки, яка б функціонувала на засадах директивного планування і була б позбавлена ознак капіталістичного господарювання – приватної власності, товарно-грошових відносин і ринку.
Колгоспне будівництво почалося на українських землях після захоплення їх РСФРР 1919 року. Проте лише з кінця 1920-х рр. держава взяла курс на суцільну колективізацію, метою якої була побудова відносин між містом і селом без опосередкування їх товарно-грошовими відносинами. Саме тому в 1930–1931 рр. було запроваджено систему обліку праці, яка виключала регулярну (щомісячну) грошову винагороду колгоспників за виконаний ними певний обсяг робіт.
Система передбачала фіксацію таких робіт у вигляді трудоднів. Трудодні нараховували за виконання роботи різних категорій (їх було від 7 до 9): колгоспникові, який виконав денну норму найпростішої праці, записували 0,5 трудодня, за працю 9 категорії – 4,5 трудодня. Вартість трудодня в колгоспах встановлювали наприкінці сільськогосподарського року, коли весь обсяг продукції, яка залишилася в колгоспі після виконання ним зобов’язань перед державою, ділили на число трудоднів усіх колгоспників за рік, і кожний колгоспник одержував відповідно до числа відроблених трудоднів певний обсяг сільськогосподарської продукції. У врожайний рік могли нарахувати 1 кг зерна на трудодень, але коли неврожай, могло бути й по 200 г. Часто платню видавали олією і цукром. За свідченням генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора 1931 р. 48 % господарств України нічого не видали на трудодні. Грабіжницька система трудоднів породила гіркий фольклор: «Ціле літо проробила, кіло проса заробила», «Трудодень, трудодень, трудоодиниця – батько ходить без штанів, мати – без спідниці».
Наведені міркування дають змогу стверджувати, що документи, які зображено на фото, стосуються часів суцільної колективізації та відображають наслідки цієї насильницької політики соціально-економічних перетворень на селі.
Щодо інших варіантів, то вони є неправильними відповідями в цьому завданні:
- наслідком реалізації політики воєнного комунізму як курсу на безпосереднє комуністичне будівництво виявилася перспектива колапсу економіки й повномасштабної війни із селянством. В. Ленін 1921 р. схарактеризував політику воєнного комунізму як таку, що є «дурістю і самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурість, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминуче краху»;
- наслідком запровадженням нової економічної політики відновлення зруйнованої комуністичними експериментами економіки;
- наслідком створення раднаргоспів було передовсім поліпшення розподілу праці та її кооперації в межах економічного регіону в умовах повнішого використання місцевих природних, трудових і матеріально-технічних ресурсів.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.
Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння розпізнавати пам’ятки української культури.
- Картина «Еней та його військо», 1919 р., Г. Нарбут.
- Картина «Хліб», 1949, Т. Яблонська.
- Картина «Хата в Богданівці», 1955, К. Білокур.
- Картина «Гороховий звір», 1971, М. Приймаченко.
Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.
ТЕМА: Історико-культурні пам’ятки. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, у другій половині ХІХ – на початку XX століття і в період загострення кризи радянської системи.
У завданні наведено зображення таких пам’ятників:
А градоначальнику й генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі (1828 р., скульптор І. Мартос)
Б гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин)
В засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву й сестрі їхній Либеді (1982, скульптор В. Бородай)
Г князю Володимиру в Києві (1850–1853, скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон)
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток часів Київської держави Русі-України. На фото зображено Дорогобузьку ікону (остання третина ХІІІ ст.). Її характерна ознака – малолітній Ісус Христос, який сидить на лівій руці Богородиці.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.
Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- й мистецько-стильовими рисами.
Алгоритм виконання завдання наведено нижче.
- аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
- увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.
На фото зображено пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, створений 1888 р. скульптором Михайлом Мікешиним.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.
На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
На фото, наведеному в завданні, зображено пам’ятник засновникам Києва (Кий , Щек і Хорив і їхня сестра Либідь). Вочевидь, історичне джерело, ілюстрацією до змісту якого може слугувати ця скульптурна композиція, – літопис «Повість минулих літ».
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.
У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині XVI століття.
Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати першу українську друковану книжку й застосувати вміння розпізнавати витвори такого виду мистецтва як графіка. Перша українська гравюра міститься в книзі львівського видання «Апостол» 1574 року, яка надрукована під керівництвом Івана Федоровича.
Зображення А – кінний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» 1662 року. Зображення Б – мініатюра «Родина князя Святослава Ярославича» з «Ізборніка» 1073 року, а В – гравюра Івана Мігури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 року.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Стародавня історія України.
Елементами оздоблення археологічної пам’ятки, зображеної на фото, є фігурки воїнів – скіфів. На світлині зображений золотий гребінь із кургану Солоха. Елементами оздоблення гребеня є фігурки скіфських воїнів, що беруть участь у битві.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: загострення кризи радянської системи
Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, зокрема картин, уміння візуально розпізнавати їх.
Цифрою 1 у завданні позначено літографію «Гуцул із квіткою» Василя Касіяна (Д), цифрою 2 – картину Тетяни Яблонської (Б) «Хліб», цифрою 3 – картину Катерини Білокур (Г) «Хата в Богданівці», цифрою 4 – картину Марії Приймаченко (А) «Гороховий звір».
Правильна відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.
ТЕМА: Культура України в кінці XVIIIст. – першій половині ХІХ ст.
Пам'ятник градоначальникові та генерал-губернаторові Арману Емманюелю дю Плессі де Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос, 1828) є не лише окрасою міста. Це практично візитівка південної Пальміри. До того ж цей пам’ятник входить до Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками ЗНО.
Відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.
Як ми знаємо, опрацювавши під час підготовки до тесту «Перелік пам’яток», перед нами фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.
Розгляньмо варіанти відповіді. «Добрі справи» більше суголосні з варіантом Г, ніж до будь-якого іншого з-посеред запропонованих.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.
У «Переліку пам’яток», з яким ви працювали під час підготовки до тестування, є чотири гравюри.
У пропонованому завданні бачимо фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р. Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.
Учасники, що працювали під час підготовки до тесту з «Переліком пам’яток», розпізнали гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.
Загалом пам’яток цього виду мистецтва в переліку всього чотири, а якщо забрати зображення гетьманів, то лише дві – Євангеліст Лука, гравюра з львівського Апостола 1574 р. та пам’ятка, подана в цьому завданні.
Якщо учасник пригадав назву, тоді без жодних труднощів може виконати це завдання.
Відповідь – В.
ТЕМА: Київська держава
У програмі ЗНО з історії України в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкового для розпізнавання, зазначено Пам’ятник князю Володимиру в Києві (1850–1853 рр.). Зрештою, оглянувши листівку, можна побачити хрест у руках Володимира. Пригадавши діяльність князя, учасники виберуть правильну відповідь.
Відповідь – А.
ТЕМА: Стародавня історія України
Пам’ятку, зображену на фото археологи знайшли на стоянці яка на картосхемі позначено цифрою 3. Меандровий браслет з Мізинської стоянки – це один із найвідоміших та найзагадковіших артефактів часів палеоліту, знайдений на території України.
Розпізнавши браслет, далі вже треба пригадати географію, тобто той факт, що Мізин розташований у сучасній Чернігівській області. Меандровий браслет є свідченням високого рівня розвитку мистецтва та абстрактного мислення у первісних людей, що населяли територію сучасної України.
Відповідь – В.
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)
Картина «Життя» (триптих «Любов», «Сім’я», «Повернення») Федора Кричевського є серед переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Цей перелік містить програма ЗНО з історії України.
Подане тестове завдання запитує: трагізм яких подій відображає автор художніми засобами. Як бачимо, це завдання відмінне від більшості подібних у тестових зошитах попередніх років. У нашому випадку треба розуміти символізм художнього твору, а це дещо ускладнює його виконання. Тож варто розглянути картину «Життя» та звернути увагу на назви частин триптиха. Отже, третя частина називається «Повернення», на ній зображено військового, що стоїть на одній нозі, обпершись на костур. Саме зображення вояка, який постраждав у боях Першої світової війни, підказує нам правильну відповідь.
Відповідь – А.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші твори живопису, спираючись на їхні мистецько-стильові риси, а також визначати за портретними рисами історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на репродукціях картин, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, у завданні наведені зображення двох картин: портрет Лесі Українки за авторством Івана Труша і портрет актриси Жанни Самарі французького художника П'єра-Огюста Ренуара. Поетеса Леся Українка визначається і за портретними рисами. Поєднує ці дві картини мистецька течія (напрям) – імпресіонізм.
Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла. Основною метою та стильовим прийомом вважали зображення не самого предмету, а враження від нього.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.
Головний герой картини Іван Богун був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти Речі Посполитої.
Відповідь – В.
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.
На фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».
Головний герой картини І. Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти військ Речі Посполитої.
Відповідь – А
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.
Отже, на фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».
Головний герой картини Іван Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти Речі Посполитої.
Відповідь – А.
ТЕМА: Київська Держава
Наведене фото є мініатюрою з Остромирового Євангелія, на якій зображений євангеліст Лука.
Відповідь – В.
ТЕМА: Стародавня історія України
Керамічний посуд з характерною трипільською орнаментацією яка є типовою для трипільської культури (ІV–III тис. до н. е.) зображений під літерою Б. Трипільська кераміка відома своїм унікальним мальованим розписом. Основними мотивами були спіралі, меандр, хвилясті лінії, кола.
Таким чином, посудина на фото Б чітко ідентифікується як твір трипільських майстрів завдяки своєму унікальному спіралеподібному орнаменту.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Стародавня історія України
На фото 1 зображено браслет із меандровим орнаментом (Мізинська стоянка). Відповідно, він може стати складовою експозиції історичного музею під назвою «Духовний світ людей доби палеоліту».
На фото 2 зображено керамічний посуд грецьких міст-держав. Тож він може стати частиною експозиції під назвою «Античні міста-держави Північного Причорномор’я».
На фото 3 зображено керамічні вироби трипільської культури. Експозиція – «Дивосвіт Трипілля».
На фото 4 зображено язичницького Збруцького ідола словян – відповідно назва експозиції – «Язичництво давніх слов’ян». Унікальну пам’ятку слов’янської культури IX–X століть, що є одним з найяскравіших свідчень язичницьких вірувань.
Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–Г.
ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Отже, на фото зображено ікони:
(А) Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях (кінець ХV – початок ХVІ ст.);
(Б) Ікона «Успіння Богородиці» (1547 р. О. Горошкович);
(В) Ікона «Покрова Богородиці» (Перша половина ХVІІІ ст.);
(Г) Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина ХІІ ст.).
Відповідь – Б.
ТЕМА: Стародавня історія України
Витвір ювелірного мистецтва, зображений на фото, створено на замовлення скіфського царя. Цей гребінь, відомий як гребінь з кургану Солоха (кінець V – початок ІV ст. до н.е.), є визначним зразком скіфського мистецтва.
Він був знайдений в царському скіфському кургані Солоха на території сучасної Херсонської області. Гребінь, виготовлений із золота, зображує сцену битви скіфських воїнів.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси, визначати авторство митця, який створив цей твір.
Отже, на фото зображено репродукцію картини Василя Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837).
Відповідь – Б.
ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
У цьому випадку з чотирьох запропонованих треба визначити картину видатного майстрині пензля Катерини Білокур. Стильові ознаки дають змогу вказати, що картина К. Білокур позначено літерою В.
Відповідь – В.
Отже, на фото зображено автопортрети Тараса Шевченка в різні роки його життя. Саме портрет під літерою Г був створений митцем відразу після викупу його з кріпацтва. Інші портрети були створені у більш зрілому віці: за часів перебування у Петербурзі і в засланні. До того ж знання портретного зображення під літерою Г передбачено Програмою ЗНО.
Відповідь – Г.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено перший пам’ятник Т. Шевченку, який створив скульптор Іван Кавалерідзе у Ромнах.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Стародавня історія України
На фото зображено руїни Херсонеса Таврійського – грецького полісу, що був заснований на території Криму в результаті Великої грецької колонізації. На картосхемі зображено місця розташування грецьких міст-держав (полісів) у Північному Причорномор’ї. Серед запропонованих місць розташування полісів Херсонес позначено цифрою 4.
Відповідь – Г.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено картину Т. Яблонської «Хліб» (створена у 1949 р.).
Відповідь – Г.
ТЕМА: Стародавня історія України
Предмет язичницького культу східних слов’ян Збруцький ідол зображено на фото під літерою «А». Збруцький ідол — це унікальна пам'ятка слов'янського язичницького культу.
Язичництво — це політеїстична (багатобожна) релігія, що була поширена серед слов'ян до прийняття християнства.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.
На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:
- «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
- «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.
Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, скіфів. Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.
Археологічні пам'ятки в хронологічному порядку їх створення:
1-В. Наскельний розпис часів мезоліту. Використання лука і стріл, що зображене на малюнку, було одним з ключових винаходів мезоліту, який значно покращив ефективність полювання.
2-Б. Модель житла трипільських племен доби енеоліту. Їхні житла мали унікальну конструкцію: двоповерхові будинки з дерева, обмазані глиною, з характерними розписами.
3-Г. Скіфська пектораль. Ця пам'ятка належить до епохи залізного віку. Скіфи — кочові племена, що панували в степах сучасної України у VII-III століттях до н. е. Пектораль — це нагрудна прикраса, що була символом високого статусу її власника.
4-А. «Златник» Володимира Великого. Це наймолодша пам'ятка з перелічених, яка відноситься вже до Середньовіччя. Златник — перша золота монета, що карбувалася у Київській Русі за часів правління князя Володимира Великого (980–1015 рр.).
Відповідь: В Б Г А.
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). (11 ст.) Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). (1 пол. 12 ст.)
На фото зображено репродукції Вишгородської і Холмської ікон Богородиці. За стилем свого виконання вони є прикладом візантійської традиції іконописання.
Відповідь – А.
ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток літератури, мистецтва. Здобутки видатних вітчизняних науковців та митців. Т. Шевченко. Офорти з «Живописної України» на історичну тематику.
На фото зображено офорти Т. Шевченка: «Дари в Чигирині», «Смерть Б. Хмельницького».
Відповідь – Б.
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.
Аналіз джерела дає змогу визначити, що сюжет ікони і манера виконання вказують на вплив ідей Ренесансу. Серед зазначених іконописців ікона відповідає творчості Олексія Горошковича.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Стародавня історія України. Характеризувати духовне життя давніх слов’ян.
Археологічні пам'ятки, зображені на фото, свідчать про поширення в слов'ян язичництва.
На фото зображено дві історичні пам’ятки: язичницьке капище, яке розташоване в Києві на Старокиївській горі, і Збруцький ідол, зображений з чотирьох боків (ракурсів). Капище і ідол є атрибутами язичницької релігії слов’ян.
Язичництво — це політеїстична (багатобожна) релігія, що була поширена серед слов'ян до прийняття християнства. Створення таких ідолів-зображень богів, як Збруцький, є ключовою ознакою цього вірування.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток образотворчого мистецтва. С. Васильківський. Картина «Козаки в степу»
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
У цьому завданні треба розпізнати зображену на репродукції картину та встановити її авторство.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на репродукції, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на репродукції картини зображено двох вершників, які, зупинивши коней, вслухаються в тишу безлюдного, випаленого сонцем степу. У міцних постатях – упевненість і гідність. Зображені зі спини, у легкому повороті вліво; попереду, на видноколі, блищить смуга Дніпра, праворуч – курган; над ними високе небо з хмарами. Невід’ємні від пейзажу, вони підсилюють його значущість. Вершники на сторожі. Їх статичність тимчасова й у будь-який момент може змінитися на рух. Це викликає певні асоціації, пов’язані з уявленням про неспокій, напруженість козацького життя. Спрямований вглиб, до горизонту, рух хмар, плавні, спокійні ритми просторових планів передають безмежність середовища, епічність пейзажу. Цим художник майстерно досягає внутрішнього заглиблення в простий сюжетний мотив (козаки на сторожі рідного краю), сутністю якого є ідея патріотизму.
Образ захисника рідного краю – озброєного козака-вершника в степу або групи козаків на сторожі, у кінному поході чи на відпочинку – є найхарактернішим для сюжетів картин С. Васильківського.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України.
Реконструкція, зображена на рисунку, відображає життя та побут трипільців. На рисунку зображено характерні елементи трипільської культури (ІV–III тис. до н. е.), яка існувала на території України, Молдови та Румунії. Це підтверджується такими деталями:
-
Житло: Багатоповерхові будинки, зведені з дерева та обмазані глиною, є типовими для трипільських поселень. Часто вони були розташовані по колу.
-
Гончарство: На передньому плані видно керамічний посуд зі складним спіральним орнаментом. Трипільська кераміка відома своєю вишуканістю та розписом.
-
Господарство: Зображені поля з пшеницею та сільськогосподарські знаряддя вказують на землеробський спосіб життя, що був основою економіки трипільців.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).
Отже, на фото зображено ікона.
Стилістика її написання свідчить, що вона створена у візантійській традиції (каноні). З поданих назв ікон Богородиці лише дві належать до візантійської традиції (Холмська і Вишгородська). Зважаючи на те, що Холмська ікона Богородиці збереглася у вкрай пошкодженому вигляді, то на репродукції зображена саме Вишгородська ікона Богородиці. На теперішній час вона знаходиться в Москві, уважається однією з найбільших святинь Росії і називається Володимирська ікона Богородиці.
Відповідь – В.
ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Картина «Дівчина з Поділля» В.Тропініна.
Завдання передбачає визначення картини художника В.Тропініна «Дівчина з Поділля».
Відповідь – В.
ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя скіфів.
На фото зображено чотири історичні пам’ятки ювелірного мистецтва виготовлені в «звіриному стилі», який був притаманний Скіфо-сарматській добі.
Ці вироби, виконані з дорогоцінних металів (золота, срібла), є яскравими прикладами так званого скіфського «звіриного стилю». Для нього характерним є зображення тварин (коні, олені, хижаки) та міфічних істот (грифони) в динамічних позах. Подібні вироби, як, наприклад, знаменита золота пектораль з Товстої Могили, є візитною карткою культури скіфів, які панували на території сучасної України в VII–III ст. до н.е.
Відповідь – А.
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.
У цьому завданні слід розпізнати зображену сторінку «Ізборника Святослава», яка містить портрет князівської родини. Це одне з небагатьох зображень князів Київської Русі, що дійшло до наших часів.
Відповідь – Б.
ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава. Перелік пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.
На фото А зображено печатку Війська Запорозького.
На фото Б зображено Скіфський золотий гребінь з кургану Солоха.
На фото В зображено Cкіфську золоту пектораль з кургану Товста могила.
На фото Г зображено «срібники» князя Володимира Великого.
Тобто пам’ятку, створену за часів Русі-Україні, зображено на фото Г.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
На фото зображено репродукції офортів Т. Шевченка на історичну тематику «Дари в Чигрині», «Смерть Богдана Хмельницького».
Відповідь – Б.
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
На фото зображено репродукції ікони «Покрова Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького, якого також можна розпізнати за портретними рисами.
Відповідь – А.
ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Т. Шевченко. «Катерина».
Завдання передбачає визначення картини художника Т. Шевченка «Катерина», яка є ілюстрацією до його однойменного поетичного твору. На картині зображена вагітна молода жінка, яку покидає солдат-москаль.
Відповідь – В.
ТЕМА: Київська держава.
Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.
На фото зображено Збруцький ідол (Світовид) — унікальна дохристиянська (язичницька) пам'ятка слов'янської культури, яка датується IX-X століттями. Є одним із найважливіших і найповніших джерел для вивчення релігійних вірувань давніх слов'ян до прийняття християнства.
На інших фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: ДОДАТОК ДО ПРОГРАМИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено репродукцію картини І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
Завдання спрямоване на перевірку розуміння атрибутів влади гетьмана Війська Запорозького.
Головним атрибутом влади гетьмана була булава.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст.
На фото зображено репродукцію ікони «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський Й. Кондзелевича.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
На фото зображено мозаїки ХІ ст. Богоматері Оранти і Ісуса Христа Пантократоса, які прикрашають Софійський собор у Києві.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».
На малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р. Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.
Відповідь – Г.
- Усі завдання ЗНО з історії України за темами
- Усі тести ЗНО з історії України онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з історії України минулих років
- Усе про тест ЗНО з історії України
- Портрети історичних персоналій, обов'язкові на ЗНО
- Пам’ятки архітектури й мистецтва, обов’язкові на ЗНО
- Програма ЗНО з історії України
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра