ЗАВДАННЯ НА ВІЗУАЛЬНЕ ВПІЗНАННЯ – Персоналії

ТЕМА:

Завдання скеровано на перевірку знання ключових діячів і регіонів України, з якими пов’язана їхня діяльність, уміння співвідносити діяльність особистостей із певними історико-географічними регіонами України, рівня сформованості просторового розуміння історії України.

Юрій Федькович відомий як «буковинський соловей», письменник і просвітник Буковини.

Олександр Духнович – громадський діяч, письменник і священник, знаний як будитель русинів Закарпаття.

Маркіян Шашкевич – лідер «Руської трійці», будитель і просвітник у Галичині.

Пантелеймон Куліш – письменник, історик й етнограф, діяльність якого була тісно пов’язана з Наддніпрянщиною.

Кубань у контексті цього завдання є регіоном, історично пов’язаним з українським козацтвом, зокрема з Чорноморським козацьким військом, яке переселилося на Кубань наприкінці XVIII століття. Однак серед названих у завданні діячів безпосередньо ніхто не пов'язаний із Кубанню.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА:.

На фото зображено пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві – політику, полководцю і дипломату, провіднику національно-визвольних змагань 1648–1657 рр., творцю Української козацької держави, гетьману Війська Запорозького.

Інші пропоновані варіанти відповідей стосуються інших історичних діячів:

полководець-тріумфатор Хотинської війни – П. Конашевич-Сагайдачний;

засновник першої Запорозької Січі – Д. Вишневецький;

керівник антимосковського повстання – І. Мазепа.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнавати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – малярськими портретами, фотографіями тощо), характеризувати й визначати етапи діяльності цієї людини.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото;
• зіставляємо здобуту інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Августина Волошина.

Основні віхи його діяльності:

• засновник Учительської громади Підкарпатської Руси;
• президент Карпатської України;
• ректор Українського вільного університету в Празі;
• в’язень радянських тюрем.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, з якою зображені історичні постаті укладали союз.

Маркерами є слова і словосполучення гетьман, об’єднує укладення воєнних договорів, а також розпізнані постаті – Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Вони чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних діячів за портретними рисами.

Список персоналій для візуального розпізнавання міститься в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського. Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей і вміння їх розпізнавати за портретними рисами.

На фото зображені Тарас Шевченко (А), Володимир Антонович (Б), Маркіян Шашкевич (В), Пантелеймон Куліш (Г).

«Першу українську промову в семінарії» виголосив Маркіян Шашкевич, лідер «Руської трійці».

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів і сформованості вмінь розпізнавати їх за портретними рисами.

На картині й гравюрі можна впізнати гетьманів Богдана Хмельницького й Івана Мазепу. Обидва гетьмани для продовження боротьби за незалежність Козацької держави укладали союзницькі відносини зі Шведським королівством: Богдан Хмельницький 1656 року, Іван Мазепа – 1708 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів і вміння розпізнавати їх за портретними рисами.

За портретними рисами на фото можна впізнати Євгена Коновальця. Він 1915 року у складі підрозділу австрійської армії брав участь у боях за гору Маківку, де потрапив у полон до росіян.

У 1917 році під час Української революції, перебуваючи в Києві, з полонених українців, що служили в австрійській армії, створив Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Згодом цей підрозділ переріс у полк, бригаду, корпус. Був одним з найбоєздатніших частин української армії.

Після поразки боротьби за українську державність із колишніх українських військових утворив 1920 року Українську військову організацію (УВО), яка розгорнула підпільну збройну боротьбу проти польської окупації українських земель. Основним регіоном її діяльності була Галичина.

У 1929 році у Відні на основі УВО й інших українських націоналістичних організацій було утворено Організацію українських націоналістів (ОУН). Під проводом Євгена Коновальця ОУН фактично стала на чолі українського національного руху в 1930-ті роки. Загинув Євген Коновалець від рук радянського агента в Роттердамі (Нідерланди).

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Б, 4 Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

За портретними рисами на фото можна впізнати Василя Симоненка й Василя Стуса. Обидва поети були представниками руху «шістдесятників».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України й уміння визначати логічні пари.

За портретними рисами на фото можна впізнати Павла Чубинського (А), Володимира Антоновича (Б), Михайла Драгоманова (В), Ісмаїла Гаспринського (Г).

П. Чубинський – етнограф, громадський діяч, автор тексту Державного Гімну України.

В. Антонович – історик, професор Київського університету Св. Володимира, один з основоположників археології в Україні й ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина».

М. Драгоманов – історик, публіцист, засновник Вільної української друкарні в Женеві, видавець першого українського політичного часопису.

І. Гаспринський – просвітник, письменник, лідер національного відродження кримських татар, видавець першої в Криму тюркськомовної газети.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Він організував низку вдалих морських походів запорозьких козаків проти турків і татар. З ім’ям цього гетьмана пов’язане взяття козаками фортеці Кафа (1616 рік), Варни, нападу на Константинополь тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати історичні постаті за портретними рисами, а також знання основних подій дисидентського руху в Україні й фактів біографії його лідерів.

На фотографіях за портретними рисами можна впізнати Івана Дзюбу (А), Олеся Гончара (Б), Василя Симоненка (В), Левка Лук’яненка (Г).

Серед запропонованих історичних постатей одним із засновників Української гельсінської групи був Левко Лук’яненко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України. За портретними рисами на фото можна впізнати Нестора Махна.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати таких осіб:

А Пантелеймон Куліш

Б Тарас Шевченко

В Іван Котляревський

Г Микола Костомаров

Причетним до формування козацьких полків під час французько-російської війни 1812 року був Іван Котляревський.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Дорошенка, що провів у Корсуні розширену старшинську раду, на якій було ухвалено прийняття протекторату Османської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичні постаті за портретними рисами.

На фото зображено Євгена Петрушевича, президента Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Мазепу (А), Кирила Розумовського (Б), Павла Тетерю (В), польського шляхтича – коронного гетьмана (Г).

Серед зображених постатей останнім гетьманом України був Кирило Розумовський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати основні персоналії історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати Маркіяна Шашкевича, який у 1833–1837 рр. був лідером «Руської трійці».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Предмет ідентифікування в завданні – постать козацького гетьмана часів «Руїни».

Словосполучення-маркери – «Обертають край в руїну», «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну», «І на чужині московській / Світлий муж наш погибає», «Був він “Сонцем на Руїні”» – однозначно вказують на діяльність гетьмана Петра Дорошенка.

За портретними рисами можна визначити, що на картинах зображено гетьманів Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепу й Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Котляревського.

Котляревський Іван (1769–1838) – письменник, драматург, перший класик нової української літератури. Близько 1794 року розпочав писати «Енеїду» – перший твір нової української літератури, що знаменував остаточне витіснення старої книжної мови народною. Став одним із зачинателів українського національного відродження.

З’ясувавши історичну постать, слід проаналізувати наведені історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Іван Котляревський.

Лише у джерелі Б маркери – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу… доповнює слава «батька» українського театру...» – указують на постать Івана Котляревського.

Маркери у джерелі А вказують на Михайла Коцюбинського, В – Тараса Шевченка, Г – Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків провідних діячів української культури першої половини ХІХ століття і сформованості вміння отримувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Для розв’язання завдання першочергово слід визначити історичну постать, зображену на фото. За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Тараса Шевченка.

Наступний крок: визначити, який уривок джерела характеризує цю видатну історичну постать, діяча культури.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать, діяч культури.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Він став виявом імпресіонізму в українській літературі…», «Його творчість розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою» – чітко вказують на характеристику Михайла Коцюбинського.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру» – чітко вказують на Івана Котляревського.

Словосполучення-маркери в джерелі В – «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – чітко вказують на Тараса Шевченка.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Будучи останнім представником поезії українського бароко», «вів став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – чітко вказують на Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено портрети Петра Дорошенка (А, 1665–1676 роки), Петра Сагайдачного (Б, із незначними перервами від 1616 року до 1622 року), Івана Мазепи (В, 1687–1709 роки), Богдана Хмельницького (Г, 1648–1657 роки).

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Олександра Довженка – фундатора національного кінематографа (7). Упродовж 1918–1919 років він воював у лавах Армії УНР проти більшовиків (5) і був членом спілки «Гарт» у 1923–1925 роках (2).

Мистецьке об’єднання «Березіль» засновано Лесем Курбасом. Основи монументального мистецтва пов’язують із Михайлом Бойчуком. Автор збірки «Сині етюди», новели «Я (Романтика)» – Микола Хвильовий. У справі «Спілки визволення України» засуджено Сергія Єфремова.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні наведено світлини Симона Петлюри, Євгена Коновальця і Степана Бандери. Після ідентифікування зображень потрібно відкинути варіанти відповіді А, Б й В, бо С. Петлюра не мав відношення ні до Організації українських націоналістів (ОУН), ні до руху Опору в роки Другої світової війни. Правильною відповіддю є варіант Г. Радянськими органами держбезпеки організовано вбивства: С. Петлюри 1926 року в Парижі, Є. Коновальця 1939 року в Роттердамі, С. Бандери 1950 року в Мюнхені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних персон за їхніми зображеннями. У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У завданні наведено портрет Василя-Костянтина Острозького. Він прославився насамперед як меценат, за його сприяння відкрито Острозьку академію, надруковано Острозьку Біблію. Також відомий як найбільший землевласник у Речі Посполитій, саме тому його інколи називали «некоронованим королем Русі».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Виконання завдання передбачає розпізнавання за портретними рисами історичних діячів. У завданні йдеться про третього президента України, тобто про 2000-ні роки (точніше 2005–2010). Василь Липківський помер 1937 року, Андрей Шептицький – 1944, Йосип Сліпий – 1984. Любомир Гузар (1933–2017) – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви в 2001–2011 роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити слова-маркери. За словосполученнями «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент» визначаємо, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Саме його фото потрібно розпізнати за портретними рисами, відрізнивши від Євгена Коновальця (А), Дмитра Донцова (Б) і Степана Бандери (Г).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й  ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Петра Сагайдачного (А), Богдана Хмельницького (Б), Івана Мазепи (В), Петра Дорошенка (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них – Іван Миколайчук – яскравий представник українського поетичного кіно 1970-х років, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Він зіграв головну роль (Іван Палійчук) у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», працював як самостійний режисер (кінокартина «Вавілон ХХ» й ін.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Пропоноване завдання вимагає від учасника розпізнати історичного діяча за портретними рисами. Серед запропонованих варіантів випадає варіант В. Варіанти А – П. Сагайдачний, Б – Б. Хмельницький, Г – П. Дорошенко є серед «Списку персоналій для візуального розпізнавання» котрі учасник мав би знати.

Петро Конашевич-Сагайдачний відомий своїми переможними «морськими походами», чи то походами в спілці з поляками на Москву, чи то битвою під Хотином. Тому цей варіант також відпадає.

Натомість в уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Стосовно діяльності Петра Дорошенка, то вдумливі учасники мали б пригадати його тісні зв’язки з Османською імперією і майже протекторат.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Учасники мали б розпізнавати портрети, світлини історичних діячів.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Програма ЗНО з історії України містить перелік прізвищ історичних діячів, котрих учасники мали б розпізнавати «за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Варто сподіватися, що подане тестове завдання, де треба розпізнати за фото історичного діяча, не становить для вас особливих труднощів.

Ті випускники, які готуються до тестування з історії легко впізнають на фото Михайла Грушевського – ученого-історика, автора праці «Історії Україна-Руси», громадського та політичного діяча, члена Академії Наук.

З підслуханого серед учасників ЗНО: «Раз в окулярах, значить вчений» ????.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Варіант А – Григорій Сковорода, це XVIII століття.

Варіант Б – Василь-Костянтин Острозький – XVI століття.

Варіант В – Петро Могила, активна діяльність як митрополита (саме так він зображений на портреті) припадає на XVII століття.

Варіант Г – Петро Конашевич-Сагайдачний, козацький гетьман, який очолював морські походи козаків у XVII столітті.

Залишається варіант Б. Рік видання Острозької Біблії – 1581 – підтверджує правильність нашого вибору.

Відповідь – Б.

У завданні 27 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.)

Завдання 5-7 – це так звані «кластерні» завдання, вони «прив’язані» до уривку з історичного джерела.

В уривку містяться слова-маркери «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

Упродовж воєнних дій 1919 року Українська Галицька армія була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти Збруч на терени Української Народної Республіки.

Отаманом військ УНР у ці часи (1919–1921р.) був Симон Петлюра.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Як бачимо, тут подано уривок джерела, який оповідає про діяльність однієї із зображених історичних постатей. Ключові слова-маркери «уклав з Київським братством угоду», «ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про діяльність митрополита Петра Могили, який 1632 року об’єднав Лаврську і Братську школи в Києво-Могилянський колегіум.

Наступним кроком є ідентифікація за портретними рисами історичних постатей. Вона дає змогу визначити, що на портретах зображені Василь-Костянтин Острозький (А), Іван Мазепа (Б), Петро Могила (В), Богдан Хмельницький (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

До виконання кластерних завдань 21–23 треба підходити комплексно.

Фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.).

«Помаранчева революція» стала реакцією на численні фальсифікації, що вплинули на результат виборів Президента України в листопаді – грудні 2004 року.

Отже, приводом до подій, які отримали назву «Помаранчева революція», стали масові фальсифікації на користь кандидата від влади – Віктора Януковича.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

До виконання кластерних завдань 21–23 треба підходити комплексно.

Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

До виконання кластерних завдань 21–23 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, яку інформацію несе візуальне джерело. Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку знань фактів біографії історичних постатей та сформованості уміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені програмою ЗНО.

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

На фото зображено гетьмана Петра Сагайдачного і митрополита Петра Могилу, які сприяли легалізації православної церкви в Речі Посполитій.

Так, у 1620 р. П. Сагайдачний сприяв висвяченню митрополита Йова Борецького і записав запорозьких козаків до Київського братства. П. Могила у 1632 р. став митрополитом Православної церкви, якого визнала влада Речі Посполитої. Завдяки його діяльності було реформовано православну церкву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати портрети історичних осіб.

Отже, на фото зображено під літерою А – Симон Петлюра, Б – Андрій Мельник, В – Євген Коновалець, Г – Роман Шухевич.

Серед запропонованих постатей командувачем Української Повстанської Армії у 1943–1950 рр. був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніших історичних осіб. 

Отже, на фото зображено Михайла Грушевського і Володимира Винниченка.

З їхніми іменами пов’язано створення Української Центральної Ради. М. Грушевський був її головою, В. Винниченко – одним із заступників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича, Павла Чубинського і Михайла Драгоманова. Усіх їх об’єднує участь у громадівському русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». 

Згідно з ухваленням цього документа митрополитом відновленої ієрархії православної церкви став Петро Могила. 

Для визначення постаті на наведених зображеннях визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото (А) зображено митрополита Петра Могилу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображені Олександр Довженко та Сергій Параджанов. Обидва були видатними режисерами кіно.

Олександр Довженко з 1926 р. – режисер-постановник на кіностудіях Одеси, Києва, Москви. Серйозний успіх мав його фільм «Звенигора» (1929 р.). Окремі його роботи були прийняті з успіхом у європейських країнах. Автор кіноповісті «Україна в огні», за яку був підданий критиці. У роки «відлиги» написав статтю «Мистецтво живопису і сучасність», у якій закликав «розширити творчі межі соціалістичного реалізму».

Сергій Параджанов – вірменський та український кінорежисер. Один із засновників українського поетичного кіно. Екранізація п’єси М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1964р.), принесла йому всесвітню славу і визнання. Фільми, що були далекі від проголошеного «соціалістичного реалізму», і нелюбов до радянської влади призвели до арешту і ув’язнення режисера терміном на 15 років.

Відповідь: А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який характеризує становище УНР наприкінці 1919 р. На це вказують такі слова-маркери: «Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення», «Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність». На той час УНР очолював С. Петлюра. Його можна розпізнати за портретним рисами. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання виконується у два етапи.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьман Петро Сагайдачний, князь Костянтин-Василь Острозький, митрополит Петро Могила, мандрівний філософ Григорій Сковорода.

На другому етапі треба дати відповідь на питання, визначивши засновника першої слов’яно-греко-латинської школи.

Перша подібна школа була заснована у 1576 р. в Острозі князем К.-В. Острозьким.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Першого секретаря ЦК КПРС Микиту Хрущова. Зображення його з качаном кукурудзи є додатковою підказкою для відповіді.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності М. Хрущова. За часів перебування його при владі в СРСР колгоспникам було надано право на пенсію, проведено масштабне індустріальне житлове будівництво, створено раднаргоспи (територіальні органи управління).

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр). Список персоналій для візуального розпізнавання

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, які передбачені Програмою ЗНО.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Скорпадського (позачено літерою «А»), С. Петлюру («Б»), М. Грушевського («В»), Є. Петрушевича («Г»).

У квітні 1918 р. до влади в результат державного перевороту прийшов П. Скоропадський, який був проголошений гетьманом Української Держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичну постать.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено М. Драгоманова, який був публіцистом, істориком, одним з провідних діячів громадівського руху, видавцем першого українського політичного журналу «Громада», що виходив у Женеві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Чубинського, В. Антоновича, В. Винниченка, М. Міхновського.

Серед запропонованих постатей автором брошури «Самостійна Україна» був М. Міхновський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Усі вони були членами Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьманів К. Розумовського, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Дорошенка та І. Мазепу.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. Завдання передбачає визначити, яку специфіку мав зазначений регіон.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання. На картосхемі чорною жирною лінією позначено територію, на яку претендувала Західноукраїнська Народна Республіка.

Президентом ЗУНР був обраний Євген Петрушевич.

Другий крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фотографіях зображено Є. Коновальця, А. Мельника, Є. Петрушевича, С. Бандеру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності Володимира Антоновича. Він був істориком, головою Історичного товариства Нестора-літописця, одним з ініцитором заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина». Також він був лідером громадівського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання, об'єднані олним текстом або візуальним фрагментом, називають кластерними.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок зі спогадів П. Скоропадського про видання ним «федеративної» Грамоти. На це вказують такі слова (словосполучення)-маркери: «Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».

Надалі в завданні треба визначити за портретними рисами П. Скоропадського. Ідентифікація дає змогу визначити, що його фото вміщено під літерою А.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

На картині зображено митрополита Петра Могилу (1596–1647) – українського культурного й церковного діяча. Походив із роду правителів Волоського й Молдавського князівств. Освіту здобув у Львівській братській школі й у Західній Європі.

У складі польської армії брав участь у Цецорській та Хотинській битвах. У 1625 р. під впливом Івана Борецького прийняв чернечий постриг. У 1627 р. став архімандритом Києво-Печерської лаври, а з 1632 р. – митрополитом київським і галицьким. У 1632 р. добився від короля Владислава IV легалізації православної церкви в Україні.

За його участю 1632 р. відкрито Лаврську школу, яка після об’єднання 1632 р. з київською братською школою стала Києво-Могилянським колегіумом.

Автор численних полемічних праць, богословських творів, проповідей. Підготував «Православне ісповідання віри» – перший православний катехізис, затверджений усіма східними патріархами. Створив «Могилянський Атенеум» – гурток учених і культурних діячів, який під керівництвом Петра Могили здійснив реформи церковного життя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань основних персоналій з історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати митрополитів Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого й Андрея Шептицького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на репродукціях картин зображено гетьманів Б. Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Тетерю та І. Брюховецького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство». В. Чорновіл, В. Стус.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба. Саме ці дисиденти провели в 1965 р. на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» акцію протесту проти арештів дисидентів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно.

Очолював делегацію УЦР до Петрограду В. Винниченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького. Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на його значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки його діяльності було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку.

Найбільше уславилася школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські. Заснована у 1578 р., вона за рівнем викладання та структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією – першим вищим навчальним закладом на українських землях.

Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Вплив української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. А. Шептицький.

Українська революція. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. М. Грушевський.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. П. Скоропадський. Прихід до влади Директорії. С. Петлюра.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені

А. Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви.

С. Петлюра – головний отаман Армії Української Народної Республіки.

М. Грушевський – голова Української Центральної Ради.

П. Скоропадський – гетьман Української Держави.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. В. Чорновіл.

Це третє з кластерних завдань 17–20.

До виконання цих завдань треба підходити комплексно. Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Отже, ми вже визначили, що мету, яка зазначена в уривку джерела, ставила перед собою Українська Гельсінська група – організація дисидентів, яка була утворена в 1976 р.

Із зазначених на фото діячів членом організації був В. Чорновіл (визначається за портретними рисами).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. П. Куліш.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток громадівського руху. М. Драгоманов, П. Чубинський. Культура України в другій половині XIX – початку XX ст. Піднесення української культури. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На першому фото зображено Миколу Лисенка – композитора, етнографа, учасника громадівського руху, автора опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Друге фото належить Михайлу Драгоманову – публіцисту, одному з організаторів «Старої громади», Вільної української друкарні в Женеві, видавцю першого українського політичного журналу «Громада».

На третьому фото – Пантелеймон Куліш – історик, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

На четвертому – Павло Чубинський – етнограф, фольклорист, один з видавців журналу «Основа», автор вірша «Ще не вмерла Україна…».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України. Й. Сліпий.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено білого чоловіка старшого віку. Він має правильні риси обличчя – високий відкритий лоб, темні густі брови, темні очі з трохи приспущеними куточками, прямий рівний ніс. Чоловік має сиві вуса і бороду. Його погляд спрямований вдалину. На фото можна побачити чорний комір сутани і край білої колоратки. Такий одяг носять римо-католицькі та греко-католицькі священики. Зібрана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено Й. Сліпого – митрополита Української греко-католицької церкви.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики.

Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий (Фітільов), Л. Курбас, М. Бойчук, О. Довженко.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На першому фото зображено Миколу Хвильового – прозаїка, поета, публіциста, засновника літературних об’єднань «Гарт» (1923), «Урбіно» (1924), «ВАПЛІТЕ» (1926).

Друге фото належить Михайлові Бойчуку – митцю-монументалісту, графіку, фундатору новаторської художньої школи в українському мистецтві 1920-х рр.

На третьому фото – Олександр Довженко – письменник, фундатор національного кінематографа, автор кінофільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля».

На четвертому – Лесь Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Культура і духовне життя. С. Параджанов.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на фото зображено чоловіка доволі характерної зовнішності з правильними рисами обличчя – високе відкрите чоло, чорні густі брови, широко розставлені, темні очі з трохи приспущеними куточками, густа коротка борода з сивиною. Отримана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено С. Параджанова – кінорежисера, автора фільмів «Тіні забутих предків», «Колір гранату».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Радикалізація українського політичного руху. І. Боберський.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено І. Боберського, голову старшини (ради) гімнастичного товариства «Сокіл-Батько».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Г. Сковорода.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «останній представник поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури», «просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Г. Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років і до своєї смерті в 1794 р. вів життя мандрівного філософа. Його творча діяльність припадає на період завершення епохи бароко в українській культурі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Чорновіл.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.