Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

• Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
• Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено палац Кирила Розумовського в Батурині, зведений у стилі класицизму. Яскравими елементами, що вказують на цей стиль, є трикутний фронтон і колони, що його підпирають.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Будинок полтавського земства. На це вказують особливості архітектурного стилю – українського модерну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- і мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено сучасний вигляд палацу Кирила Розумовського в Батурин, що був зведений в 1799–1803 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1928 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено будівлю Держпрому в Харкові.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку на фото зображено будівлю Верховної Ради УРСР (тепер Верховної Ради України), яка була зведена у 1936–1939 рр. Ця будівля розташована в Києві – столиці держави.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ратушу в місті Бучач.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання пам’яток архітектури й уміння розрізняти їх. На фото зображено будівлю Київського університету (1837–1843, А), палац Кирила Розумовського в Батурині (1799–1803, Б), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (1905–1906, В), костел святого Варфоломія в Дрогобичі (1392–XV ст., Г). Також для правильного розв’язання завдання потрібно розуміти, що стиль «модерн» набув поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. До споруд ХІХ століття належить лише будівля А, однак це початок століття, а не його завершення. Будівлі Б й Г споруджено значно раніше. До того ж приміщення головного корпусу університету імені Тараса Шевченка й палац Кирила Розумовського мають спільну ознаку – колони, характерні для класицизму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

На фото зображено будівлю банку «Дністер» у Львові, збудоване у стилі модерн (1905–1906 роки).

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його ознаками є використання стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, природних каменів (оброблених і необроблених), елементів народної архітектури й образів національної міфології.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

На фото зображено Будинок із химерами в Києві архітектора Павла Городецького (1902–1903 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото такі зображення:

А «Будинок з химерами» в Києві (1902–1903 роки)

Б будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 роки)

В будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (1864–1873 роки, нині Національний університет)

Г будівля Держпрому в Харкові (1925–1929 роки)

Мотиви й форми української народної архітектури й декоративного мистецтва у зовнішньому вигляді можна виявити в будівлі Полтавського губернського земства.

Будинок Полтавського губернського земства споруджено за проєктом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проєктів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова й київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну. Інтер’єри оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом за тими ж народними мотивами, що й на фасадах. У будівництві й оздобленні будинку брали участь відомі художники й майстри народної творчості. Живописні роботи виконали маляри Сергій Васильківський і Микола Самокиш за участю Михайла Беркоса й Миколи Уварова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати історико-культурні пам’ятки.

За архітектурними рисами на фото можна розпізнати будівлю Держпрому в Харкові й будівлю Верховної Ради УРСР. Обидві пам’ятки архітектури України радянської епохи було зведено для розміщення органів державної влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток ХVІ – другої половини ХVІІІ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото:

А будинок Корнякта у Львові (ХVІ століття)

Б – замок у Підгірцях (ХVІІ століття)

В – палац Кирила Розумовського в Батурині.

Г – міська ратуша в Бучачі (ХVІІІ століття).

Ратуша є свідченням міського самоврядування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати пам’ятки архітектури за характерними рисами.

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для візуального розпізнавання, міститься в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України. Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь: Г.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, перелік яких визначено Програмою ЗНО, та за стильовими ознаками визначати належність їх до історико-мистецьких епох (періодів).

Отже, на фото зображено:

варіант А – Володимирський собор у Києві,

варіант Б – Будинок з химерами (Будинок архітектора Городецького) в Києві,

варіант В – Палац гетьмана Кирила Розумовського в Батурині,

варіант Г – Будівля Верховної Ради України в Києві.

Володимирський собор побудовано в неовізантійському стилі, для якого була характерна орієнтація на візантійське мистецтво VI–VIII ст. Зародився в 1840-х рр. у Західній Європі й досяг свого піка в останній чверті XIX ст. в Російській імперії.

Будинок із химерами побудовано в стилі модерн, який зародився наприкінці ХІХ ст. в країнах Західної Європи й набув поширення в Російській імперії на початку XX ст.

Палац гетьмана Кирила Розумовського – видатна пам’ятка класицизму, стилю який уперше заявив про себе в культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у всіх країнах Європи в XVII–XVIII ст.

Будівля Верховної Ради України є зразком української архітектурної класики, яка набула значного поширення в 1930-х рр.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, перелік яких визначено Програмою ЗНО, визначати їхню спільність і відмінність за функціональним призначенням.

На фото ліворуч зображено будівлю Держпрому (Будинок Державної промисловості) в Харкові.

Рішення про спорудження будівлі ухвалено 1925 р. Того ж року проведено конкурс на найкращий проєкт. Першу премію отримав і був схвалений до реалізації проєкт архітекторів С. Серафімова, М. Фельгера та С. Кравця. Завершену будівлю урочисто відкрито 1928 р.

До переведення 1934 р. столиці УСРР у м. Київ тут перебували Рада народних комісарів УСРР, Державна планова комісія при Раді народних комісарів УСРР, Вища рада народного господарства, народні комісаріати, галузеві управління і трести. Після 1934 р. тут функціонував Харківський обласний виконавчий комітет.

Будівля є великим ансамблем, що займає три квартали, розділені радіальними вулицями. Складається з дев’яти корпусів, що утворюють віялоподібну структуру в плані. Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків. Два головні корпуси центрального блоку 11-поверхові. Усі об’єми на висоті третього, п’ятого і шостого поверхів з’єднані між собою критими мостами-переходами.

Держпром у Харкові як столиці УСРР мав важливу ідеологічну місію: унаочнити образ нової республіки – пролетарської та інтернаціональної, відірваної від національної традиції та спрямованої в майбутнє. Це найбільша у світі будівля в стилі конструктивізму. Тут найяскравіше представлено основні інструменти стилю конструктивізму, що ламали архітектурні традиції: вільний план, пласкі дахи, стрічкове засклення вікон, відсутність декору. Завдяки цьому архітектурна композиція Держпрому виразна й неповторна.

На фото праворуч зображено будівлю Верховної Ради України в Києві.

Після перенесення 1934 р. столиці УСРР з м. Харкова в м. Київ виникла необхідність спорудження будівлі для засідань Всеукраїнського центрального виконавчого комітету рад (ВУЦВК). У лютому 1936 р. оголошено закритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт будинку, ув якому першу премію присуджено проєкту архітектора В. Заболотного. Під його керівництвом у серпні 1936 р. розпочато будівництво, яке завершили в травні 1939 р.

Будинок триповерховий із підвалом, у плані прямокутний у первісній частині, з дугоподібною прибудовою, симетричний. Вирішений як єдиний монументальний об’єм, без флігелів чи додаткових корпусів. Головним засобом виразності є великий, на всю висоту фасадів, стилізований коринфський ордер із колонами й пілястрами, глухими парапетами, які закривають конструкції плоского даху. У центрі будинку над залом засідань підноситься скляний ребристий сферичний купол із флагштоком нагорі.

Будинок Верховної Ради України є одним із найкращих архітектурних витворів радянської доби не лише в Україні, а й у колишньому СРСР. Він поєднує модернізовану стилістику неокласицизму з традиціями української архітектури.

Отже, неправильними варіантами відповідей у завданні є:

• варіант А – належать до пам’яток архітектури доби нової економічної політики, – оскільки лише будівля Держпрому є пам’яткою непу (1921–1928 рр.), час будівництва (1925–1928 рр.) якої припадає на цей період, будівлю Верховної Ради України зводили (1936–1939 рр.) вже за часів сталінської модернізації України (1928–1938 рр.);
• варіант Б – були знищені під час нацистської окупації в роки Другої світової війни, – оскільки й будівля Держпрому, і будівля Верховної Ради України пережили жахіття окупації і понині є окрасами своїх міст;
• варіант В – створені за проєктами одного архітектора в стилі конструктивізму, – оскільки не тільки є творіннями різних митців (Держпром: С. Серафімова, М. Фельгера та С. Кравця; Верховна Рада України: В. Заболотного), а й належать до різних архітектурних стилів (Держпром: конструктивізм; Верховна Рада України: неокласицизм).

Лише варіант Г – збудовані для потреб функціонування органів державної влади – є правильним варіантом відповіді у завданні, оскільки й будівлю Держпрому, і будівлю Верховної Ради України зведено для потреб функціонування Ради народних комісарів і Всеукраїнського центрального виконавчого комітету рад відповідно.

Правильна відповідь – Г.