ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ ст.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зображено під буквою Б.

Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582–1622 рр.) — видатний український військовий, політичний і державний діяч першої чверті XVII століття, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорозької Січі. Він відомий як реформатор козацтва та послідовний захисник православної віри.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Портрет, діяча, який унаслідок виконання умов цитованого документа очолив православну церквущо відповідає портрет Петра Могили, під буковю - А.

Петро Могила — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, діяч православної церкви, освіти та культури. На портретах він зображений в традиційному чернечому або архієрейському вбранні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

За уривком ми розуміємо, що йдеться про гетьмана, який пішов на союз із поляками й виступав проти Московського царства.

Варіант відповіді А не підходить, оскільки Петро Дорошенко підписав Корсунські статті з Османською імперією і виступав проти Речі Посполитої.

Іван Брюховецький (варіанті відповіді В) підписав Московські статті й підтримував політику московського царя.

Богдан Хмельницький (варіанті відповіді Г) розпочав Визвольну війну проти Речі Посполитої, йому не могли належати слова «Польща дасть нам волю…».

Правильна відповідь Б – Іван Виговський, який 1658 р. підписав із Річчю Посполитою Гадяцький договір.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої першої половини XVII ст. Козацтво.

В уривку описано період активних морських походів козаків проти Османської імперії.

Найбільшого розмаху вони досягли в перші два десятиліття XVII ст. під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного.

Козаки здійснювали успішні походи на турецькі міста та зміцнили свої позиції на Чорному морі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Монету присвячено Петру Конашевичу-Сагайдачному – полководцю й політичному діячеві, гетьману реєстрового козацтва, кошовому отаману Запорозької Січі.

Апофеозом козацької звитяги під його керівництвом стала Хотинська битва 1621 р., коли козакам доводилося витримувати атаки турецької армії, яка  була в рази більшою.

Сагайдачний використав тактику раптовості, нічного бою й контрнаступу, випробувану в багатьох успішних морських походах.

Унаслідок отриманого під Хотином поранення гетьман незабаром помер. Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту й інші держави Європи від турецького завоювання, розвіяла міф про непереможність османської армії та прославила українське козацтво.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Послідовність перебування на посаді гетьманів / кошових отаманів:

Б Дмитро (Байда) Вишневецький – козацький ватажок, один із перших козацьких гетьманів України, який 1556 року збудував на Малій Хортиці першу Запорозьку Січ.

Г Петро Конашевич-Сагайдачний – гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі, один із засновників козацького флоту, організатор успішних морських походів запорозьких козаків проти Кримського ханства й Османської імперії «доби героїчних походів» (перші два десятиліття XVII ст.)

А Іван Сірко – легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового доби Руїни (кінець 50–80-х рр. XVII ст.)

В Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької (Нової) Січі, зруйнованої 1775 року.

Правильна відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Послідовність понять відповідно до перебігу соціально-економічних процесів:

В Полюддя – процес збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Русі (Київській державі). Після древлянського повстання в Х ст. княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись від полюддя.

Б Вотчина – спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Русі-Україні (Київській державі) й середньовічній Україні. Власник вотчини мав право передати її в спадок, продати, обміняти, поділити тощо. Перші вотчини виникають з другої половини XI ст. До того земля перебувала в колективній власності панівної верстви.

Г Фільварок – форма господарювання, багатогалузеве господарство, зорієнтоване на виробництво сільськогосподарської продукції для продажу. У фільварках використовували працю кріпаків, а пізніше – найману працю. У XV ст. фільварки вперше зʼявилися на українських землях, які перебували в складі Королівства Польського. Тут сільське господарство поступово переорієнтовували на потреби європейського ринку. На українських землях, які були в складі Великого князівства Литовського, фільваркова система господарювання набула поширення із середини XVI ст.

А Відруб – земельний наділ, який мав право отримати селянин у приватну власність за умовами аграрної реформи, розпочатої 1906 року Петром Столипіним.

Правильна відповідь: В, Б, Г, А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото В зображено Успенський собор Почаївської лаври.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – головний храм Почаївського монастиря в стилі пізнього бароко, створений за проєктом архітектора Готфріда Гофмана.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року погіршила становище православної церкви, що супроводжувалося розгортанням боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її прав.

Сприятливі обставини склалися для православних у період безкоролів'я, що розпочався 1632 року після смерті Сигізмунда III. Претендент на польський престол королевич Владислав був схильний до компромісу з православними. На елекційному (тому, що обирає нового короля) сеймі 1632 року було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії, а новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши колишню гостроту міжконфесійної напруги, цей документ не забезпечив реального задоволення прав православних у Речі Посполитій і не зупинив національно-релігійні утиски православного населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію ширилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. Козацьких нападів зазнали в різні часи найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки 1616 року здобули Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців із неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

На реверсі монети зображено Петра Могилу (1596–1647) – видатного українського церковного, освітнього та культурного діяча, митрополита Київського. Про це свідчать портретні риси, митрополиче вбрання, архієрейський жезл, зазначені на монеті роки життя (1596–1647).

Петро Могила відіграв ключову роль у розвитку Києво-Могилянської академії, яка стала важливим освітнім центром.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50 -80- х років  XVIІ ст.

Адміністративно-територіальний поділ Слобідської України наслідував устрій Війська Запорозького.

Слобідська Україна – це історико-географічна територія на сході України, яка охоплює сучасні області – Харківську, Луганську й частково Сумську. Її було сформовано в середині XVII ст. внаслідок переселення українців із західних земель.

Козацький (Полковий) Устрій: Адміністративно-територіальний поділ Слобожанщини базувався на полках (Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський) та їхніх підрозділах – сотнях. Ця система була прямим наслідуванням устрою Війська Запорозького (Гетьманщини).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ ст.

Павла Павлюка, Якова Острянина й Дмитра Гуню об’єднує їхня діяльність як козацьких ватажків під час козацьких повстань у другій половині XVI – першій половині XVII ст.

Усі троє були відомими очільниками козацько-селянських повстань проти польської влади та посилення соціального й національного гніту в Речі Посполитій у 1637–1638 роках:

• Павло Бут (Павлюк) — очолив повстання 1637 року, розгромлене під Кумейками.

• Яків Острянин (Остряниця) — очолив повстання 1638 року навесні.

• Дмитро Гуня — очолив повстання 1638 року після поразки Острянина, відступив на територію Московського царства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Братський рух — це національно-релігійні громадські організації православних міщан, які виникли в Україні у другій половині XVI століття. Вони стали рушійною силою у захисті православ'я та розвитку національної культури й освіти.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність і життя митрополита Петра Могили схарактеризовано у таких твердженнях:

3. Домігся від польської влади визнання відновлення вищої православної церковної ієрархії: У 1632 році він очолив боротьбу за легалізацію православної церкви після смерті короля Сигізмунда III і домігся від нового короля Владислава IV легального визнання православної ієрархії.

4. Був автором богослужебної книги «Требник»: У 1646 році він видав фундаментальну богослужбову книгу «Требник Петра Могили», яка систематизувала та уніфікувала православні обряди.

6. До обрання митрополитом був архімандритом Києво-Печерської лаври: Він став архімандритом Лаври у 1627 році, а Київським митрополитом його обрали у 1633 році. Це було ключовою базою для його подальших реформ.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI та в першій половині XVII ст.              

1. В: Після Люблінської унії 1569 р. й утворення  Речі Посполитої, польський вплив поширився майже на всі українські землі, і вони зазнали суттєвого колонізаційного впливу. Маґнати просувалися все далі на схід і південний схід, обезземелювали селян, сприяли поширенню фільварків – багатогалузевих господарств, зорієнтованих на ринок. 

2. Д: Внаслідок укладення Берестейської унії Київська митрополія Православної Церкви обʼєдналася з Римо-Католицькою Церквою, що призвело до розколу українського православʼя на уніатську (греко-католицьку) та православну громади.

3. Г: Започаткування книговидання в Україні тісно пов’язано з діяльністю видатного першодрукаря Івана Федорова (Федоровича), котрий 1574 р. в друкарні Львівського Успенського братства видав «Апостол» і «Буквар».

4. А: Для відновлення авторитету православної церкви митрополит Київський Петро Могила розпочав її реформу, що передбачала: запровадження суворої дисципліни серед священників і ченців, підвищення освітнього рівня духовенства, впорядкування богослужбової практики й богослужбових книг, активну видавничу діяльність, розбудову церковних структур, повернення православних храмів, проголошення проповідей, повчань, панегіриків українською мовою тощо.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність, описана істориком Михайлом Грушевським, стосується гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Уривок описує унікальну і надзвичайно важливу для історії України подію: вступ усього Запорозького Війська на чолі з його гетьманом до Київського Богоявленського братства у 1620 році.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

1 – Г. Займанщина – це було право «першого зайняття», поширене на незаселених землях Дикого Поля (зокрема, на Запоріжжі та Слобожанщині). 

2 – А. Паланка – адміністративно-територіальний поділ, запроваджений на землях Нової Січі (1734–1775 рр.). 

3 – Д. Зимівник – господарський хутір, що належав козакові (або групі козаків) і розташовувався за межами Січі. 

4 – Б. Панщина – одна з форм феодальної залежності, що передбачала обов'язкову безкоштовну працю селян з власним інвентарем на землі поміщика (пана).

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Подія, описана в уривку джерела, відбулася 1618 р.

Уривок описує похід запорозьких козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним на Москву з метою підтримки польського королевича Владислава Вази у його претензіях на московський престол.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

На картосхемі зображено похід українських козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним у складі польсько-литовського війська на Москву у 1618 році.

Успішний похід Сагайдачного став вирішальним чинником, який змусив Московське царство підписати Деулінське перемир'я 1618 року. За цим перемир'ям Річ Посполита отримала Смоленщину та Чернігівщину (в тому числі Чернігів і Новгород-Сіверський), а Сагайдачний отримав значні виплати та поширення реєстру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Пояснення відповідності:

• 1. Шляхта. Г: Шляхта (дворянство) була панівним станом.

  • Фільварок — маєток, господарство, орієнтоване на ринок, де використовувалася праця закріпачених селян.

  • Сейм і Вето — інструменти політичного впливу польської та полонізованої української шляхти в Речі Посполитій (право liberum veto на Сеймі).

• 2. Духовенство. Д: Цей стан був у центрі релігійної боротьби.

  • Унія — Берестейська церковна унія 1596 р., що розділила духовенство на православне та уніатське (греко-католицьке).

  • Полемічна література — твори, написані для захисту або критики Унії (наприклад, Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького).

  • Ставропігія — право, яке отримували деякі братства (або монастирі) прямого підпорядкування патріарху, а не місцевому єпископу, що стосується церковної ієрархії.

• 3. Міщани. Б: Мешканці міст, які мали специфічні права.

  • Братства — національно-релігійні організації міщан, що боролися за права Православної Церкви та розвиток освіти.

  • Магдебурзьке право — право міст на самоврядування (вибори магістрату, власні суди).

  • Магістрат — орган міського самоврядування.

• 4. Селяни. В: Найбільш численний і залежний стан.

  • Панщина — примусова праця селян у фільварках поміщика.

  • Закріпачення — процес втрати особистої свободи та прикріплення до землі, який посилився у XVI ст.

  • Покозачення — втеча селян до козаків з метою здобуття свободи.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 Б, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Йов Борецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Мелетій Смотрицький були вихованцями Острозької академії.

Усі три історичні постаті отримали освіту в Острозькій академії — першому вищому навчальному закладі Східної Європи, заснованому князем Василем-Костянтином Острозьким.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

У народній пісні згадується захоплення міста Варна — відомої османської фортеці на узбережжі Чорного моря. Ця подія уславила часи морських походів козаків на початку XVIІ ст.

Запорізькі козаки на своїх човнах "чайках" активно здійснювали морські рейди на турецькі володіння в Криму та на узбережжі Османської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Одним із головних результатів церковної реформи митрополита Петра Могили було подолання занепаду православної церкви на українських землях.

Петро Могила, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1633–1647 рр.), очолив масштабну реформу, яка мала на меті відродити та зміцнити Православну Церкву в Речі Посполитій після Берестейської унії 1596 р. та пов'язаного з цим занепаду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Події, описані в уривку, відбувалися в період 1637–1638 рр.

Уривок описує великі козацькі повстання:

1. Повстання під проводом Павлюка (Павла Бута): Відбулося у 1637 році. Описане як «зимою знищив Павлюка» (поразка під Кумейками та полон Павлюка).

2. Повстання під проводом Острянина (Якова Остряниці): Відбулося у 1638 році. Описане як «на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин».

3. Повстання під проводом Гуні (Дмитра Гуні): Відбулося також у 1638 році після поразки Остряниці. Описане як «Розгромив я Острянина – зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу й Стамбул.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1. А. Василь-Костянтин Острозький (Заснував Острозьку академію у 1576 р. — першу вищу школу у Східній Європі).

• 2. Д. Дмитро Вишневецький ("Байда") (Вважається засновником першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця у 50-х роках XVI ст.).

• 3. Петро Могила. Б. (Провів реформу православної церкви, добився її легалізації, об'єднав Лаврську школу та Братську школу в Києво-Могилянський колегіум).

• 4. В. Богдан Хмельницький (Очолив Визвольну війну 1648–1657 рр., внаслідок якої було створено Українську козацьку державу — Гетьманщину).

Правильна відповідь – 1 А 2 Д 3 Б 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст., особливо під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного, були спрямовані проти Османської імперії та її васала — Кримського ханства.

Зрештою ці походи призвели до Хотинської війни між Османською імперією і Річчю Посполитою. У вирішальній битві під Хотином 1621 року козацько-польське військо завдало поразки османам.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Події національно-культурного життя України, що відбулися в другій половині XVI – першій половині XVII ст., включають:

• 1. Укладення Берестейської церковної унії (1596 р.) Ця подія призвела до утворення Греко-Католицької Церкви та стала однією з найважливіших подій у релігійно-культурному житті.

• 3. Відновлення в Речі Посполитій вищої православної ієрархії на чолі з митрополитом Й. Борецьким (1620 р.) Це було зроблено завдяки підтримці козацтва та стало ключовим моментом у боротьбі за права Православної Церкви після Берестейської унії.

• 5. Створення в Острозі першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи (Острозька академія) (1576 р.) Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким, ця школа відіграла величезну роль у розвитку освіти та друкарства.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Покозачення» в другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини та отримати право вільно працювати на власній землі.

Покозачення — це історичний соціальний феномен, який масово поширився на українських землях Речі Посполитої (особливо на Наддніпрянщині) у XVI – першій половині XVII ст.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Умови Куруківської угоди 1625 р. задовольняли інтереси лише заможної частини реєстрового козацтва.

• Основні положення угоди стосувалися реєстру та прав козаків:

  • Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 тисяч до 6 тисяч осіб.

  • Реєстровці отримували платню та право на самоврядування (вибори гетьмана, старшини) у межах своєї території.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Найбільш спільною рисою, яка об'єднує ключових діячів української історії з цього ряду (Острозького та Могилу), є їхня роль у розвитку освіти.

• К.-В. Острозький — засновник Острозької академії.

• П. Могила — засновник Києво-Могилянського колегіуму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

• 1 → Г (1632): Ухвалення «Пунктів для заспокоєння руського народу» відбулося після смерті короля Сигізмунда III. Документ легалізував відновлену у 1620 р. православну ієрархію в Речі Посполитій. 

• 2 → В (початок XVII ст.): Морські походи на турецькі володіння (Кафа, Синоп, Стамбул) були однією з найважливіших і найяскравіших рис діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного як гетьмана. 

• 3 → Б (1625): Куруківська угода, укладена після повстання Жмайла, стала компромісом між козаками та урядом Речі Посполитої. Її ключовим положенням було збільшення козацького реєстру з 3 тисяч до 6 тисяч осіб.

• 4 → А (1638): Постанова сейму «Ординація…» (1638) була прийнята після жорстокого придушення повстань Павлюка, Острянина і Гуні. Вона фактично ліквідувала козацьку автономію, скасувала виборність старшини, зменшила реєстр до 6 тис. і заборонила проживання козаків у містах. 

Правильна відповідь – 1 Г, 2 В, 3 Б, 4 А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ століття.

Термін, який потрібно використовувати, характеризуючи фільваркове господарство, це — «панщина».

• Фільварок — це форма великого феодального господарства, що виникла на українських землях та у Східній Європі у XVI столітті.

• Для забезпечення цього виробництва власник фільварку (шляхта/магнат) використовував працю прикріплених до землі селян.

• Панщина — це обов'язкова примусова праця селянина у фільварковому господарстві поміщика, яка була основною формою земельної ренти (відробіткова рента) у XVI–XVIII століттях. Саме панщина є ключовою ознакою, що характеризує фільварок як господарський комплекс.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Пояснення послідовності

1. Г. Повстання під проводом М. Жмайла (1625): Було викликане спробами польського уряду зменшити реєстр і втрутитися у внутрішні справи козацтва. Завершилося підписанням Куруківської угоди.

2. А. Повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) (1630): Спалахнуло через подальші спроби обмежити права козацтва та скасувати Куруківську угоду. Закінчилося підписанням Переяславської угоди.

3. Б. Повстання під проводом І. Сулими (1635): Було спрямоване проти польського панування. Його кульмінацією стало зруйнування козаками фортеці Кодак, зведеної поляками для контролю над Запорожжям.

4. В. Повстання під проводом П. Павлюка (Бута) (1637): Мало широкий соціальний характер, охопило значні території, проте було жорстоко придушене, а сам Павлюк страчений. Це повстання передувало останнім великим повстанням того періоду — Острянина та Гуні (1638), після яких настав період, названий «Десятиліттям золотого спокою».

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

З митрополитом Петром Могилою пов’язано — об’єднання Лаврської школи та Київської братської школи в колегію.

• У 1632 році він об'єднав цю школу з існуючою Київською братською школою на Подолі.

• На базі цього об'єднання був створений Києво-Могилянський колегіум (згодом Києво-Могилянська академія), який став провідним навчальним закладом Східної Європи і мав слов'яно-греко-латинський характер.

Петро Могила (1596–1647) був одним із найвизначніших діячів Православної церкви та культури в Україні. Його діяльність була спрямована на реформування церкви та підвищення рівня освіти для протидії католицькій та уніатській експансії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVIІ ст.)

Наслідком події, описаної в уривку («Року 1620 місяця березня 22 дня прибув з Москви до Києва святійший патріарх Феофан…»), стало висвячення митрополитом Київським Йова Борецького.

Ініціатором приїзду патріарха був гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, який розумів важливість відновлення православної ієрархії в Києві.

У 1620 році патріарх Феофан висвятив нового православного Київського митрополита, ним став Йов Борецький, а також висвятив п'ятьох православних єпископів. Це стало ключовою подією, що врятувала Православну церкву в Україні та Білорусі від остаточного занепаду.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз картосхеми вказує, що вона ілюструє морські походи українських козаків на турецькі володіння (Османську імперію) у Чорному морі і дозволяє:

1. Визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря. (Показано цілі походів: Стамбул, Синоп, Трабзон, Кафа, Кілібурун, Очаків).

3. Визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом.     (Напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.)

6. Указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння. (Показано численні стрілки, що ведуть від Базавлуцької Січі та узбережжя на Чорне море до великих турецьких міст).

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

На фото зображено гетьмана Петра Сагайдачного і митрополита Петра Могилу, які сприяли легалізації православної церкви в Речі Посполитій.

Так, у 1620 р. П. Сагайдачний сприяв висвяченню митрополита Йова Борецького і записав запорозьких козаків до Київського братства. П. Могила у 1632 р. став митрополитом Православної церкви, якого визнала влада Речі Посполитої. Завдяки його діяльності було реформовано православну церкву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

1 Г Створення реєстрового козацтва та надання клейнодів королем Стефаном Баторієм. 1578 р.

2 Б Морський похід Петра Сагайдачного на Кафу. 1616 р.

3 А Участь Петра Сагайдачного у Хотинській війні на боці Речі Посполитої. 1621 р.

4 В Повстання Павлюка та битва під Кумейками. 1637 р.

Відповідь: ГБАВ.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Метою ухвалення цитованого документа, відомого як «Пункти для заспокоєння руського народу» (1632 р.), було зняти гостроту міжконфесійного протистояння в суспільстві.

 В умовах тривалого й гострого конфлікту між прихильниками Православної (неуніати) та Греко-католицької (уніати) церков, який виник після Берестейської унії 1596 року, влада пішла на поступки:

• Легалізація Православ'я: Документ вперше після 1596 року офіційно визнав існування православної церкви в Речі Посполитій.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Прочитаний фрагмент історичного документа увійшов в історію під назвою «Пункти для заспокоєння руського народу».

«Пункти для заспокоєння руського народу» (1632 р.) – це постанова сейму Речі Посполитої, прийнята після смерті короля Сигізмунда III Вази, яка юридично відновила права православної церкви в Речі Посполитій, що були втрачені після Берестейської унії 1596 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Уривок  цитує Куруківську угоду (1625 р.), що була укладена після поразки козацького повстання під проводом Марка Жмайла. Вона передбачала:

• Обмеження реєстру 6 тисячами осіб.

• Розділення реєстру на полки.

• Створення окремого загону з 1000 козаків, який мав постійно перебувати на Низу за порогами (Запорозька Січ). 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Ординація Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої...» (1638 р.) була постановою Сейму Речі Посполитої, яка суттєво обмежувала права та самоврядування реєстрового козацтва після придушення козацьких повстань 1637-1638 років.

• 1. скасування виборності козацької старшини

  Пояснення: Замість виборного гетьмана козацьке військо очолював призначений польським урядом комісар. Посади полковників та осавулів також мали займати шляхтичі, призначені польською владою.

• 4. обмеження реєстру козаків шістьма тисячами осіб

  Пояснення: Реєстр скорочувався до 6 тисяч козаків.

• 7. ліквідацію козацького судочинства

  Пояснення: Ординація скасовувала козацьке самоврядування та судочинство, підпорядковуючи козаків польській адміністрації та судам.

Відповідь: 1, 4, 7

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

• 1-В. утворення Речі Посполитої (1569 р.) Поширення фільварків. Люблінська унія (1569) приєднала українські землі до Польської Корони. Це стимулювало польську шляхту активно освоювати нові землі, що призвело до формування та поширення фільваркової системи господарства і, як наслідок, до посилення кріпацтва (друге закріпачення).

• 2-Д. укладення Берестейської унії (1596 р.) Розкол православної церкви. Унія, що створила Греко-Католицьку (Уніатську) Церкву, спричинила розкол серед населення та ієрархії Київської митрополії на прихильників і противників унії (православних).

• 3-Г. заснування перших православних братств у Львові (1580-ті рр.) Братства, особливо Львівське Успенське, були рушійною силою культурно-релігійного відродження. Вони відкривали школи (як-от Львівська братська школа) та друкарні.

• 4-А. обрання П. Могили Київським митрополитом (1633 р.) Реформування православної церкви. Діяльність Петра Могили (Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі) пов'язана з глибокими реформами в Православній Церкві: освітні реформи (створення Києво-Могилянського колегіуму), впорядкування богослужінь та церковного устрою, що також є ключовою частиною реформування церкви.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Десятиліття «Золотого спокою» — це період в історії Речі Посполитої, що тривав від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Острянина, Д. Гуні (1638 р.) до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким (1648 р.).

Після поразки козацьких повстань 1637–1638 рр. (зокрема, повстання Павла Бута (Павлюка) та Якова Острянина), сейм Речі Посполитої ухвалив так звану «Ординацію Війська Запорозького реєстрового» (1638 р.). Цей документ різко обмежив права козаків, зменшив реєстр і заборонив вибори гетьмана, передавши командування польському комісару. Польська шляхта вважала, що нарешті остаточно приборкала козацтво, через що це десятиліття відносної тиші на українських землях (без великих повстань) і отримало назву «Золотий спокій».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Описані події (висвячення митрополита Йова Борецького патріархом Феофаном у 1620 р.) відбулися завдяки П. Сагайдачному.

Події, описані в уривку, стосуються відновлення православної ієрархії в Київській митрополії у 1620 році Єрусалимським патріархом Феофаном III, який висвятив Йова Борецького на Київського митрополита, а також інших єпископів.

Ця подія відбулася завдяки активній підтримці та гарантуванню безпеки патріарху з боку гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та Запорозького козацтва.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

На репродукції картини зображено Петра Могилу, з яким повязано об’єднання Лаврської школи та Київської братської школи в колегію (Києво-Могилянський колегіум) у 1632 році.

 У 1632 році Петро Могила ініціював об’єднання своєї Лаврської школи з Київською братською школою, створивши потужний освітній заклад — Києво-Могилянський колегіум (з 1701 р. — академія).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Автор документа вказав на причини повстань.

Уривок перелічує головні чинники, які спричинили нову хвилю козацько-селянських повстань після 1622 року:

1. Національно-релігійний гніт: Прагнення шляхти «чимдуж церкву православну до унії привертати» (національно-релігійні утиски).

2. Соціально-економічний гніт: Накладання на підданих «повинності... та різними поборами притісняти» (соціально-економічні утиски).

Відповідь – А.

Правильним є твердження "Запорожці на чолі з П. Сагайдачним у 1616 р. здобули Кафу, а в 1621 р. взяли участь у Хотинській війні на боці Речі Посполитої проти Османської імперії".

• 1616 р. — морський похід козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним та захоплення Кафи (Феодосії), найбільшого невільницького ринку в Криму.

• 1621 р. — участь козаків під проводом Сагайдачного у Хотинській війні на боці Речі Посполитої проти армії турецького султана Османа II.

Відповідь – Б.

«Ординацією Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» 1638 р., виданою після поразки козацьких повстань, було передбачено зменшення козацького реєстру до 6 тис. осіб, ліквідацію виборності козацької старшини, скасування козацького судочинства.

«Ординація» 1638 року була спробою польської влади юридично ліквідувати автономні права та військово-політичну силу українського козацтва після придушення повстань Павлюка, Острянина та Гуні. 

Відповідь – Г.

Козацько-селянське повстання під проводом Северина Наливайка тривало у період 1594–1596 рр.

Повстання Наливайка (1594–1596 рр.) стало найбільшим козацько-селянським повстанням XVI століття. Воно охопило значні території: Брацлавщину, Київщину, Волинь та навіть Білорусь. Повстання закінчилося поразкою козаків під Солоницею (1596 р.), а сам Наливайко був схоплений і страчений у Варшаві.

Відповідь – Б.

Українськими книжками, надрукованими в другій половині XVI — першій половині XVII ст., є:

2 «Граматика словенська» Л. Зизанія 1596 р. Підручник церковнослов'янської мови, надрукований у Вільні, важливий для розвитку освіти.

3 Острозька Біблія1581 р. Перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою, надруковане Іваном Федоровим на Волині.

6 «Ключ царства небесного» Г. Смотрицького1587 р. Перша друкована праця української полемічної літератури з критикою католицизму, видана в Острозі.

7 «Лексикон славенороський» П. Беринди1627 р. Перший український друкований словник, виданий у друкарні Києво-Печерської лаври.

Відповідь – Г.

Діячем, який домігся її офіційного визнання королівською владою Речі Посполитої (через «Пункти для заспокоєння руського народу» 1632 р.) і очолив її реформу, був П. Могила.

Він домігся від нового короля Владислава IV видання «Пунктів для заспокоєння руського народу» (1632 р.), які офіційно визнали існування православної церкви та її ієрархії в Речі Посполитій. Того ж року Петро Могила був обраний і висвячений на Київського митрополита.

Відповідь – В.

В уривку йдеться про появу інтермедії (або інтерлюдії).

Інтермедія — це невелика комічна сценка, яка виконувалася в перервах між діями великої шкільної або релігійної драми (як правило, містерії чи міракля).

Відповідь – Г.

У складі Руського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували Галичина, Східне Поділля.

Руське воєводство і Брацлавське воєводство були двома з шести воєводств, створених на українських землях, які увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р. .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Подія, описана в уривку – оборона Хотинського табору від турецького війська на чолі із султаном Османом II – відбулася в 1621 р.

Війська Речі Посполитої (включно з 40-тисячним українським козацьким військом на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним) проти армії Османської імперії, якою командував султан Осман II.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний уславився тим, що:

• сприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви на українських землях. 
• очолював удалі морські походи козаків проти Османської імперії.
• знищив фортецю Кодак, збудовану поляками для контролю над Запорозькою Січчю.

Відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Повстання 1637 року, про яке йдеться в уривку, очолив Павло Павлюк (Бут).

• Повстання 1637 року (Кумейківське повстання) очолив гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут (Павлюк).

• Ключова битва відбулася під Кумейками (поблизу Канева) у грудні 1637 року.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

1632 р. — це рік створення Києво-Могилянського колегіуму.

Києво-Могилянський колегіум був заснований у 1632 році митрополитом Петром Могилою шляхом об'єднання Київської братської школи з Лаврською школою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ця оцінка історика О. Субтельного стосується П. Конашевичу-Сагайдачному.

• Петро Конашевич-Сагайдачний (Гетьман реєстрового козацтва, поч. XVII ст.) був тим діячем, який зумів підняти козацтво до рівня провідної національної сили.

• Ключовою фразою є: «...Він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...» Це пряме посилання на те, що у 1620 році Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Участь українських козаків у Хотинській війні (1621 р.) врятувала Річ Посполиту від турецько-татарської навали.

У 1621 році козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним приєдналося до польсько-литовських сил Речі Посполитої в битві проти величезної армії Османської імперії під Хотином.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

В уривку джерела наведено факти біографії митрополита Петра Могили.

Уривок описує ключові досягнення Петра Могили (1596–1647), які припадають саме на 1620-1630-ті роки:

• «З 1627 р. — архімандрит Києво-Печерського монастиря»

• «Заснував Лаврську школу»

• «У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії»: 

• «Політичний, церковний, освітній діяч»

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

Серед запропонованих варіантів відповіді правильними є такі напрями діяльності братств:

• обмеження впливу церковних ієрархів;
• розбудовування храмів;
• заснування друкарень і шкіл;
• організація взаємодопомоги, шпиталів.

Бра́тства – національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах для захисту православної церкви, подолання кризи в Православній церкві та взаємної допомоги вірян.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Поширення Магдебурзького права в XIV–XVII ст. на українських землях сприяло захисту населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Особливостями розвитку української культури другої половини XVI — першої половини XVII ст. були:

• 3. Поява та поширення книгодрукування. Початок друкарської справи (Іван Федоров у Львові, 1574 р.; Острозька друкарня, 1578 р.; друкарня Києво-Печерської лаври, 1616 р.) був визначальним для поширення освіти та релігійної літератури.

• 4. Поява полемічної літератури. Це прямий наслідок Берестейської церковної унії 1596 р., що спричинило гостру літературну боротьбу між православними (наприклад, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький) та уніатами, які обґрунтовували або засуджували унію.

• 6. Поява монументальної скульптури та портретного живопису. Під впливом Ренесансу та Бароко з'являються пишні надгробні пам'ятники (монументальна скульптура) та світський портретний живопис (зокрема, портрети магнатів і козацької старшини).

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Одна з перших рукописних книг, перекладена тогочасною українською мовою під впливом подій європейської Реформації, — це «Пересопницьке Євангеліє».

Пояснення

• Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.) — це рукописний переклад Четвероєвангелія зі старослов'янської мови на староукраїнську літературну мову (яка була близька до народної розмовної мови того часу).

• Цей переклад став прямим наслідком і відображенням ідей Реформації в Україні, оскільки протестантизм виступав за переклад Святого Письма національними мовами для забезпечення його доступності широким верствам населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Хронологічна послідовність подій

• Г. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі (1556 р.). Це подія, що поклала початок формуванню Запорозької Січі як політичного та військового центру козацтва.

• В. Розгортання козацько-селянського повстання під проводом К. Косинського (1591–1593 рр.). Це перше велике козацько-селянське повстання, спрямоване проти польсько-шляхетського панування.

• А. Участь козацького війська на чолі з гетьманом П. Сагайдачним у Хотинській війні (1621 р.). Ключова битва, де козаки під проводом Сагайдачного допомогли Речі Посполитій зупинити наступ Османської імперії, що значно підвищило міжнародний авторитет козацтва.

• Б. Ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» (1638 р.). Це законодавчий акт, ухвалений після поразки козацьких повстань 1630-х років. Він різко обмежив права реєстрового козацтва, скасував виборність старшини і заборонив нереєстровому козацтву проживати в містах. Цей період відомий як «десятиліття золотого спокою».

Відповідь: Г, В, А, Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Уривок описує відновлення православної ієрархії в Речі Посполитій у 1620 році єрусалимським патріархом Феофаном III. Описана подія відбулась за сприяння П. Сагайдачного.

У 1620 році єрусалимський патріарх Феофан III відвідав Київ і висвятив нового православного митрополита Йова Борецького та єпископів. Цей акт був реакцією на Берестейську унію (1596 р.) і фактично відновив православну церковну структуру, ліквідовану унією.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та Військо Запорозьке відіграли вирішальну роль. Вони гарантували патріарху Феофану безпеку під час його перебування на українських землях, а також забезпечили політичну та військову підтримку, щоб легітимізувати відновлення ієрархії всупереч позиції польського короля та уніатської церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Роль козацько-селянських повстань кінця XVI — початку XVII ст. полягала в тому, що вони гальмували процеси ополячення й окатоличення, зменшуючи тиск шляхетського гніту.

Повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, а пізніше — Жмайла, Федоровича (Трясила), Сулими, Бута, Острянина та Гуні, незважаючи на поразки, мали величезне історичне значення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Прочитаний уривок, де згадується турецький султан Осман та його паніка після вторгнення запорожців у табір, йдеться про подію Хотинської війни.

Хотинська війна (1621 р.) — це військовий конфлікт між Річчю Посполитою (до складу якої входило і українське козацтво на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним) та Османською імперією.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет під літерою «В» зображує гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

• Він відомий тим, що разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, чим забезпечив підтримку від козацтва для його освітньої та релігійної діяльності.

• У 1620 році він домігся відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій, ліквідованої після Берестейської унії 1596 року.

• Сагайдачний відіграв ключову роль у Хотинській війні 1621 року, де козацьке військо допомогло Речі Посполитій розгромити турецьку армію.

Відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

Для характеристики економічного розвитку українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст. потрібно використовувати поняття: «панщина», «кріпацтво», «фільварок».

• Фільварок. Це велике багатогалузеве панське господарство, засноване на праці залежних селян, орієнтоване на виробництво товарної продукції (переважно зерна) для продажу. Фільварок був основою економіки магнатів і шляхти.

• Панщина. Примусова та безоплатна праця залежних селян зі своїм інвентарем на землі феодала. Зростання панщини до 5–6 днів на тиждень було головним засобом експлуатації для забезпечення роботи фільварків.

• Кріпацтво. Система правової залежності селянина від землевласника, що передбачала прикріплення до землі, заборону самовільного переходу та значне обмеження особистих і майнових прав. Процес закріпачення був юридично оформлений Литовськими статутами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Послідовність подій суспільно-культурного життя другої половини XVI — першої половини XVII ст. є такою:

• В. Створення Пересопницького Євангелія (1556–1561 рр.). Це одна з найвизначніших рукописних пам'яток староукраїнської літературної мови та мистецтва, переклад Євангелія на розмовну мову того часу.

• Б. Заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської школи (1576 р.). Заснована князем Василем-Костянтином Острозьким, стала першим вищим навчальним закладом східнослов'янських народів.

• Г. Відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій (1620 р.). Здійснене єрусалимським патріархом Феофаном III за підтримки українського козацтва на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним після Берестейської унії 1596 р.

• А. Утворення Києво-Могилянського колегіуму (1632 р.). Створений шляхом об'єднання Київської братської школи та Лаврської школи Петром Могилою, митрополитом Київським. Згодом отримав статус академії (1701 р.).

Правильна відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Провідниками козацько-селянського повстання 1637–1638 рр. були:

• 2. Яків Острянин (Остряниця)

• 3. Павло Павлюк (Бут)

• 6. Дмитро Гуня

Козацько-селянське повстання 1637–1638 рр. — це найбільший і найжорстокіше придушений антипольський виступ на українських землях у період, що передував Хмельниччині. Воно відоме як Повстання Павлюка, Острянина та Гуні.

Відповідь: 2 3 6.

Укладення Берестейської унії 1596 року стало найсуттєвішою подією, що вплинула на активізацію українського національно-культурного руху кінця XVI — початку XVII ст.