Розділ: Національний мультитест з історії України
Тест: Тренувальні мультитести НМТ 2026
Блок: Варіант 11
Кількість завдань: 30
ТЕМА: Стародавня історія України.
В оздобленні реверсу монети на передньому плані художник зобразив сучасний вигляд руїн Херсонеса Таврійського – давньогрецького поселення на південно-західному узбережжі Кримського півострова в межах сучасного м. Севастополя та його околиць.
На другому плані зображено собор Святого князя Володимира, побудований в середині XIX ст. над руїнами середньовічного храму, в якому, за припущенням, хрестився князь Володимир.
У центрі аверсу монети розміщено фрагмент давньої споруди та сигнальний дзвін, нижче – на тлі меандрового орнаменту – античні монети Херсонеса та світильник.
Місто Херсонес, засноване в 422–421 рр. до н. е. переселенцями-колоністами, вихідцями з Гераклеї Понтійської, стало важливим політичним, економічним та культурним центром регіону.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Після смерті Ярослава Мудрого в Київській державі відбулася зміна централізованої монархії на федеративну (період удільної роздробленості). Ізяслав Ярославович, успадкувавши київський престол, під тиском братів Святослава і Всеволода погодився на спільне з ними правління.
Перший відомий князівський з'їзд (снем) було скликано тріумвіратом Ярославичів у Вишгороді.
Згодом князівські з’їзди стали своєрідною формою державного правління, засобом ухвалення важливих рішень і розвʼязання спірних питань.
З ініціативи Володимира Мономаха, онука Ярослава Мудрого, 1097 р. було скликано Любецький з’їзд князів, щоб подолати політичну кризу в державі. На зʼїзді князі вирішили припинити міжусобну ворожнечу і разом протидіяти загрозі з боку половців.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.
А Спасо-Преображенський собор (м. Чернігів) – 1036 р.
Б Софійський собор (м. Київ) – перша половина XI ст.
В Князя Романа Мстиславовича було поховано, за однією з версій, в Успенському соборі (м. Володимир) на Волині – усипальниці галицько-волинських князів, яку 1160 р. побудував його батько Мстислав.
Г Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря (м. Київ) – 1108–1113 рр.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.
Крим із середини XIII ст. перебував під владою монгольських ханів. За ординськими традиціями титул хана міг належати лише прямим нащадкам Чингісхана. У 40-х рр. XV ст. було проголошено Кримське ханство під владою династії Гераїв (Гіреїв) – нащадків Чингізидів.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.
Козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним 1618 р. взяло участь у поході польського королевича Владислава на Москву. Владислав хотів отримати раніше обіцяну йому царську корону. Однак йому забракло сил, щоб вести успішні дії проти московитів. Польський уряд попросив допомоги в козаків.
Задля ефекту раптовості Сагайдачний тримав свої плани наступу в таємниці від поляків, а козаки рухалися окремо від союзників. Вони стрімко увірвалися на землі Московського царства, здійснили низку вдалих воєнних операцій і оточили Москву.
Із жовтня до початку грудня польські та козацькі війська тримали місто в облозі. Московити були змушені погодитися на укладення перемир’я з Річчю Посполитою, яке отримало назву Деулінського. Відповідно до його умов Річ Посполита отримала українські землі – Чернігівщину й Новгород-Сіверщину.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.
В уривку джерела ідеться про Демʼяна Многогрішного – гетьмана Лівобережної України доби Руїни, першого українського гетьмана, якого царський уряд заслав до Сибіру.
Демʼян Многогрішний уклаві з Московією «Глухівські статті», що розширили автономію Гетьманщини у фінансових і військових питаннях. На посаді гетьмана він уживав заходів до зміцнення гетьманської влади: посилював тиск на Запорозьку Січ, підтримував православну церкву, створив професійне військо – компанійців, сформував прогетьманське оточення з родичів і соратників.
Авторитарний стиль правління та зосередження влади в руках вузького кола наближених до гетьмана осіб призвело до невдоволення козацької старшини, яка, спираючись на підтримку представників московського уряду, скинула Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного) з гетьманства.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст.
На картосхемі позначено території:
1 Правобережної Гетьманщини – державно-політичного утворення на правому березі Дніпра, що за часів Руїни перебувало під впливом Речі Посполитої або Османської імперії
2 Лівобережної Гетьманщини – державно-політичного утворення на лівому березі Дніпра, що опинилася під владою Московської держави після Андрусівського перемир'я 1667 року
3 Запорожжя – історико-географічного краю на Півдні України, підконтрольного Січі; Запорожжя часто перебувало під гетьманським підпорядкуванням, але зберігало самоврядування
4 Слобідської України (Слобожанщини) – історичного регіону на схід від Гетьманщини, що охоплює нинішні Харківську, Сумську та частину Донецької і Луганської областей України, Воронезької, Курської та Бєлгородської областей Росії.
Освоєння земель Слобожанщини українцями набуло масового характеру в XVII ст., особливо після невдалих козацько-селянських повстань, під час Національно-визвольної війни, у роки Руїни.
Хоча Слобідська Україна мала подібний до Гетьманщини козацький полковий устрій і самоврядування, вона не була частиною Гетьманщини. Протягом другої половини XVII – першої половини XVIII ст. Слобожанщина користувалася автономними правами в межах Московської держави. На відміну від Гетьманщини, слобідські полки не мали єдиного гетьмана та центрального уряду. Вони підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.
Монету випущено з нагоди укладення українсько-шведських союзів, а саме Корсунської угоди 1657 р. і Великобудищанського трактату 1709 р. Ці міжнародні угоди було спрямовано на здобуття державної незалежності Української козацької держави.
За Корсунським договором Богдан Хмельницький і Карл Х Густав уклали військово-політичний союз. Шведський король визнавав Гетьманщину незалежною державою в етнічних кордонах. Передбачалося, що західноукраїнські землі та Берестейське і Полоцьке воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, увійдуть до складу козацької держави.
Іван Мазепа, уклавши 1708 р. угоду зі шведським королем Карлом XII (юридично оформлену 1709 р. у селі Великі Будищі), фактично відновив Корсунський договір, гарантуючи Україні незалежність під шведським протекторатом.
Утім, якщо Корсунський договір мав чітке антипольське спрямування, то нова українсько-шведська угода мала антимосковську орієнтацію.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.
Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато замальовок, ескізів, етюдів, начерків та малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна». Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб з проханням допомогти йому.
У кінці 1844 року в Петербурзі вийшов єдиний випуск видання «Живописна Україна» із шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».
Репродукцію офорта «Дари в Чигирині 1649 року» («Дари Богданові й українському народові») позначено буквою А.
Темою гравюри був фатальний для України вибір, унаслідок якого вона згодом потрапила в залежність від Московії.
На передньому плані зображено послів: турецького, польського і російського, що чекають на прийом у Хмельницького з подарунками для гетьмана й козацького війська. Три фігури послів є своєрідними метафорами трьох варіантів вибору для України.
На другому плані малюнка зображено козацьку раду, гетьмана, а поряд – Богуна з розведеними руками, бо саме він був проти єднання із царем московським.
До офорта є підпис: «Одначе рада (оприче славного лицаря Богуна) присудила єднать Царя Московського».
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
На портретах зображено:
А Михайла Драгоманова, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча. За «політичну неблагонадійність» його звільнили з посади викладача Київського університету. Після звільнення він виїхав до Женеви, де заснував першу вільну українську друкарню та видавав журнал «Громада»
Б Володимира Антоновича, історика, археолога, етнографа, лідера Київської громади
В Миколу Лисенка, композитора, хорового диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча
Г Миколу Костомарова, засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу»
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.
В уривку йдеться про наслідки впровадження «Маніфесту…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р., яким він дарував громадянські права підданим імперії, що сприяло короткочасному розквіту українського національного життя.
Насамперед ці позитивні зміни були пов’язані зі скасуванням Емського указу 1876 р.
У Наддніпрянщині було розгорнуто мережу товариств «Просвіта», з’явилися українські періодичні видання, серед яких – перша українськомовна газета «Хлібороб», щоденна газета «Громадська думка» («Рада»), кафедри українознавства тощо.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
А Масовий голод в Україні у XX ст., який штучно зорганізувала радянська влада, мав три основні хвилі: 1921–1923 рр., 1932–1933 рр., 1946–1947 рр.
Б Гетьманат Павла Скоропадського (Українська Держава) охоплює період із 29 квітня до 14 грудня 1918 р.
В У районі лісового урочища Холодний Яр 1919 р. було проголошено Холодноярську республіку – невизнане утворення із центром у селі Мельники, яке проіснувало до 1922 р.
Це був потужний повстанський осередок, створений місцевим селянством для захисту своїх життєвих інтересів і підтримання Української Народної Республіки (УНР).
Територія Холодноярської республіки охоплювала понад 25 навколишніх сіл у Чигиринському повіті на Черкащині, а її армія налічувала близько п'ятнадцяти тисяч повстанців, які називали себе гайдамаками й козаками. Василя Чучупака обрали отаманом, а його брата Петра – начальником штабу.
Збройні сили Холодного Яру боролися проти німецьких військ, денікінців і більшовиків під гаслом «Воля України або смерть!».
Не маючи змоги здолати повстанців у відкритому бою, 1922 р. більшовики провели спецоперацію: під виглядом об’єднання зусиль отаманів заманили на фіктивний з’їзд у Звенигородці та заарештували.
У Лук’янівській в’язниці Києва засуджені отамани Холодного Яру зорганізували повстання й дали свій останній бій.
Г Другий Зимовий похід Армії УНР відбувся в жовтні-листопаді 1921 р.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Одним із головних джерел валютних надходжень для індустріалізації в радянській Україні був експорт зерна, отриманого через примусову колективізацію та «ножиці цін» – штучне завищення цін на промислові товари та заниження на сільськогосподарські.
Агітаційний плакат «Ударний збір – більшовицькому врожаю» був ідеологічним складником сталінської політики суцільної колективізації та хлібозаготівельних кампаній початку 1930-х років в СРСР. Заклик до «ударних» темпів збору врожаю фактично означав повне вилучення зерна у селян для потреб держави та експорту. Подібні заклики супроводжували репресіями, розкуркуленням і вивезенням продовольства, що стало причиною штучного голоду 1932–1933 рр. – Голодомору.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
В умовах радянського тоталітарного режиму в 30-х рр. XX ст., коли держава встановила цілковитий контроль над усіма сферами суспільного та приватного життя, економіка УРСР, відповідно, набула тоталітарних рис.
Це проявлялося в одержавленні власності, відсутності ринкових механізмів, жорсткому централізованому плануванні, бюрократизації, мілітаризації, використанні примусової праці, пріоритеті важкої промисловості над споживчою, знищенні індивідуальних селянських господарств, створенні колгоспів, що перетворило селян на безправну робочу силу.
Інші твердження не відповідають сутності тоталітаризму.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.
Автор карикатури зображує вʼязнів польського концентраційного табору в Березі-Картузькій.
Концтабір було створено 1934 р. за наказом президента Польщі після вбивства міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького, яке здійснив член Організації українських націоналістів Григорій Мацейко. Цим убивством ОУН відповіла на політику пацифікації – масових репресій проти українців, яку провадив тодішній польський режим.
Концентраційний табір у Березі-Картузькій був місцем ізоляції ворогів цього режиму: радикальних польських націоналістів, прихильників комуністичних ідей, свідомих українців, які становили левову частку ув’язнених.
Умови життя в таборі були жахливими, що мало сприяти фізичному і психологічному зламу людей і відмові їх від своїх переконань.
Серед найвідоміших в’язнів табору були майбутній головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич й організатор «Поліської Січі» Тарас Боровець (Бульба).
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.
Маніфест Першого З'їзду Народних Комітетів Закарпатської України, уривок із якого наведено, було ухвалено в листопаді 1944 р. після вигнання нацистських окупантів і їхніх союзників – угорців. Документ було прийнято з метою легітимізації виходу краю зі складу Чехословаччини та приєднання до УРСР.
Незадовго до початку Другої світової війни, у жовтні 1938 р., було проголошено автономію Карпатської України в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 р. Сойм оголосив про її державну незалежність.
Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами. Зазіхання угорців на Карпатську Україну підтримала нацистська Німеччина.
Найкровопролитніші зіткнення відбулися на Хустському відтинку фронту, кульмінацією яких став бій на Красному полі поблизу столиці Карпатської України.
Регулярній і добре озброєній гортистській армії протистояли нечисельні загони Карпатської Січі. Перевага угорців у живій силі й озброєнні змусила українських оборонців відступати.
18 березня 1939 р. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив й була окупована угорськими військами.
Правильна відповідь: А.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Митрополит Греко-Католицької Церкви Андрей Шептицький був безумовним моральним авторитетом і духовним провідником українського народу.
Засуджуючи «диявольську природу нацизму», він марно звертався до Папського престолу та німецької влади, прохаючи обмежити та припинити ганебні вбивства й переслідування людей.
Під час нацистської окупації митрополит видав серію пастирських послань, у яких закликав вірян не брати участі в діях, які несуть ненависть та шкоду людині.
Разом зі своїм братом Климентієм зорганізував мережу порятунку євреїв від знищення. Завдяки їй силами духовенства УГКЦ вдалося зберегти життя сотням людей (переважно дітям), переховуючи їх у митрополичій палаті, соборі св. Юра та монастирях.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Маркери 15 червня 1947 р. село було оточене військом, Чотири години на підготовку – і в дорогу, Вивезли…, житель Холмщини – дають змогу визначити, що йдеться про операцію «Вісла».
Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки й полягала в депортуванні всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщини, Холмщини, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
Операція підірвала соціальну базу діяльності ОУН та УПА й призвела до припинення її на цих територіях (Закерзоння).
Правильна відповідь: А.
Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко передано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.
Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне відобразити різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, зазвичай спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:
- Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
- Якій події чи явищу присвячено карикатуру?
- Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
- Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) надано на карикатурі?
- Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
- Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
- Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?
Отже, карикатуру, відповідно до умови завдання, присвячено сфері радянської торгівлі, де поряд із дефіцитом виникали й зазначені ситуації (відсутність попиту на певний вид продукції). На це вказують персонажі карикатури (представники швейної фабрики, покупці, продавець).
Так, продавець звертається до виробників: «За продукцію своєї фабрики можете не хвилюватися. Її не бере ні міль, ні час, ні покупець», а налякані покупці розбігаються.
Така ситуація виникала через директивне планування виробництва, розподілу й споживання товарів. Попит і пропозиція ринок не регулював.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Творення нової України.
На світлині, що зліва, група людей, які розгорнули прапор Євросоюзу; у центрі прапора зображення тризуба.
На світлині, що праворуч, зображено людей у будівельних касках, хмару чорного диму від запалених протестувальниками покришок тощо.
Архітектура на обох світлинах вказує на місто, у якому відбулися події – Київ.
Отже, варіант А неправильний, адже Революція троянд відбулася в Грузії (2003 р.).
Виступ студентів у 1990 р., який часто називають Революцією на граніті, та акції громадянської непокори, зорганізовані 2004 р. прихильниками В. Ющенка, які називають Помаранчевою революцією, проходили досить мирно.
Натомість відмова президента В. Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС спровокувала виступи громадян України. Влада намагалася ці виступи придушити силою (світлина праворуч).
Згодом події 2014 р. стали називати Революцією Гідності.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Стародавня історія України.
На фото 1 зображено браслет із меандровим орнаментом (Мізинська стоянка). Тож він може стати складником експозиції «Духовний світ людей доби палеоліту».
На фото 2 зображено керамічний посуд грецьких міст-держав. Тож він може стати частиною експозиції «Античні міста-держави Північного Причорномор’я».
На фото 3 зображено керамічні вироби трипільської культури. Їх можна помістити до експозиції «Дивосвіт Трипілля».
На фото 4 зображено язичницького Збруцького ідола слов’ян. Назва відповідної експозиції – «Язичництво давніх слов’ян».
Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–Г.
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.
- Костел святого Варфоломія (м. Дрогобич) – римо-католицький храм XVI – XV ст.
- Оборонна синагога (м. Жовква) – юдейський молитовний будинок кінця XVII ст.
- П’ятницька церква (м. Чернігів) – православний храм кінця XII – початку XIII ст.
- Вірменський собор (м. Львів) – храм Вірменської апостольської церкви XIV ст.
Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.
ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
На портретах зображено:
1 – засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу» Миколу Костомарова (Г)
2 – Павла Чубинського, за безпосередньої участі якого було засновано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства – впливову наукову установу, що стала центром українофільського руху Наддніпрянщини (В)
3 – лідера товариства «Руська трійця» Маркіяна Шашкевича, який уперше виголосив промову українською мовою, що ознаменувало перехід до культурницького етапу національного відродження на західноукраїнських землях (Д)
4 – Івана Франка – засновника й ідеолога Русько-української радикальної партії, яка була першою українською політичною партією (Б)
Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – Б.
ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
- Картина Івана Труша «Портрет Лесі Українки» – 1900 р. Твір, виконаний у характерній імпресіоністичній манері, вважають одним із найкращих прижиттєвих зображень поетеси. (Б)
- Картина Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі» – 1902–1903 рр. У цьому полотні художник майстерно поєднує елементи імпресіонізму з реалістичним підходом до портретного живопису. (В)
- Естамп (літографія) Василя Касіяна «Карпатська мати» – 1923 р. Графіка із зображенням гуцульської жінки в традиційному середовищі вирізняється експресивним стилем і глибоким психологізмом. (А)
- Одна з найвідоміших робіт Василія Тропініна − «Дівчина з Поділля». Чистоту й святковість образу на картині підтримує відтворений з особливою любов’ю національний стрій дівчини. (Д)
Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX–XIV ст. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності та літератури.
В «Остромирове Євангеліє» (1056–1057 рр.) – найдавніша точно датована рукописна книга Київської Русі.
А «Ізборник Святослава» (1073 р.) – друга за часом створення пам'ятка давньоруського книжкового мистецтва енциклопедичного змісту, укладена для чернігівського князя Святослава Ярославича.
Г «Повість минулих літ» (перша редакція ченця Нестора, приблизно 1113 р.) – найдавніший літописний звід, що дійшов до нас. Хоча Нестор працював раніше, остаточну редакцію цього твору датують початком XII століття.
Б Слово о полку Ігоревім» (1187 р.) – видатна пам'ятка давньої літератури, присвячена невдалому походу 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців.
Відповідь: В А Г Б.
ТЕМА : Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.
Г свавілля магната Януша Острозького стало приводом до козацько-селянського повстання початку 90-х рр. XVI ст. на чолі з Криштофом Косинським
Б Берестейську церковну унію було укладено 1596 р., коли більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з митрополитом Київським оголосили про вихід із канонічної підлеглості Константинопольського патріархату й приєдналися до Римо-католицької церкви, що стало відліком створення Греко-католицької церкви
В під час повстання під проводом Івана Сулими 1635 р. запорожці раптово атакували та зруйнували новозбудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі, гарнізон якої мав перешкоджати втечам селян на Січ і наглядати за непокірними козаками
А після придушення низки козацьких повстань сейм Речі Посполитої 1638 р. ухвалив «Ординацію Війська Запорозького реєстрового», якою було кардинально обмежено козацькі права, зменшено реєстр до шести тисяч осіб, скасовано виборність старшини, козацьке судочинство та встановлено жорсткий контроль над Січчю
Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
В уривках зі «Щоденника» Євгена Чикаленка описано події Української революції 1917–1921 рр.
- В уривку описано події початку лютого 1919 р., коли під час другої радянсько-української війни війська Директорії УНР під натиском більшовицьких сил були змушені залишити Київ. Вінниця стала тимчасовою столицею УНР (тут працювали уряд та міністерства), а у Фастові Симон Петлюра, як Головний Отаман, розгорнув свій штаб для керування обороною та подальшим відступом. (А)
- В уривку змальовано критичну ситуацію для білогвардійських військ Денікіна під Києвом під час наступу Червоної армії та українських повстанських загонів у листопаді 1919 р. (В)
- В уривку йдеться про укладення Варшавської угоди у квітні 1920 р., згідно з якою Симон Петлюра, в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу в боротьбі з більшовиками, погодився віддати полякам Галичину і Західну Волинь. (Б)
- В уривку розповідається про розгром армії Врангеля обʼєднаними силами Революційно-повстанської армії України Нестора Махна та Червоної армії. (Г)
Восени 1920 р. залишки білогвардійських військ евакуювалися морем із Криму до Туреччини та Болгарії.
Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.
ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.
Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав.
1. Іван Брюховецький: перший гетьман Лівобережжя (1663–1668), обраний на Чорній раді.
2. Юрій Хмельницький: син Богдана Хмельницького. Його правління (з перервами у 1659–1663 рр. та пізніше як «князя Сарматії») припало на самий розпал Руїни.
3. Дем’ян Многогрішний: гетьман Лівобережної України (1668–1672). Підписав Глухівські статті, намагався захистити залишки автономії та створив полк «компанійців» (особисту гвардію).
Правильна відповідь: 1, 2, 3.
ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Радянський режим прагнув наздогнати в промисловому розвитку країни Заходу. Цьому мала сприяти стрімка (форсована) індустріалізація – комплекс заходів, ужитих урядом, щоб створити, розбудувати й модернізувати велику промисловість.
Ключовим інструментом мобілізації населення для надшвидкої побудови важкої промисловості були гасла, які мали агресивний, мілітарний характер і підкреслювали необхідність жертвувати теперішнім заради «світлого майбутнього».
Гасло «Побудова соціалізму в окремо взятій країні» відображало сталінську ідеологічну концепцію 20–30-х рр. XX ст., що передбачала розбудову соціалізму в СРСР без очікування світової революції, зосередившись на індустріалізації, колективізації та повному державному контролі над економікою та суспільством.
«Техніка вирішує все!» (повна версія: «Техніка в період реконструкції вирішує все!») – гасло часів першої пʼятирічки, виголошене для обґрунтування необхідності кинути всі сили та засоби на розвиток важкої промисловості, особливо військової.
«Кадри вирішують усе!» – гасло форсованої індустріалізації, що означало необхідність швидкої підготовки для опанування нової техніки технічно грамотних фахівців, відданих режиму, які замінять стару інженерну інтелігенцію.
Правильна відповідь: 1, 3, 7.
ТЕМА: Творення нової України.
Період президентства Петра Порошенка (2014–2019 рр.) в Україні характеризується як час глибоких трансформацій, що розпочалися під впливом Революції Гідності.
Це період євроінтеграційних процесів, з-поміж яких підписання і набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом.
Надання Томоса на автокефалію Православній Церкві України засвідчило її автокефалію, тобто самостійність, адміністративну незалежність від інших Православних Церков, але догматичну, канонічну та євхаристійну єдиність із ними.
Правильна відповідь: 2, 5, 7.