Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. «Лібералізація», «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «Шістдесятники», «Дисидентство».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні явища, процеси на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела) та співвідносити їх з відповідним поняттям.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – визначення поняття.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що:

• першому поняттю «лібералізація» відповідає джерело зі словами-маркерами: «по-більшовицькому засудити і викорінити… культ особистості»;
• другому поняттю «дисидентство» відповідає джерело зі словами-маркерами: «завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу», «для такої праці потрібні… натхненне слово з вірою у перемогу»;
• третьому поняттю «шістдесятники» відповідає джерело зі словами-маркерами: «поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності», за шукання істини…, за опір, протистояння офіційній літературі та всьому апарату будівничих казарм»;
• четвертому поняттю «реабілітація» відповідає джерело зі словами-маркерами: «зняти з обліку спец поселення і звільнити… виселених з Криму в 1944 р.».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань основних подій і персоналій певної епохи.

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР» був оприлюднений 1954 р.

На той час керівником СРСР (Першим секретарем ЦК КПРС) був Микита Хрущов.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про процес лібералізації в СРСР в період «хрущовської відлиги».

Лібералізація суспільно-політичного життя СРСР, яка ліквідувала найбільш одіозні прояви сталінського тоталітарного режиму, не змінила суті радянської тоталітарної моделі розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку сформованості уявлення про розвиток УРСР в 1950-х – першій половині 1960-х рр.

Соціальні ініціативи М.Хрущова були найбільш успішними серед його реформ. Найбільш вплинуло на життєвий рівень населення ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництво. «Хрущовки» дали змогу реально покращити житлові умови мільйонів радянських громадян.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків історичних подій.

Запровадження в 1957 р. в Українській РСР системи раднаргоспів призвело до переходу від вертикальної до горизонтальної системи управління і до підпорядкування більшості підприємств Раді міністрів республіки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на розуміння процесів культурно-освітнього розвитку.

Українська інтелігенція виступила проти права батьків обирати мову навчання, тому що воно сприяло русифікації системи освіти в УРСР.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь здобувати інформацію з візуального джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів.

Маркери – робітниця, кукурудза, яка перетворюється на молоко та м’ясо, гасло «Кукурудза – джерело достатку» – указують на складник пропаганди надпрограми Микити Хрущова в сільському господарстві з вирощування кукурудзи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних тенденцій у духовному житті України в період десталінізації й уміння формулювати визначення понять.

Духовному життю України в період десталінізації (1953–1964 роки) був притаманний вихід на літературний і суспільний обрії плеяди талановитої творчої молоді, яка згодом дістала назву шістдесятники.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформована в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.
 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі впровадження однієї з хрущовських надпрограм – поширення посівів кукурудзи. На це вказує як зображення цієї зернової культури і ті переваги, які вона може давати – зростання продуктивності тваринництва, так і написи. Відповідно, карикатура висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг кукурудзи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси, явища на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета заходів партійно-радянського керівництва.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «у 1953–1958 рр. державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися», «дозволено видавати колгоспникам аванс грішми» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про хрущовські реформи, які у зазначений період мали посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільному виробництві.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на розуміння процесу формування території Української РСР.

Послідовність включення до складу УРСР названих регіонів була такою:

Східна Галичина (1939 р.), Північна Буковина (1940 р.), Закарпаття (1945 р.), Крим (1954 р.).

Відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, які можна використати для характеристики суспільного життя України другої половини 1950-х – першої половини 1960-х рр. (період «хрущовської відлиги»).

Серед запропонованих доречними для використання будуть: «шістдесятники», «лібералізація», «дисидентство».

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку УРСР й уміння вирізняти відповідні періоди, характеризувати їх.

Серед економічних реформ Микити Хрущова найвідомішою і найсуперечливішою була радикальна децентралізація керування промисловістю. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами. У лютому 1957 року було ліквідовано 10 загальносоюзних і 15 союзно-республіканських міністерств, а замість них створено 103 територіальні ради народного господарства (раднаргоспи), серед них 11 – в Україні, потім збільшено до 14, а згодом зменшено до 7. Раднаргоспи об’єднували 2,8 тис. підприємств України, що виробляли переважну більшість промислової продукції республіки.

Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними розв’язати міжгалузеві проблеми. У 1965 році систему раднаргоспів було ліквідовано, відновлено галузеву вертикальну систему керування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння їх застосовувати.

Десталінізація – процес ліквідації найодіозніших проявів сталінського режиму, складник хрущовської «відлиги». Десталінізація передбачала:

• реабілітацію незаконно репресованих, ліквідацію системи репресивних органів (позасудових органів, ГУЛАГу;
• припинення політичних процесів і масових репресій;
• розвінчання культу особи Йосипа Сталіна (ХХ з’їзд КПРС);
• приведення діяльності правоохоронних органів у відповідність із принципами законності;
• прийняття нових карного, адміністративного, цивільного кодексів;
• розширення прав союзних республік;
• перебудову державного апарату, зменшення адміністративно-управлінського апарату, розширення прав органів місцевого самоврядування тощо.

Десталінізацію проводили непослідовно й обмежено:

• реабілітація охоплювала не всі незаконно засуджені категорії;
• послаблення ідеологічного тиску супроводжували тяжкі рецидиви;
• демократизацію саботував адміністративний апарат;
• розвінчання культу особи Сталіна було супроводжуване приховування значної частини його злочинів тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей з історії України.

У завданні наведено факти біографії Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні рамки описаних подій.

Маркери в джерелі 1 (цілина; Сотні тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи; ...Українські механізатори організували 54 цілинних радгоспи) чітко вказують на період масового освоєння цілинних земель, що розпочався 1954 року.

Маркери в джерелі 2 (Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяч осіб; Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один «кукурудзяний» семестр) –  чітко вказують на «кукурудзяну» надпрограму, яку започаткував 1957 р. генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов.

Тобто відображені в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського суспільства відповідають періоду десталінізації (1953–1964 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту поняття «шістдесятництво» й діячів культури цього періоду.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – шістдесятники.

Маркери у джерелі (Нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що «...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі») чітко вказують на Ліну Костенко, Івана Драча, Василя Симоненка.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформоване в умовах лібералізації радянського режиму в другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією вони сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Сутність процесу лібералізації.

Завдання передбачає знання про зміст і заходи політики десталінізації.

Смерть Й. Сталіна спричинила в СРСР зміни, які отримали образну назву «відлига». Основним змістом цих змін, які асоціюються з діяльністю М. Хрущова, є заходи з ліквідації найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Кульмінацією цих заходів стало офіційне засудження Комуністичною партією СРСР «культу особи Й. Сталіна», яка відбулось у 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Реформування управління економікою. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку необхідно визначити наслідок створення системи раднаргоспів.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували в 1957–1965 роках. Раднаргоспи запроваджували децентралізовану систему управління, яка помітно поліпшила керування економікою регіонів, але призвела до розриву зв’язків між окремими галузями.

Таким чином, запровадження системи раднаргоспів послаблювало союзну номенклатуру та посилювало роль місцевих керівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм». Внутрішня політика урядів УСРР.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність колективізації в Україні.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є радянські агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат належить до періоду Другої світової війни (1939–1945 рр.). На це вказує сам малюнок (ешелон з бойовою технікою) і гасло плакату: «Трактор у полі – що танк в бою!».

Другий плакат створений у період завершального періоду громадянської війни (1918–1920 рр.). На це, з одного боку, вказує манера, стиль, в якому створений плакат. З іншого боку, гасло: «Селянин, якщо ти не хочеш годувати поміщика, – нагодуй фронт, що захищає твою землю, твою свободу», яке вказує на політику «воєнного комунізму».

Третій плакат присвячений «кукурудзяній кампанії» кінця 1950-х – початку 1960-х рр. На це теж вказує малюнок плакату і слоган плакату: «Кукурудзи щедрий урожай – багатства непочатий край!».

Четвертий плакат відображає один з аспектів процесу колективізації початку 1930-х рр. На це вказують слогани плакату: «Іди в колгосп!», «З усім реманентом у колгосп вступай! Не ріж своєї худоби! Не продавай!».

Відповідь: Б Г А В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Завдання передбачає співвідносити процеси в духовному житті з певним історичним періодом.

Так, у період політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.) відбувалося зародження дисидентського руху. Це пояснюється тим, що, усунувши найбільш одіозні прояви сталінського режиму, не було усунуто радянську систему, яка створювала умови для появи сталінізму. Послаблення каральних заходів створило ілюзію можливості вільного висловлювання невдоволення радянською владою і породило появу «незгодних».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Реформування управління економікою.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Заналом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемам управління народного господарства у 1950-х рр. і наголошує на шляху їх розв'язання – створення раднаргоспів (1957 р.). Наступний логічний крок: зіставлення подій з періодом. Раднаргоспи були впроваджені у період «відлиги»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Радянська модернізація України.

Україна під час Другої світової війни. Початок Великої Вітчизняної війни.

Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистський плакат. Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняттю художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що вимагається визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події, тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – установлення послідовності створення плакатів.

На першому плакаті під гаслом «Кожен удар молота – удар по ворогу!» зображено робітника з молотом біля ковадла, від якого відлітають іскри-кулі (снаряди) та вражають чорного карлика з шибеницею й закривавленою сокирою в руках. Свастика, характерні вуса та зачіска дозволяють одразу впізнати образ А. Гітлера. Отже, цей плакат створено в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.).

На другому плакаті під гаслом «Вперед! За індустріалізацію країни, за колективізацію села!» зображено групу з робітників і селян на фоні заводу та колгоспу. Отже, плакат створено в роки радянської (сталінської) модернізації країни (1929–1938 рр.)

На третьому плакаті зображено двох життєрадісних, усміхнених доярок-колгоспниць, які несуть бідон з молоком. На плакаті є напис – «Із виробництва м’яса, молока та масла на душу населення наздоженемо Америку!», – виголошення якого та практичне втілення повязують з іменем Першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова. Отже, плакат створено за часів «хрущовської відлиги» (1956–1964 рр.).

На четвертому плакаті зображено червоноармійця, який лупцює маленького карикатурного персонажа («Поспішай панові доброго прочухана дати!»). На плакаті є також напис-нагадування – «Барона також не забудь!!!». В узагальненому вигляді плакат указує на перебіг подій радянсько-польської війни (1920–1921 рр.) та подій розгрому Червоною армією білогвардійських військ барона П. Врангеля в Криму (1920 р.).

Відповідь: 1 – Г; 2 – Б; 3 – А; 4 – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в промисловості та сільському господарстві.

Завдання передбачає визначення рис економічного розвитку УРСР наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х рр.

Зазначені хронологічні рамки вказують на період реформ, започаткованих Генеральним секретарем ЦК КПРС М. Хрущовим (період «відлиги»). Його реформаторські заходи не передбачали зміни суті радянської економічної моделі. Однією з ключових реформ в економіці було створення раднаргоспів, які забезпечували децентралізацію системи управління промисловістю.

Запровадження карткової системи розподілу товарів народного вжитку було характерно для періоду «воєнного комунізму», періоду 1930-х- 1940-х рр.

Переведення підприємств на госпрозрахунок і самофінансування – це ключові елементи реформ О. Косигіна і періоду перебудови.

Ідея розвитку вільних економічних зон, запозичена радянським керівництвом у другій половині 1980-х рр. в Китаї, так і не набула розвитку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. На карті зображена УРСР та територія, у цьому випадку півострів Крим, яка увійшла до її складу. Кримська область зі складу РРФСР була передана до складу УРСР у 1954 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Здобутки та особливості розвитку культури B. Симоненко.

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів творчої біографії В. Симоненка.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише одна характеристика належить митцю: поет, автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Злодій», «Некролог кукурудзяному качанові».

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.

Україна в умовах десталінізації. Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Виникнення дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат визначених Програмою ЗНО.

Проведення польською владою операції «Вісла» відбулося 1947 р.

Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) утворилася в 1959 р.

Засудження «культу особи» Й. Сталіна відбулося в 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС.

«Саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ) зрежисовано радянською владою у 1946 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння напрямів внутрішньої політики М. Хрущова.

Однією зі складових внутрішньої політики була реалізація низки надпрограм у сільському господарстві, які були покликані стрімко збільшити виробництво сільгосппродукції (освоєння цілинних і перелогових земель, «наздогнати та перегнати Америку» у виробництві м’яса і молока, кукурудзяна кампанія, меліорація, хімізація тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. П. Шелест.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – автор книги, уривок з якої наведено.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Кожний, хто живе на Радянській Україні, любіть її», «моя Україна», «наша Україна» – допомагають визначити уривок з книги П. Шелеста «Україно наша Радянська!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки й розуміння основних понять і термінів з історії України.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією вони створили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Потрібно, узявши до уваги зазначені в завданні хронологічні рамки, визначити один із заходів здійснюваних за часів десталінізації, партійно-радянським керівництвом.

Серед наведених варіантів відповіді хронологічно відповідають умові завдання лише заходи з ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Зведення «хрущовок» стало вагомим чинником підвищення життєвого рівня значної частини населення УРСР.

У роки десталінізації за рішенням вересневого 1953 р. пленуму ЦК КПРС збільшено й присадибні господарства колгоспників. Але цей захід не відповідає хронологічним рамкам завдання, до того ж незабаром його нівельовано іншими заходами влади, які призвели до суттєвого зменшення присадибних ділянок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію УРСР станом на 1954 р., коли було завершено формування території республіки в межах СРСР. На це вказують обриси кордонів. Частина територій позначена цифрами 1 (Закарпаття), 2 (Східна Галичина, Волинь), 3 (Північна Буковина, Хотинщина, Південна Бессарабія), 4 (Крим).

У 1954 р. до складу УРСР увійшов Крим (Кримська область).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань про зародження дисидентського руху в Україні, зокрема, про утворення і діяльність Української робітничо селянської спілки.

УРСС була заснована в 1958 р. Л. Лук’яненком разом з І.Кандибою. Спілка ставила перед собою мету домагатися суверенітету і незалежності України мирними засобами. У 1961 р. спілка була викрита, а її члени засуджені.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань персоналій, передбачених Програмою ЗНО, і сфер їх діяльності.

Л. Костенко – поетичне мистецтво

О. Антонов – літакобудування

Л. Биков – кіномистецтво

А. Горська – образотворче мистецтво

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – роки повстання у ГУЛАГу. Знання цієї дати передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета заходів партійно-радянського керівництва, які наведені в уривку джерела.

Ключові словосполучення-маркери – «державні закупівельні ціни збільшилися», «дозволило видавати колгоспникам аванс» – чітко вказують на посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку вміння характеризувати діяльність історичних постатей, які визначені Програмою ЗНО.

Ліна Костенко і Василь Симоненко належать до плеяди шістдесятників в українській культурі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання має на меті перевірку знання основних понять, пов’язаних з періодом історії України в другій половині 1950-х – першій половині 60-х рр.

Це період, який отримав назву «відлига» і пов'язаний з перебуванням при владі в СРСР Микити Хрущова.

Серед широкої реформаторської діяльності партійного і державного лідера виділяються соціальні реформи, які сприяли життєвому рівню населенню. Одна із соціальних реформ передбачала забезпечення населення житлом. З цією метою розгорнулося широкомасштабне житлове будівництво. Типові будинки, які зводилися отримали назву «хрущовки».

«Хрущовки» – народна назва зазвичай чотири- чи п'ятиповерхових панельних/цегляних багатоквартирних будинків без технічного поверху, ліфта і сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час перебування при владі М. Хрущова для розв’язання житлової проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку з чотирьох запропонованих треба визначити картину видатного майстрині пензля Катерини Білокур. Стильові ознаки дають змогу вказати, що картина К. Білокур позначено літерою В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Першого секретаря ЦК КПРС Микиту Хрущова. Зображення його з качаном кукурудзи є додатковою підказкою для відповіді.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності М. Хрущова. За часів перебування його при владі в СРСР колгоспникам було надано право на пенсію, проведено масштабне індустріальне житлове будівництво, створено раднаргоспи (територіальні органи управління).

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять/термінів, передбачених Програмою ЗНО.

«Відлига» – неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна і припадає на період перебування при владі М. Хрущова (друга половина 1950-х – початок 1960-х рр.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі лібералізації та гуманізації політичного, громадського життя. Вислів «хрущовська відлига» пов'язаний з назвою повісті Іллі Еренбурга «Відлига».

Саме в цей час було започатковано процес політичної реабілітації незаконно засуджених у результаті сталінських репресій.

Реабілітація (політична) – політичний процес із відновлення історичної правди та справедливості, чесного імені щодо репресованих осіб за необґрунтованими звинуваченнями. Реабілітація не передбачає компенсацію за невиправдані страждання чи загибель.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел.

У цьому випадку наведені значки, які використовувалися для відзначення активістів з реалізації кукурудзяної кампанії, яка була ініційована першим секретарем ЦК КПРС Микитою Хрущовим. Це була одна з «надпрограм» М. Хрущова, яка мала забезпечити вирішення продовольчої проблеми в СРСР і дати змогу «Догнати і перегнати США». На це вказують написи та зображення на значках.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Ми боремося за самостійну Україну...», «Методи досягання цієї мети – мирні, конституційні», «Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону» – указують на програмовий документ Української рабітничо-селянської спілки, одним з засновником якої був Левко Лук'яненко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати послідовність подій.

Проведення ХХ з’їзду КПРС – 1956 р.

Перший політ людини в космос відбувся у 1961 р.

Утворення Української робітничо-селянської спілки – 1959 р.

Повстання політичних в’язнів у сталінських концтаборах – 1953-1954 рр.

Відповідь: ГАВБ.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел для визначення причиново-наслідкових зав’язків.

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» призвів до зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Так, у складі УРСР була створена нова Кримська область, а також збільшилася територія республіки.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань розвитку дисидентського руху в Україні.

Дисидентський рух, який застосовував мирні засоби боротьби, зародився в період «хрущовської відлиги» – у час, коли відбулася деяка лібералізація радянської моделі розвитку.

Перші дисидентські організації постали в другій половині 1950-х рр. Однією з перших була Українська робітничо-селянська спілка (1958–1961 рр.). Дисидентський рух хоч і не був багаточисельним, але відіграв вагому роль у розвалі СРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Друга половина 1950-х і початок 1960-х років – це період активного протистояння двох супердержав: США та СРСР – у так званій «холодній війні». Вершиною протистояння буде згодом Карибська криза.

Кожна з держав самостійно визначає кроки на випадок можливої («гарячої») війни.

У цьому випадку в учасників запитують, який регіон українських земель більш підготовлений у боротьбі проти радянської влади. Звернімо увагу на рік – 1957 р. Іще в першій половині 1950-х були відомі акти спротиву окремих загонів Української повстанської армії на теренах Західної України. Зрештою навіть утворення через два роки Української робітничої селянської спілки в Західній Україні свідчить про те, що Західна Україна готова була активно боротися проти радянського режиму.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Із приходом до влади Микити Хрущова (вересень 1953 р.) почали здійснюватися важливі політичні й господарські заходи, спрямовані на ліквідацію негативних явищ, пов’язаних з тоталітарним режимом. Ліквідувалися концтабори, була розформована значна частина внутрішніх військ.

У 1953-1955 роках були переглянуті всі основні політичні справи післявоєнного часу, пов’язані з репресіями сталінського режиму. Однак ці кроки НЕ стосувалися тих, на кого радянська влада навісила тавро «українського буржуазного націоналіста». Насамперед це ті, хто в часи Другої світової війни перебував у загонах Української повстанської армії або був членом Організації українських націоналістів. Саме ці люди, коли потрапляли горнила ГУТАБу, піднімали повстання (зокрема відоме Норильське повстання), тому влада не розглядала можливостей їх реабілітації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Завдання перевіряє знання дат.

Нас запитують, якою подією започатковано долучення технологій, розроблених людиною, до космосу.

СРСР 1957 року в часи гонки зі США у сфері освоєння космосу першим запустив штучний супутник Землі. А вже 1961 року відбувся політ першої людини в космос (Юрія Гагаріна). Висадка першої людини на Місяць за програмою «Аполлон» відбулася 1969 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Тестове завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття «раднаргоспи» – ради народного господарства.

Раднаргоспи – це державні органи, які здійснювали управління дорученою їм галуззю промисловості. Були створені в 1957 р., ліквідовані в 1965 р. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоб ліквідувати протиріччя між галуззями й територіальними інтересами.

Раднаргоспи – це управління економікою регіонів, тобто управління на місцях, на певній території тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Завдання на візуальні джерела, особливо карикатури, дають можливість учасникам застосувати свої знання з історії, аналізуючи запропоноване джерело.

Розглянувши подану карикатуру, зазначаємо: два персонажі – один представляє США (про це свідчить прапор на «циліндрі» і напис), другий у вишитій сорочці з добрячим шматком м’яса. Написи, що містить карикатура, дають можливість пригадати протистояння між СРСР та США, зокрема в економічних питаннях.

Варіанти Б, В, та Г стосуються внутрішніх завдань економічного розвитку країни. Натомість лише «надпрограма» була складовою пропаганди Микити Сергійовича Хрущова щодо протистояння зі США.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

У завданні йдеться про шістдесятників – представників дисидентського руху, передовсім діячів культури, які виступали на захист мови й культури, свободи художньої творчості. Це молоде покоління митців шістдесятих років ХХ століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму після засудження культу особи Сталіна й узяття курсу на десталінізацію.

Як варіант відповіді А, так і варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Відень – австрійське місто, а Меджліс кримськотатарського народу засновано 1991 року. Українська робітничо-селянська спілка (Б), створена по війні у Львові, ставила політичні завдання, зокрема вихід УРСР зі складу СРСР. Клуб творчої молоді «Сучасник» – осередок ранніх шістдесятників, що діяв у 1960–1964 роках у Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Маркером епохи керування Микити Хрущова в галузі економіки є кукурудзяна кампанія (розширення посівів кукурудзи). Це лише один з низки проектів у сільському господарстві СРСР, утілюваних у період хрущовської відлиги (1953–1964 роки). Також до його найвідоміших «надпрограм» належать цілинна епопея (освоєння цілинних земель) і намагання втілити в життя гасло «Начувайся, корово зі штату Айова!» (реалізація заходів із випередження США у виробництві м’яса й молока на душу населення).

Першу в СРСР й в Україні машинно-тракторну станцію (МТС) організовано 1928 року в радгоспі ім. Шевченка Березівського району на Одещині. Від червня 1929 року створення МТС розгорнуто по всіх республіках. Ліквідація колгоспної системи припала на 1990-ті: у березні 1992 року Верховною Радою України прийнято закон «Про колективне сільськогосподарське підприємництво». Відтоді почалося повільне перетворення колгоспів на колективні сільськогосподарські підприємства й поступове поширення фермерських господарств. Проєкт продовольчої програми, спрямованої на розв’язання продовольчої проблеми шляхом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, затверджено 1982 року травневим пленумом ЦК КПРС.

Правильна відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Аналіз уривка з джерела дає змогу визначити, що йдеться про період повернення з місць ув’язнення значної кількості осіб реабілітованих або відбувших термін покарання. Словосполучення-маркери «особи, особливо із числа буржуазних націоналістів», «минула антирадянська діяльність» дають змогу визначити правильну відповідь – адже одним із завдань ГУТабу (Головне управління виправно-трудових таборів, трудових поселень і місць ув’язнення, російською – ГУЛАГ) була ізоляція радянським режимом «ненадійних елементів».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Кримську область передано до складу УРСР 1954 року в період «відлиги», проведення керівництвом Радянського Союзу політики лібералізації й реформ, зокрема, в економічному секторі. На прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і вкрай занедбаний Російською РФСР Крим – із розваленою економікою і депортованим населенням. Тобто рішення Верховної Ради СРСР про передання Кримської області до складу УРСР прийнято з міркувань економічної доцільності (варіант відповіді 1). У п’ятому варіанті відповіді йдеться про Переяславську раду 1654 року. Додавши 300 років, дістанемо 1954 рік. Тобто це ще одна правильна відповідь – 5. Також перехід області до іншої республіки визначав статус півострова як адміністративно-територіальної одиниці республіки (7).

Правильна відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних заходів реформаторської діяльності Микити Хрущова.

Особливість економічного розвитку УРСР у період «відлиги» полягала в децентралізації керування промисловістю і будівництвом. Це було забезпечено впровадженням у 1957 році системи раднаргоспів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945-му – на початку 1950-х років). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання досягнень української науки у ХХ столітті, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – дата описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі А – Українські вчені досягли значних результатів: уведено в дію перший експериментальний атомний реактор», «в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом С. Лебедєва створено першу в СРСР малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ» – чітко вказують на події, що відбулися в 1950-ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – У рамках створення ракетно-космічного комплексу «Морський старт» конструкторське бюро «Південне» (Дніпропетровськ) на чолі з академіком В. Уткіним створило унікальну ракету-носій «Зеніт–3SL», яка вперше у світовій практиці стартувала в космос із плавучої платформи – чітко вказують на подію 1999 року.

Словосполучення-маркери у джерелі В – Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з академіком Є. Патоном застосував новий метод автоматичного дугового зварювання під флюсом корпусів танків. Завдяки цьому покращилася якість танків, зросли темпи їхнього виробництва – чітко вказують на події часів Другої світової війни.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – у структурі АН УРСР створюється Інститут кібернетики, який очолив академік В. Глушков – чітко вказують на подію 1962 року.

Правильна відповідь: ВАГБ.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння їх застосовувати.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи, який здійснювали керування галузями господарства в межах економічних адміністративних районів СРСР у 1957–1965 роках.

В основу формування раднаргоспів було покладено принцип децентралізації керування. На території УРСР спочатку було створено 11 раднаргоспів, потім їхню кількість збільшено до 14, а згодом зменшено до 7. Раднаргоспи мали ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами.

Раднаргоспи загалом поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними розв’язати міжгалузеві проблеми. Після їхньої ліквідації економіка повернулася до галузевого принципу керування.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання етапів розвитку дисидентського руху в Україні, його особливостей.

Для українського дисидентського руху середини 1950-х – початку 1960-х років було характерним організаційне становлення (гуртки, спілки, об’єднання), прагнення досягти мети конституційними методами (агітаційно-пропагандистські акції). Дисидентський рух розвивався в умовах лібералізації суспільно-політичного життя, розвінчання «культу особи» Йосипа Сталіна.

Значна частина дисидентів сповідувала націонал-комуністичні ідеї, сподівалася на мирну трансформацію СРСР. У цей час виникла одна з перших дисиденських організацій, що залишила помітний слід у русі – Українська робітничо-селянська спілка (УРСС).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності деяких радянських лідерів і вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать Микити Хрущова.

Маркери – «його реформи – створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств – носили верхівковий характер», «вони… не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб… послабити задушливий прес державної опіки» – указують на реформаторську діяльність Микити Хрущова, що у 1953–1964 роках був керівником СРСР.

Систему раднаргоспів було започатковано 1957 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння їх застосовувати, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією утворили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Тобто поява руху «шістдесятників» зумовлена лібералізацією суспільно-політичного життя в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання основних подій в історії України.

Одну з перших дисидентських організацій – Українську робітничо-селянську спілку – засновано 1959 р. на Львівщині за ініціативи юриста Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на запитання, наведені нижче.

1. Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
2. Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
3. Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
4. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
5. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
6. Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
7. Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру, наведену в завданні, присвячено швидким змінам, які відбувалися в суспільстві. На це вказує діалог її персонажок – представниць двох поколінь  який засвідчує швидкі темпи житлового будівництва. Швидке індустріальне будівництво започатковано за часів перебування на вищих владних посадах в СРСР Микити Хрущова. Саме з його прізвищем пов’язана назва зведених пришвидшеним методом будинків – «хрущовок».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури та інших народів СРСР, сформована в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів розвитку України за радянських часів і вміння аналізувати агітаційно-пропагандистські плакати як візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події.

Словосполучення-маркери й образи у джерелі А – «Сто тисяч червоноармійців – на фронт соціалістичної перебудови села!», п’ять сюжетів, які показують переваги колективної праці, колгоспного будівництва – указують на період кінця 1920 – початку 1930-х років, коли здійснювали суцільну колективізацію.

Словосполучення-маркери та образи у джерелі Б – «Продовольчий податок – це махове колесо державного механізму», «продподаток», візуальні образи спрямування доходів з податків – указують на час реалізації нової економічної політики 1921–1929 років.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «На трактор дівчини сідають сміло, дають бійцям упевнений наказ: «Фашистів бийте хоробро й уміло, а ми попрацюємо за вас!» – указують на часи німецько-радянської війни (1941–1945 роки).

Словосполучення-маркери й образи у джерелі Г – «Цілину піднімемо!» – указують на заклик, який з’явився в СРСР 1954 року.

Правильна відповідь: БАВГ.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територіальні зміни УРСР у 1939–1954 роках.

Цифрою 1 позначено територію Закарпаття, яке 1945 року за умовами договору із Чехословаччиною увійшло до складу УРСР.

Цифрою 2 позначено територію західних областей України, які 1939 року ввійшли до складу УРСР у результаті агресії СРСР проти Польщі.

Цифрою 3 позначено територію Чернівецької та Ізмаїльської областей, які було утворено в складі республіки після приєднання до СРСР території Північної Буковини й Бессарабії 1940 року.

Цифрою 4 позначено територію Кримської області, яку було передано до складу УРСР 1954 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України, уміння встановлювати логічні пари.

1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА)

1945 р. – уключення Закарпатської України до складу УРСР

1951 р. – завершення встановлення західного кордону УРСР

1954 р. – входження Криму до складу УРСР

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання реформаторської діяльності Микити Хрущова й уміння визначати її напрямки.

Захід партійно-радянського керівництва в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років, який вплинув на життєвий рівень населення України – це ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Тобто зведення «хрущовок» – типових радянських цегляних і панельних житлових будинків, зазвичай 5-поверхових без технічних поверхів і ліфтів, із малогабаритними квартирами. Зведення таких будинків, квартири яких безкоштовно отримували громадяни в порядку визначеної владою черги, дало змогу зняти гостроту житлової проблеми в СРСР / УРСР.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки:

• визначити й узагальнити подану на карті інформацію з огляду на поставлене до неї запитання;
• установити відповідність здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено Північно-Кримський канал, який було зведено для господарського освоєння степової частини Криму і, відповідно, до поліпшення економічного стану півострова.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання історичних подій в Україні в 1960-х.

«Шістдесятники» – назва покоління української еліти з яскраво вираженою громадянською позицією, що увійшло в культуру в період тимчасового послаблення комуністичного режиму. Ідеться про часи «відлиги» після смерті Йосипа Сталіна та розвінчання його культу. Синонімом слова «послаблення» є слово «лібералізація» (лібералізація суспільно-політичного та духовного життя).

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання історичних подій в Україні в 1960-х.

«Шістдесятники» – назва покоління української еліти з яскраво вираженою громадянською позицією, що увійшло в культуру в період тимчасового послаблення комуністичного режиму. Ідеться про часи «відлиги» після смерті Йосипа Сталіна та розвінчання його культу. Синонімом слова «послаблення» є слово «лібералізація» (лібералізація суспільно-політичного та духовного життя).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Кримську область передано до складу УРСР 1954 року в період «відлиги», проведення керівництвом Радянського Союзу політики лібералізації й реформ, зокрема, в економічному секторі.

На прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і вкрай занедбаний Російською РФСР Крим – із розваленою економікою і депортованим населенням. Тобто рішення Верховної Ради СРСР про передання Кримської області до складу УРСР прийнято з міркувань економічної доцільності (варіант відповіді 1).

У п’ятому варіанті відповіді йдеться про Переяславську раду 1654 року. Додавши 300 років, дістанемо 1954 рік. Тобто це ще одна правильна відповідь – 5.

Також перехід області до іншої республіки визначав статус півострова як адміністративно-територіальної одиниці республіки (7).

Правильна відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання спрямовано на перевірку вміння опрацьовувати карикатуру як специфічне історичне джерело.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах стисло подано або узагальнено суть проблеми. Однак правильне тлумачення карикатури потребує повної поінформованості про події, явища, персони, відображені на карикатурі. Тому опрацювання карикатури часто потребує додаткових історичних знань. Карикатурист відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює суб’єктивну думку – свою чи замовника. Спеціальними художніми засобами він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретування й аналізування карикатури, які передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо зі словосполучень-маркерів? З якими подіями вони пов’язані? 
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

У завданні наведено карикатуру, присвячену зовнішньополітичному курсу СРСР. На це вказують персонажі карикатури: український селянин, тримаючи в руці шматок м’яса (свиняче стегно), викликає на двобій дядю Сема – персоніфікований  образ США. Про це також свідчать гасла-маркери: Мирний виклик дяді Сему; Нумо, виходь, позмагаємося; У найближчі роки наздоженемо США з виробництва м’яса, молока та масла на душу населення.

 Для реалізації цього курсу Генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов започаткував одну з так званих надпрограм.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки, умовах десталінізації, у період загострення кризи радянської системи.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні, письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – класифікація постатей за заданими параметрами.

Маркери Марія Приймаченко, її картина, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське наївне мистецтво».

Маркери й зображення Павло Тичина, поки з книгами чітко вказують, що зображена монета не належить до жодної із запропонованих колекцій.

Маркери й зображення Тетяна Яблонська, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Живописці соціалістичного реалізму».

Маркери й зображення Василь Симоненко, строфа з його вірша чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Поети-шістдесятники України».

Маркери й зображення Іван Миколайчук, його кінографічні образи чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське поетичне кіно».

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Д.