ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українська культура IX – першої половини XVI ст.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Маркери в джерелі – «закон грецький», «не прийняла б його твоя бабця Ольга» – чітко вказують на християнство й хрещення в Константинополі княгині Ольги. Зазначений діалог міг відбутися між князем Володимиром (онук княгині Ольги) та візантійськими послами під час вибору державної релігії великим князем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток XІV століття.

На фото зображено Вірменський собор (1363–1370, архітектор Дорінг) у Львові. Ця пам’ятка архітектури пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірменів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Першу згадку про українських козаків у писемних джерелах датовано 1489 роком.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Маркери у джерелі 1  – «Костянтин із матір’ю своєю, Єленою, хрест із Єрусалима приніс… Ти ж із своєю бабусею, Ольгою, принесли хрест від нового Єрусалима – Костянтинограда, по всій землі своїй розставивши, утвердили віру християнську» – чітко вказують на зміст твору Іларіона «Слово про Закон і Благодать».

Маркери у джерелі 2  – «Якщо вдарить мечем не на смерть, то має заплатити три гривні з продажі, а потерпілому – гривню за рану як лікувальне. Коли ж уб’є на смерть, то платити віру» – чітко вказують на положення збірника законів «Руська правда»,  запровадженого Ярославом Мудрим.

Маркери у джерелі 3  – «Й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру й назвалися полянами, а інші – деревлянами, бо осіли в лісах… Другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі й називалися сіверянами» – чітко вказують на слова літописця Нестора з «Повісті минулих літ».

Маркери у джерелі 4  – «А найголовніше – убогих не забувайте, а скільки можете, по змозі годуйте й подайте милостиню сироті, і вдовицю оправдуйте самі, не давайте сильним погубити людину» – чітко вказують на твір Володимира Мономаха «Повчання дітям…».

Правильна відповідь: 1В, 2А, 3Г, 4Б.

ТЕМИ: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток XІV – першій половині XVІІ століття.

А Вірменський собор у Львові (1363–1370 роки)

Б Костел святого Ворфоломія в Драгобичі (1392–ХV століття)

В Ханський палац у Бахчисараї (1532–1764 роки)

Г Оборонна синагога в Жовкві (1692–1698 роки)

Прикладом ісламської архітектури є Ханський палац у Бахчисараї, який можна впізнати за мінаретами мечеті – культової споруди мусульман.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток часів Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

На фото зображено церкву Св. Пантелеймона під Галичем.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці, – це фреска.

Кольоровий малюнок, що ілюструє і доповнює текст рукопису й розміщений на його полях або між рядками, – це книжкова мініатюра.

Сюжетне зображення, зроблене з фрагментів різнокольорових каменів, смальти тощо, закріплених на цементі або вапняному розчині, – це мозаїка.

Історико-літературний рукописний твір, створений на основі різних джерел, у якому оповіді про події та факти подано за роками, – це літопис.

Правильна відповідь – 1Д 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Юрій Дрогобич (Котермак) – український учений-просвітянин, географ, астроном, лікар, філософ, астролог і мандрівник, уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Тобто магдебурзьке право сприяло захисту населення міст від сваволі великих землевласників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Бояри – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Ченцем Нестором «Повість минулих літ» було укладено 1113 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

1037 року за літописним переказом завершено спорудження Софійського собору в Києві.

У 1056–1057 роках створено Остромирове Євангеліє.

1113 року завершено укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ».

1187 рік –і дата створення «Слова о полку Ігоревім».

Правильна відповідь – 1 Б, 2 В, 3 А, 4 Д.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали в них органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало в ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Книжкова мініатюра» – це кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст на його берегах або між рядками.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Закупи – категорія залежного населення в Русі-Україні, яка, отримавши позику (купу), мала відпрацювати її в господарстві кредитора.

Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм, відповідно до якого працювали в його господарстві.

Холопи – особи (фактично раби), що перебували в повній власності землевласника.

Тобто закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називали категорії залежного населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних рис української культури другої половини XIV – XV століття, уміння аналізувати подані твердження.

Поширення полемічної літератури на Волині й Поділлі припало на XVІ–XVІІ століття.

Домінування в архітектурі Львова й Києва стилю бароко припало на XVІ–XVІІІ століття.

Києво-Печерська лавра видала перші друковані підручники в ХVІІ столітті.

Виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі припало на другу половину XIV – XV століття. Це було пов’язано з утратою українськими землями політичної єдності.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку Русі-України в X–XIII століттях. Серед запропонованих відповідей правильними є подані нижче твердження.

1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство і тваринництво.

4. Домінування залізовидобувного й залізоробного ремесел.

5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства й бортництва.

7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного.

Правильність наведених тез підтверджена археологічними знахідками й письмовими джерелами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Мозаїка – зображення або візерунок із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, смальти, камінчиків тощо.

На фото зображено види мистецтв, які розвивалися за часів Русі-України й Козацької доби:

А фрагмент фрески Софійського собору

Б фрагмент мозаїчного зображення

В книжкову мініатюру з літопису

Г приклад різблення з позолотою у стилі бароко

Відповідно фрагмент історичної пам’ятки, виконаної в техніці мозаїки, зображено на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

«Десятиною» в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков. Цю частку згодом мали сплачувати всі піддані князя. Цей перший податок був запроваджений Володимиром Великим.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Варіанти відповіді 3 й 5 не задовольняють умову завдання, бо фільварок – це багатогалузеве господарство, а клейноди символи військової, інколи цивільної влади. Зайвими є варіанти відповіді 2 й 7, оскільки баскак – представник монгольської влади, який збирав данину для Золотої Орди (XIII століття). Термін шляхта також значно пізніше набув поширення на українських землях.

Правильна відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На фото, наведеному в завданні, зображено пам’ятник засновникам Києва (Кий , Щек і Хорив і їхня сестра Либідь). Вочевидь, історичне джерело, ілюстрацією до змісту якого може слугувати ця скульптурна композиція, – літопис «Повість минулих літ».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У наведеному уривку з джерела є слово-маркер «половці», а також згадка про вимогу киян до князя Ізяслава. Це дає змогу дійти висновку, що йдеться про події другої половини ХІ століття, коли Ізяслав 1068 року дістав поразку від половців на річці Альті. Київське ополчення повернулося до Києва, зібрало віче на Подільському торгу й почало вимагати від князя Ізяслава коней і зброю, щоби помститися половцям. Князь відмовив їм. Тоді «люди київські» підняли повстання, унаслідок якого Ізяслав мусив тікати закордон. Віче – загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, уміння візуально розпізнавати їх. У завданні наведено світлини замку Паланок у Мукачевому (Закарпаття), Кам’янець-Подільської фортеці (Поділля), замку в Підгірцях (Галичина), Верхнього замку в Луцьку (Волинь).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

У програмі ЗНО з історії України в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкового для розпізнавання, зазначено Пам’ятник князю Володимиру в Києві (1850–1853 рр.). Зрештою, оглянувши листівку, можна побачити хрест у руках Володимира. Пригадавши діяльність князя, учасники виберуть правильну відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

На фото зображені Софійський собор у Києві (А), вірменський собор у Львові (Б), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (В) та Успенського собору Києво-Печерської лаври (Г).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це загальні збори вільного населення міста, на яких вирішувалися найважливіші питання життя громади, держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

На фото зображено сучасний вигляд Софійського собору в Києві, який був зведений у першій половині ХІ ст.

Згідно з літописом, спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого у 1037 р. на честь перемоги над печенігами у 1036 р. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі.

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Київська Держава

Наведене фото є мініатюрою з Остромирового Євангелія, на якій зображений євангеліст Лука.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Під 6494 (986) р. у «Повісті минулих літ» подане таке повідомлення:

«Прийшли булгари віри магометанської, говорячи: «Ти князь єси мудрий і тямущий, а не знаєш закону. Увіруй-но в закон наш і поклонися Магомету». ...

А потім прийшли німці з Риму, говорячи: «Прийшли ми, послані папою». І сказали вони йому: «Мовив тобі папа: «Земля твоя [така], як віра наша. Віра бо наша — світло. Ми поклоняємось Богові, який сотворив небо, і землю, і зорі, і місяць, і всяке дихання, а боги ваші — дерево суть». ...

Коли почули це іудеї хозарські, [то] прийшли вони, кажучи: «Чували ми, що приходили булгари і християни, навчаючи тебе кожен віри своєї. Християни ж вірують [у того], що його ми розп’яли, а ми віруємо в єдиного бога Авраама, Ісаака, Іакова». ...

А потім до Володимира греки прислали філософа [Кирила] ...

Сказавши проповідь, філософ пропонує Володимиру охреститися. «І Володимир, — пише літопис, – прийняв [це] до серця свойого, сказавши: «Пожду ще трохи», — бо хотів він розізнати про всі віри».

Тобто, як випливає з «Повісті минулих літ», князь обирав з християнства, ісламу та іудаїзму.

Відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

На фото зображено церкву святого Пантелеймона поблизу Галича, яка була зведена у ХІІ ст. Церква поєднує в собі романський і візантійський стилі і зведена з місцевих матеріалів – тесаного каменю. Ці стильові особливості вказують на галицьку архітектурну школу, яка поєднувала в собі візантійську традицію і впли західноєвропейського мистецтва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Народні збори, на яких обговорювалися та вирішувалися громадські справи у деяких народів, країнах, зокрема, в Русі-Україні називалися віче.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Так, він запровадив християнство як державну релігію; заклав Десятинну церкву; увів у грошовий обіг карбовані золоті і срібні монети зі своїм зображенням і родовим знаком – тризубом.

Відповідь: 3, 5, 6

ТЕМА: Київська держава

Джерело № 1 є уривком з твору «Слово про Закон і Благодать» Іларіона, на це вказує зміст наведеного уривку, де діяльність князя Володимира із запровадження християнства порівнюється з діяльністю імператора Костянтина, який відкрив шлях для утвердження християнства як державної релігії в Римській імперії.

Джерело № 2 є уривком з «Руської правди», яка була збірником законів Русі.

Джерело № 3 є уривком з «Повісті минулих літ», у якій оповідається про розселення слов'янських союзів племен (полян, деревлян, сіверян) на українських землях.

Джерело № 4 є уривком «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Київська держава

Ізгої – це особи, які з певних причин вийшли зі своїх соціальних груп і втратили з ними законний зв’язок.

Бояри – це представники правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

Смерди – це особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, вели своє господарство, виконували повинності на користь держави.

Закупи – це тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство та змушені були працювати на землевласника за грошову позику.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Київська держава

«Повість минулих літ» Нестором-літописцем укладена 1113 р.

«Слово о полку Ігоревім» – 1187 р.

«Остромирове Євангеліє» – 1056–1057 рр..

«Києво-Печерський патерик» – ХІІІ ст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних подій, пов’язаних із християнізацією Русі й уміння встановлювати правильну хронологічну послідовність подій.

Із правлінням Володимира Великого пов’язано впровадження християнства, а з правлінням Ярослава Мудрого – його укріплення. Відповідно першою є подія, пов’язана зі спробою Володимира реформувати язичництво, наступною – із будівництвом першого кам’яного храму. За Ярослава Мудрого завершено будівництво Софійського собору й перша спроба княжої влади підпорядкувати церкву собі – призначення Іларіона митрополитом Київським.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Ярослава Мудрого.

Ключове в джерелі речення-маркер – «єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва і всієї землі Руської» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про князя Ярослава Мудрого, за правління якого в 1051 р. Іларіон став митрополитом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність князя Володимира Великого і зокрема запровадження християнства як державної релігії.

Згідно з літописним переказом князь Володимир, здійснюючи релігійну реформу із запровадження монотеїстичної релігії, обирав серед християнства, іудаїзму та ісламу. Зрештою свій вибір він зупинив на християнстві.

Відповідь: 1 2 3.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

У відповідях зазначені різні прошарки суспільства – від привілейованих (бояри, священики), напівпривілейованих (міщани) до непривілейованих (смерди). Більшість населення Русі належала до непривілейованих груп. Смерди – це особисто вільні селяни, які самостійно вели своє господарство.

Ураховуючи, що основу господарства Русі становило сільське господарство, то мешканці села становили більшість населення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Становище представників різних соціальних станів.

Установленню відповідності між вказаними в завданні поняттями (соціальними групами) та їхнім значенням допомагає загальне розуміння соціальної ієрархії Київської Русі. На вершині соціальної піраміди перебували князь, дружинники («княжі мужі») та родова місцева аристократія («огнищани», «градська старійшина»). У XI ст. дружинники та місцева аристократія зливаються в одну вищу верству населення – бояр. Таким чином, перша правильна «логічна пара» в завданні: бояри – представники правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

Оскільки провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство, то переважну більшість населення становили селяни або смерди, які мали право власності на особисте майно й обробляли землю власною працею, сплачуючи податки (данину). Таким чином, друга правильна «логічна пара» в завданні: смерди – особисто вільні селяни, які вели своє господарство та виконували повинності на користь держави.

Стан особистої свободи селянина був мінливим – він міг її втрачати та знову здобувати. Це залежало передусім від економічних обставин. Упродовж свого життя селянин для ведення господарства зазвичай користувався послугами кредитора, беручи в борг під відсотки позику («купу»). У разі її неповернення він ставав закупом і змушений був відпрацьовувати борг на користь кредитора. Після відпрацювання «купи» та відсотків закуп знову ставав особисто вільною людиною. Таким чином, третя правильна «логічна пара» в завданні: закупи – тимчасово залежні селяни, які через різні обставини змушені були відпрацьовувати землевласнику грошову позику.

Особливе становище в Київській Русі було в тих людей, які перебували під опікою церкви. Церква засновувала школи, лікарні, богадільні, будинки для прочан, матеріально й морально підтримуючи цілу масу людей, які потребували допомоги. Разом з духовенством вони складали окрему групу населення – «церковні люди». Серед людей, опікуваних церквою, були так звані «ізгої» – люди, позбавлені свого попереднього стану. Ізгоєм міг бути кожен: смерд, купець і навіть князь, бо кожен з них під тиском тяжких обставин міг опинитися, так би мовити, «за бортом» свого звичного життя. Отже, четверта правильна «логічна пара» в завданні: ізгої – особи, які з певних причин вийшли зі своїх соціальних груп і втратили з ними законний зв’язок.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Для ідентифікації твору слід звернути увагу на його стилістику. Схожість джерела на структуру нормативно-правового акта чітко вказують на те, що це уривок з «Руської правди» – збірника законів часів Київської Русі, який був запроваджений Ярославом Мудрим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

На фото зображено чотири історичні пам’ятки ювелірного мистецтва.

Вироби (колти, підвіска, сережка) виготовлені з застосуванням технологій зернь, скань, емаль, що вказує на період Київської Русі. Також додатково вказує на це зображення Ісуса Христа та інших християнських символів і характерні для слов’ян стилізовані зображення птахів.

Таким чином, на фото зображені ювелірні шедеври Київської Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності та літератури.

Згадані в завданні памʼятки створені в такій послідовності:

«Остромирове Євангеліє» – 1056–1057 рр.

«Ізборник Святослава» – 1073, 1076 рр.

«Повість минулих літ» – 1113 р.

«Слово о полку Ігоревім» – 1187 р.

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.

Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів часів Київської Русі.

У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

У цьому завданні слід розпізнати зображену сторінку «Ізборника Святослава», яка містить портрет князівської родини. Це одне з небагатьох зображень князів Київської Русі, що дійшло до наших часів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня політика Володимира Великого.

Першим карбувати монети на Русі став князь Володимир.  На монетах поряд із зображенням князя, який сидить на столі, розміщувалися зображення тризуба – родового знаку Рюриковичів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Маркери в джерелі 1 (Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту – 12 гривень, а за князівського рядовича – 5 гривень) чітко вказують на правові норми «Руської правди».

Маркери в джерелі 2 (Якщо ж на шляхтича підніме руку, поб’є його до крові простий селянин чи міщанин, тоді селянин чи міщанин повинен бути покараний відсіканням руки) чітко вказують на правові норми «Литовського статуту».

Маркери в джерелі 3 (Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде) чітко вказують на правові норми «Руської правди».

Тобто умові завдання відповідають джерела 1, 3.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

«Смердами» в Київській державі (Русі-Україні) називали вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство й виконували повинності на користь феодала.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Руська правда» – це особливо важливе для вивчення суспільних відносин і правової системи історичне джерело доби Київської Русі – збірник норм давньоруського права.

Збірник запроваджений князем Ярославом Мудрим, доповнений його наступниками.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

У 988 році Володимир хрестився сам, хрестив своїх дітей, бояр і під страхом покарання змусив хреститись киян і все населення підвладних земель. У Новгороді дядько князя Добриня хрестив новгородців «вогнем і мечем». Так само відбувалося хрещення і в інших містах на півночі держави.

Основна частина населення Русі чинила активний або пасивний опір новій релігії. Саме це перетворило введення християнства на тривалий процес. Подекуди впродовж кінця Х–ХІ ст. відбувалися повстання проти християнізації, очолювані волхвами або місцевою родовою знаттю. Відомі повстання князя Могути (988–1008 роки), повстання волхвів у Суздалі (1024 рік), Ростові й Новгороді (1071 рік). Також виникали і єретичні рухи – стригольництво (поширений у Новгороді і Пскові в ХІV–ХV ст.).

Тож одним із наслідків упровадження християнства як державної релігії Київської Русі стало розгортання тривалої боротьби держави й церкви з традиційними віруваннями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Увага! Від 2019 року в завданнях зовнішнього незалежного оцінювання термін Київська Русь не використовують для позначення Київської держави Русі-України.

Назву Київська Русь застосовували до періоду історії Русі-України з 882 по 1132 роки (IX–XIII ст.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Билини – це народні епічні пісні, у яких зазвичай прославлялися подвиги давньоруських героїв-богатирів у боротьбі з кочівниками.

Літописи – це історико-літературні твори, створені на основі різних джерел, у яких оповіді та факти подаються за роками.

Мозаїка – це зображення, зроблені з окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених у цементі різнокольорових шматочків скла, мармуру тощо.

Фрески – це картини, написані фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Володимир Глибович», «Переяславль», «За ним же Україна багато потужила» – чітко вказують на першу згадку в літописі назви Україна, яка датується 1187 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха. Князювання Данила Романовича.

Створення «Ізборника» – одного з перших енциклопедичних збірників Київської Русі – пов’язана з іменем князя Святослава Ярославича.

Відкриття першої школи для дітей знаті відбулося за наказом князя Володимира Великого.

Заснування першої бібліотеки при Софійському соборі в Києві пов’язано з князем Ярославом Мудрим.

Укладення Галицько-Волинського літопису відбулося за часів правління Данила Романовича Галицького.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Уривок джерела містить настанови в управлінні на основі християнських чеснот, що чітко вказує на «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

На малюнку зображені промальовки монет часів Київської Русі. Написи і зображення тризуба свідчать, що це монети, відкарбовані за часів князя Володимира. Крім написів, на монетах є схематичне зображення князя з хрестом в образі візантійського імператора та Ісус Христос.

Таким чином, зображення на монетах свідчать, що початку карбування монет в Київській Русі сприяло запровадження християнства як державної релігії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

У цьому кодексі руського права було здійснено серйозні зміни в бік послаблення старих норм, повʼязаних із фізичними покараннями. Вони замінювалися на грошові покарання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

«Рядовичами» в Київській Русі називали селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір найму, працювали в його господарстві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

«Ізборник Святослава» – 1073, 1076 роки.

«Остромирове Євангеліє» – 1056–1057 роки.

«Слово о полку Ігоревім» – 1187 рік.

«Повість минулих літ» (перша редакція ченця Нестора) – 1113 рік.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Автором «Повчання дітям» був Володимир Мономах. Цей твір є унікальною пам'яткою давньоруської літератури, написаною великим київським князем Володимиром Мономахом (правив у 1113-1125 рр.). Це настанови, адресовані його дітям та майбутнім поколінням, що містять морально-етичні поради.

«Слова про закон і благодать» – митрополит Іларіон. Це один із найдавніших та найвидатніших зразків оригінальної давньоруської літератури, створений близько 1037-1050 років митрополитом Іларіоном. Він був першим русичем, призначеним київським митрополитом. Автор прославляє хрещення Русі князем Володимиром, підносить Русь до рівня інших християнських держав.

«Повість минулих літ» приписують авторству ченця Нестора. «Повість минулих літ» (або «Початковий літопис») є найдавнішим літописним зведенням Київської Русі. Традиційно її автором вважається чернець Києво-Печерського монастиря Нестор Літописець, близько 1113 року. Цей літопис охоплює період від часів біблійного потопу до початку XII століття, розповідаючи про походження слов'ян, заснування Києва, діяльність перших князів, хрещення Русі та інші ключові події.

«Руська правда» – збірник законів Ярослава Мудрого. Це найдавніший збірник правових норм Київської Русі, який є основою давньоруського права. Його формування відбувалося поступово. Найдавніша частина – «Правда Ярослава» – приписується великому князю Ярославу Мудрому (правив у 1019-1054 рр.). 

Правильна відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ -ХІV ст.

Вирішальним фактором у поширенні писемності в Київській Русі було запровадження християнства.

Знання і читання Біблії, проведеня богослужіння не можливе без знання грамотності. Після запровадження християнства одним з перших заходів Володимира Великого було навчання дітей бояр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

«Повість минулих літ - це найдавніший літопис, що описує події від створення світу до початку XII століття. Для нього характерні розповіді про походження слов'ян, заснування Києва, життя перших князів. «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми... — то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. ...Зробили вони городок і... назвали його Києвом...»

«Києво-Печерський патерик» - це збірка оповідань про життя, подвиги та чудеса ченців Києво-Печерського монастиря, їхні благочестиві вчинки та діяння. «Був дехто з Києва, який постригся під іменем Агапіта... цей Агапіт... допомагав хворим. І коли хто з братії хворів... то оздоровлювався молитвою його. І через те прозваний він був Лікарем...» 

«Повчання дітям» Володимира Мономаха - це повчальний твір, звернений до синів та інших нащадків князя Володимира Мономаха, де він дає настанови щодо моралі, поведінки, управління державою та особистого життя. «...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті ...гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як братів...» 

«Слово о полку Ігоревім» - це визначний пам'ятник давньоруської літератури, епічна поема, яка розповідає про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Твір вирізняється своєрідною поетичною мовою, зверненнями до князів, народними мотивами. «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім столі... Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого, за землю Руську, за рани Ігореві, смілого Святославича!..» 

Уривок В – не належить до жодного з перелічених чотирьох творів. Цей опис подій походить з Галицько-Волинського літопису, який є окремою частиною давньоруського літописання.

Правильна відповідь: 1–Г 2–А 3–Б 4–Д.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту мала візантійська культура. На момент хрещення Русь не мала розвиненої традиції кам'яного храмового будівництва. Тому, щоб швидко звести монументальні храми, які б відповідали новим релігійним потребам, необхідно було запозичувати готові та перевірені архітектурні форми та технології. 

Після Хрещення Русі у 988 році, князь Володимир Великий активно запрошував з Візантії грецьких майстрів, які принесли на Русь передові на той час будівельні технології та архітектурні принципи. Саме через ці причини візантійська культура мала настільки вирішальний вплив на формування храмового будівництва Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

На фото зображено мозаїки ХІ ст. Богоматері Оранти і Ісуса Христа Пантократоса, які прикрашають Софійський собор у Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Політична роздробленість Київської Русі - це період розпаду держави на окремі удільні князівства. Цей процес тривав з XII до початку XIII століття. Причинами роздробленості були міжусобні війни, розвиток вотчинного землеволодіння та відсутність чіткої системи престолонаслідування.

Ключовою подією вважається смерть Мстислава Великого в 1132 році. Після чого давньоруська держава остаточно розпадається на окремі частини. Наслідком роздробленості Русі стало формування окремих (удільних) князівств, що ставали новими економічними та політичними центрами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

На малюнку бачимо мініатюру з літопису часів Київської Русі, на якій відображено хрещення князя Володимира Святославича в Корсуні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Завдання передбачає перевірку знань про соціальну структуру населення Київської Русі ІХ–ХІІ ст.

Зазначений період характеризується становленням феодальних відносин. У період феодалізму основну масу населення складають селяни (особисто вільні й залежні). Із зазначених у відповідях соціальних груп лише смерди є селянами.

Відповідь – В.