ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українська культура IX – першої половини XVI ст.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Фрагмент діалогу з великим князем київським пов'язаний із вибором державної релігії.

Цей уривок («...якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга») походить із «Повісті минулих літ» і є частиною розповіді про Вибір вір князем Володимиром Великим у 980-х роках.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Ця пам'ятка архітектури міста Львова, ймовірно, пов'язана з життєдіяльністю міської громади вірмен.

На фото зображено Вірменський собор (1363–1370, архітектор Дорінг) у Львові. Ця пам’ятка архітектури пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірмен.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Першу згадку про українських козаків у писемних джерелах датовано 1489 роком.

У 1489 році козаки брали участь у поході польського війська на татарські улуси. Ця дата вважається початком відліку історії українського козацтва у документальних джерелах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

• 1-В. (про Костянтина, Єлену, Ольгу та хрест): У ньому йдеться про спадкоємність християнства від Візантії до Русі. Це центральна тема «Слова про Закон і Благодать», створеного митрополитом Іларіоном у середині ХІ ст., де він прославляє князя Володимира як рівного апостолам.

• 2-А. (про «гривні», «віру» та поранення): Ці терміни (віра — штраф за вбивство, гривня — штраф) є ключовими правовими поняттями, які регулювали кримінальні та майнові відносини в Київській Русі. Це основний зміст «Руської правди» — збірника давньоруського права.

• 3-Г. (про розселення слов'ян — полян, деревлян, сіверян): Це класичний фрагмент про походження слов'ян і початок Русі. Це перша частина «Повісті минулих літ» — основного літописного зводу.

• 4-Б. (про милостиню, сиріт, убогих і сильних): Цей фрагмент містить моральні та політичні настанови. Це пряма цитата з «Повчання дітям», написаного великим князем Володимиром Мономахом на початку ХІІ ст.

Правильна відповідь: 1В, 2А, 3Г, 4Б.

ТЕМИ: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Прикладом ісламської архітектури є Ханський палац у Бахчисараї, який можна впізнати за мінаретами мечеті – культової споруди мусульман.

Ханський палац у Бахчисараї — це єдиний у світі збережений зразок кримськотатарської палацової архітектури та родова резиденція династії Ґераїв (Гіреїв), які правили Кримським ханством у 1532–1783 роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

На фото зображено церкву Св. Пантелеймона під Галичем.

Церква Святого Пантелеймона, поблизу сучасного Галича (Івано-Франківська область), є єдиним збереженим донині наземним білокам'яним храмом часів Галицько-Волинського князівства і найдавнішою пам'яткою архітектури Прикарпаття.

Церква є унікальним зразком галицької архітектурної школи, в якій поєдналися місцеві давньоруські традиції та потужний вплив західноєвропейської романської архітектури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

1-Д. Картина по свіжій штукатурці — це фреска.

2-А. Кольоровий малюнок у рукописі — це книжкова мініатюра.

3-В. Зображення зі шматочків смальти/каменів — це мозаїка.

4-Б. Рукописний твір, що подає оповіді за роками — це літопис.

Правильна відповідь – 1Д 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Юрій Дрогобич (Котермак) уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

Юрій Дрогобич (Котермак) – український учений-просвітянин, географ, астроном, лікар, філософ, астролог і мандрівник, уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

У Болонському університеті (Італія) він отримав ступінь доктора філософії та доктора медицини, а згодом був обраний його ректором (1481–1482 рр.), що свідчило про його високий науковий авторитет.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Одним із наслідків поширення магдебурзького права на українських землях у XIV–XVI ст. був захист населення міст від сваволі великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Боярами називали представників правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

Бояри – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Укладення (першої редакції) «Повісті минулих літ» ченцем Нестором традиційно датується - 1113 р.

Цей літопис охоплює історію Русі від найдавніших часів до 1113 року і є головним джерелом вивчення історії Київської держави.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

1-Б. 1037 р. Рік традиційного завершення будівництва Софійського собору в Києві, яке відбувалося за часів князювання Ярослава Мудрого.

2-В. 1056–1057 рр. Роки створення Остромирового Євангелія — найдавнішої датованої східнослов'янської рукописної книги.

3-А. 1113 р. Рік, що пов'язаний із завершенням першої редакції (редакції Нестора) «Повісті минулих літ» та початком князювання Володимира Мономаха.

4-Д. 1187 р. Рік створення літературного шедевру «Слова о полку Ігоревім» і першої літописної згадки назви «Україна».

Правильна відповідь – 1 Б, 2 В, 3 А, 4 Д.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Одним із найважливіших наслідків поширення на українських землях магдебурзького права у другій половині XIV–XVI ст. був захист населення міст від сваволі великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали в них органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало в ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Книжкова мініатюра» – це кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст на його берегах або між рядками.

Видатні зразки: До найбільш відомих пам'яток книжкової мініатюри Київської Русі належать:

• Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.) — найдавніша датована східнослов'янська рукописна книга.

• Ізборник Святослава (1073 р.).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називалися категорії залежного населення.

Закупи – категорія залежного населення в Русі-Україні, яка, отримавши позику (купу), мала відпрацювати її в господарстві кредитора.

Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм, відповідно до якого працювали в його господарстві.

Холопи – особи (фактично раби), що перебували в повній власності землевласника.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Для української культури другої половини XIV – XV ст. було характерним виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі.

У другій половині XIV – XV ст., після занепаду Києва внаслідок монгольської навали та дроблення Галицько-Волинської держави, традиція літописання продовжила існувати в нових політичних і культурних центрах західноукраїнських земель, зокрема в Холі, Луцьку та Острозі. Це забезпечило спадковість історичної пам'яті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

• 1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство та тваринництво. ✅ (Це була аграрна економіка).

• 4. Домінування залізовидобувного та залізоробного ремесел. ✅ (Залізоробне ремесло було одним із найважливіших і найпоширеніших, оскільки забезпечувало знаряддями праці та зброєю).

• 5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства та бортництва. ✅ (Промисли, особливо бортництво (збір меду), становили значну частину економіки, забезпечуючи внутрішні потреби та експорт).

• 7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного. ✅ (Міжнародна торгівля, особливо по річкових шляхах, була ключовим джерелом княжих доходів і відігравала важливу роль в економіці).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Мозаїка – зображення або візерунок із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, смальти, камінчиків тощо.

У Софійському соборі збереглася найбільша та найдовершеніша колекція мозаїк Київської Русі. Вони прикрашають головний вівтар та центральний купол.

Головні композиції:

1. «Оранта» (Нерушима Стіна) — величне зображення Богоматері, що молиться, у головній апсиді. Це найвідоміша мозаїка Русі, що стала одним із символів Києва. Висота фігури — 5,45 м.

2. «Євхаристія» — композиція в апсиді, що ілюструє причащання апостолів Христом.

3. Христос Пантократор — зображення у центральному куполі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Десятина в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков.

• Десятина — це податок (або частина князівських доходів чи данини), що складав одну десяту частину і регулярно відраховувався на утримання церкви та духовенства.

• Цей принцип був запроваджений після хрещення Русі та став важливим джерелом фінансування церковного будівництва та милостині, зокрема, князем Володимиром Великим для Десятинної церкви в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Ключові терміни, які потрібно використати, щоб схарактеризувати суспільний устрій Русі-України (Київської держави) ХІ–ХІІ ст., це: смерди, ізгої та закупи.

• Смерди (1): Особисто вільні селяни-общинники, які були землевласниками і сплачували данину безпосередньо князю. Вони становили основу землеробського населення.

• Ізгої (4): Особи, що втратили свій попередній соціальний стан (були "вигнані" зі свого середовища). Це могли бути сини священників, які не отримали місця, збіднілі купці чи звільнені раби. Вони шукали нового покровителя.

• Закупи (6): Напіввільне населення, яке потрапляло у тимчасову залежність за борги (за "купу" – позику). Вони працювали на пана до відпрацювання боргу, зберігаючи деякі права, але їхнє життя було регламентоване.

Правильна відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Скульптурна композиція, зображена на фото, — це пам'ятник засновникам Києва: Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либіді (знаходиться на набережній Дніпра в Києві).

Легенда про заснування Києва цими братами та сестрою вперше і найбільш повно викладена саме в «Повісті минулих літ» — найдавнішому літописному зведенні Київської Русі, яке традиційно пов'язують з ім'ям Нестора Літописця.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Віче — це народні збори у давніх слов'ян, зокрема в Київській Русі, на яких вирішували важливі державні, політичні та громадські справи.

У Київській Русі віче часто відігравало значну роль, особливо в періоди слабкої князівської влади, і могло висувати вимоги до князя, навіть виганяти його. Згаданий у питанні епізод (який відбувся у 1068 році після поразки на річці Альта) є класичним прикладом того, як київське віче висунуло вимогу до князя Ізяслава Ярославича.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Зображена на фото, є перлиною історично-архітектурної спадщини Волині.

Луцький замок, відомий також як Замок Любарта — це історико-архітектурна пам'ятка національного значення, розташована у місті Луцьку, Україна.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Пам’ятником, зображеним на листівці початку ХХ ст. запровадження християнства як державної релігії.

На листівці зображено Пам'ятник князю Володимиру Великому в Києві, встановлений у 1853 році.

• Князь Володимир Святославич (Великий) є історичною постаттю, яка здійснила Хрещення Русі у 988 році, запровадивши християнство як державну релігію Київської держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Уривок: «Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, який своїми руками став рів копати, почали будувати церкву цю…» стосується будівництва Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це загальні збори вільного населення міста, на яких вирішувалися найважливіші питання життя громади, держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Для характеристики Софійського собору в Києві можна використати такі твердження:

✅ 2. Спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого. (Будівництво розпочато в 1011 або 1017 році, завершено приблизно в 1037 році.)

✅ 4. Згідно з «Повістю минулих літ» храм було зведено на честь перемоги над печенігами. (Літопис пов'язує завершення будівництва з перемогою Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року.)

✅ 5. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі. (Ярославу Мудрому приписується заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі.)

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Київська Держава

На чорно-білому зображенні представлена одна з мініатюр «Остромирового Євангелія» , яке є найдавнішою точно датованою східнослов'янською рукописною книгою (1056–1057 рр.).

• Ця мініатюра зображує євангеліста Іоанна (Івана), який пише своє Євангеліє під натхненням символу — орла (який тримає сувій над його головою).

• «Остромирове Євангеліє» було створене в Києві дяком Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира і є видатною пам'яткою старослов'янської мови та книжкового мистецтва Київської Русі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Згідно з літописною легендою («Вибір вір»), великий князь київський Володимир Святославич вибирав поміж таких релігій:

✅ 1 християнства (як східного, візантійського, так і західного, латинського обрядів)

✅ 4 ісламу (від Волзької Булгарії)

✅ 6 іудаїзму (від Хозарського каганату, хоча каганат уже занепав)

Відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Ця пам’ятка архітектури є прикладом галицької школи давньоруського зодчества.

На фото зображена Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича, яка була зведена у ХІІ ст. Церква поєднує в собі романський і візантійський стилі і зведена з місцевих матеріалів – тесаного каменю. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Народні збори, на яких обговорювалися та вирішувалися громадські справи у деяких народів, країнах, зокрема, в Русі-Україні називалися віче.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

З діяльністю Володимира Великого (980–1015 рр.) в історії Київської держави пов'язані такі події та явища:

✅ 3. запровадження християнства як державної релігії (988 р.)

✅ 5. будівництво Десятинної церкви (989–996 рр.) — першого кам'яного християнського храму в Києві.

✅ 6. уведення в грошовий обіг власних карбованих золотих і срібних монет («златників» та «срібників»).

Відповідь: 3, 5, 6

ТЕМА: Київська держава

1-В. «Слово про Закон і Благодать» (середина XI ст., автор – митрополит Іларіон): Цей твір присвячений уславленню Русі та її князів-хрестителів – Володимира Великого та його бабці Ольги. 

2-А. «Руська правда» (збірка правових норм XI–XII ст.): Зміст уривка чітко вказує на правовий документ, що регулює покарання за злочини (тілесні ушкодження, убивство), оперуючи термінами «продажа» (штраф на користь князя) і «віра» (штраф за вбивство).

3-Г. «Повість минулих літ» (поч. XII ст., традиційно приписують Нестору Літописцю): Це літопис, який починається з розповіді про розселення слов'янських племен («поляни», «деревляни», «сіверяни» та ін.) на території Київської Русі.

4-Б. «Повчання» Володимира Мономаха (поч. XII ст.): Цей твір є політико-моральним заповітом до дітей та нащадків. Мономах закликає до дотримання християнських чеснот: милосердя, допомоги «убогим», «сироті» та «вдовиці».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Київська держава

1-Г. Ізгої – це особи, які з певних причин вийшли зі своїх соціальних груп і втратили з ними законний зв’язок.

2-А. Бояри – це представники правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

3-Б. Смерди – це особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, вели своє господарство, виконували повинності на користь держави.

4-В. Закупи – це тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство та змушені були працювати на землевласника за грошову позику.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Київська держава

Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Київської Русі є «Остромирове Євангеліє».

Остромирове Євангеліє є найдавнішою точно датованою пам'яткою старослов'янського письменства київської редакції. Воно було переписане дияконом Григорієм у 1056–1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Саме наявність точної дати в післямові робить його найдавнішим датованим джерелом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

1-В - Створення пантеону язичницьких богів (980 р.) - Подія часів Володимира Великого, що передувала його хрещенню.

2-Б - Початок будівництва Десятинної церкви (989 р.) - Подія часів Володимира Великого, перша кам'яна церква Київської Русі, збудована після хрещення.

3-А - Завершення будівництва Софійського собору (1037 р.) - Подія часів Ярослава Мудрого, найвідоміша архітектурна споруда його правління.

4-Г - Призначення Іларіона митрополитом Київським (1051 р.) - Подія часів Ярослава Мудрого, обрання русича митрополитом без згоди Константинополя, що підкреслювало самостійність руської церкви.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Ярослава Мудрого.

Подія, описана в уривку, відбулася за правління князя - Ярослава Мудрого.

В уривку йдеться про поставлення Іларіона першим русином на митрополичу кафедру в Києві. 

Це відбулося у період правління Ярослава Мудрого (сина Володимира Великого), приблизно в 1051 році. Зазвичай митрополитів для Русі призначали у Візантії. Поставлення Іларіона, автора знаменитого «Слова про закон і благодать», стало важливим кроком у зміцненні автокефалії (самостійності) Руської церкви.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Згідно з літописною легендою («Повість минулих літ»), великий князь київський Володимир Великий обирав між трьома основними монотеїстичними релігіями, а також слов'янським язичництвом, яке він відкинув:

1. християнства (з Візантії та від німецьких посланців — католиків);

2. іудаїзму (від хозар);

3. ісламу (від волзьких булгар).

Відповідь: 1 2 3.

Пам'яткою, створеною раніше за інші в цьому списку, є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

«Слово про закон і благодать» — це видатна пам'ятка давньоруської літератури та богословсько-публіцистичної думки, написана між 1037 і 1050 роками митрополитом Київським Іларіоном.

Відповідь – А.

Наведені настанови містить «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

«Повчання дітям» — це літературно-публіцистичний твір, написаний великим київським князем Володимиром Мономахом в 1096 р.

Основний зміст «Повчання» — це заклик до християнської моралі, праведного життя, милосердя до убогих і сиріт, необхідності праці, а також застереження від гордості та поганих звичок («лжі, і п'янства, і блуду»). Наведені рядки є прямою цитатою з цієї пам'ятки.

Відповідь – В.

Неповноправних людей на Русі, які через певні причини вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали - ізгої.

Ізгої — це люди, які втратили свій попередній соціальний статус, але не стали повністю рабами.

Відповідь – Г.

Сутність політичної роздробленості Київської Русі полягала в зміні унітарної монархії монархією федеративною.

Політична роздробленість — це історичний процес XII – XIII ст., під час якого єдина держава (унітарна монархія) перетворилася на систему незалежних (удільних) князівств (фактично, федерацію чи конфедерацію), кожне з яких очолював свій князь із династії Рюриковичів.

Відповідь – А.

Основу економічного розвитку Київської Русі становили землеробство та чорна металургія.

Економіка Київської Русі (IX – XIII ст.) була переважно аграрною та базувалася на сільськогосподарському виробництві, доповненому високорозвиненим ремеслом і жвавою міжнародною торгівлею.

Відповідь – Б.

В уривку йдеться про князя Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий (син Володимира) відомий тим, що:

• Сприяв масовому перепису та перекладу книг.

• Створив при Софійському соборі першу бібліотеку і скрипторій (майстерню для переписування книг).

• Його діяльність символічно описується як «засівання книжними словами» (тобто поширення освіти та християнської мудрості).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Переважну більшість населення Київської Русі в IX – XII ст. становили смерди.

Смерди — це категорія особисто вільних селян-общинників у Київській Русі.

• Вони становили основну масу виробників матеріальних благ у державі, займалися землеробством, ремеслом і сплачували данину князеві.

• Соціальна структура будь-якої аграрної держави (якою була Київська Русь) передбачає, що селяни є найбільш чисельною групою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Становище представників різних соціальних станів.

1-Г. Ізгої — особи, які втратили зв'язок зі своєю соціальною групою (громадою) і з різних причин (наприклад, через розорення, викуп на волю або смерть батька-священика) втратили свій соціальний статус. Вони були відносно вільною, але безправною верствою, часто переходили на службу до князів.

2-А. Бояри — представники правлячого стану, великі землевласники, які формували старшу дружину князя та обіймали найвищі посади в управлінні державою.

3-Б. Смерди — особисто вільні селяни-общинники, які володіли власним господарством і землею, але несли повинності на користь князя (держави). Вони становили основну масу населення.

4-Г. Закупи — тимчасово залежні селяни, які через бідність або лихо брали позику (купу) в землевласника і мусили її відпрацьовувати (закуповуватися). Після повернення боргу вони відновлювали свою свободу.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Наведені норми є цитатами з «Руської правди» — найвидатнішої правової пам'ятки Київської Русі.

«Руська правда» — це звід давньоруського права, який регулював відносини в суспільстві, встановлював покарання за злочини та визначав майнові права.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Пам'ятки, зображені на фото, є типовими ювелірними виробами, характерними для доби Київської Русі (X – XIII ст.). Це різноманітні колти (порожнисті скроневі підвіски) та скроневі кільця, виконані в техніках скані (філіграні), зерні та перегородчастої емалі (видно на двох правих прикрасах).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності та літератури.

В. «Остромирове Євангеліє» 1056-1057 р. Найдавніша точно датована рукописна книга Київської Рус

А. «Ізборник Святослава» (1073 р.) Друга за датою відома давньоруська рукописна книга, енциклопедичного характеру, створена для чернігівського князя Святослава Ярославича.

Г. «Повість минулих літ» (перша редакція ченця Нестора) (близько 1113 р.) Найдавніший літописний звід, що дійшов до нас. Хоча Нестор працював раніше, його остаточна редакція датується початком XIIстоліття.

Б. «Слово о полку Ігоревім» (1187 р.). Видатна пам'ятка давньої літератури, присвячена невдалому походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році.

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.

Надані на зображенні пам'ятки — це собори Чернігова часів Русі.

У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

Пам'ятка часів Київської Русі, що містить зображений портрет князівської родини, — це «Ізборник Святослава» 1073року.

В «Ізборнику Святослава» на одному з початкових аркушів розміщена унікальна мініатюра із зображенням князя Святослава Ярославича (сина Ярослава Мудрого) з дружиною та п'ятьма синами. 

Мініатюра - це невелике кольорове зображення, що використовується для оздоблення та ілюстрації рукописних книг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня політика Володимира Великого.

Володимир Великий почав карбувати перші монети Київської Русі — златники та срібляники — наприкінці Х століття. На цих монетах, окрім зображення самого князя, було розміщено тризуб — родовий знак Рюриковичів, який є прототипом сучасного Державного Герба України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Норми права Київської Русі відображено в уривках:

1. «Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту — 12 гривень, а за князівського рядовича — 5 гривень».

2. «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде».

Ці уривки є прикладами норм, що містилися у "Руській правді" — основному збірнику законів Київської Русі. Вони відображають ключові аспекти правової та соціальної системи того часу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Смердами у Київській Русі називали вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала (найчастіше князя).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Руська правда» – це особливо важливе для вивчення суспільних відносин і правової системи історичне джерело доби Київської Русі – збірник норм давньоруського права.

Збірник запроваджений князем Ярославом Мудрим, доповнений його наступниками.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків упровадження християнства як державної релігії Київської Русі стало розгортання тривалої боротьби держави та церкви з традиційними віруваннями.

Християнізація, розпочата князем Володимиром Великим у 988 році, була тривалим і складним процесом. Вона призвела до необхідності боротьби з язичницькими (традиційними) віруваннями та звичаями, які глибоко вкоренилися в побуті та свідомості населення, особливо на периферії. Ця боротьба, що включала руйнування ідолів і проповідницьку діяльність, тривала протягом кількох століть.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Існування Київської Русі охоплює період IX—XIII ст.

За традиційною періодизацією:

• IX ст. (882 рік) — вважається початком історії Київської Русі як єдиної держави після об'єднання Києва та Новгорода князем Олегом.

• XIII ст. (1240 рік) — завершення періоду Київської Русі як єдиної держави після монгольської навали та захоплення Києва військами Батия.

Від 2019 року в завданнях зовнішнього незалежного оцінювання термін Київська Русь не використовують для позначення Київської держави Русі-України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

1. Билини (В). Це жанр народних епічних пісень, що оспівують подвиги богатирів (як-от Ілля Муромець) у боротьбі за Руську землю.

2. Літописи (Д). Це історико-літературні твори, в яких розповіді ведуться за роками (від слова "літо" — рік). Найвідоміший приклад — «Повість минулих літ».

3. Мозаїки (Г). Це зображення, викладені з маленьких, щільно підігнаних один до одного шматочків кольорового скла (смальти) або каменю. У Київській Русі збереглися у Софійському соборі.

4. Фрески (А). Це техніка настінного живопису, коли фарби наносяться по свіжій (вогкій) штукатурці. У Київській Русі фрески часто використовувалися поряд із мозаїками (наприклад, у Софійському соборі).

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Ці рядки, що описують смерть князя Володимира Глібовича Переяславського і містять першу згадку терміна "Україна" у значенні окремої землі або території, записані літописцем під 1187 роком.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха. Князювання Данила Романовича.

1-В. Створення «Ізборника» – одного з перших енциклопедичних збірників Київської Русі – пов’язана з іменем князя Святослава Ярославича.

2-А. Відкриття першої школи для дітей знаті відбулося за наказом князя Володимира Великого.

3-Б. Заснування першої бібліотеки при Софійському соборі в Києві пов’язано з князем Ярославом Мудрим.

4-Д. Укладення Галицько-Волинського літопису відбулося за часів правління Данила Романовича Галицького.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Пам'ятка давньоруської літератури, що містить ці настанови, — це «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Цей твір є дидактичним (повчальним) і містить морально-етичні та політичні настанови князя Володимира Мономаха своїм синам і всім нащадкам, закликаючи до милосердя, працьовитості, християнської доброчесності та справедливого управління.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

Початок карбування перших давньоруських монет (золотників і срібників) за часів князя Володимира Великого (зображений на монетах) був безпосередньо пов'язаний із запровадженням християнства як державної релігії Київської Русі у 988 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Укладення найдавнішої частини давньоруського права, відомої як «Правда Ярослава» (складова «Руської Правди»), призвело до заборони звичаю кровної помсти та його заміни системою грошових штрафів (вир). Це був важливий крок до цивілізованого врегулювання конфліктів у суспільстві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

«Рядовичами» в Київській Русі називали селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір (ряд) найму, працювали в його господарстві.

Правильна відповідь – Г.

Відповідність між назвами творів давньоруської літератури та уривками з них.

1-Г. «Повість минулих літ». Уривок розповідає про легендарних засновників Києва — Кия, Щека, Хорива та сестру їх Либідь, що є класичним сюжетом найдавнішої частини «Повісті минулих літ» — літопису.

2-А. «Києво-Печерський патерик». Уривок описує життя ченця Агапіта, який мав дар зцілення, і був прозваний Лікарем. Патерик — це збірка оповідань про життя, подвиги та чудеса отців Києво-Печерського монастиря (Печерська лавра).

3-Б. «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Уривок містить настанови про моральні цінності («убогих не забувайте», «старих шануй», «гордості не майте»), що є основним змістом дидактичного (повчального) твору князя Володимира Мономаха.

4-Д. «Слово о полку Ігоревім». Уривок є частиною «Золотого слова» Святослава, де він звертається до князів (зокрема, до «Галицького Осмомисла Ярослава») із закликом помститися половцям (Кончаку) за поразку Ігоря. Це характерна для поеми, високохудожня риторика і заклик до єднання.

Правильна відповідь – 1-Г 2-А 3-Б 4-Д.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові, збудований у ХІ ст., зображено на фото В.

Спасо-Преображенський собор (або Спаський собор) у Чернігові є видатною пам'яткою давньоруського зодчества і однією з найстаріших кам'яних будівель, що збереглися на території України.

Будівництво було розпочато у 1030-х роках князем Мстиславом Володимировичем, братом Ярослава Мудрого. Собор був головним храмом Чернігівського князівства.

Правильна відповідь – В.

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту мала візантійська культура.

Після запровадження християнства як державної релігії князем Володимиром у 988 році, Київська Русь почала активно переймати архітектурні традиції Візантійської імперії — головного центру православ'я.

Правильна відповідь – Г.

Утвердженню Київської Русі як могутньої та впливової держави середньовіччя сприяло запровадження християнства як державної релігії Русі.

Запровадження християнства князем Володимиром Великим у 988 році мало вирішальне значення для міжнародного утвердження Київської Русі, оскільки:

• Входження у "сім'ю" європейських держав: Київська Русь стала частиною християнського світу, що забезпечило їй рівноправні відносини з Візантійською імперією та західноєвропейськими королівствами. Це сприяло розвитку дипломатії та династичних шлюбів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

• «Остромирове Євангеліє» (Б) — найдавніша зі збережених точно датованих східнослов'янських рукописних книг (пергаментний кодекс). Було створене дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира.

• «Ізборник Святослава» (А) — збірка виписок із богословських творів, складена для київського князя Святослава Ярославича (сина Ярослава Мудрого). Це друга за давністю датована рукописна книга.

• «Повість минулих літ» (Г) — літопис, що є ключовим джерелом з історії Київської Русі. Перша редакція, що приписується ченцю Нестору, датується початком XII століття (близько 1113 р.).

• «Слово о полку Ігоревім» (В) — видатний твір давньоруської літератури, присвячений невдалому походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Створене одразу після описаних подій.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

• 1-Б. «Повчання дітям» — авторство цього дидактичного (повчального) твору належить великому київському князю Володимиру Мономаху (поч. XII ст.).

• 2-А.  «Слово про закон і благодать» — це урочистий ораторський твір, написаний близько 1050 року першим руським митрополитом Іларіоном, і є одним із найвидатніших зразків красномовства Київської Русі.

• 3-Г. «Повість минулих літ» — авторство першої редакції цього найдавнішого літопису традиційно приписують ченцю Нестору Літописцю (поч. XII ст.).

• 4-В. «Руська правда» — її найдавніша частина, так звана "Правда Ярослава", була складена за часів великого князя Ярослава Мудрого (XI ст.). Пізніше вона доповнювалася.

Правильна відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ -ХІV ст.

Вирішальним фактором у поширенні писемності в Київській Русі було запровадження християнства.

Писемність поширювалася на основі церковнослов'янської мови, яка була створена спеціально для потреб християнства ще до хрещення Русі (діяльність Кирила і Мефодія).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

• 1. Г. «Повість минулих літ» — це найдавніший літопис, що описує початковий період історії Русі. Уривок є частиною легенди про заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либіддю, що міститься на початку літопису.

• 2. А. «Києво-Печерський патерик» — це збірка оповідань про життя, подвиги та чудеса ченців Києво-Печерського монастиря. Уривок розповідає про ченця Агапіта-Лікаря, який лікував хворих, що є характерним сюжетом для патерика.

• 3. Б. «Повчання дітям» Володимира Мономаха — це дидактичний (повчальний) твір, який містить настанови князя щодо моралі, поведінки, управління та стосунків із ближніми. Уривок містить прямі моральні заклики: «убогих не забувайте», «гордості не майте», «Старих шануй».

• 4. Д. «Слово о полку Ігоревім» — це героїчна поема, присвячена невдалому походу князя Ігоря Святославича проти половців. Уривок є частиною «Золотого слова Святослава», де князь Святослав Київський звертається до інших князів (зокрема до Ярослава Галицького — Осмомисла) із закликом об'єднатися для захисту Руської землі.

Правильна відповідь: 1–Г 2–А 3–Б 4–Д.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту (X–XIII ст.) мала візантійська культура.

Прийняття християнства з Візантії у 988 році зумовило пряме запозичення архітектурних та художніх традицій для будівництва кам'яних храмів.

Після Хрещення Русі у 988 році, князь Володимир Великий активно запрошував з Візантії грецьких майстрів, які принесли на Русь передові на той час будівельні технології та архітектурні принципи. Саме через ці причини візантійська культура мала настільки вирішальний вплив на формування храмового будівництва Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Давньоруські мозаїки, фрагменти яких зображено на фото, є елементом оздоблення Софійського собору в Києві.

Найвідоміші мозаїчні образи собору — це Богоматір Оранта (Нерушима Стіна) у центральній апсиді та Христос-Вседержитель (Пантократор) у центральному куполі.

Мозаїка — це вид монументального живопису, що створюється шляхом набирання зображення з окремих, щільно припасованих один до одного кольорових шматочків твердих матеріалів (найчастіше смальти).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Виникнення самостійних політичних центрів на Русі в XII — на початку XIII ст. було наслідком процесу політичної роздробленості.

Політична роздробленість Київської Русі - це період розпаду держави на окремі удільні князівства. Цей процес тривав з XII до початку XIII століття. Причинами роздробленості були міжусобні війни, розвиток вотчинного землеволодіння та відсутність чіткої системи престолонаслідування.

Ключовою подією вважається смерть Мстислава Великого в 1132 році. Після чого давньоруська держава остаточно розпадається на окремі частини. Наслідком роздробленості Русі стало формування окремих (удільних) князівств, що ставали новими економічними та політичними центрами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

На мініатюрі, відображено подію, пов'язану з діяльністю великого київського князя Володимира Святославича.

Мініатюра, зображує хрещення князя Володимира або, в ширшому сенсі, Хрещення Русі .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Переважну більшість населення Київської Русі IX–XII ст. становили смерди.

Смерди — це основна, кількісно домінуюча категорія сільського населення Давньої Русі, яка займалася землеробством.

Відповідь – В.