ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі другої половини ХVІІІ ст.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото А зображено палац Кирила Розумовського в м. Батурин (1799–1803 рр.) – видатна пам'ятка архітектури класицизму.

Кирило Розумовський – останній гетьман Війська Запорозького (1750–1764 рр.) – прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії, що, на думку імператриці Катерини II, було непотрібним і загрозливим.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Послідовність перебування на посаді гетьманів / кошових отаманів:

Б Дмитро (Байда) Вишневецький – козацький ватажок, один із перших козацьких гетьманів України, який 1556 року збудував на Малій Хортиці першу Запорозьку Січ.

Г Петро Конашевич-Сагайдачний – гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі, один із засновників козацького флоту, організатор успішних морських походів запорозьких козаків проти Кримського ханства й Османської імперії «доби героїчних походів» (перші два десятиліття XVII ст.)

А Іван Сірко – легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового доби Руїни (кінець 50–80-х рр. XVII ст.)

В Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької (Нової) Січі, зруйнованої 1775 року.

Правильна відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото В зображено Успенський собор Почаївської лаври.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – головний храм Почаївського монастиря в стилі пізнього бароко, створений за проєктом архітектора Готфріда Гофмана.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Будівлі, зображені на фото, об’єднує варіант, вони пов’язані з іменами діячів козацької доби.

На фото ми бачимо дві знакові архітектурні пам'ятки України:

1. Палац Кирила Розумовського в Батурині (ліворуч) — зведений для останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Це символ відродження козацької столиці.

2. Троїцький собор у Новомосковську (праворуч) — унікальний дерев'яний храм, побудований на замовлення козацької старшини Війська Запорозького Низового.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після ліквідації Української козацької держави переважна частина козацької старшини була інтегрована до російського привілейованого стану – дворянства.

Після остаточної ліквідації автономії Гетьманщини Російська імперія обрала шлях інтеграції місцевих еліт замість їх повного знищення.

• «Жалувана грамота дворянству» (1785 р.): Цей документ став вирішальним. Він зрівняв у правах українську козацьку старшину з російським дворянством.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

1 – Г. Займанщина – це було право «першого зайняття», поширене на незаселених землях Дикого Поля (зокрема, на Запоріжжі та Слобожанщині). 

2 – А. Паланка – адміністративно-територіальний поділ, запроваджений на землях Нової Січі (1734–1775 рр.). 

3 – Д. Зимівник – господарський хутір, що належав козакові (або групі козаків) і розташовувався за межами Січі. 

4 – Б. Панщина – одна з форм феодальної залежності, що передбачала обов'язкову безкоштовну працю селян з власним інвентарем на землі поміщика (пана).

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Українські землі в другій половині XVIII століття.

На фото зображено Собор святого Юра у Львові. Тривалий час цей собор був головним храмом Української Греко-Католицької Церкви, митрополитом якої 1901–1944 рр. був Андрей Шептицький.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Коліївщина, як одне з гайдамацьких повстань, охоплювало територію Правобережної України, що входила на той час до складу Речі Посполитої.

Коліївщина (1768 р.) – це найвищий етап гайдамацького руху, національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти польського панування, соціального гніту та релігійних утисків.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. було створення передумов для ліквідації Російською імперією Кримського ханства  та остаточної ліквідації Запорозької Січі.

Кючук-Кайнарджійський мирний договір (1774 р.): Це фінальний документ війни 1768–1774 рр. За ним Кримське ханство було проголошене «незалежним» від Османів. Це дозволило Росії вивести Крим із-під впливу Стамбула та ввести туди свої війська.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Діяльність Другої Малоросійської колегії спрямовано на ліквідацію решток автономного устрою Гетьманщини.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786) – це вищий державний орган Російської імперії, створений для управління Лівобережною Україною після остаточної ліквідації гетьманської влади.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття. Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Послідовність суспільно-політичних подій ХVIII ст.:

• В – 1764 рік: Утворення Другої Малоросійської колегії. Імператриця Катерина II скасувала гетьманство, а для управління лівобережними землями створила цей орган на чолі з Петром Рум’янцевим.

• Г – 1775 рік: Остаточна ліквідація Запорозької (Нової) Січі. Російські війська під командуванням генерала Текелія зруйнували Січ, що поклало край козацькій автономії на півдні.

• А – 1783 рік: Юридичне закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України. Указ Катерини II офіційно заборонив селянам переходити від одного власника до іншого.

• Б – 1793 рік: Другий поділ Речі Посполитої. У результаті цієї події до складу Російської імперії увійшли Правобережна Україна (Київщина, Східна Волинь, Поділля).

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

У другій половині XVIII ст. на Лівобережній і Слобідській Україні відбувалися соціально-економічні зміни:

2. Запровадження кріпацтва: Процес поступового обмеження свободи селян завершився указом Катерини II від 3 травня 1783 року, який юридично закріпив кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.

4. Роздавання російському дворянству земель Війська Запорозького: Після ліквідації Нової Січі у 1775 році запорозькі землі («Вольності Війська Запорозького») почали активно роздавати російським вельможам, генералам та іноземним колоністам.

7. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством: У 1785 році було видано «Жалувану грамоту дворянству», згідно з якою українська шляхта та козацька старшина отримували права і привілеї російського дворянства, що забезпечило їхню лояльність імперії.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ столітті.

Одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) було включення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії.

У 1793 році Росія та Пруссія здійснили другий етап ліквідації польської державності.

• Територіальні здобутки Росії: До складу імперії відійшли великі масиви українських земель: Київщина, Східна Волинь, Поділля та Брацлавщина.

• Наслідки: На цих землях було запроваджено російський адміністративний устрій (губернії) та згодом юридично закріплено кріпосне право.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На зображенні представлені портрети видатних українських гетьманів. Останнім гетьманом України (Лівобережної Гетьманщини) був Кирило Розумовський, відповідь – Б.

Кирило Розумовський: Останній гетьман України (1750 – 1764 рр.). Його правління було добою останнього піднесення автономії Гетьманщини перед її остаточною ліквідацією Катериною II.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Послідовність перебування при владі гетьманів Лівобережної Гетьманщини:

• Г – Дем’ян Многогрішний: Став гетьманом після розколу Гетьманщини. Підписав Глухівські статті з Москвою. Його правління припало на ранній етап Лівобережної Гетьманщини.

• А – Іван Мазепа: Найвідоміший гетьман, який правив понад 20 років. Сприяв розквіту культури («Мазепинське бароко»), але після спроби вибороти незалежність у союзі зі Швецією був змушений емігрувати.

• В – Данило Апостол: Був обраний гетьманом після тривалого періоду правління Малоросійської колегії. Його діяльність була спрямована на реформування суду та фінансів («Рішительні пункти»).

• Б – Кирило Розумовський: Останній гетьман України. Його правління було часом відносного відродження автономії до моменту остаточної ліквідації гетьманства Катериною II.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На фото зображено Троїцький собор у Новомосковську, зведений без жодного залізного цвяха в 1773–1775 рр. народним майстром Якимом Погребняком.

Троїцький собор у Новомосковську (Дніпропетровська область) — це унікальна пам’ятка української архітектури, яка вважається вершиною дерев'яного зодчества України XVIII століття.

Він демонструє, як бароковий стиль, популярний у Європі, отримав самобутнє втілення в українському дереві.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Закріпачення селянства на українських землях, що входили до складу Російської імперії, відбулося 1783 року – це ХVІІІ ст.

• 3 травня 1783 року – видано указ, який офіційно забороняв селянам Лівобережжя та Слобожанщини переходити від одного власника до іншого. Це фактично означало запровадження кріпосного права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Оприлюднення цитованого документа спричинила Коліївщина.

Коліївщина (1768 р.) – це найпотужніше народне повстання на Правобережній Україні, яке стало кульмінацією гайдамацького руху. Воно поєднало в собі соціальну боротьбу селян проти кріпацтва, національно-визвольну боротьбу проти польського панування та релігійний захист православ'я.

Російська імперія спочатку підігрувала повстанцям, щоб послабити Польщу. Проте, коли рух став занадто радикальним і антикріпосницьким, Катерина II наказала армії втрутитися.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Дії загони опришків на чолі з Олексою Довбушем охоплювали територію Прикарпаття і Карпат, що перебували на той час (перша половина ХVІІІ ст.) під владою Речі Посполитої.

Опришки — це учасники народно-визвольного руху на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття), який тривав із XVI до середини XIX століття.

Олекса Довбуш (1700–1745) — найславетніший ватажок карпатських опришків, який став символом незламності та боротьби за справедливість на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

 Одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) було включення Київщини, Східної Волині, Поділля, Брацлавщини до складу Росії.

У Другому поділі Речі Посполитої 1793 року брали участь Російська імперія і королівство Пруссія.

У результаті поділу до складу Російської імперії було включено Київщину, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Послідовність здійснення російським урядом заходів, спрямованих на ліквідацію української автономії в XVIII ст.:

• А – 1765 рік: Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Полки було перетворено на регулярні гусарські, а замість автономного управління створено Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові.

• Б – 1764 рік: Остаточна ліквідація гетьманства. Катерина II примусила Кирила Розумовського зректися булави, а для управління землями було створено Другу Малоросійську колегію на чолі з П. Рум’янцевим.

• Г – 1775 рік: Зруйнування Нової (Підпільненської) Січі. Російські війська під командуванням генерала Текелія оточили Січ і знищили козацький осеред на Запорожжі.

• В – 1781–1783 роки: Ліквідація полкового устрою на Лівобережжі. Замість козацьких полків запровадили загальноімперські намісництва, а згодом (1783 р.) юридично закріпили кріпосне право.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Уривки з історичних джерел у яких йдеться про події Коліївщини:

• Уривок 1: Містить пряму вказівку на причину Коліївщини — Барську конфедерацію та релігійне протистояння («фанатизм католиків» проти «православних»). Це офіційна точка зору тогочасних спостерігачів на події 1768 року.

• Уривок 3: Прямо називає лідерів Коліївщини — Залізняка та І. Ґонту, а також головну подію повстання — похід на Умань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Виявом «соціального розбійництва» на теренах Галичини, Буковини та Закарпаття в XVI–XIX ст. була діяльність опришків.

Опришки не були звичайними грабіжниками. Вони нападали на маєтки шляхти, орендарів та лихварів — тих, хто уособлював соціальний та національний гніт. Частину відібраного майна вони нерідко роздавали бідним селянам, через що здобули статус народних месників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

У документі йдеться про події «Коліївщини».

Коліївщина (1768 р.)  – це найпотужніше повстання гайдамаків на Правобережній Україні проти польського гніту, яке стало кульмінацією багатовікової боротьби селян і козаків за національну та релігійну свободу.

Політичний привід: Виникнення Барської конфедерації — союзу польської шляхти, яка тероризувала українське населення. Конфедерати грабували села та катували православних, що змусило людей братися до зброї для самозахисту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

У 1772 р. Галичина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів у результаті поділу Речі Посполитої.

• Перший поділ Речі Посполитої (1772 р.): У результаті внутрішньої кризи Польської держави три сусідні імперії – Російська, Прусська та Австрійська – підписали угоду про розподіл її територій.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Такий висновок історик зробив, дослідивши «рух опришків».

Дмитро Дорошенко в цьому уривку проводить паралель між гайдамаками Правобережжя та аналогічним рухом на західноукраїнських землях, який мав ту саму соціальну природу — збройний протест селян проти гніту.

Опришки – учасники українського селянського повстанського руху у XVI столітті – першій половині XIX століття в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації.

Правильна відповідь – Б.

Імена кошових отаманів Запорозької Січі:

• 3 – Петро Калнишевський: Останній кошовий отаман Нової (Підпільненської) Січі. Після руйнування Січі був засланий на Соловки.

• 4 – Іван Сірко: Найвідоміший кошовий отаман Чортомлицької Січі (друга половина XVII ст.). Провів десятки переможних походів проти Османської імперії та Кримського ханства.

• 7 – Кость Гордієнко: Кошовий отаман часів Мазепи. Підтримав союз із Карлом XII, був отаманом Кам'янської та Олешківської Січей.

Відповідь: 3, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Гайдамацький рух у XVIII ст. набув поширення на території Правобережної України.

Гайдамацький рух — це національно-визвольна та соціальна боротьба українського народу проти польського панування на Правобережній Україні у XVIII столітті.

Коліївщина (1768 р.) — найвищий етап гайдамацького руху, який переріс у масштабне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти польського панування.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Кошовим отаманом Січі, про яку йдеться в уривку (Задунайської Січі), був Йосип Гладкий.

Йосип Гладкий – видатна і суперечлива постать в українській історії, останній кошовий отаман Задунайської Січі, який відіграв ключову роль у поверненні частини козацтва з-під турецької влади під російське підданство.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Створення Задунайської Січі було прямим наслідком агресивної політики Російської імперії щодо козацтва:

У червні 1775 року російські війська під командуванням генерала Текелія за наказом Катерини II оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

Близько 5 тисяч козаків таємно вийшли на човнах у гирло Дунаю. На землях, підконтрольних турецькому султану, вони заснували Задунайську Січ, зберігши там традиційний устрій, описаний у вашому документі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Наведений уривок описує внутрішній устрій та умови служби козаків на Задунайській Січі.

Задунайська Січ — це військово-державна організація українських козаків, що існувала в 1775–1828 роках на землях Османської імперії (у гирлі Дунаю) після руйнування російськими військами Нової (Підпільненської) Січі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У 1783 році указом імператриці Катерини II кріпосне право було остаточно й юридично закріплено на Лівобережжі, що перебувало під владою Російської імперії.

Селянам Лівобережжя та Слобожанщини було повністю заборонено переходити від одного землевласника до іншого. Кожен мав залишатися там, де був записаний під час останньої ревізії (перепису).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ СТ.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

• А – Створення Першої Малоросійської колегії (1722 р.): Текст згадує гетьмана Івана Скоропадського та запровадження колегії в Глухові для «управління малоросійським народом». Це відбулося за наказом Петра I.

• Б – Промова Івана Мазепи до козаків перед укладенням союзу зі Швецією (1708 р.): Гетьман закликає вважати шведів «приятелями та союзниками» заради звільнення від рабства.

• В – Створення Другої Малоросійської колегії (1764 р.): Уривок описує звільнення Кирила Розумовського та наказ Катерини II утворити нову колегію.

• Г – Ухвалення Конституції Пилипа Орлика (1710 р.): Йдеться про «право, яке має бути збережено» та роль генеральної старшини як «перших радників» при гетьмані.

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Йдеться про війну 1768–1774 рр., результатом якої став Кючук-Кайнарджійський мирний договір, що позбавив Кримське ханство протекторату Османської імперії та проголосив його «незалежним».

Саме ця «незалежність» стала перехідним етапом до його повної анексії Росією у 1783 році.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Учасників народного-визвольного руху на Правобережній Україні у XVIII столітті називали гайдамаками.

Гайдамаки – це учасники самовільних збройних загонів на Правобережній Україні у XVIII столітті, які боролися проти польського панування, соціального гніту та засилля католицизму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Українські землі наприкінці ХVІІ ст. – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Цифрою 3 позначено регіон, що НЕ ВХОДИВ до складу Речі Посполитої впродовж 1569–1795 рр.

Серед вказаних українських земель лише Слобідська Україна ніколи не перебувала під владою Речі Посполитої. Вона була в підпорядкуванні Московського царства. Ці землі були переважно колонізовані українськими козаками і селянами у ХVІІ ст., і на них утвердилась козацька система врядування, соціальних і господарських відносин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На картосхемі цифрою 2 позначено території, що ввійшли до складу Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1787–1791 рр.

Під час війни 1787–1791 років за умовами Ясського миру до складу Російської імперії ввійшли землі між Південним Бугом і Дністром. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Послідовність подій XVIII ст.:

• В – Утворення Правління гетьманського уряду (1734 р.): Цей орган був створений російським урядом після смерті гетьмана Данила Апостола для керування Гетьманщиною. Він складався з трьох представників козацької старшини та трьох російських чиновників.

• Г – Початок гетьманування К. Розумовського (1750 р.): Після тривалого періоду безгетьманства, імператриця Єлизавета Петрівна відновила інститут гетьманства, призначивши на цю посаду Кирила Розумовського.

• А – Початок діяльності Другої Малоросійської колегії (1764 р.): Одразу після вимушеного зречення К. Розумовського, Катерина ІІ видала указ про створення цієї установи на чолі з П. Рум’янцевим для остаточної ліквідації автономії України.

• Б – Перший поділ Речі Посполитої (1772 р.): У результаті цієї угоди між Росією, Пруссією та Австрією до складу Австрійської імперії відійшла Галичина, що започаткувало процес розділення польських територій.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

У наведеному уривку Іван Франко прямо пов'язує появу опришків із нестерпними умовами життя селян (хлопів) та надмірним феодальним гнітом, що було причинами опришківського руху.

Опришки – це учасники народно-визвольного руху в Галичині, на Закарпатті та Буковині, який тривав з XVI до середини XIX століття. Це були селяни, які бралися до зброї, щоб помститися шляхті за соціальний і національний гніт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

У документі описано події часів Коліївщини.

Коліївщина (1768 р.) — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне та антифеодальне повстання на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Задунайську Січ було створено на землях, підвладних Османській імперії.

Вона була утворена частиною запорозького козацтва, яке змушене було переселитися у володіння Османської імперії після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Б – Дмитро (Байда) Вишневецький (середина XVI ст.): Перший серед списку. Він вважається засновником першої відомої Січі на острові Мала Хортиця (близько 1553–1556 рр.).

 Г – Петро Конашевич-Сагайдачний (початок XVII ст.): Гетман реєстрового козацтва, який очолював легендарні походи (зокрема, Хотинська війна 1621 року).

А – Іван Сірко (друга половина XVII ст.): Славетний кошовий отаман періоду Руїни, який обирався на цю посаду рекордну кількість разів між 1659 та 1680 роками.

В – Петро Калнишевський (XVIII ст.): Останній кошовий отаман Запорозької Січі, який керував нею до остаточного зруйнування російськими військами у 1775 році.

Відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на ліквідацію решток автономних прав і устрою Гетьманщини.

Друга Малоросійська колегія (1764-1786 рр.) — це державна установа Російської імперії, створена Катериною II для остаточної ліквідації автономії Гетьманщини та повної інтеграції українських земель у структуру імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

• Б – Остаточна ліквідація гетьманства (1764 р.): Катерина II змусила Кирила Розумовського зректися булави, призначивши для управління Лівобережжям Другу Малоросійську колегію.

• В – Скасування козацького устрою на Слобожанщині (1765 р.): Наступного року після ліквідації гетьманства козацькі полки Слобожанщини були перетворені на регулярні гусарські полки, а саму територію — на Слобідсько-Українську губернію.

• Г – Остаточна ліквідація Запорозької Січі (1775 р.): Після завершення російсько-турецької війни царські війська під командуванням генерала Текелія оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

• А – Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України (1783 р.): Юридичне закріплення селян за місцем проживання, що остаточно завершило процес формування кріпосницької системи на цих землях.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На фото зображено сучасний вигляд палацу Кирила Розумовського в Батурині, що був зведений в 1799–1803 рр.

Палац Кирила Розумовського в Батурині — це видатна пам'ятка архітектури класицизму, яка була символом спроби відродження гетьманської столиці та української державності у XVIII столітті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Основні напрямки політики Російської імперії щодо України. Наслідки ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини.

Соціально-економічні зміни відбувалися на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.:

• 1 – Запровадження кріпацтва: У 1783 році указом Катерини II на Лівобережній та Слобідській Україні було юридично закріплено селян за місцем проживання, що фактично означало введення кріпацтва.

• 3 – Поширення дворянського землеволодіння на землі Вольностей Війська Запорозького Низового: Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році її землі почали масово роздавати російським дворянам, іноземним колоністам та козацькій старшині під облаштування маєтків.

• 6 – Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством: Це відбулося завдяки «Жалуваній грамоті дворянству» 1785 року. Українська еліта отримала привілеї російського дворянства в обмін на лояльність та відмову від автономістських ідей.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Ліквідація Запорозької Січі. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

1 – Б (1764 р.): Катерина II змусила Кирила Розумовського зректися булави, що означало остаточну ліквідацію гетьманства. Для управління землями була створена Друга Малоросійська колегія.

2 – В (1775 р.): Російські війська під командуванням генерала Текелія зруйнували Нову (Підпільненську) Січ. Це була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

3 – А (1710 р.): Після поразки під Полтавою та смерті Івана Мазепи, у Бендерах було обрано гетьманом Пилипа Орлика та ухвалено «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

4 – Г (1783 р.): Царським указом Катерини II було юридично запроваджено закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні, заборонивши їм переходити від одного власника до іншого.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої.

Поділи Речі Посполитої призвели до розподілу українських земель між Російською та Австрійською імперіями.

До складу Росії за Другим і Третім поділами увійшли українські землі Правобережжя, Волинь, Поділля.

Відповідно на цих землях були утворені Київська, Волинська та Подільська губернії.

Відповідь – Г. 

Кирило Розумовський був останнім гетьманом Війська Запорозького, і його правління стало періодом короткого відродження автономії Гетьманщини 1750-1764 рр.

Кирило Розумовський (1728–1803) — це постать, яка уособлює «золоту осінь» української автономії. Він був останнім гетьманом Лівобережної України перед остаточним поглинанням цих земель Російською імперією.

Відповідь – В.

У 1768 р. Коліївщиною були охоплені райони Правобережної України.

Коліївщина (1768 р.) — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне та антифеодальне повстання на Правобережній Україні проти польського панування.

Відповідь – А.

У цій знаменитій таємній інструкції Катерини ІІ генерал-прокурору Олександру Вяземському (1764 р.) йшлося про політику інкорпорації (поглинання) автономних територій, зокрема Малоросії, та перетворення їх на звичайні провінції Російської імперії.

Запровадження намісництв замість полкового устрою (1781 – 1782 рр.) та створення регулярних полків (1783 р.) та Закріпачення селян (1783 р.) та Жалувана грамота дворянству (1785 р.). 

Ці дії остаточно ліквідували залишки української державності, зробивши Україну інтегрованою частиною імперії, як того і бажала Катерина ІІ.

Відповідь – А.

На карті позначено території, що ввійшли до складу Російської та Австрійської імперій під час Першого та Другого поділів Речі Посполитої.

На цій карті жирною лінією виділено дві окремі групи територій, які відійшли до імперій у різний час:

Західна частина (Львів, Галич): Ці землі (Галичина) увійшли до складу Австрійської імперії під час Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році.

Східна частина (Мінськ, Житомир, Брацлав): Ці території (Центральна Білорусь та Правобережна Україна – Київщина, Східна Волинь, Поділля) відійшли до Російської імперії під час Другого поділу у 1793 році.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Дмитро Вишневецький. Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. І. Сірко. Українські землі в другій половині XVIII ст. П. Калнишевський

1–А Дмитро Вишневецький уславився походами проти Османської імперії, вважається засновником Запорозької Січі – середина ХVІ ст.

2–Б Петро Конашевич-Сагайдачний теж уславився походами проти Османської імперії в добу «героїчних походів», очолював козаків під час походу на Москву в 1618 р., під час Хотинської битви 1621 р. Завдяки його діяльності козацтво фактично перетворилося на регулярне військо і стало захисником православної церкви.

3–Г Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької Січі. Уславився під час російсько-турецьких війн ХVІІІ ст. Після знищення Січі в 1775 р. тривалий час був в ув’язненні в Соловецькому монастирі.

4–В Іван Сірко – найвідоміший отаман Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Уславився переможними походами в Крим.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі першої половини ХVІІ ст. Морські походи козаків. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

• 1 – А: Козацько-селянські повстання 1620-х – 1630-х рр. — «Тарасова ніч». У поемі описано переможну битву козаків під проводом Тараса Федоровича (Трясила) проти польського війська під Переяславом у 1630 році.

• 2 – Д: «Коліївщина» — «Холодний Яр». У цьому творі (а також у поемі «Гайдамаки») Шевченко звертається до подій найбільшого гайдамацького повстання 1768 року, центром якого був Холодний Яр.

• 3 – Г: «Руїна» — «Чигрине, Чигрине...». Вірш сповнений болю за занепад колишньої гетьманської столиці та втрату державної незалежності в період міжусобиць і розколу України у другій половині XVII ст.

• 4 – В: «Доба героїчних походів» — «Гамалія». Твір оспівує морські походи запорожців на турецькі фортеці (зокрема на Скутар) для визволення побратимів із неволі, що було характерним для початку XVII ст.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.

На фото зображена Андріївська церква, яка є однією з найвідоміших архітектурних пам'яток Києва.

• Час будівництва: 1747–1753 роки. Зведена на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни.

• Стиль: Бароко (пізнє бароко з елементами рококо). Характеризується витонченістю, великою кількістю ліпнини, позолоти та легкістю форм.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Гайдамацький і опришківський рухи у XVIII ст. було спрямовано проти визисків з боку польської шляхти.

Хоча ці рухи виникали в різних географічних регіонах, вони мали спільну соціально-політичну причину:

• Гайдамаччина охопила Правобережну Україну, яка у XVIII ст. перебувала під владою Речі Посполитої. Селяни повставали проти релігійного гніту (нав’язування унії) та посилення кріпацтва (панщини), яке запроваджували польські магнати.

• Рух опришків діяв на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). У Галичині, яка до 1772 року також належала Польщі, головним об'єктом протесту була місцева польська шляхта та орендарі, що експлуатували селянське населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Це рішення Верховної таємної ради було прийняте у 1727 році, а обраним гетьманом став Данило Апостол.

Після смерті Петра I та під час правління його наступників зовнішньополітична ситуація для Російської імперії ускладнилася (загроза війни з Османською імперією). Оскільки Лівобережна Україна була стратегічним плацдармом, імперський уряд вирішив піти на поступки козацькій старшині, щоб заручитися її підтримкою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині.

• В – Скасування полкового устрою на Слобідській Україні (1765 р.). Це була одна з перших масштабних реформ Катерини II, яка перетворила козацькі полки на регулярні гусарські, а територію — на Слобідсько-Українську губернію.

• Г – Утворення Другої Малоросійської колегії (1764 р.). Хоча указ про її створення з'явився у листопаді 1764 року (після відставки К. Розумовського), її активна діяльність щодо ліквідації автономії Гетьманщини розгорнулася паралельно і тривала до 1786 року. (У тестах цей захід зазвичай іде одразу після скасування гетьманства).

• Б – Остаточна ліквідація Запорозької Січі (1775 р.). Війська під командуванням генерала Текелі зруйнували Нову (Підпільненську) Січ, що поклало край існуванню козацького самоврядування на півдні.

• А – Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України (1783 р.). Указ Катерини II від 3 травня 1783 року юридично заборонив селянам переходити від одного власника до іншого, що стало фінальним акордом у соціальній уніфікації українських земель з імперськими стандартами.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Панування кріпосницьких відносин в Наддніпрянській Україні припадає на період 1783-1861 рр.

Цей період охоплює час від офіційного запровадження кріпацтва на Лівобережній та Слобідській Україні до його повного скасування в Російській імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. Ф. Прокопович.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. М. Березовський, І. Григорович-Барський.

• 1 – В: Феофан Прокопович. Видатний учений, ректор Києво-Могилянської академії, який згодом став головним ідеологом церковних та державних реформ Петра І. Він є автором драми «Володимир».

• 2 – Г: Іван Григорович-Барський. Найвидатніший представник українського бароко в архітектурі. Його авторству належать церква Миколи Набережного, Покровська церква в Києві та знаменитий фонтан «Самсон» (частина тогочасного київського водогону).

• 3 – А: Максим Березовський. Геніальний композитор і співак. Він здобув європейське визнання, ставши членом Болонської філармонічної академії. Його опера «Демофонт» була поставлена в Італії.

• 4 – Б: Йоган-Георг Пінзель. Таємничий і надзвичайно талановитий скульптор, представник пізнього бароко та рококо. Його найвідоміші роботи прикрашають фасад собору Святого Юра у Львові (зокрема статуя Юрія Змієборця).

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорозької Січі.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація Запорозької Січі.

• Б – Хортицька Січ (середина 1550-х рр.). Вважається першою відомою Січчю, збудованою князем Дмитром Вишневецьким (Байдою) на острові Мала Хортиця.

• Г – Чортомлицька Січ (1652–1709 рр.). Заснована в часи Гетьманщини. Вона була зруйнована російськими військами за наказом Петра I після того, як козаки підтримали Івана Мазепу.

• В – Нова (Підпільненська) Січ (1734–1775 рр.). Остання Січ на території України (в межах володінь Російської імперії). Створена після повернення козаків з-під турецького протекторату.

• А – Задунайська Січ (1775–1828 рр.). Виникла вже після остаточного руйнування Нової Січі військами Катерини II, коли частина козаків переправилася на територію Османської імперії в гирло Дунаю.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої. Наслідки поділів Польщі.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

На карті позначено межі Речі Посполитої.

Історико-географічні назви, подані на заштрихованій території, вказують на те, що штрихуванням позначена територія Галичини.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 році. Це була подія, що започаткувала процес зникнення польської держави з карти Європи та суттєво змінила політичну карту українських земель.

Саме територія Галичини за першим поділом Речі Посполитої відійшла до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури. Поняття та терміни: «козацькі літописи».

"Літопис Самовидця" Романа Ракушки-Романовського, "Літопис" Григорія Грабянки, "Літопис" Самійла Величка — це твори про козацьку добу в українській історії.

Ці три праці називають «козацькими літописами». Вони є найвизначнішими пам’ятками української історичної прози кінця XVII — початку XVIII століття.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Гайдамацький і опришківський рухи у XVIII ст. було спрямовано проти визисків з боку польської шляхти.

Хоча ці рухи виникали в різних географічних регіонах, вони мали спільну соціально-політичну причину:

• Гайдамаччина охопила Правобережну Україну, яка у XVIII ст. перебувала під владою Речі Посполитої. Селяни повставали проти релігійного гніту (нав’язування унії) та посилення кріпацтва (панщини), яке запроваджували польські магнати.

• Рух опришків діяв на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). У Галичині, яка до 1772 року також належала Польщі, головним об'єктом протесту була місцева польська шляхта та орендарі, що експлуатували селянське населення.

Відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

• 1 – Г: Перша Малоросійська колегія (1722–1727). Створена Петром I за життя І. Скоропадського для нагляду за гетьманом. Її діяльність (очолювана С. Вельяміновим) характеризувалася жорстким фіскальним контролем, збиранням податків та втручанням у судові справи.

• 2 – А: «Правління гетьманського уряду» (1734–1750). Ця інституція (колегіальний орган з 3 росіян та 3 українців) діяла після смерті Д. Апостола. Вона поширила свій вплив не лише на Лівобережжя, а й на Слобожанщину, суворо контролювала старшину та обмежувала місцеве самоврядування.

• 3 – Д: Генеральна канцелярія гетьмана К. Розумовського (1750–1764). Це період «останнього відродження» автономії. Розумовський повернув під свою юрисдикцію Київ і Запорожжя, провів масштабну судову реформу (запровадження шляхетських судів за литовським зразком) та модернізував військо (ввів однострої та муштру).

• 4 – Б: Друга Малоросійська колегія (1764–1786). Очолювана П. Рум’янцевим, вона мала на меті повну ліквідацію автономії («викорінення розбещеної думки, за якою вважають себе народом, відмінним від тутешнього»). Результат — остаточне перетворення українських земель на звичайні провінції імперії.

Правильна відповідь: 1Г; 2А; 3Д; 4Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Історик мав на увазі – «рух опришків».

Рух опришків охоплював Галичину, Буковину та Закарпаття (землі під владою Речі Посполитої, а згодом Австрійської імперії). Опришки так само боролися проти соціального гніту (панів, орендарів) і національного визиску, діючи партизанськими методами в гірських районах Карпат.

Найвідомішим лідером опришків, чия діяльність припадає на XVIII століття (паралельно з розквітом гайдамацтва), був Олекса Довбуш.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

• Г – Знищення Батурина військами Меншикова (1708 р.). Це відбулося під час Північної війни після того, як Іван Мазепа перейшов на бік Карла XII.

• Б – Діяльність П. Рум’янцева та «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769 рр.). Рум'янцев очолив Другу Малоросійську колегію після ліквідації гетьманства (1764) і розпочав масштабну ревізію.

• В – Остаточне руйнування Запорозької (Нової) Січі (1775 р.). Війська генерала Текелі виконали наказ Катерини II про ліквідацію козацької автономії.

• А – Анексія Кримського ханства Російською імперією (1783 р.). Видання Маніфесту про приєднання Криму, Тамані та Кубані.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії у 1783 році.

Російські війська загарбали півострів, а останній хан Шагін-Гірей зрікся престолу. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Давньоруську пам’ятку архітектури зображено на фото під буквою А.

Собор Бориса й Гліба або Борисоглібський собор у Чернігові.

Зведений на початок ХІІ ст. у давньоруському стилі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Цей цитований документ датується 1775 роком.

• У червні 1775 року війська генерала Петра Текелі, повертаючись з турецького фронту, раптово оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

• Кошовий отаман Петро Калнишевський був засланий на Соловки, а частина козаків пішла за Дунай, заснувавши Задунайську Січ під протекторатом турецького султана.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786) під керівництвом Петра Рум’янцева була спрямована на остаточну інтеграцію Лівобережної України (Гетьманщини) до складу Російської імперії та уніфікацію її устрою.

2 – загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна. Йдеться про так звану «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769). Це було масштабне статистичне дослідження, щоб точно знати ресурси краю та збільшити податкові надходження.

4 – запровадження намісництв, загальноросійських судових установ. Після ліквідації автономії у 1780-х роках територія була поділена на Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, а місцеве право замінювалося загальноімперським.

7 – заміна натуральних повинностей грошовим податком. Рум’янцев реформував систему оподаткування, запровадивши поземельний збір, що виплачувався грошима, замість застарілих натуральних податків.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви.

Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Петро Могила.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Собор Святого Юра у Львові.

• Б – Заснування Львівського православного братства (1586 р.). Братство отримало право ставропігії (автономії), що стало потужним поштовхом для захисту православ'я.

• Г – Утворення греко-католицької церкви (1596 р.). Це відбулося на церковному соборі в Бересті (Берестейська унія), що об'єднало частину православної церкви з католицькою.

• В – Реформування православної церкви Петром Могилою (1630-ті — 1640-ві рр.). Митрополит Петро Могила провів глибоку реформу освіти, літургії та дисципліни, зокрема заснував Києво-Могилянську колегію у 1632 році.

• А – Спорудження собору Святого Юра у Львові (1744—1762 рр.). Це шедевр архітектури пізнього бароко (рококо), зведений за проектом Бернарда Меретина.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. «Коліївщина».

У 1768 р. Коліївщиною були охоплені райони Правобережної України.

Коліївщина була спрямована проти польського панування, а в XVIII столітті саме Правобережна Україна (Київське, Брацлавське, Подільське та Волинське воєводства) перебувала у складі Речі Посполитої.

Коліївщина – це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні у 1768 році. Воно було спрямоване проти польського гніту, релігійних утисків та соціальної несправедливості.

Відповідь – Б.