ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі в Австро-Угорщині 1900–1914 рр.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про особливості економічного розвитку західноукраїнських земель на початку ХХ ст.

На початку ХХ ст. на Галичину припадало 5 % світового видобутку нафти. Нафтовидобуток випереджав інші галузі промисловості краю. У нафтопромислах було зайнято понад 6 тис. працівників. Ця галузь була привабливою для іноземних інвестицій, що надавало їй додаткові стимули розвитку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Радикалізація українського політичного руху.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про основні течії в українському русі в Східній Галичині.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. домінуючою течією була народовська, представлена Українською народно-демократичною партією (УНДП), яку створено в 1899 р. Крім того, народовці розбудували мережу культурних, освітніх, наукових (наприклад, «Руська бесіда», 1861 р.; «Просвіта», 1868 р.; Літературне товариство ім. Т. Шевченка, 1873 р.), кооперативних (страхове товариство «Дністер», 1892 р.; кооперативний банк «Дністер», 1895 р.), політичних («Народна рада», 1885 р.) організацій, які зміцнилися на кінець ХІХ – початок ХХ ст., витворивши розгалужену інфраструктуру українського національного життя на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини.

Вплив народовців Східної Галичини був настільки потужним, що народовський рух поширився й на Буковину та Закарпаття. Із 1880-х рр. у діяльності народовських організацій на Буковині («Руській бесіді», «Руській раді») активну участь брали Ю. Федькович, Є. Пігуляк, О. Попович та інші. На Закарпатті ідеї народовців відстоювали та втілювали в життя такі визначні громадсько-політичні діячі, як А. Волошин (майбутній президент Карпатської України), Л. Чопей, Ю. Жаткович та інші.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь опрацьовувати візуальні історичні джерела.

На фото зображено рекламне оголошення подорожей на пароплавах до США та Канади. Агенти, які організують маршрути, знаходяться в Чернівцях і Львові. Таким чином, маркери допомагають визначити, що оголошення є свідченням такого явища на західноукраїнських землях кінця ХІХ – початку ХХ ст., як еміграція. У пошуках кращої долі за океан виїхали мільйони українців із Закарпаття, Буковини, Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Боротьба політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку треба визначити наслідки боротьби за реформування виборчої системи Австро-Угорщини.

У 1907 р. було запроваджено загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціальний устрій українського суспільства на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Згідно з переписом населення, яке було проведено в Австро-Угорщині в 1910 р. більшість українського населення становило селянство.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Активізація національного руху.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про місце українських земель у системі міжнародних відносин напередодні Першої світової війни.

Українські землі на початку ХХ ст. були розділені між Російською імперією та Австро-Угорщиною. Відсутність власної державності перетворювало Україну в об’єкт міжнародних відносин. Напередодні війни обидві держави виношували загарбницькі плани щодо українських земель противника. Для нейтралізації російського впливу австрійський уряд на початку ХХ ст. пішов на суттєві поступки українському руху: запроваджено загальне виборче право для чоловіків, що розширило українське представництво у віденському парламенті та Галицькому сеймі; обіцяно відкрити Український університет у Львові тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП).

Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність провідних українських політичних партій на початку ХХ ст.

РУРП – перша українська політична партія, у програмі якої закріплено й обґрунтовано постулат політичної самостійності України.

УНДП – провідна партія Галичини, центральне місце в програмі якої займала ідея створення української автономії в імперії Габсбургів.

РУП – перша українська політична партія Наддніпрянської України, програмним документом якої була запропонована брошура «Самостійна Україна» М. Міхновського.

УНП – партія Наддніпрянської України самостійницького напряму, яка об’єднувала національних радикалів навколо ідеї боротьби за створення незалежності України.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Радикалізація українського політичного руху. І. Боберський.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено І. Боберського, голову старшини (ради) гімнастичного товариства «Сокіл-Батько».

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства. Розвиток кооперативного руху.

Завдання передбачає опрацювання візуального історичного джерела – рекламного оголошення, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція та її приналежність до певного історичного явища (процесу).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «товариство взаємного кредиту “Дністер” у Львові», «ціллю товариства є надання кредиту своїм членам» – дозволяють стверджувати, що йдеться про кооперацію – форму організації економічної діяльності людей і організацій для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних або соціальних потреб. Таким чином, рекламне оголошення свідчить про розгортання на західноукраїнських землях кооперативного руху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Вплив української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. А. Шептицький.

Завдання передбачає знання постаті митрополита УГКЦ А. Шептицького, який очолив церкву в 1901 р. і перебував на цій посаді до своєї смерті у 1944 р.

Завдяки А.Шептицькому церква перетворилася на моральний авторитет українського руху, стала його опорою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об’єднань в Україні.

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства.

Завдання передбачає здійснити порівняльний аналіз на основі знань про особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії і Австро-Угорщини на початку ХХ ст.

Селяни в обох державах страждали від малоземелля, особливо в Австро-Угорщині. У той же час особиста залежність селян від поміщиків була скасована в середині ХІХ ст. і на початок ХХ ст. не існувала. Широкомасштабне залізничне будівництво відбувалось у другій половині ХІХ ст.

Таким чином, серед запропонованих варіантів єдино правильною відповіддю є – зростання частки іноземного капіталу в промисловості. Це підтверджується і статистикою. У промисловості частка іноземного капіталу складала від 60 до 100 % залежно від галузі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт».

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного і спортивно-фізкультурного руху в регіонах України.

Зазначені в завданні організації «Сокіл» (створений в 1898 р.), «Січ» (1900 р.), «Пласт» (1911 р.) на початку ХХ ст. активно діяли в Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні вимоги й здобутки українського руху на західноукраїнських землях на початку ХХ століття.

У варіантах відповіді А, В, Г сформульовано основні вимоги, висунуті українським рухом у цьому регіоні на початку ХХ століття. Однак реально вдалося домогтися лише впровадження 1907 р. загального виборчого права для чоловіків.

Політику «нової ери» реалізовували в 1890-ті роки, тож варіант відповіді Б не є правильним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціальну структуру українського суспільства на західноукраїнських землях.

Перепис населення в Австро-Угорщині 1910 р. свідчить, що селяни становили 75–85% населення в залежності від регіону. Західноукраїнські землі на початок ХХ ст. були найменш індустріалізованими землями Європи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань результатів боротьби українського національного руху на західноукраїнських землях на початку XX ст.

У 1907 р. під впливом народних виступів і застерігаючи революційні події, подібні до тих, що мали місце на теренах Російської імперії в 1905–1907 рр., влада Австро-Угорщини запровадила загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання має на меті перевірку знань політичного розвитку західноукраїнських земель на початку ХХ ст. і партійної складової українського руху.

Серед зазначених українських політичних партій найчисельнішою і найвпливовішою була Українська народно-демократична партія (УНДП), яка була утворена у 1899 р. Ця партія стала продовженням руху народовців другої половини ХІХ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати історичні джерела, а також знань процесів розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Слова-маркери в уривку джерела – «поляки боялися хлопської організації», «назва «Січ» – вказують на спортивно-фізкультурну організацію (спортивно-пожежно-руханкове товариство) «Січ», що постала в Галичині у 1900 р. завдяки діяльності Кирила Трильовського (січовий батько).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних віх розвитку українського національно-визвольного руху.

Уперше сформував положення про потребу політичної незалежності України Юліан Бачинський у брошурі «Україна Irredenta» 1895 р. Він обґрунтував потребу створення Української Самостійної Соборної Держави під гаслом «Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!». При цьому він усвідомлював величезну цінність національної держави для кожного народу, оскільки «остаточною метою кожного народу є не держава, а його, можливо, найкращий, свобідний культурний розвиток», однак держава – це «наймогутніший засіб до цього, і саме як таким засобом всі народи так дорожать нею». Бо властиво «Україна буде мати тоді свої фінанси і свій промисел, усе у своїх руках, і політику заграничну, і політику внутрішню, — буде панею у своїм домі, буде розпоряджатися в нім так, як буде уважати за найліпше, не оглядаючися на інших і не спинювана в тій роботі чужими».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань особливостей українського кооперативно руху, який крім економічної складової, виконував і значну суспільно-політичну роль, згуртовуючи українське суспільство на західноукраїнських землях.

Гасло «Свій до свого по своє!» закликало українство в межах ворожого оточення згуртовуватися і творити зв’язки на основі етнічного принципу, тим самим створюючи інфраструктуру національного життя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання передбачає перевірку знань, про українські землі, які на початку ХХ ст. перебували під владою Австро-Угорщини.

У зазначений період під владою двоєдиної монархії перебували Закарпаття, Буковина і Східна Галичина. В імперії вони не становили єдиної адміністративної одиниці, а були складовими окремих адміністративно-територіальних одиниць: Угорське королівство, Коронний край Буковина, Королівство Галіції та Лодомерії.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Завдання містить уривок з польської газети, де йдеться про те, що жінки намагаються домогтися права голосу на рівні з чоловіками. Це власне і є словами-маркерами, котрі мали б підказати нам, на що варто звернути увагу. До того ж зазначено, що чоловіки таке право отримали.

Завдання також перевіряє знання дат. Зокрема, Програма зовнішнього незалежного оцінювання передбачає дату 1907 р. – запровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Тестове завдання спонукає нас знайти «центр нафтодобування в Європі». Учасник, котрий не знає економічного розвитку українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., орієнтувався б на «Європі». І обирав би напевне, цифру, що на захід від Києва, і таки вгадав би правильну відповідь.

Однак значна частина учасників свою відповідь базувала б на своїх знаннях з історії.

Пригадаймо, що наприкінці ХІХ ст. на українських землях Російської імперії відбувалася низка процесів, котрі можна зрозуміти на картосхемі. Зокрема спеціалізація сільського господарства (позиції 2 та 3), чи завершення промислового перевороту у 80-х роках ХІХ ст., формування синдикатів, а це початок ХХ ст.

Звернімо увагу на цифру 1: картосхема нагадує, що цей регіон належав Австро-Угорщині (Східна Галичина), саме він був економічно слабким у процесах розвитку важкої промисловості цього часу. Однак виявлення покладів нафти (пригадайте винайдення гасової лампи у Львові), дозволило заокеанським інвесторам розвинути нафтодобувну промисловість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Обов’язковість в освіті як зараз, так і на початку ХХ століття визначено державною структурою. До кінця Першої світової війни Польща й Галичина були у складі Австро-Угорської монархії. Тому на початку ХХ століття німецька мова була обов’язковою для вивчення в школах на цих територіях.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

У завданні йдеться про нову форму соціального протесту на селі на початку ХХ століття. Утечі селян (А) і повстання (В) траплялися й раніше. Голодування (Г) стали прикметою новішого часу, після Другої світової війни, коли Австро-Угорщини вже не існувало. Спершу поодинокі страйки селян в Галичині від 1902 року набули масового організованого характеру.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 роках.

У наведеному в завданні уривку джерела є словосполучення-маркери – «нафтова й озокеритна» промисловість. Значні родовища нафти є в Дрогобицько-Бориславському районі Галичини, саме туди вкладали кошти іноземні інвестори. Нафтовий район Галичини був важливим ресурсним об’єктом і в роки Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

На фото зображено будівлю банку «Дністер» у Львові, збудоване у стилі модерн (1905–1906 роки).

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його ознаками є використання стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, природних каменів (оброблених і необроблених), елементів народної архітектури й образів національної міфології.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на оцінювання знання фактів біографії основних постатей історичних постатей.

На початку ХХ ст. митрополитом Української греко-католицької церкви став Андрей Шептицький.

Шептицький Андрей (1865–1944 рр.) – митрополит Української греко-католицької церкви в 1901–1944 роках. Завдяки його діяльності УГКЦ стала ідейним і моральним натхненником українського руху в Галичині. За час свого служіння розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання соціальної структури західноукраїнського суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

На початку ХХ ст. західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини були регіоном аграрним. Про це свідчать статистичні дані: 85 % населення регіону було зайнято в сільському господарстві, яке давало 70 % національного прибутку. Відповідно, домінувальною верствою було селянство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

У 1907 році на західноукраїнських землях, що перебували у складі Австро-Угорщини, було впроваджено загальне виборче право для чоловіків.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати діаграми.

Проаналізувавши діаграму, можна дійти висновку щодо домінування регіону у видобутку вугілля і залізної руди, виплавлянні чавуну і сталі, виробництві цукру тощо.

Отже, йдеться про Наддніпрянську Україну, яка в межах Російської імперії була її головною паливно-енергетичною і продовольчою базою.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА:.

Завдання скероване на перевірку розуміння характерних тенденцій розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ – початку XX ст.

Опрацьовувати завдання варто крізь призму подій, що відбувалися в житті західноукраїнського суспільства, і на загальному тлі історичного контексту другої половини ХІХ – початку XX ст.

У цей період західноукраїнські землі, що входили до складу Австро-Угорської імперії, переживали значні суспільно-політичні зміни, які сприяли розвитку українського національно-визвольного руху.

Серед основних тенденцій варто виокремити дві найважливіші:

1. Поглиблення процесів національного відродження. На ґрунті ідей романтизму й національного відродження, започаткованих Руською трійцею та Кирило-Мефодіївським товариством, у 1860-х рр. постав народовський рух – громадсько-культурна й суспільно-політична течія українського національного руху в Галичині.

Народовці обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській імперії та Австро-Угорщині на території від Кавказу до Карпат, виступали за єдність усіх українських земель і розвиток єдиної української мови на основі народних говірок.

Протягом 1860-х рр. народовці проводили насамперед значну культурницьку роботу. У цей час засновано низку журналів («Вечерниці», 1862–1863 рр., «Мета», 1863–1864 рр., «Нива», 1865 р., «Русалка», 1866 р., «Правда», 1867 р.), культурно-освітніх товариств («Руська бесіда» у 1861 р., «Просвіта» у 1868 р.).

На зразок київської Громади галицька молодь засновувала відповідні учнівські та студентські організації (громади) в навчальних закладах Галичини – спочатку у Львові, а згодом у Тернополі, Станіславові, Бережанах, Самборі, Перемишлі, Дрогобичі та ін. За безпосередньої ініціативи й матеріальної підтримки діячів Наддніпрянської України 1873 р. у Львові створено Літературне товариство ім. Шевченка, яке 1892 р. реорганізоване в Наукове товариство імені Шевченка.

На противагу народовському руху, усе більш викристалізовувалося й набирало силу русофільство, пов’язане з поширенням ідей про слов’янську взаємність і самобутність та орієнтацією на Росію як єдину на той час незалежну слов’янську державу.

Протягом 1860–1870-х рр. русофіли взяли під свій вплив основні національно-культурні інституції галицьких українців – Ставропігійський інститут, Народний дім у Львові, Галицько-руську матицю – і до 1890-х рр. переважали в українському громадському житті Галичини.

З 90-х рр. ХІХ ст. русофіли почали послідовно використовувати в публіцистиці та науково-літературних працях російську мову, заявляти про повну етнонаціональну єдність русинів і росіян, тим самим еволюціонуючи до послідовного москвофільства.

2. Політична активізація через участь українців у загальноімперських політичних процесах, зокрема, у виборчих процесах. Саме перебіг виборчої кампанії 1885 року дав поштовх до заснування Народної ради – української політичної організації в Галичині, створеної народовцями. Нове товариство задекларувало себе продовжувачем традицій Головної руської ради, а саме її національної програми, базованої на твердженні про самостійність «русько-українського» народу. За мету було визначено здобуття русинами фактичної рівноправності з іншими народами Австро-Угорщини.

Русько-українська радикальна партія (РУРП) – перша легальна українська політична партія європейського типу. Заснована 1890 р. у Львові І. Франком, М. Павликом, Є. Левицьким та ін. РУРП репрезентувала насамперед селянство, захищала селян від збезземелення і цілковитого розорення. За поданням Ю. Бачинського, автора книги «Україна irredenta», 1895 р. до програми включено пункт, у якому зазначено, що здійснення партією «ідеалів соціалістичних можливе є при повній самостійності політичній русько-українського народу». Уперше за багато століть ідею української державності було заманіфестовано прямо й однозначно.

Група радикалів 1899 р. заснувала Українську соціал-демократичну партію (УСДП) – легальну реформістську партію лівоцентристського спрямування як складник Соціал-демократичної робітничої партії Австрії та на основі її програми. Пропонувала ненасильницький, переважно парламентський шлях соціалістичних перетворень, виступала за незалежність і соборність України, а як перший крок до неї – за створення автономної української провінції в Австро-Угорщині. На виборах 1907 р. до австрійського райхсрату здобула два мандати.

Того ж 1899 р. колишні творці РУРП І. Франко та Є. Левицький спільно з народовцями, членами «Народної ради», утворили Українську національно-демократичну партію (УНДП) – провідну українську партію Австро-Угорщини. Стратегічною метою УНДП визначено досягнення національно-політичної, економічної та культурної самостійності українців; об’єднання українських земель в одну самостійну українську державу. Проте найреальнішим завданням партії, яке посідало центральне місце в її програмі, стало здобуття національної автономії в складі Австро-Угорщини.

Реалізація поставленого ідеалу мала відбуватися поетапно:

1) ліквідація старих крайових статутів для Галичини та Буковини;

2) поділ Галичини за етнічним принципом на польську та українську частини;

3) поділ Буковини на українську і румунську частини;

4) утворення національної провінції з окремою національною адміністрацією і національним сеймом.

Вимоги УНДП:

• запровадження системи загального виборчого права (ліквідація курій, запровадження прямого, рівного і таємного голосування);
• забезпечення основних конституційних свобод (недоторканності особи й житла, свободи зборів і товариств, слова і преси, віри й совісті).

УНДП – парламентська партія, брала участь у всіх виборчих кампаніях до Державної ради у Відні та Галицького крайового сейму. Найчисельніше представництво УНДП (17 осіб) до австрійського парламенту обрано 1907 р. Найчисельніше представництво партії до Галицького крайового сейму обрано 1913 р. – 23 посли (депутати).

Отже, українському руху на західноукраїнських землях того часу притаманні:

• плюралізм течій (народовці, русини / москвофіли, радикали, соціалісти),
• легальність (участь у виборчих процесах),
• парламентаризм (робота в імперському і крайовому представницьких органах) і багатопартійність (Народна рада, РУРП, УСДП, УНДП).

Відповідно запропоновані в завданні варіанти відповідей Б (екстремізм і підпільна боротьба), В (створення двопартійної системи) і Г (об’єднання партій у єдиний блок) є неправильними.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В умові тестового завдання зазначено «початок XX ст.». Прочитавши варіанти відповідей, можна зробити висновок, що йдеться про період, коли західноукраїнські землі перебували в складі Австро-Угорської імперії.

Національне відродження в цьому регіоні розпочалося ще в 1830-х роках із діяльності «Руської трійці» – представників «покоління будителів». Починаючи з 1848 року, з утворенням Головної руської ради, українці боролися за поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську), проте австрійська влада відмовлялася виконати цю вимогу.

Певне порозуміння з поляками було започатковане 1890 року через політику «нової ери», однак вона виявилася нетривалою. Вже на початку XX ст. українські студенти висунули вимогу створення окремого українського університету у Львові, але австрійська влада не погодилася на це. У 1901–1902 роках відбулася так звана «сецесія» – українські студенти бойкотували навчання у Львівському університеті й вирішили продовжувати освіту в університетах Відня, Праги, Кракова.

Попри перешкоди, активність українців у цей період сприяла розвитку «Просвіти», розширенню мережі кооперативних організацій, заснуванню спортивно-пожежних товариств і скаутського товариства «Пласт». Важливим здобутком стало й те, що австро-угорський парламент погодився на впровадження загального виборчого права для чоловіків, які досягли 24 років.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.