ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі в Російській імперії 1900–1914 рр.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь.

Завдання вимагає визначити, яку спеціалізацію мав зазначений регіон.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.

Отже, у цьому регіоні найвищі темпи розвитку мали добувна та металургійна промисловість.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище,  персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркери в джерелі – «Самостійна, суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну й Кубані, від Карпат по Кавказ» – чітко вказують на гасло, сформульоване Миколою Міхновським у брошурі «Самостійна Україна».

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння співвідносити їх із відповідними історичними періодами.

Відруб – назва земельної ділянки, яку виділяли з громадської надільної землі в приватну власність окремим селянам без перенесення садиби (житлового будинку й господарських споруд) під час здійснення столипінської аграрної реформи (1906–1916 роки).

Вотчина – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра та продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов’янських князів із підвладних племен і народів. 

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Б, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національно-визвольного руху в Російській імперії на початку ХХ століття.

Поява українських думських громад пов’язана з подіями революції (1905–1907 рр.) у Російській імперії.

У період спаду першої російської революції 1905–1907 pоків працювали І і II Державні думи.

І Державна дума працювала в Петербурзі протягом 27 квітня – 8 липня 1906 року. Зі 102 депутатів, яких було обрано від українських губерній, 45 утворили Українську думську громаду. Очолив її адвокат і громадський діяч із Чернігівщини Ілля Шраг.

У II Думі, що працювала з 20 лютого до 3 червня 1907 року, у думській громаді було вже 47 депутатів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст зазначених документів.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) – джерело А. На це вказують маркери «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) – джерело В. На це вказує маркер «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 рік) – джерело Б. На це вказують маркери «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) – джерело Д. На це вказують маркери «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь – 1 А 2 В 3 Б 4 Д.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

У зазначений період характерним явищем в економіці було створення монополій.

Монополія – установлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

У Наддніпрянській Україні процес монополізації промисловості розпочався із цукроварної. У 1897 році утворився синдикат «Загальноросійське товариство цукрозаводчиків».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Російської революції 1905–1907 років і їхнього впливу на український національно-визвольний рух. Також завдання скеровано на перевірку вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – здобутки українського національно-визвольного руху.

Маркери в джерелі – «За рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв і виходило майже 20 українських періодичних видань», «газета “Хлібороб”» у Лубнах», «першої щоденної української газети “Громадська думка” у Києві» – указують на 1906 рік і видання, які виходили друком завдяки діяльності мецената й політичного діяча Євгена Чикаленка.

Такий вплив на український національно-визвольний рух справив «Маніфест…» імператора Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 року, який під тиском революції, розпочатої 1905 року, декларував «дарування народу» демократичних прав.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку українського руху в роки Першої російської революції 1905–1907 років.

Під час революції в Росії було двічі скликано парламент (законодавчий орган) – Державну Думу (1906 – Перша, 1907 – Друга). До цих дум обирали депутатів і від українських губерній – 102 депутати. У І та ІІ Думах було сформовано Українські думські громади чисельністю 45 і 47 депутатів відповідно.

У І Думі українські депутати вимагали надання Україні політичної автономії в її

етнографічних межах, запровадження української мови у школах, судових й адміністративних органах.

У І Думі українські депутати вимагали перебудови імперії на конституційних засадах, національно-територіальної автономії України, амністії політичним в’язням, свободи слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізації школи, судочинства й церкви.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Уряд Петра Столипіна видав низку законодавчих актів, основними з яких були указ 1906 року й ухвалений на його підставі Державною думою Російської імперії закон 1910 року.

Згідно із цими законами кожному селянинові надавали право закріпити свою земельну ділянку, що перебувала в розпорядженні сільської громади, в особисту приватну власність; після чого він мав змогу із цією землею вийти з громади, господарювати на хуторі чи отримати відруб (польова ділянка без садиби) або продати її. Складовою аграрної реформи була переселенська політика. Діставши землю у власність і продавши її, селяни масово переселялися до Азії. В Україні, де поширилося аграрне переселення, цей рух помітно збільшився після 1906 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На землях Наддніпрянщини на початку 1900-х за прикладом Галичини організовано освітні товариства під назвою «Просвіта». Зокрема Катеринославське товариство «Просвіта» – громадська організацію, зареєстровано 7 жовтня 1905 року в м. Катеринославі (нині м. Дніпро) як Катеринославське літературно-артистичне українське товариство «Просвіта».

Товариство українських поступовців – нелегальна міжпартійна громадсько-політична організація, що діяла в Наддніпрянській Україні в 1908–1917 роках. Його створено на початку 1908 року в Києві.

Революційну українську партію – першу активну політичну партію в центрально-східній Україні –  засновано 1900 року в Харкові діячами студентських громад.

Українську думську громаду (фракція Державної Думи, що складалася з національно свідомих депутатів від України)  сформовано 1906 року.

Правильна відповідь – 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 років.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати рік видання україномовної газети «Зоря Галицька» – 1848. З огляду на цю дату варіанти відповіді А (події 1905–1907 років не стосуються галицьких земель) і Б (Євген Чикаленко народився 1861 року) не можуть бути правильними. Політичні партії виникли наприкінці ХІХ століття, а на українських землях у Російській імперії 1900 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На початку ХХ століття українські землі входили до складу двох держав – Російської імперії й Австро-Угорської монархії. Це означає, що причина зростання трудової еміграції українців буде характерною як для тих, що жили під Австро-Угорщиною, так і для населення українських земель підросійської України. Українське населення переважно було селянським, тож украй неохоче йшло працювати в міста. Та попри селянські реформи, проведені владою, більшість селянських родин відчували брак земельних наділів, що й було однією з причин зростання трудової еміграції українців на початку ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 роках.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й  тих осіб, чиї прізвища наведено в завданні:

• Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської імперії, видав таємне розпорядження (Валуєвський циркуляр 1863 року) для територіальних цензурних комітетів, у якому наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою.
• Богдан Ханенко – український колекціонер старовини й творів мистецтва, меценат, промисловець.
• Петро Столипін, російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911 роках, автор аграрної реформи, зокрема указу від 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов чинного закону, який стосується селянського землеволодіння і землекористування». Суть указу полягала в тому, що кожний домогосподар, який володів надільною землею на общинному праві, міг у будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини землі, яка йому належить. 
• Василь Симиренко – український промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

В умові завдання зазначено століття, також важливим є регіон, у нашому випадку – Наддніпрянська Україна.

З варіантів відповідей практично відпадають варіанти В та Г, адже радикали були панівною течією здебільшого в Східній Галичині (зрештою, це поняття пов'язане з релігійністю). Залишається варіанти А та Б. Варто згадати, що національних рух Наддніпрянщини базувався на поглядах М. Драгоманова, котрий обстоював ідею федералізації. Погляди Драгоманова були надзвичайно «живі» для діячів суспільно-політичного руху підросійської України. Пригадайте, що проголошував І Універсал Центральної Ради – автономію. І коли, а правильніше сказати за яких обставини, практично «змусили» М. Грушевського та Ко проголосити IV Універсал, де йшлося про самостійність

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза, що охопила українські землі в 1900–1903 рр. Як відомо, в умовах кризи, чи це початок ХХ ст. чи сьогодення, найважче виживати дрібним підприємствам. Саме тому світова криза супроводжується поглинанням слабших підприємств сильнішими, зменшенням дрібних фабрик та заводів. Це явище було характерним для всіх країн і одержало назву «концентрація виробництва». Саме в цей той час на українських землях формують такий вид монополій, як синдикати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела)..

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії України, до якого належить чи який відображає джерело.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками», « розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського», «в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями християнської крові», – указують на справу Бейліса 1911–1913 років. За підозрою в ритуальному вбивстві було заарештовано Менахема Менделя Бейліса. Проте демократична громадськість висловила свій протест проти таких антисемітських дій влади. Зрештою за два роки М. М. Бейліс був виправданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння економічних процесів початку ХХ ст.

Провідні українські підприємці Терещенки, Ханенки, Симиренки та ін. посідали провідне місце в харчовій промисловості. Вугільна і металургійна промисловість були під контролем іноземного капіталу, хімічна – була нерозвиненою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Указані поняття, терміни набули поширення у зв’язку з проведення у Російській імперії аграрної реформи Петра Столипіна.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та встановлення причиново-наслідкових зв’язків.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.

Слова-маркери у вітальній телеграмі – «Бюро української парламентської групи», «Нехай же ширяться по всій Україні просвітні товариства,», «Вітаємо київську “Просвіту”» – вказують на події часів революції 1905-1907 рр. (Українська парламентська громада і київська «Просвіта» були засновані у 1906 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Для виконання завдання треба пригадати, який процес в економіці був характерний на початку ХХ ст.

Із запропонованих варіантів відповіді для економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст. було характерним утворення монополій. Зокрема у цей час постали такі синдикати, як «Продамет» (1902 р.), «Продуголь» (1904 р.), «Урожай», «Продвагон», «Паровозний союз» (1907 р.), «Продаруд», «Проволока» (1908 р.)та ін.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Чубинського, В. Антоновича, В. Винниченка, М. Міхновського.

Серед запропонованих постатей автором брошури «Самостійна Україна» був М. Міхновський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО, а також основних тенденцій політичного розвитку українських земель у складі Російської імперії.

Наведені положення програми відповідають «чорносотенцям» (узагальнююча назва російських націоналістичних партій і груп, які активно діяли у великих українських містах). Поштовхом до партійного оформлення російських націоналістів стали події революції 1905–1907 рр. «Чорносотенці» були однією з опор російського самодержавства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу візуальних, письмових джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади Російської імперії початку ХХ ст..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Переселення за Урал», «1909 р.» «Довідкова книжка для ходаків і переселенців» – чітко вказують на заходи земельної реформи                 П. Столипіна, які реалізовувалися в 1906–1916 рр..

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі зображено територію в межах Російської імперії: дев’ять губерній із переважно українським населенням. Штрихуванням позначено територію трьох губерній (Київська, Подільська, Волинська) Київського генерал-губернаторства.

Варіант відповіді А неправильний, тому що греко-католицьку церкву ліквідовано царською владою на цих землях 1839 року.

Варіант відповіді Б є правильним. Саме 1911 р. на ці території поширено земську реформу, здійснювану в Російській імперії в 1860-ті роки. Таке тривале відтермінування реформи зумовлено побоюванням влади, що земські установи потраплять до рук польських землевласників, які становили більшість на цих теренах. Це могло б стати підґрунтям нового польського повстання.

Варіант відповіді В неправильний. На позначених на карті теренах на той час не було вугільних копалень. Головні підприємства синдикату «Продвугілля» були розташовані в східних українських губерніях.

Варіант відповіді Г також неправильний попри те, що на початку ХХ ст. відбувалася масова трудова еміграція українців. Але із цього регіону вектори еміграції були спрямовані в південні українські губернії, Сибір або Далекий Схід Російської імперії. Трудова еміграція українських селян у Північну Америку була характерна для українських земель у складі Австро-Угорщини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Поява «Історії русів».

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Розвиток громадівського руху. Напрямки діяльності громадівців. М. Драгоманов.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Самостійницька і автономістська течії в національному русі. М. Міхновський.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння ролі окремих видань в національно-визвольній боротьбі українського народу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

«Історія русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історії та суспільно-політичної думки другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст., у якій обстоювалася ідея самостійного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавався українською петербурзькою громадою в 1861–1862 рр.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався в Женеві М. Драгомановим у період 1878–1879 рр. та в 1882 р.

«Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний у 1900 р. М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Завдання вимагає визначити, яку спеціалізацію мав зазначений регіон.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить визначеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.

Основні положення «Маніфеста…» імператора Олександра ІІ (19 лютого 1861 р.) містяться в уривку джерела Б. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателей».

Положення циркуляру міністра внутрішніх справ П. Валуєва (1863 р.) відображені в уривку джерела В. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «видання книг малоросійською мовою… припинити».

Положення Емського указу імператора Олександра ІІ (1876 р.) містяться в уривку джерела А. Ключові словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії… будь-яких книг, брошур… малоросійською говіркою», «припинити видання газети «Киевский телеграф».

Основні положення «Маніфеста…» імператора Олександра ІІ (17 жовтня 1905 р.) містяться в уривку джерела Д. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «дарувати населенню непорушні основні… свободи».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах.

Завдання передбачає перевірку знань причинно-наслідкових зв’язків.

Поява української парламентської громади в Державній думі Російської імперії пов’язана з подіями революції 1905–1907 рр. У 1906 р. була скликана І Державна дума, у складі якої було створено українську парламентську програму у складі 45 депутатів. У ІІ Державній думі громада складалася з 47 депутатів. Очолював громаду І. Шраг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі знання заходів і суті Столипінської аграрної реформи.

Реформа передбачала підвищення ефективності сільського господарства, збільшення його товарності; розв’язання проблеми аграрного перенаселення та створення соціальної опори самодержавства на селі. Цією опорою мало стати заможне селянство. Відповідно заходи реформи спрямовувалися в русло створення сприятливих умов для нього. Одним зі способів стало заохочення виходу з селянської общини, виділення відрубів і заснування хуторів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності Столипінської аграрної реформи та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, в ході проведення Столипінської аграрної реформи вирішувалося завдання

розв’язати проблему аграрного перенаселення – так, оскільки в ході реалізації реформи уряд підтримував і заохочував селянський переселенських рух за Урал у віддалені малозаселені регіони імперії. З 1906 по 1913 р. і дев’яти українських губерній виїхало 1,2 млн селян (найбільше 1909 р. – 290 тис.), однак чверть згодом повернулася.

зміцнити традиційну селянську общину (громаду) – ні, оскільки відповідно до Указу від 1906 р. «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування» й ухваленого на його підставі Державною Думою Закону від 1910 р. скасувалися обов’язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність;

скасувати панщину та кріпосну залежність селян – ні, оскільки ліквідація кріпосного права регулювалася законодавчими актами від 19 лютого 1861 р., за якими селянам і дворовим людям надавалися права «вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові». Селяни-кріпаки переставали бути власністю поміщиків. Вони могли вільно торгувати, відкривати промислові та ремісничі підприємства, торговельні заклади, записуватися в цехи, купувати і збувати рухоме й нерухоме майно, без дозволу поміщиків одружуватися, віддавати дітей у навчальні заклади;

сприяти зростанню товарності сільського господарства – так, оскільки селянин отримав право вимагати виділення землі в одному масиві – «відрубі», до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи «хутір». При цьому селяни могли скористатися допомогою Селянського поземельного банку, який кредитував купівлю землі і допомагав створити хутірні та відрубні господарства;

подолати кризу сільськогосподарського перевиробництва – ні, оскільки економічна криза 1900–1903 рр. в Російській імперії на момент упровадження реформи вже була подолана;

ліквідувати церковне та монастирське землеволодіння – ні, оскільки остаточну секуляризацію в Росії провели більшовики. Відповідно до Декрету про землю (1917 р.) були конфісковані всі землі, які перебували у власності духовенства (близько 3 млн десятин);

зміцнити соціальну опору самодержавства на селі – так, оскільки Столипінська реформа була спрямована, перш за все, на допомогу заможному селянству, яке замість занепалого дворянства перетворювалося на нову соціальну опору режиму на селі.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку XX ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ, наслідки проголошення якого описано в уривку.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «за рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв», «поява газети “Хлібороб” у Лубнах», «поява української газети “Громадська думка” у Києві» – дозволяють припустити, що йдеться про документ, який уможливлювало появу друкованих засобів масової інформації, тобто стосувався свободи слова – права людини вільно висловлювати свої думки та погляди як в усній, так і в письмовій формі. Серед запропонованих варіантів відповідей таким документом є Маніфест від 17 жовтня 1905 р., який проголошував і надавав політичні права і свободи, як-от: свобода совісті, свобода слова, свобода зібрань, свобода спілок і недоторканність особи.

Маніфест від 19 лютого 1861 р. – узагальнювальний документ про скасування кріпосного права.

Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 18 липня 1863 р. – таємне розпорядження до цензурних комітетів, у якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.

Емський указ імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. – розпорядження, яким заборонялося ввозити з-за кордону та друкувати будь-які книги, написані українською мовою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні явища на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – що спричинило зазначені соціально-економічні зміни.

Ключовими в джерелі, що містить статистичні матеріали, є словосполучення-маркери «з общини вийшли», «1916 р.», «Південна Україна», «Правобережна Україна». Вони допомагають визначити, що в уривку йдеться про столипінські реформи. Саме ці реформи передбачали руйнування селянської общини. Найбільш успішно цей процес відбувався на Правобережній Україні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних із політизацією українського національного руху в Наддніпрянській Україні.

У 1900 р. утворилася перша українська політична партія на теренах Російської імперії – Революційна українська партія.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр. Є. Чикаленко.

Завдання передбачає знання перебігу подій на українських землях у роки Першої російської революції 1905–1907 рр., а також основні віхи діяльності Є. Чикаленка.

Саме він у роки революції започаткував видання щоденної україномовної газети «Рада». Інші зазначені в дистракторах видання видавалися у ХІХ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об'єднань в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати наслідки концентрації виробництва – утворення монополістичних об’єднань.

Також завдання передбачає знання особливостей розвитку українських земель у складі Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

У цей період відбувається процес монополізації виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Газета «Хлібороб» – перша українськомовна газета на Наддніпрянській Україні, яку видавали в місті Лубни (теперішній райцентр на Полтавщині) у листопаді – грудні 1905 року. Газету видавали коштом української громади. Її наклад становив п’ять тисяч примірників. Редактором видання був Микола Шемет, також редагування здійснював Володимир Шемет. Загалом вийшло друком п’ять номерів газети. Поштовхом до появи видання стало підписання Миколою II «Маніфесту…» від 17 жовтня 1905 р., у якому було задекларовано основні демократичні права в умовах революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій соціально-політичного життя українських земель у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

«Маніфест…» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 року передбачав скасування особистої залежності селян від поміщика, надання селянам громадянських прав.

Циркуляр міністра внутрішніх справ Петра Валуєва 1863 року призвів до припинення друку українською мовою шкільних і релігійних видань, закриття недільних шкіл.

Емський указ імператора Олександра II 1876 року передбачав закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, газети «Київський телеграф».

«Маніфест…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 року проголошував дарування демократичних прав і скликання Державної Думи. Відповідно «Маніфест…» сприяв здобуттю українцями досвіду парламентської діяльності, розгортанню мережі товариств «Просвіта».

Правильна відповідь – 1 Г 2 Б 3 Д 4 А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що лише репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв’язати яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін. У листопаді 1906 року ним було видано затверджений царем указ, що став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи П. Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство руйнуванням селянської общини й перерозподіленням земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі мали б стати опорою царського режиму й водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержавши надільну землю у власність, селянин мав можливість об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» й чи залишатися на старому помешканні, чи виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Створення Союзу визволення України (СВУ) відбулося 1914 року.

Убивство російського прем’єр-міністра Петра Столипіна – це подія 1911 року.

Заснування першої на Наддніпрянській Україні «Просвіти» відбулося 1906 року.

Урочисте святкування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка – це подія 1913 року.

Під час Першої російської революції 1905–1907 років за прикладом Галичини було організовано освітні товариства під назвою «Просвіта» і в Наддніпрянщині: спочатку – в Одесі (1906), згодом – у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві.

На Дону було створено новочеркаську «Просвіту». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині й в Америці, зокрема, в Аргентині.

На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке мало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 1906 року за участю Михайла Коцюбинського (був обраний головою).

Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» у Полтаві й Харкові. Проте в Харкові функції «Просвіти» фактично виконувало Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ’яненка.

До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць – 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. На початку ХХ ст. з діяльністю «Просвіти» була пов’язана творчість Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Степана Смаль-Стоцького тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Другий поділ Речі Посполитої (1793 р.) призвів до включення Київщини, Східної Волині, Поділля та Брацлавщини до складу Російської імперії.

Революція 1848–1849 рр. в Австрійській імперії сприяла скасуванню панщини в Галичині і на Буковині.

Підписання Емського указу (1876 р.) призвело до заборони діяльності громад – напівлегальних об’єднань української інтелігенції.

Революція 1905–1907 рр. в Російській імперії сприяла здобуттю українцями Наддніпрянської України першого досвіду парламентської діяльності.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Концентрація промислового виробництва в металургійний, вугільний і залізорудній галузях Наддніпрянської України початку ХХ ст. сприяла утворенню монополістичних об’єднань.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – встановити відповідність між подіями та їхніми результатами.

Видання Валуєвського циркуляру (1863 р.) призвело до закриття недільних шкіл, розпуску та припинення діяльності українських громад.

Революція 1848–1849 рр. створила умови, за яких українці отримали перший досвід парламентської діяльності.

Видання Емського указу (1876 р.) призвело до закриття Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, через яке відбувалася легалізація діяльності київської громади.

Революція 1905–1907 рр. сприяла появі масових українськомовних періодичних видань у Наддніпрянській Україні (газети «Хлібороб», «Рада», журнал «Україна» тощо).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

Незважаючи на економічну кризу 1900–1903 рр., на територію України приходилося 25 % іноземних інвестицій у Російську імперію. Більшість інвестицій (англійських, бельгійських, французьких, німецьких) спрямовувалися в галузі добувної і важкої промисловості. Так, у вугільній промисловості 63 % основного капіталу перебувало у володінні іноземних компаній, а в металургії – 90 %, така ж ситуація була і в машинобудуванні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття і в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати логічні пари.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст зазначених документів.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) відповідає джерелу А. На це вказують словосполучення-маркери – «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) відповідає джерелу В. На це вказує словосполучення-маркер – «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 р.) відповідає джерелу Б. На це вказують словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) відповідає джерелу Д. На це вказують словосполучення-маркери – «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь: 1А, 2В, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що одними репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, вирішити яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ Петро Столипін. У листопаді 1906 року він видав указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи Петро Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство через руйнування селянської общини й перерозподілення земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі повинні були стати опорою царського режиму і водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержуючи надільну землю у власність, селянин мав змогу об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» і залишатися на старому помешканні або виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій початку ХХ ст.

Створення української парламентської громади в І Державній Думі – 1906 р.

Повстання матросів на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» – червень 1905 р.

Видання Маніфесту царя Миколи ІІ про «дарування» населенню громадянських прав і свобод – жовтень 1905 р.

Створення Революційної української партії (РУП) – 1900 р.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМИ: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Для виконання завдання потрібно співвідносити варіанти відповіді з умовою.

Заснування перших україномовних газет відбулося 1848 року на західноукраїнських землях («Зоря Галицька») і 1906 року в Наддніпрянщині («Хлібороб»). Ці події збігаються з датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тож відповідь задовольняє умову завдання.

Утворення перших українських політичних партій відбулося 1890 року на західноукраїнських землях (Русько-Українська радикальна партія) і 1900 року в Наддніпрянщині (Революційна українська партія). Ці події не збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Ця відповідь не задовольняє умову завдання.

Скасування кріпосного права на українських землях відбулося в 70-80-ті роки ХVІІІ ст. на західноукраїнських землях (реформи Марії-Терезії і Йосипа ІІ) і в 1861 році в Наддніпрянщині (Маніфест імператора Олександра ІІ). Ці події не збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тому ця відповідь не задовольняє умову завдання.

На західноукраїнських землях товариство «Просвіта» розпочало свою діяльність 1868 року, у Наддніпрянській Україні – 1905 року. Ці події лише частково збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тобто ця відповідь не задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV - першій половині XVI ст.). Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння послідовності явищ, процесів.

Виникнення фабрик стосується першої половини ХІХ ст.

Заснування мануфактур – ХVІІ ст.

Створення монополій – кінець ХІХ – початок ХХ ст.

Виникнення ремесла – ранній залізний вік, коли в результаті другого суспільного поділу відбувається відділення ремесла від землеробства.

Правильна відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика княгині.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської…», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів» – допомагають визначити, що наведене джерело є уривком Маніфесту російського імператора Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 р. Цей акт став одним зі здобутків революції 1905–1907 рр. Завдяки ньому стала можливою поява перших українськомовних періодичних видань «Хлібороб», «Рада» тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну. Проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності Столипінської аграрної реформи та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, в ході проведення Столипінської аграрної реформи вирішувалося завдання:

• розв’язати проблему аграрного перенаселення;
• ліквідувати заборгованість за викупними платежами 1861 р.;
• зміцнити соціальну опору самодержавства на селі.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Головною причиною міграційних процесів українців Наддніпрянської України до східних регіонів Російської імперії було аграрне перенаселення. Тобто земельні ділянки, якими користувалися селяни, не забезпечували прожитковий мінімум. Причинами аграрного перенаселення були демографічний вибух (відповідно, стрімке зростання населення) і панування поміщицького землеволодіння.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії. на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну. Проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити наслідки Столипінської реформи для регіонів України.

Згідно з розвідками істориків, є доведеним висновок, що в Україні земельна реформа П. Столипіна проходила найуспішніше. Якщо в губерніях Європейської Росії з общини вийшло близько 24% селянських господарств, то на Правобережжі – 50,7%, Півдні України – 34,2% і тільки на Лівобережжі – 13,8%. Крім того, на Правобережній Україні селянська община була штучно накинута селянству в ході реалізації реформи 1861 р. Відповідно дозволом на вихід із неї найбільш активно скористалися селяни саме цього регіону.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку завдання передбачає перевірити, коли вперше українці стали депутатами представницьких органів.

Уперше це відбулося під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії, коли було ухвалено конституцію і проведено вибори до віденського парламенту. Під час виборів у червні 1848 р. до парламенту було обрано 39 депутатів від Галичини і 5 від Буковини.

Представницький орган у Російській імперії – Державна дума – постала під час революції 1905–1907 рр. Перші вибори відбулися у 1906 р. Від українських губерній було обрано 102 депутата, 45 з яких утворили Українську парламентську громаду.

Відповідь – Г.