Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я київського князя.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя», «його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про князя Святослава.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князя Святослава. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964–972 рр.

Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в’ятичів, уличів і тиверців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Київської Русі початку Х ст. На це вказують обриси меж і назви міст. Жирною лініє, яка проходить від Балтійського моря, річками, Чорним морем до Константинополя, позначено військово-торгівельний шлях «із варягів у греки».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Київської Русі за часів князювання князя Олега. На це вказують обриси Русі і сусідніх держав.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика княгині.

Ключові в джерелі слова-маркери – «Ішла Ольга до Новгорода. І встановлювала…погости і оброки», «ловища її по всій землі», «Псков», «пішла Ольга до древлянської землі…встановлюючи устави й уроки», «становища й ловища» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про упорядкування Ольгою системи управління державою і збору данини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння отримувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених              і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху», «І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв», «Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською» – указують на події Великого розселяння слов’ян V– VІІ ст. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

До того ж Русь ніколи не завозила зерна з Візантії, а навпаки, навіть певний час була постачальником.

Процес відокремленню ремесла від землеробства – це другий суспільний поділ праці, який відбувався до утворення Русі-України.

За часів Русі-України й наступних епох аж до ХІХ ст. на українських землях не було занепаду промислів – мисливства й рибальства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність великого київського князя Святослава Ігоревича.

Маркери в джерелі 1 – «посилає до імператора просити миру…: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб» – указують на діяльність князя Святослава, на події Другого Балканського походу. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 2 – «І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна…, Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла» – указують на діяльність князя Володимира, коли він намагався реформувати язичництво. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом...», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава, який під час походу 964–966 років знищив Хозарський каганат. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 4 – «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва», «вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту» – указують на період утвердження в Києві князя Ярослава Мудрого. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 5 – «побачив, що церкву завершено», «…даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто – хай буде проклят» – указують на події, що передували хрещенню киян за наказом князя Володимира. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 6 – «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину...! повернувся він в Переяславець» – указують на події першого Балканського походу князя Святослава. Це джерело відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, поданої на фото, з огляду на поставлене в завданні запитання;
• зіставлення здобутої інформації з кожним поданим варіантом відповіді.

На фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), Збруцького ідола (Б), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).

Тобто дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність київських князів.

У цьому випадку мова йде про діяльність княгині Ольги, яка провела ґрунтовні адміністративні реформи, що започаткували формування державного апарату на місцях («погости», «становища»). А також, щоб уникнути конфліктів між князем і підвладними племенами, встановила норми данини («устави», «уроки»).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання періоду правління київського князя Олега (882–912 роки).

У результаті успішних походів на Константинополь 907, 911 років князь Олег домігся укладення договору з Візантією, за яким руські купці набули права на безмитну торгівлю в Константинополі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання теренів, на які була поширена влада київських князів.

Зображені на картосхемі суцільною жирною чорною лінією межі окреслюють територію, на яку була поширена влада Олега, Ігоря й Ольги. На це вказують географічні об’єкти в межах однієї держави – Київ і Новгород. А також за межами Русі ще перебували території розселення племен в’ятичів, уличів, тиверців, хорватів і волинян.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання становлення державності в давніх слов’ян.

Серед запропонованих варіантів відповіді до соціально-економічних причин належать такі:

• підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва. Результатом був додатковий продукт, який давав змогу втримувати державний апарат керування;
• розкладання родово-общинного ладу, початок класової диференціації породжували суперечності в суспільстві, для розв’язання яких був необхідний державний апарат керування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання подій періоду становлення Русі-України та сформованості картографічних умінь.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.

Заштриховані території були ним приєднані до Русі в результаті війни з Хозарським каганатом (964–966 рр.) і Першого Балканського походу (968 р.).

Заштриховані на сході території – терени племен в’ятичів.

Територія з містом Тмутаракань – це Тмутараканське князівство.

Землі в басейні річок Дунай, Прут, Дністер – це території племен уличів і тиверців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні назви, поняття, терміни на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва соціальної, етнічної групи..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ударна сила князівського війська», «принесли з собою систему… армії», «зробили внесок у формування і зміцнення… Русі» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про варягів (вікінгів). Сама княжа династія на Русі мала варязьке походження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Завдання передбачає знання розселення східнослов’янських союзів племен напередодні утворення Київської Русі.

Згідно з літописом: «Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами... і були три брати: один мав ім’я Кий, другий – Щек і третій – Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужні мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Ігоря, Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я київського князя.

У джерелі наведені слова, що їх приписують візантійському імператорові Цимісхію, який вів боротьбу за Болгарію з київським князем Святославом. У своїх словах імператор нагадує Святославу про невдалий похід його батька князя Ігоря, коли флот русичів був знищений «грецьким вогнем», а також нагадує про трагічну загибель князя.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва слов’янського союзу племен.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, пов’язані з правлінням князя Святослава.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити у форматі «так/ні». у якому уривку йдеться про князя Святослава.

1 Маркери: «посилає до імператора просити миру», «віддати візантійцям Доростол» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

2 Маркери: «поставив він кумирів поза двором теремним», «Перун, Хорс, Даждьбог, Стрибог, Сімаргл» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Володимиром Великим.

3 Маркери: «хазари вийшли супроти нього», «одолів він хазар», «Ітіль, Біла Вежа» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

4 Маркери: «вчинив мир з братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Ярославом Мудрим.

5 Маркери: «даю церкві цій… десяту частину од маєтностей своїх десяту частину», «церква Богородиці» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Володимиром Великим.

6 Маркери: «Переяславець», «Хочу йти на вас!» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

7 Маркери: «поручаю я стіл свій», «імена синів Ізяслав, Святослав, Всеволод, Ігор, В’ячеслав» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Ярославом Мудрим.

Відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток господарського життя Київської Русі.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – торговельні операції певної епохи.

Ключові слова – «пшениця», «хутра», «мед» і «віск» – свідчать, що така продукція для товарообміну/купівлі-продажу могла пропонуватися лише тими, хто займався землеробством, мисливством і бортництвом. Крім того, згадано давньоруські («гривну», «куни»), арабські («драхми», «диргени») та західноєвропейські («динари») грошові одиниці епохи Середньовіччя.

Отже в уривку з історичного джерела йдеться про торгівлю часів Київської Русі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на карті позначено межі Київської Русі, що охоплюють як південні (центр – Київ), так і північні (центр – Новгород) руські землі, територію Волзької Булгарії, Хозарського каганату (від прикаспійських і причорноморських степів до середньої течії Дніпра), Візантійської імперії та Болгарського царства. Крім того, на карті вказані напрямки походів на Константинополь (Дніпром та узбережжям Чорного моря), Херсонес, Саркел та Ітіль.

Таким чином, описана геополітична ситуація, відображена на карті, дає підстави для висновку, що серед запропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (Олег та Ігор) повною мірою відповідає змісту карти. Варіант А є неправильним, оскільки князі Кий і Аскольд володарювали лише на теренах південних руських земель, північні руські землі їм підвладні не були. Не відповідає змісту карти й варіант В. Княгиня Ольга не здійснювала військових походів на Константинополь, намагаючись усі питання з Візантійською імперією залагодити дипломатичним шляхом. Князь Святослав, хоча й ходив на Візантію, робив це через Болгарське царство, перед тим знищивши і Волзьку Булгарію, і Хозарський каганат. На карті ж ці дві держави зображено в період їхнього розквіту та могутності. За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого у причорноморських і прикаспійських степах панували вже печеніги, інформації про яких карта не містить. Крім того, кордони Київської Русі за часів правління цих двох князів сягали дельт Прута й Дністра на півдні, Чудського озера та Фінської затоки на півночі, Карпат на заході.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння встановлювати відповідність між історичною подією, визначеною програмою ЗНО, і певним періодом (століттям, епохою). Вказана в завданні подія – утвердження династії Рюриковичів – відбулася з вокняжінням у Києві князя Олега в 882 р., який був регентом при малолітньому сині Рюріка Ігорі, що почав правити у 912 р. Згідно з літописною легендою Рюрік був запрошений правити у Північній Русі (Славії) в 862 р.

Спираючись на принципи історичної хронології, визначаємо, що ці роки відповідають ІХ–Х століттям. Отже, утвердження на Русі династії Рюриковичів відбулося у другій половині ІХ – на початку Х ст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Святослава. Позначати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав і племен. Крім того, на карті вказані напрямки походів київського князя за р. Дунай на Балкани.

Серед відомих великих київських князів лише князь Святослав здійснював подібні походи. За часів князя Святослава до Русі були приєднані племена в’ятичів, уличів і тиверців. Заштрихована на карті територія відповідає розселенню племен уличів (басейн річки Південний Буг) і тиверців (басейн річки Дністер).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку знань діяльності київських князів. Один з варіантів розв’язання завдання – установити хронологічну послідовність правління князів, а також подій, поданих у правій частині завдання.

Послідовність правління київських князів така: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

Відповідно, з діяльністю Олега пов’язано об’єднання північних і південних руських земель у 882 р.

З діяльністю Ігоря пов’язана загибель руського флоту від «грецького вогню» під час невдалого походу на Константинополь у 941 р.

Ольга після трагічної загибелі чоловіка під час здійснення полюддя (945 р.) організувала погости та запровадила систему уроків.

Син Ігоря і Ольги уславився розгромом Хазарського каганату.

Запровадження християнства як державної релігії пов’язано з діяльністю князя Володимира Великого, який не зазначений у завданні.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Завдання передбачає перевірку знань про відносини Русі з сусідніми державами в ІХ–Х ст.

У зазначений період Русь перебувала в данницькій залежності від Хозарського каганату. Натомість, починаючи з Олега, київські князі вели боротьбу проти хозар, яка завершилася повним розгромом каганату князем Святославом у 960-ті рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньополітична діяльність княгині Ольги.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва слов’янського союзу племен.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Завдання спрямоване на перевірку знань східнослов’янських союзів племен – предків українців.

Поляни, сіверяни, древляни – за повідомленнями «Повісті минулих літ» – назви союзів східних слов’ян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних понять з історії України.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності за часів Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – події, пов’язані з правлінням київського князя Святослава Ігоревича.

Маркери в джерелі 1 – «посилає до імператора просити миру», «[русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол» – чітко вказують на другий Балканський похід Святослава й вирішальну битву під Доростолом 970 року. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 2 – «вже не хочу мститися», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці» – чітко вказують на події, пов’язані з придушенням княгинею Ольгою повстання древлян 945 року. Відповідно це джерело не задовольняє умову завдання.

Маркери в джерелі 3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – чітко вказують на переможний похід Святослава проти Хозарського каганату в 964–966 роках. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 4 – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю…» – чітко вказують на процес утвердження при владі в Києві Ярослава Мудрого. Тож це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 5 – «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав» – чітко вказують на умови заповіту Ярослава Мудрого своїм дітям і визначення ним системи престолонаслідування. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 6 – «Прийшов [князь] у Переяславець», «І пішов до Царграда, розоряючи міста…» – однозначно вказують на другий Дунайський похід князя Святослава. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 7 – «Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть», «ледве одолів він печенігів під вечір» – чітко вказують на перемогу Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – місто, про яке йде мова у джерелі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі», «підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста», «греки» – чітко вказують на літописну розповідь про похід князя Олега на Константинополь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку знань діяльності київських князів.

«Шлюбна дипломатія» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв’язків була започаткована київським князем Володимиром Святославичем (Великим).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

У 907 та 911 рр. князь Олег, а в 941, 944 рр. князь Ігор здійснили походи на Константинополь, результатом яких було укладення угод Русі з Візантією.

Відповідь – А.

ТЕМА:. Київська держава

Завдання передбачає перевірку знань про основні події історії Русі-України в період її становлення.

Княгиня Ольга жорстоко придушила повстання древлян, які вбили її чоловіка князя Ігоря.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання має на меті перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Перший відомий договір Русі з Візантією був укладений князем Аскольдом у 860 р. після його переможного походу на Константинополь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причини припинення полюддя київськими князями після смерті князя Ігоря.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «мовив Олег Аскольдові і Дірові», «винесли Ігоря… син Рюрика» – чітко вказують на подію, яка започаткувала правління династії Рюриковичів у Києві (882 р.).

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «древляни вбили… Ігоря», «Іскоростень» – чітко вказують на події 945 р., коли князь Ігор намагався стягнути з древлян повторну данину, за те і був убитий.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «вчинив мир зі своїм братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» – чітко вказують на події розподілу Русі між Мстиславом і Ярославом Мудрим (1024 р.)

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «Ішла Ольга до Новгорода», «встановила вона погости і данину, і оброки. І ловища», – чітко вказує на реформаторську діяльність княгині Ольги.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображена Київська держава та її сусіди. Обриси Київської держави, перелік її сусідів (обриси Хозарського каганату) указують на період правління князя Олега.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено межі Київської держави за часів князів Олега (882–912 рр.) та Ігоря (912–945 рр.). На це вказують обриси території Київської держави і сусідніх держав, напрямки походів князів Олега та Ігоря.

Таким чином, картосхема дає змогу, керуючись запропонованими варіантами відповідей, визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині Х ст.; визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VІІІ–Х ст.; указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря (на Константинополь і узбережжя Каспійського моря).

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Київська держава

Це тестове завдання перевіряє знання дат історичних подій.

Програма ЗНО з історії України визначає чотири дати походів київських князів на Константинополь (Царгород).

Двічі на Константинополь ходили князь Олег та князь Ігор, натомість князь Святослав і князь Ярослав Мудрий у походах на Царгород участі не брали.

Отже, нам треба вибрати, хто першим з перелічених князів «ходив» на столицю Візантії.

Відповідь – А.

Це завдання на вибір трьох тверджень із семи запропонованих.

Ми вже зверталися до нього, аналізувавши завдання 54, і маємо можливість визначити, виходячи з джерела завдання 54, два слов’янські союзи – поляни та древляни.

Радимичі і в’ятичі, виходячи з того самого джерела, походять від ляхів.

Залишаються три варіанти: 2, 5 та 6. Коли пригадаємо назву одного з удільних князівств Русі, а саме Чернігово-Сіверське князівство, вийдемо на третю правильну позицію – сіверяни.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Київська держава

Завдання містить уривок з історичного джерела. У таких уривках ви маєте насамперед відшукати слова-маркери. У нашому випадку: «Ігор» (київський князь), «деревляни», «данина».

Подія, описана в уривку, знайома учасникам не лише з історії України, але й з української літератури.

Практично завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття і терміни: лише одне поняття відповідає періоду діяльності князя Ігоря. Намомість варіанти А, Б та В – це час правління княгині Ольги.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

На картосхемі суцільною лінією позначено кордони держави. У їхніх межах розташовано міста Київ, Новгород тощо. Тож про варіант відповіді Г не йдеться. Кордони держави не захоплюють міст Червен, Перемишль, тобто тих, що приєднано до Києва за часів Володимира Великого. На картосхемі окреслено й Хозарський каганат, отже це час до правління Святослава Ігоровича. Стрілками позначено напрямки всередині кордонів держави, а у варіантах відповіді А і Б йдеться про зовнішньополітичні події.

На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями. Візантійський імператор Константин Багрянородний зауважував, що в листопаді їхній князь виходив з Києва й вирушав у полюддя, тобто в круговий об’їзд слов’янських земель древлян, дреговичів, кривичів, сіверян (ці назви східнослов’янських племен також зазначено на картосхемі).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На початкових етапах становлення державності в Київській Русі основним джерелом поповнення князівської казни була данина. Її спочатку розглядали як військову контрибуцію, сплачувану переможеними племенами. У середньовічній Східній Європі не було дорогоцінних металів, тож київські князі збирали данину в слов’янських племен натурою – спочатку у формі полюддя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Держава, позначена на картосхемі штрихуванням, – Хозарський каганат. Він існував у VII–X століттях. У часи розквіту територія цієї держави розкинулася від Дніпра й аж до Аральського моря. Пригадавши, що князь Олег воював із Хозарським каганатом за сіверян, а після походів Святослава це державне утворення перестало існувати, можна визначити правильну відповідь – А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і їхніх наслідків.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою, дало поштовх до проведення реформ, які визначали розмір (уроки) і встановлювали місця (погости і становища) збирання данини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «І прийшли до гір Київських… Олег», «князюють тут Аскольд і Дір», «Заховав він одних воїв у човнах, інших залишив позаду, а сам підійшов до гір, несучи малого Ігоря» – указують на події 882 року, коли Київ був захоплений князем Олегом. Наслідком цих подій стало встановлення в Києві нової династії Рюриковичів. Її першим представником став князь Ігор, ім’ям якого і прикривав свої дії князь Олег.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних дат в історії України.

У 882 р. князь Олег здійснив похід на Київ, убив князів Аскольда й Діра, об’єднав землі Південної та Північної Русі під владою Рюриковичів і проголосив Київ «матір’ю городов руських».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Русі за часів правління великого київського князя Святослава. На схід від Русі позначено дві держави – Волзьку Булгарію і Хозарський каганат. Стрілками показано похід князя проти Хозарського каганату, що відбувся 964–966 рр., унаслідок чого каганат припинив існування.

Окрім того, під час цього походу Святослав приєднав до Русі територію племен в’ятичів і заснував Тмутараканське князівство.

Наслідком зображених на картосхемі подій стало відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам, до того стримуваних Хозарським каганатом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання понять і термінів з історії України.

«Уроки» – термін, використовуваний у Київській державі для визначення обсягів данини. Княгиня Ольга встановила «уроки», щоби запобігти ситуації, яка призвела до загибелі її чоловіка князя Ігоря.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – супротивник князя в описаній у джерелі битві.

Маркери – «І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти», «І зіткнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав їх» – чітко вказують на подію Балканського походу князя і битву з візантійцями.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду князівства й фактів біографії історичних постатей, сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначити й узагальнити інформацію, подану на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
• установити відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено межі Русі-України в період правління князя Святослава. На це вказують приєднані землі (племена тиверців і уличів) під час його Балканських походів, які позначені стрілочками.

Правильна відповідь – А.