ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Виникнення Київської держави

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Цитовану промову князь проголосив перед битвою з візантійцями.

Цей уривок описує події, що відбувалися під час Дунайських походів князя Святослава Ігоровича у 969-971 роках. Промова звернена до його дружини перед вирішальною битвою за фортецю Доростол у 971 році проти військ Візантійської імперії, що значно переважали. Слова Святослава «Не осоромимо землі Руської...» стали легендарними і символізували його відчайдушну відданість і мужність.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Установленням «уроків» великою княгинею київською Ольгою було визначено розміри данини.

Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами у 945 році під час повторного збору данини, княгиня Ольга провела реформу. 

• Встановила «уроки» — точний, фіксований розмір данини для кожного племені.

• Встановила «погости» — спеціальні місця, куди підлеглі племена повинні були самі привозити данину, що дозволило уникнути ризикованих об'їздів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків подій, перебіг яких відображено на карті було відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам.

Князь Святослав завдав нищівної поразки Хозарському каганату, зруйнувавши його ключові міста, включаючи столицю Ітіль і фортецю Саркел (Біла Вежа).

Хозарський каганат був бар'єром між Київською Руссю та кочовими народами східних степів. З його падінням цей захисний кордон зник, що призвело до посилення набігів печенігів та інших кочівників на південні кордони Русі. Це стало однією з головних проблем для київських князів у наступні століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Об’єднання князем Олегом земель Південної та Північної Русі та проголошення Києва «матір’ю городов руських» відбулося у 882 р.

У 882 році князь Олег, який правив у Новгороді, здійснив похід на Київ. Обманом він убив київських князів Аскольда і Діра, після чого захопив місто. Перенісши столицю з Новгорода до Києва, Олег об'єднав ключові торговельні шляхи і створив ядро нової держави — Київської Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Наслідком події, описаної в уривку, стало утвердження династії Рюриковичів у Києві.

Уривок описує події 882 року, коли князь Олег прибув до Києва, обманом убив князів Аскольда і Діра та захопив місто. Цей акт мав вирішальне значення, оскільки Олег, який був опікуном малолітнього Ігоря (сина Рюрика), переніс столицю з Новгорода до Києва, проголосивши: «Хай буде се мати городам руським».

Таким чином, він об'єднав північні та південні землі східних слов'ян і заклав міцний фундамент для Київської Русі. Це також стало початком правління династії Рюриковичів у Києві, яка правила протягом кількох століть.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків повстання древлян 945 р. стало визначення розмірів і встановлення місць збирання данини.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою. Щоб уникнути повторення трагедії, вона:

• Встановила «уроки» — точний розмір данини, який племена мали платити.

• Запровадила «погости» — спеціальні місця для збору данини. Замість того, щоб князь і його дружина їздили по землях, племена самі привозили данину в ці пункти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі штрихуванням позначено Хозарський каганат, з яким вели боротьбу князі Олег, Святослав.

• Князь Олег (кінець IX - початок X ст.) вів боротьбу з хозарами за контроль над слов'янськими племенами, що платили данину Каганату (зокрема, сіверянами і радимичами). 

• Князь Святослав Ігорович (X ст.) здійснив вирішальні походи проти Хозарського каганату. У 965 році його війська розгромили ключові міста Каганату, що призвело до остаточного занепаду цієї держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Залежність східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Київської держави (Русі-України) проявлялася у зборі натуральної данини.

У ранній період існування Київської Русі, особливо за часів князів Олега та Ігоря, основною формою залежності був збір данини в натуральному вигляді, відомий як полюддя. Князь або його дружина об'їжджали підвладні племена (полян, деревлян, сіверян тощо) і збирали: хутро, мед, віск, а також продукти харчування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями.

На картосхемі зображено маршрут, що починається з Києва, проходить через землі деревлян, дреговичів, радимичів, сіверян та повертається до Києва. Цей круговий маршрут є класичним маршрутом полюддя — щорічного збору данини, який здійснювали київські князі зі своїх підвладних племен.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Літописець оповідає про здійснення полюддя.

Полюддя — це збір данини з підвладного населення у Київській Русі. 

Уривок описує процес повторного збору данини у 945 році князем Ігорем, за що той був убитий древлянами.

Ця подія призвела до реформ його дружини, княгині Ольги, яка встановила уроки (фіксований розмір данини) та погости (місця збору данини), що поклало кінець системі полюддя.

Відповідь – Г.

На території сучасної України проживали такі союзи слов'янських племен: сіверяни, поляни, деревляни.

Згадані в літописах слов'янські племена, що жили на території сучасної України, є прямими предками українського народу.

• Поляни — мешкали в середній течії Дніпра, навколо сучасного Києва. 

• Деревляни — жили в лісах на північний захід від полян (сучасна Житомирська область). 

• Сіверяни — населяли лівобережжя Дніпра, басейни річок Десна, Сейм і Сула.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Київська держава

Походи на Константинополь у 907 р. та 911 р. здійснив київський князь Олег.

Походи князя Олега на Візантію були знаковими подіями в історії Київської Русі. Вони засвідчили зростання військової та політичної могутності молодої держави і призвели до укладення вигідних для Русі торговельних договорів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Проаналізувавши надану картосхему, можна дійти висновку, що вона дозволяє:

1. Визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині X ст. Жирною лінією показані кордони держави, які були сформовані до походів Святослава.

3. Визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VIII–Х ст. На карті чітко позначено територію Хозарського каганату, який був головним суперником і загрозою для Русі.

5. Указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря. Стрілки, що ведуть до Константинополя та інших міст Причорномор'я, символізують походи Олега та Ігоря на Візантію.

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Київська Держава

На картосхемі жирною лінією позначено кордони Київської держави за часів князювання Олега.

На карті, яка ілюструє межі держави, показано об'єднання земель навколо двох ключових центрів: Новгорода на півночі та Києва на півдні. Ці межі включають території племен, підкорених князем Олегом. У 882 році Олег здійснив похід, під час якого захопив Київ і зробив його столицею, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Подія, що стала причиною відмови великих князів київських від здійснення полюддя, описана в уривку Б.

• Уривок  «древляни вбили… Ігоря», «Іскоростень» описує вбивство князя Ігоря древлянами. Ігор, згідно з літописом, спробував двічі зібрати данину з древлян за один рік, що було порушенням традицій. У результаті древляни, обурені його жадібністю, вбили його. 

• Після цього, княгиня Ольга провела адміністративну реформу, встановивши фіксовані розміри данини («уроки») і місця для її збору («погости»), що фактично поклало край хаотичному полюддю.

• Полюддя — це система збору данини в Київській Русі, за якої князь разом зі своєю дружиною особисто об'їжджав підвладні племена в осінньо-зимовий період, щоб зібрати данину.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Процес договірного оформлення стосунків Київської держави з Візантійською імперією був започаткований у 860 р.

Князь Аскольд здійснив великий морський похід на Константинополь у 860 році. Хоча він не зміг захопити місто, його похід змусив Візантію укласти договір з Руссю. Ця подія вважається початком історії Київської Русі як держави на міжнародній арені.

Відповідь – А.

ТЕМА:. Київська держава

Княгиня Ольга придушила повстання древлян.

Повстання древлян сталося в 945 році після того, як вони вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини (полюддя). 

Ольга жорстоко помстилася древлянам, використовуючи серію хитрих і підступних ходів, що описані в літописі "Повість минулих літ". Кульмінацією помсти стало спалення їхньої столиці — міста Іскоростень.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

У 907 р., 911 р., 941 р., 944 р. відбулися походи київських князів на Константинополь.

• 907 р. і 911 р.: Походи князя Олега на столицю Візантійської імперії. У результаті були укладені вигідні для Русі торгові договори.

• 941 р. і 944 р.: Походи князя Ігоря на Константинополь. Перший був невдалим, другий завершився укладенням мирного договору.

Походи на Константинополь були спрямовані на встановлення торговельних і політичних зв'язків з Візантією.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

«Шлюбну дипломатію» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв’язків започаткував київський князь Володимир Святославич.

Князь Володимир Великий активно використовував династичні шлюби для зміцнення міжнародного становища Київської Русі.

«Шлюбна дипломатія» — це термін, який використовують для позначення зовнішньої політики, що ґрунтується на укладенні династичних шлюбів. У Київській Русі такий підхід став важливим інструментом налагодження міжнародних зв'язків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

В уривку описано події походу київського князя Олега на Константинополь (Царгород).

Ключові слова – «звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі», «підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста», «греки» – описують легендарний похід Олега на столицю Візантійської імперії у 907 році.

За літописною версією, греки закрили ворота міста і перегородили вхід у бухту ланцюгами. Тоді Олег наказав витягнути кораблі на берег, поставити їх на колеса і за допомогою вітрил рушити до стін Константинополя. Побачивши таку небачену тактику, візантійці злякалися і запропонували мир. У результаті походу Олег уклав вигідний для Русі торговий договір, що було значною дипломатичною та військовою перемогою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Про великого князя київського Святослава Ігоревича йдеться в уривках 1, 3, 6.

• 1. Завершення Балканських походів. Уривок описує мирні переговори після облоги Доростола, коли Святослав був змушений укласти мир з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм.

• 3. Розгром Хозарського каганату. Це прямий опис однієї з найвизначніших перемог Святослава, яка призвела до знищення Хозарського каганату та взяття його столиці Ітіль і фортеці Біла Вежа (Саркел).

• 6. Похід на Візантію. Уривок описує плани Святослава перенести столицю з Києва до Переяславця на Дунаї та його військові походи проти Візантійської імперії, які завершилися отриманням данини.

Правильна відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Київська держава.

Земельну власність, яку можна було передавати в спадок, продавати, дарувати або обмінювати, називали вотчиною.

Вотчина – форма земельної власності за часів Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. 

Це була основна форма феодального землеволодіння в Київській Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Поляни, сіверяни, древляни – це назви союзів східних слов’ян. 

• Поляни: Мешкали в центральному регіоні — на середній течії Дніпра, навколо майбутньої столиці Київської Русі — Києва.

• Древляни: Жили на захід від полян, в лісових масивах Полісся.

• Сіверяни: Заселяли землі на схід від Дніпра, в басейнах річок Десна та Сейм. 

Ці племінні об'єднання були основою для формування держави Київська Русь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньополітична діяльність княгині Ольги.

Велика княгиня київська Ольга звернулася з такими словами до древлян.

Ключові  слова в джерелі – «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря.

Цей епізод описано в літописі "Повість минулих літ". Він стався після того, як древляни вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини. Її прохання дати «по три голуби і по три горобці» було частиною хитромудрого плану помсти.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Протягом IX–X ст. Русь перебувала в данницькій залежності від Хозарського каганату.

На ранніх етапах становлення Київської Русі, до об'єднання північних і південних земель князем Олегом, деякі східнослов'янські племена, зокрема поляни, сіверяни і радимичі, сплачували данину Хозарському каганату. 

Відповідь – Г.

Зображена на карті територія Київської Русі відповідає періоду правління князя Ігора.

За правління Ігоря територія Русі залишалася приблизно такою ж, як і за його попередника Олега. Основні кордони держави були вже сформовані, включаючи землі таких племен, як поляни, древляни, сіверяни та радимичі. Діяльність Ігоря була зосереджена не на значному територіальному розширенні, а на зміцненні влади над вже підкореними племенами.

Відповідь – Б.

Тільки 1-ша подія, описана літописцем стосується  діяльності князя Святослава Ігоревича.

"Одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв..." Цей уривок безпосередньо описує один із найважливіших походів князя Святослава Ігоревича. У 965 році він розгромив Хозарський каганат, знищивши його столицю Ітіль та ключові фортеці, такі як Саркел (Біла Вежа).

Відповідь – Б.

Візантійські та готські історики згадували такі племінні об'єднання давніх слов'ян: 2) венеди, 4) анти, 5) склавини.

Тривалий час історики використовували терміни «венеди», «анти» та «склавини» для класифікації давніх слов’янських племен. Ці назви згадувалися в працях римських, готських та візантійських авторів I–VI століть і відображали різні етапи слов’янської історії.

Анти були одним із ключових східнослов’янських племінних об’єднань, які населяли територію сучасної України у VI–VII століттях. Анти займали значні території в лісостеповій зоні України — від річки Дністер до Сіверського Дінця. Це робить їх прямими предками українського народу.

Відповідь Г: 2, 4, 5

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Встановлення відповідності між іменами князів і подіями Київської Русі:

• 1. Ігор — Б) загибель руського флоту від «грецького вогню». Князь Ігор здійснив невдалий похід на Візантію в 941 році, під час якого його флот був спалений візантійцями за допомогою "грецького вогню" — таємничої горючої суміші.

• 2. Ольга — Г) організація погостів та запровадження системи уроків. Після вбивства свого чоловіка, князя Ігоря, древлянами, Ольга провела адміністративно-фінансову реформу. Вона встановила "уроки" (розмір данини) та "погости" (місця для її збору), що впорядкувало систему оподаткування.

• 3. Святослав — В) розгром Хозарського каганату. У 965 році князь Святослав здійснив грандіозний похід, в результаті якого було знищено Хозарський каганат. Ця перемога відкрила Русі шлях до торгівлі та нових земель на сході.

• 4. Олег — Д) об'єднання північних та південних руських земель. У 882 році князь Олег захопив Київ, убивши Аскольда і Діра. Він переніс столицю до Києва, тим самим об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян і створивши єдину державу — Київську Русь.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Святослава. Позначати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст.

В результаті військових походів великого князя київського до складу Русі увійшли землі племен уличів та тиверців.

Заштриховані території на карті охоплюють землі між річками Дністер та Прут, а також частину узбережжя Чорного моря. Це історичні землі племен уличів та тиверців.

Стрілки вказують на військові дії, які відбувалися на цій території, що свідчить про їх приєднання до складу Київської Русі. Князь Святослав, доклав значних зусиль для підкорення цих племен, щоб забезпечити контроль над торговими шляхами до Візантії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Династія Рюриковичів утвердилася на Русі в ІХ-Х ст..

• 882 рік (ІХ ст.): Князь Олег, захопив Київ, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. Ця подія вважається моментом утворення Київської Русі і остаточного утвердження династії в Києві.

• Х ст.: За часів правління князів Ігоря, Ольги та Святослава влада Рюриковичів поширилася на більшість східнослов'янських племінних союзів, а держава стала однією з найвпливовіших у Східній Європі. Отже, утвердження на Русі династії Рюриковичів відбулося в ІХ – Х ст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.

На картосхемі відображено походи київських князів Олега та Ігоря.

Стрілки на карті показують військові походи Олега та Ігора на Константинополь (Царгород), столицю Візантійської імперії, а також на міста Причорномор'я.

На початку свого існування Київська Русь об'єднала східнослов'янські племена, з центром у місті Київ, яке було осередком племені полян.

Князі Олег та Ігор заклали фундамент держави, розширивши її територію та уклавши вигідні торговельні договори з Візантією. Їхні походи на Константинополь були спрямовані на встановлення політичного та економічного впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток господарського життя Київської Русі.

В уривку йдеться про торговельні операції часів Київської Русі.

У тексті згадуються типові експортні товари Київської Русі: пшениця, хутра, мед, віск.

Уривок також перераховує різні види грошових одиниць: гривна й куни — це давньоруські грошові одиниці, що використовувалися для внутрішніх розрахунків. 

Поєднання цих елементів (руських товарів і грошових одиниць з іноземними) чітко вказує на торгівельні операції Давньоруської держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Про князя Святослава Ігоревича йдеться в уривках: 1, 3, 6.

• Уривок 1: «...на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол...». Цей епізод описує завершення Балканських походів Святослава та його війну з Візантійською імперією. Святослав, після тривалої облоги в фортеці Доростол, змушений був укласти мирний договір із візантійським імператором.

• Уривок 3: «...одолів він хозар, і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...». Цей уривок описує розгром Хозарського каганату Святославом у 964–966 рр. 

• Уривок 6: «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...». Цей уривок свідчить про початок військової кампанії Святослава на Балканах. Його амбіції перенести столицю з Києва до Переяславця на Дунаї (одна з цитат літопису: "не любо мені сидіти в Києві, хочу жити в Переяславці на Дунаї...") стали причиною конфлікту з Візантією.

Відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Велика княгиня київська Ольга звернулася з такими словами до древлян.

Ключові  слова –– «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря. 

Цей епізод описано в "Повісті минулих літ". Він стався після того, як древляни вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини. Ольга вирішила помститися за смерть чоловіка. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Ігоря, Святослава.

Наведене послання візантійського імператора Іоанна Цимісхія звернене до князя Святослава.

Це послання є частиною дипломатичних переговорів між Візантією та Святославом під час його Балканських походів (968-971 рр.). Цимісхій натякав на поразку батька Святослава — князя Ігоря, який у 941 році здійснив невдалий похід на Візантію. Його флот був розбитий "грецьким вогнем", що змусило його з ганьбою відступити.  

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Київ був центром східнослов’янського племінного союзу (об’єднання) полян.

Згідно з літописом "Повість минулих літ", засновником Києва був легендарний князь Кий, який походив саме з цього племені.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Згідно з текстом, який описує «ударну силу князівських військ Русі», що принесла «високу... систему організації, навчання й озброєння армії», а також зробила «вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій», йдеться про варягів (вігінгів).

Варяги (вікінги) були професійними воїнами. Вони служили в дружинах руських князів і становили їхню основу. 

Багато істориків вважають, що саме варяги відіграли ключову роль у формуванні ранньої державності на Русі. Літопис «Повість минулих літ» описує покликання варязьких князів Аскольда і Діра для управління слов'янськими землями.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.

Картосхема показує Русь-Україну за часів князя Святослава.

Ключові моменти:

• Жирна лінія — межі держави до його правління.

• Заштриховані території — землі, приєднані в результаті походів:

  • На сході — землі племені в'ятичів, завойовані під час розгрому Хозарського каганату.

  • На південному заході — території уличів та тиверців після Першого Балканського походу.

• Тмутараканське князівство — свідчить про розширення впливу Русі на Азовське та Чорне моря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Соціально-економічні зміни, що сприяли утворенню Давньоруської держави, включають підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва та розклад родово-общинного ладу, що призвів до класової диференціації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Зображені на картосхемі межі позначають територію Київської Русі за часів князів Олега, Ігоря та княгині Ольги (кінець IX — середина X ст.).

Цей період характеризується:

• Створенням держави: Олег об'єднав ключові слов'янські племена, підкоривши їх Києву.

• Укріпленням кордонів: Ігор та Ольга зосередилися на зміцненні влади та організації збору данини на вже завойованих землях.

• Зовнішніми відносинами: Карта показує наявність сильного сусіда, Хозарського каганату, який пізніше був розгромлений князем Святославом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Унаслідок військових походів київського князя Олега на Візантію руські купці отримали право на безмитну торгівлю у Константинополі. 

Князь Олег здійснив два успішні походи на Константинополь (Царгород) у 907 та 911 роках. Результатом цих походів стали вигідні для Русі мирні договори. Руські купці отримали право вільно і без сплати мита торгувати в Константинополі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.

Із діяльністю давньоруської правительки Ольги пов'язано встановлення норм данини («устави», «уроки») та створення осередків князівської влади на місцях («погости», «становища»).

Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами через надмірні збори данини, княгиня Ольга провела низку реформ. Її метою було запобігти подібним конфліктам у майбутньому та зміцнити централізовану владу в державі. 

• «Уроки» — фіксовані розміри данини для кожного племені.

• «Погости» — місця збору данини та осередки князівської адміністрації.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.

На фото зображено Збруцький ідол (Світовид) — унікальна дохристиянська (язичницька) пам'ятка слов'янської культури, яка датується IX-X століттями.  Є одним із найважливіших і найповніших джерел для вивчення релігійних вірувань давніх слов'ян до прийняття християнства.

На інших фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Про великого київського князя Святослава Ігоревича йдеться в уривках 1, 3 та 6.

1 – «посилає до імператора просити миру…: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб» – указують на діяльність князя Святослава, на події Другого Балканського походу. 

3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом...», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава, який під час походу 964–966 років знищив Хозарський каганат. 

6 – «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину...! повернувся він в Переяславець» – указують на події першого Балканського походу князя Святослава.

ТЕМА: Київська держава.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

• Застосування плуга значно підвищило продуктивність землеробства, дозволяючи обробляти більші площі землі з меншими зусиллями.

• Двопільна та трипільна сівозміни допомагали підтримувати родючість ґрунтів і забезпечували стабільніші та більші врожаї, що дозволило отримати надлишок продукції.

• Таким чином, ці агротехнічні нововведення були спрямовані саме на відновлення та збереження родючості ґрунтів, що забезпечувало стабільні та високі врожаї.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Ключові слова: «Тепер слов’яни бушують повсюдно…», «осіли на ній панами» — свідчать про події Великого розселення слов’ян. Саме в V–VII століттях слов’яни активно переселялися на Балкани, вели війни з Візантією, спустошували її території, засновували поселення й поступово асимілювали місцеве населення. Фраза «Зіслов’янилась вся наша земля» є ключовою, оскільки вона підкреслює масштаби цього розселення, що відбувалося саме в зазначений період.

Велике розселення слов’ян — це масове переселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини (території між Дніпром і Віслою) на схід, захід і південь Європи. Цей процес відбувався в V-VII ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Ключові слова в джерелі  «погости оброки» допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про упорядкування Ольгою системи управління державою і збору данини.

Погости – це стаціонарні адміністративні центри, куди населення мало звозити данину. Це зробило збір систематичним.

Уроки (оброки) – це встановлені чіткі, фіксовані розміри данини, що усунуло свавілля збирачів податків на місцях.

Податкова реформа княгині Ольги (близько 946-947 рр.) стала однією з перших і найважливіших державних реформ у Київській Русі. Її проведення було прямим наслідком вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами, які повстали через надмірне та безсистемне стягнення данини під час «полюддя».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На карті жирною лінією позначено межі Київської Русі за часів князювання Олега.

На це вказують межі, обведені жирною лінією, пролягають від Новгорода на півночі до Києва на півдні. Цей обсяг відповідає території, яку Олег об'єднав у 882 році, захопивши Київ і створивши єдину державу.

Основна територія зосереджена навколо річки Дніпро та його приток, що є ключовим для періоду, коли контроль над "шляхом із варягів у греки" був пріоритетом.

Карта не включає пізніші завоювання. Наприклад, вона не показує підкорення уличів і тиверців, що були приєднані пізніше. Також на карті ще існує Хозарський каганат, який був остаточно знищений лише за часів Святослава.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На карті суцільною жирною лінією позначено військово-торговельний «шлях із варягів у греки».

На картосхемі зображено територію Київської Русі початку Х ст. На це вказують обриси меж і назви міст. Жирна лінія починається на півночі (Балтійське море), проходить через Ладозьке озеро, річки та волоки (зокрема, поблизу Новгорода), спускається по річці Дніпро і впадає в Чорне море, а звідти веде до Константинополя. 

Військово-торговельний «шлях із варягів у греки» — це ключовий середньовічний торговельний маршрут, що з'єднував Скандинавію (землі "варягів") з Візантійською імперією ("греками").

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князя Святослава. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964–972 рр.

Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в’ятичів, уличів і тиверців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Уривок описує князя з військовим типом правління, кочовим способом життя та постійними походами — усе це характерно для Святослава. Його варязьке виховання дружинниками скандинавського походження та кочовий стиль життя свідчать про поєднання європейських і азійських впливів у його політиці. Святослав постійно воював: громив ворогів, знищив Хазарський каганат, боровся з в’ятичами та Волзькою Булгарією. Саме тому історик називає його правління апогеєм героїчної доби Київської Русі.

Підказки-маркери:
– «слов’янське ім’я»,
– «варязьке виховання»,
– «кочовий спосіб життя»,
– «поєднання європейського та азіатського начал».

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги.

Одним із результатів посольства великої київської княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець стало прийняття княгинею християнства.

У 946 р. (за іншими даними – 957 р.) році княгиня Ольга вирушила з дипломатичною місією до Константинополя, щоб укласти союз між Руссю та Візантією. Під час візиту вона прийняла християнство, ставши другим християнським володарем Русі після князя Аскольда. Хрещення Ольги мало велике значення для подальшого поширення християнства на Русі, хоча її син Святослав та більшість населення Русі залишалися язичниками. 

Остаточно християнство утвердилося на Русі лише після релігійної реформи князя Володимира Великого в 988 р.

Відповідь – Б.