Розділ: Найдавніші часи – перша половина ХVІ ст.
Тема: Виникнення Київської держави
Кількість завдань: 55
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду князівства й фактів біографії історичних постатей, сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- визначити й узагальнити інформацію, подану на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
- установити відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено межі Русі-України в період правління князя Святослава. На це вказують приєднані землі (племена тиверців і уличів) під час його Балканських походів, які позначені стрілочками.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікування в завданні – супротивник князя в описаній у джерелі битві.
Маркери – «І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти», «І зіткнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав їх» – чітко вказують на подію Балканського походу князя і битву з візантійцями.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Київська держава.
Завдання скеровано на перевірку знання понять і термінів з історії України.
«Уроки» – термін, використовуваний у Київській державі для визначення обсягів данини. Княгиня Ольга встановила «уроки», щоби запобігти ситуації, яка призвела до загибелі її чоловіка князя Ігоря.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Київська держава.
Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:
- локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
- здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
- установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.
Алгоритм виконання завдання наведено нижче.
- Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
- Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.
На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Русі за часів правління великого київського князя Святослава. На схід від Русі позначено дві держави – Волзьку Булгарію і Хозарський каганат. Стрілками показано похід князя проти Хозарського каганату, що відбувся 964–966 рр., унаслідок чого каганат припинив існування.
Окрім того, під час цього походу Святослав приєднав до Русі територію племен в’ятичів і заснував Тмутараканське князівство.
Наслідком зображених на картосхемі подій стало відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам, до того стримуваних Хозарським каганатом.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Київська держава.
Завдання скеровано на оцінювання знання основних дат в історії України.
У 882 р. князь Олег здійснив похід на Київ, убив князів Аскольда й Діра, об’єднав землі Південної та Північної Русі під владою Рюриковичів і проголосив Київ «матір’ю городов руських».
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Київська держава.
Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання такий:
- з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
- проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.
Маркери – «І прийшли до гір Київських… Олег», «князюють тут Аскольд і Дір», «Заховав він одних воїв у човнах, інших залишив позаду, а сам підійшов до гір, несучи малого Ігоря» – указують на події 882 року, коли Київ був захоплений князем Олегом. Наслідком цих подій стало встановлення в Києві нової династії Рюриковичів. Її першим представником став князь Ігор, ім’ям якого і прикривав свої дії князь Олег.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Київська держава.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і їхніх наслідків.
Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою, дало поштовх до проведення реформ, які визначали розмір (уроки) і встановлювали місця (погости і становища) збирання данини.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
Держава, позначена на картосхемі штрихуванням, – Хозарський каганат. Він існував у VII–X століттях. У часи розквіту територія цієї держави розкинулася від Дніпра й аж до Аральського моря. Пригадавши, що князь Олег воював із Хозарським каганатом за сіверян, а після походів Святослава це державне утворення перестало існувати, можна визначити правильну відповідь – А.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).
На початкових етапах становлення державності в Київській Русі основним джерелом поповнення князівської казни була данина. Її спочатку розглядали як військову контрибуцію, сплачувану переможеними племенами. У середньовічній Східній Європі не було дорогоцінних металів, тож київські князі збирали данину в слов’янських племен натурою – спочатку у формі полюддя.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).
На картосхемі суцільною лінією позначено кордони держави. У їхніх межах розташовано міста Київ, Новгород тощо. Тож про варіант відповіді Г не йдеться. Кордони держави не захоплюють міст Червен, Перемишль, тобто тих, що приєднано до Києва за часів Володимира Великого. На картосхемі окреслено й Хозарський каганат, отже це час до правління Святослава Ігоровича. Стрілками позначено напрямки всередині кордонів держави, а у варіантах відповіді А і Б йдеться про зовнішньополітичні події.
На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями. Візантійський імператор Константин Багрянородний зауважував, що в листопаді їхній князь виходив з Києва й вирушав у полюддя, тобто в круговий об’їзд слов’янських земель древлян, дреговичів, кривичів, сіверян (ці назви східнослов’янських племен також зазначено на картосхемі).
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Київська держава
Завдання містить слова-маркери: «Ігор» (київський князь), «деревляни», «данина».
Практично завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття і терміни: лише одне поняття відповідає періоду діяльності князя Ігоря. Намомість варіанти А, Б та В – це час правління княгині Ольги.
Відповідь – Г.
Виходячи з джерела завдання 54, два слов’янські союзи – поляни та древляни.
Радимичі і в’ятичі, виходячи з того самого джерела, походять від ляхів.
Залишаються три варіанти: 2, 5 та 6. Коли пригадаємо назву одного з удільних князівств Русі, а саме Чернігово-Сіверське князівство, вийдемо на третю правильну позицію – сіверяни.
Відповідь: 2, 4, 7.
ТЕМА: Київська держава
Програма ЗНО з історії України визначає чотири дати походів київських князів на Константинополь (Царгород).
Двічі на Константинополь ходили князь Олег та князь Ігор, натомість князь Святослав і князь Ярослав Мудрий у походах на Царгород участі не брали.
Отже, нам треба вибрати, хто першим з перелічених князів «ходив» на столицю Візантії.
Відповідь – А.
ТЕМА: Київська держава
На картосхемі зображено межі Київської держави за часів князів Олега (882–912 рр.) та Ігоря (912–945 рр.). На це вказують обриси території Київської держави і сусідніх держав, напрямки походів князів Олега та Ігоря.
Таким чином, картосхема дає змогу, керуючись запропонованими варіантами відповідей, визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині Х ст.; визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VІІІ–Х ст.; указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря (на Константинополь і узбережжя Каспійського моря).
Відповідь: 1, 3, 5.
ТЕМА: Київська Держава
На картосхемі зображена Київська держава та її сусіди. Обриси Київської держави, перелік її сусідів (обриси Хозарського каганату) указують на період правління князя Олега.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Київська держава
У варіанті А словосполучення-маркери – «мовив Олег Аскольдові і Дірові», «винесли Ігоря… син Рюрика» – чітко вказують на подію, яка започаткувала правління династії Рюриковичів у Києві (882 р.).
У варіанті Б словосполучення-маркери – «древляни вбили… Ігоря», «Іскоростень» – чітко вказують на події 945 р., коли князь Ігор намагався стягнути з древлян повторну данину, за те і був убитий.
У варіанті В словосполучення-маркери – «вчинив мир зі своїм братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» – чітко вказують на події розподілу Русі між Мстиславом і Ярославом Мудрим (1024 р.)
У варіанті Г словосполучення-маркери – «Ішла Ольга до Новгорода», «встановила вона погости і данину, і оброки. І ловища», – чітко вказує на реформаторську діяльність княгині Ольги.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Київська держава
Перший відомий договір Русі з Візантією був укладений князем Аскольдом у 860 р. після його переможного походу на Константинополь.
Відповідь – А.
ТЕМА:. Київська держава
Княгиня Ольга жорстоко придушила повстання древлян, які вбили її чоловіка князя Ігоря.
Відповідь – А.
ТЕМА: Київська держава
У 907 та 911 рр. князь Олег, а в 941, 944 рр. князь Ігор здійснили походи на Константинополь, результатом яких було укладення угод Русі з Візантією.
Відповідь – А.
ТЕМА: Київська держава
Завдання передбачає перевірку знань діяльності київських князів.
«Шлюбна дипломатія» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв’язків була започаткована київським князем Володимиром Святославичем (Великим).
Відповідь – Г.
ТЕМА: Київська держава
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі», «підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста», «греки» – чітко вказують на літописну розповідь про похід князя Олега на Константинополь.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Київська держава.
Маркери в джерелі 1 – «посилає до імператора просити миру», «[русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол» – чітко вказують на другий Балканський похід Святослава й вирішальну битву під Доростолом 970 року. Тож це джерело відповідає умові завдання.
Маркери в джерелі 2 – «вже не хочу мститися», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці» – чітко вказують на події, пов’язані з придушенням княгинею Ольгою повстання древлян 945 року. Відповідно це джерело не задовольняє умову завдання.
Маркери в джерелі 3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – чітко вказують на переможний похід Святослава проти Хозарського каганату в 964–966 роках. Тобто це джерело відповідає умові завдання.
Маркери в джерелі 4 – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю…» – чітко вказують на процес утвердження при владі в Києві Ярослава Мудрого. Тож це джерело не відповідає умові завдання.
Маркери в джерелі 5 – «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав» – чітко вказують на умови заповіту Ярослава Мудрого своїм дітям і визначення ним системи престолонаслідування. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.
Маркери в джерелі 6 – «Прийшов [князь] у Переяславець», «І пішов до Царграда, розоряючи міста…» – однозначно вказують на другий Дунайський похід князя Святослава. Тож це джерело відповідає умові завдання.
Маркери в джерелі 7 – «Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть», «ледве одолів він печенігів під вечір» – чітко вказують на перемогу Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.
Правильна відповідь – 1 3 6.
ТЕМА: Київська держава.
Завдання скеровано на оцінювання знань основних понять з історії України.
Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності за часів Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.
Поляни, сіверяни, древляни – за повідомленнями «Повісті минулих літ» – назви союзів східних слов’ян.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньополітична діяльність княгині Ольги.
Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря.
Відповідь – В.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.
Завдання передбачає перевірку знань про відносини Русі з сусідніми державами в ІХ–Х ст.
У зазначений період Русь перебувала в данницькій залежності від Хозарського каганату.
Натомість, починаючи з Олега, київські князі вели боротьбу проти хозар, яка завершилася повним розгромом каганату князем Святославом у 960-ті рр.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.
Завдання спрямоване на перевірку знань діяльності київських князів. Один з варіантів розв’язання завдання – установити хронологічну послідовність правління князів, а також подій, поданих у правій частині завдання.
Послідовність правління київських князів така: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
Відповідно, з діяльністю Олега пов’язано об’єднання північних і південних руських земель у 882 р.
З діяльністю Ігоря пов’язана загибель руського флоту від «грецького вогню» під час невдалого походу на Константинополь у 941 р.
Ольга після трагічної загибелі чоловіка під час здійснення полюддя (945 р.) організувала погости та запровадила систему уроків.
Син Ігоря і Ольги уславився розгромом Хазарського каганату.
Запровадження християнства як державної релігії пов’язано з діяльністю князя Володимира Великого, який не зазначений у завданні.
Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Святослава. Позначати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав і племен. Крім того, на карті вказані напрямки походів київського князя за р. Дунай на Балкани.
Серед відомих великих київських князів лише князь Святослав здійснював подібні походи. За часів князя Святослава до Русі були приєднані племена в’ятичів, уличів і тиверців. Заштрихована на карті територія відповідає розселенню племен уличів (басейн річки Південний Буг) і тиверців (басейн річки Дністер).
Відповідь – Г.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.
Указана в завданні подія – утвердження династії Рюриковичів – відбулася з вокняжінням у Києві князя Олега в 882 р., який був регентом при малолітньому сині Рюріка Ігорі, що почав правити у 912 р. Згідно з літописною легендою Рюрік був запрошений правити у Північній Русі (Славії) в 862 р.
Спираючись на принципи історичної хронології, визначаємо, що ці роки відповідають ІХ–Х століттям. Отже, утвердження на Русі династії Рюриковичів відбулося у другій половині ІХ – на початку Х ст.
Відповідь – В.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.
На карті позначено межі Київської Русі, що охоплюють як південні (центр – Київ), так і північні (центр – Новгород) руські землі, територію Волзької Булгарії, Хозарського каганату (від прикаспійських і причорноморських степів до середньої течії Дніпра), Візантійської імперії та Болгарського царства. Крім того, на карті вказані напрямки походів на Константинополь (Дніпром та узбережжям Чорного моря), Херсонес, Саркел та Ітіль.
Таким чином, описана геополітична ситуація, відображена на карті, дає підстави для висновку, що серед запропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (Олег та Ігор) повною мірою відповідає змісту карти.
Варіант А є неправильним, оскільки князі Кий і Аскольд володарювали лише на теренах південних руських земель, північні руські землі їм підвладні не були.
Не відповідає змісту карти й варіант В. Княгиня Ольга не здійснювала військових походів на Константинополь, намагаючись усі питання з Візантійською імперією залагодити дипломатичним шляхом. Князь Святослав, хоча й ходив на Візантію, робив це через Болгарське царство, перед тим знищивши і Волзьку Булгарію, і Хозарський каганат. На карті ж ці дві держави зображено в період їхнього розквіту та могутності.
За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого у причорноморських і прикаспійських степах панували вже печеніги, інформації про яких карта не містить. Крім того, кордони Київської Русі за часів правління цих двох князів сягали дельт Прута й Дністра на півдні, Чудського озера та Фінської затоки на півночі, Карпат на заході.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток господарського життя Київської Русі.
Ключові слова – «пшениця», «хутра», «мед» і «віск» – свідчать, що така продукція для товарообміну / купівлі-продажу могла пропонуватися лише тими, хто займався землеробством, мисливством і бортництвом.
Крім того, згадано давньоруські («гривну», «куни»), арабські («драхми», «диргени») та західноєвропейські («динари») грошові одиниці епохи Середньовіччя.
Отже в уривку з історичного джерела йдеться про торгівлю часів Київської Русі.
Відповідь – В.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити у форматі «так/ні». у якому уривку йдеться про князя Святослава.
1 Маркери: «посилає до імператора просити миру», «віддати візантійцям Доростол» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.
2 Маркери: «поставив він кумирів поза двором теремним», «Перун, Хорс, Даждьбог, Стрибог, Сімаргл» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Володимиром Великим.
3 Маркери: «хазари вийшли супроти нього», «одолів він хазар», «Ітіль, Біла Вежа» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.
4 Маркери: «вчинив мир з братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Ярославом Мудрим.
5 Маркери: «даю церкві цій… десяту частину од маєтностей своїх десяту частину», «церква Богородиці» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Володимиром Великим.
6 Маркери: «Переяславець», «Хочу йти на вас!» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.
7 Маркери: «поручаю я стіл свій», «імена синів Ізяслав, Святослав, Всеволод, Ігор, В’ячеслав» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Ярославом Мудрим.
Відповідь – 1 3 6.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Ігоря, Святослава.
У джерелі наведені слова, що їх приписують візантійському імператорові Цимісхію, який вів боротьбу за Болгарію з київським князем Святославом. У своїх словах імператор нагадує Святославу про невдалий похід його батька князя Ігоря, коли флот русичів був знищений «грецьким вогнем», а також нагадує про трагічну загибель князя.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.
Згідно з літописом: «Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами... і були три брати: один мав ім’я Кий, другий – Щек і третій – Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужні мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».
Відповідь – В.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ударна сила князівського війська», «принесли з собою систему… армії», «зробили внесок у формування і зміцнення… Русі» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про варягів (вікінгів). Сама княжа династія на Русі мала варязьке походження.
Відповідь – А.
ТЕМА: Київська держава.
На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.
Заштриховані території були ним приєднані до Русі в результаті війни з Хозарським каганатом (964–966 рр.) і Першого Балканського походу (968 р.).
Заштриховані на сході території – терени племен в’ятичів.
Територія з містом Тмутаракань – це Тмутараканське князівство.
Землі в басейні річок Дунай, Прут, Дністер – це території племен уличів і тиверців.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Київська держава.
Серед запропонованих варіантів відповіді до соціально-економічних причин належать такі:
- підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва. Результатом був додатковий продукт, який давав змогу втримувати державний апарат керування;
- розкладання родово-общинного ладу, початок класової диференціації породжували суперечності в суспільстві, для розв’язання яких був необхідний державний апарат керування.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Київська держава.
Зображені на картосхемі суцільною жирною чорною лінією межі окреслюють територію, на яку була поширена влада Олега, Ігоря й Ольги.
-
Карта показує територію, яка включає основні слов'янські племінні союзи, приєднані до Києва за часів правління князя Олега (882–912 рр.).
-
Межі держави за правління князя Ігоря (912–945 рр.) та княгині Ольги (945–964 рр.) залишалися приблизно такими ж, як і за Олега. Їхня діяльність була спрямована на укріплення вже існуючих кордонів і встановлення більш ефективного контролю над залежними племенами.
-
Важливою деталлю на карті є наявність Хозарського каганату як сильного східного сусіда, що був розгромлений пізніше, за часів князя Святослава.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Київська держава.
Унаслідок військових походів київського князя Олега на Візантію руські купці отримали право на безмитну торгівлю у Константинополі.
Князь Олег здійснив два успішні походи на Константинополь (Царгород) у 907 та 911 роках. Результатом цих походів стали вигідні для Русі мирні договори. Руські купці отримали право вільно і без сплати мита торгувати в Константинополі.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі
На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.
Із діяльністю давньоруської правительки Ольги пов'язано встановлення норм данини («устави», «уроки») та створення осередків князівської влади на місцях («погости», «становища»).
Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами через надмірні збори данини, княгиня Ольга провела низку реформ. Її метою було запобігти подібним конфліктам у майбутньому та зміцнити централізовану владу в державі.
-
«Уроки» — фіксовані розміри данини для кожного племені.
-
«Погости» — місця збору данини та осередки князівської адміністрації.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Київська держава.
Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.
На фото зображено Збруцький ідол (Світовид) — унікальна дохристиянська (язичницька) пам'ятка слов'янської культури, яка датується IX-X століттями. Є одним із найважливіших і найповніших джерел для вивчення релігійних вірувань давніх слов'ян до прийняття християнства.
На інших фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Київська держава.
Про великого київського князя Святослава Ігоревича йдеться в уривках 1, 3 та 6.
1 – «посилає до імператора просити миру…: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб» – указують на діяльність князя Святослава, на події Другого Балканського походу.
3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом...», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава, який під час походу 964–966 років знищив Хозарський каганат.
6 – «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину...! повернувся він в Переяславець» – указують на події першого Балканського походу князя Святослава.
ТЕМА: Київська держава.
Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.
-
Застосування плуга значно підвищило продуктивність землеробства, дозволяючи обробляти більші площі землі з меншими зусиллями.
-
Двопільна та трипільна сівозміни допомагали підтримувати родючість ґрунтів і забезпечували стабільніші та більші врожаї, що дозволило отримати надлишок продукції.
-
Таким чином, ці агротехнічні нововведення були спрямовані саме на відновлення та збереження родючості ґрунтів, що забезпечувало стабільні та високі врожаї.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Стародавня історія України.
Ключові слова: «Тепер слов’яни бушують повсюдно…», «осіли на ній панами» — свідчать про події Великого розселення слов’ян. Саме в V–VII століттях слов’яни активно переселялися на Балкани, вели війни з Візантією, спустошували її території, засновували поселення й поступово асимілювали місцеве населення. Фраза «Зіслов’янилась вся наша земля» є ключовою, оскільки вона підкреслює масштаби цього розселення, що відбувалося саме в зазначений період.
Велике розселення слов’ян — це масове переселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини (території між Дніпром і Віслою) на схід, захід і південь Європи. Цей процес відбувався в V-VII ст.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі
Ключові слова в джерелі «погости оброки» допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про упорядкування Ольгою системи управління державою і збору данини.
Погости – це стаціонарні адміністративні центри, куди населення мало звозити данину. Це зробило збір систематичним.
Уроки (оброки) – це встановлені чіткі, фіксовані розміри данини, що усунуло свавілля збирачів податків на місцях.
Податкова реформа княгині Ольги (близько 946-947 рр.) стала однією з перших і найважливіших державних реформ у Київській Русі. Її проведення було прямим наслідком вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами, які повстали через надмірне та безсистемне стягнення данини під час «полюддя».
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі
На карті жирною лінією позначено межі Київської Русі за часів князювання Олега.
На це вказують межі, обведені жирною лінією, пролягають від Новгорода на півночі до Києва на півдні. Цей обсяг відповідає території, яку Олег об'єднав у 882 році, захопивши Київ і створивши єдину державу.
Основна територія зосереджена навколо річки Дніпро та його приток, що є ключовим для періоду, коли контроль над "шляхом із варягів у греки" був пріоритетом.
Карта не включає пізніші завоювання. Наприклад, вона не показує підкорення уличів і тиверців, що були приєднані пізніше. Також на карті ще існує Хозарський каганат, який був остаточно знищений лише за часів Святослава.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі
На карті суцільною жирною лінією позначено військово-торговельний «шлях із варягів у греки».
На картосхемі зображено територію Київської Русі початку Х ст. На це вказують обриси меж і назви міст. Жирна лінія починається на півночі (Балтійське море), проходить через Ладозьке озеро, річки та волоки (зокрема, поблизу Новгорода), спускається по річці Дніпро і впадає в Чорне море, а звідти веде до Константинополя.
Військово-торговельний «шлях із варягів у греки» — це ключовий середньовічний торговельний маршрут, що з'єднував Скандинавію (землі "варягів") з Візантійською імперією ("греками").
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князя Святослава. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.
У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964–972 рр.
Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в’ятичів, уличів і тиверців.
Відповідь – В.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.
Уривок описує князя з військовим типом правління, кочовим способом життя та постійними походами — усе це характерно для Святослава. Його варязьке виховання дружинниками скандинавського походження та кочовий стиль життя свідчать про поєднання європейських і азійських впливів у його політиці. Святослав постійно воював: громив ворогів, знищив Хазарський каганат, боровся з в’ятичами та Волзькою Булгарією. Саме тому історик називає його правління апогеєм героїчної доби Київської Русі.
Підказки-маркери:
– «слов’янське ім’я»,
– «варязьке виховання»,
– «кочовий спосіб життя»,
– «поєднання європейського та азіатського начал».
Відповідь – В.
ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги.
Одним із результатів посольства великої київської княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець стало прийняття княгинею християнства.
У 946 р. (за іншими даними – 957 р.) році княгиня Ольга вирушила з дипломатичною місією до Константинополя, щоб укласти союз між Руссю та Візантією. Під час візиту вона прийняла християнство, ставши другим християнським володарем Русі після князя Аскольда. Хрещення Ольги мало велике значення для подальшого поширення християнства на Русі, хоча її син Святослав та більшість населення Русі залишалися язичниками.
Остаточно християнство утвердилося на Русі лише після релігійної реформи князя Володимира Великого в 988 р.
Відповідь – Б.
- Усі завдання ЗНО з історії України за темами
- Усі тести ЗНО з історії України онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з історії України минулих років
- Усе про тест ЗНО з історії України
- Портрети історичних персоналій, обов'язкові на ЗНО
- Пам’ятки архітектури й мистецтва, обов’язкові на ЗНО
- Програма ЗНО з історії України
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра