Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь розпізнавати визначних історичних діячів за портретними рисами.

Президентом Карпатської України, проголошеної 15 березня 1939 р., був Августин Волошин. Його портрет вміщений під літерою «А».

Додатковими елементами, які допомагають розпізнати А. Волошина є: окулярі і одяг греко-католицького священника.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі

Завдання спрямоване на перевірку знань про долю Західної України у 1920–1930-ті рр.

Це територія опинилася під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини.

«Східними кресами» українські землі називалися в складі Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Карпатська Україна є незалежна Держава» – допомагає визначити, що джерело є уривком акта проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. Це стало можливим унаслідок розчленування та ліквідація Чехо-Словаччини в результаті агресії з боку Німеччини, Угорщини та Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання політики, яку проводила влада Польщі в міжвоєнний період на українських землях, що входили до її складу.

Відроджена 1918 року Польська держава успадкувала території, що перебували під владою трьох імперій. Усі вони сильно відрізнялися за своїм соціально-економічним розвитком. Не маючи ресурсів для здійснення заходів для швидкої інтеграції цих земель і вирівняння їхнього соціально-економічного життя, польський уряд розділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» (переважно етнічні польські землі) і Польщу «Б» («східні креси»). До того ж частина польської еліти розглядала частину «східних кресів», зокрема Волинь, як внутрішню колонію.

Тобто поділ території країни на дві господарські зони: Польщу «А» і Польщу «Б» для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель обернувся штучним стримуванням промислового будівництва й розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять, термінів із історії України.

«Осадництво» – це політика планомірного заселення українських земель військовими й цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехо-Словаччини. Політика урядів Чехо-Словаччини в українських землях. Проголошення незалежності Карпатської України.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Незалежність Карпатської України була проголошена 15 березня 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «1923 р. Рада послів Антанти… надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною», «визнала східний кордон Польщі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Ризький мир між Польщею і радянськими республіками, що був укладений в 1921 р. і закріплював східний кордон Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання основних історичних постатей з історії України.

Президентом Карпатської України 15 березня 1939 року було обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання заходів, що характерні для політики польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 роках.

У цей період у Польщі панував установлений у результаті державного перевороту 1926 р. режим «санації» Юзефа Пілсудського.

Характерними для цього періоду були такі заходи:

• пошук порозуміння з українством через створення двомовних шкіл на Волині;
• призначення українців на високі державні посади;
• запровадження політики «пацифікації» (1930 р.);
• створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій (1937 р.) із метою приборкання українського руху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в українських землях. «Пацифікація».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я київського князя.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли… проти беззбройного українського населення Східної Галичини.», «шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення, яке проживало на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Пацифікація».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «знищення читальні», «людей… змушено… кричати «Хай живе Пілсудський!» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Завдання передбачає знання політики названих держав щодо українства у 1920–1930-ті рр.

Найбільш лояльною щодо українства у міжвоєнний період була політика Чехословаччини. Саме у Празі діяв Український вільний університет і Українська аграрна академія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Економіка українських земель.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – країна.

Ключові в джерелі слова-маркери – «“осадження” колоністів на Східних кресах» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснювані урядом Польщі в міжвоєнний період. Саме в цій країні з метою інкорпорації новоприєднаних територій Західної України та Західної Білорусі влада заохочувала переселення на ці землі офіцерів, солдатів у відставці, членів їх сімей, а також цивільних добровольців з числа етнічних поляків. Осадники з числа військових мали можливість безкоштовно отримати до 45 га землі, а переселенці-добровольці – придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перших 5 років володіння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Чехословаччини. Політика уряду Чехословаччини в українських землях. Стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – країна, уряд якої проводив щодо української меншості лояльну політику.

Такою країною в міжвоєнний період була Чехословаччина.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне життя. Справа СВУ.

Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х роках. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Завдання спрямоване на сформованість умінь територіально локалізувати певні історичні події.

Відповідно, на українських землях в складі Польської Республіки мали місце події, пов’язані з судовим процес над членами ОУН у справі вбивства міністра внутрішніх справ Б. Перацького (Варшавський і Львівський судові процеси).

На українських землях у складі Королівства Румунія була створена В. Залозецьким Українська національна партія (УНП).

Перетворення Чехословаччини на федеративну державу призвело до проголошення автономії Підкарпатської Русі.

На території УСРР в 1930 р. відбувся судовий процес над представниками української інтелігенції в справі «Спілки визволення України».

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку знань про розподіл українських земель після Першої світової війни і поразки боротьби за збереження державної незалежності України.

Після розпаду Австро-Угорщини 3 листопада 1918 р. на народному вічі в Чернівцях, скликаному Крайовим комітетом, якому австрійський намісник передав владу, було проголошено об’єднання Північної Буковини з Українською Державою, проголошеною у Львові (ЗУНР) і «прилучення австрійської частини українських земель до України». Проте Румунія, скориставшись відсутністю в українців значних військових сил, окупувала Північну Буковину і частину Східної Галичини (Покуття).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань політики держав, у складі яких опинилися українські землі в міжвоєнний період.

Український таємний університет у 1920-ті рр. існував у Львові. На той час Східна Галичина була окупована Польщею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку знань фактів біографії історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Августин Волошин у 1920-ті – 1930-ті рр. був лідером українського руху на території Закарпаття, яке в цей період входило до складу Чехословаччини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій історії Західної України у 1921–1939 рр.

Уряд ЗУНР, який у 1919 р. був змушений залишити території держави під тиском польської окупації, до 1923 р. перебував у вигнанні (екзині). Лідери ЗУНР сподівалися за допомогою міжнародного тиску відновити суверенітет держави. Проте у 1923 р. країни Антанти визнали належність Східної Галичини Польщі. Це й спричинило саморозпуск уряду ЗУНР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізувати зміст історичного джерела. Слова маркери – «осадження», «Східні креси», «1921,1922 р….» – указують на політику, яка здійснювалася у 1920-1930-ті рр. у Польщі.

Осадництво – процес заселення польськими поселенцями (переважно відставними військовими) етнічних українських і білоруських земель у ІІ Речі Посполитій (1918–1939 рр.) з метою їх колонізації та асиміляції місцевого населення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел на предмет визначення причиново-наслідкових зв’язків (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Отже, треба з'ясувати, якими були наслідки подій, про які йдеться в джерелі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «22 жовтня, – день виборів до Українських Народних Зборів», «візьмемо участь у виборах депутатів», «львівські газети» – указують на події 1939 р., коли керівництво СРСР намагалось легітимізувати встановлення радянської влади на території Західної України і включення регіону до складу УРСР та, відповідно, СРСР .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921 – 1939 рр.

Знання історії базуються на хронологічних подіях. Тобто знання дат є вкрай важливим упродовж підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання й виконання тестових завдань. 

У Програмі ЗНО виписані дати, котрі учасники мали б знати. Серед таких дат є 1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі (Карпатської України) у складі Чехословаччини. Таким чином, знаючи цю дату, ви легко зможете обрати назву держави, до складу якої входили українські землі, названі в офіційних документах «Підкарпатська Русь».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Зання дат дасть можливість виконати подане тестове завдання.

На листівці читаємо «Батько Прем’єр о. Августин Волошин». Це прізвище ідентифікуємо з Підкарпатською Руссю (1938 р.), Карпатською Україною (1939 р.) тобто з регіоном Закарпаття.

Однак усі чотири варіанти говорять про Закарпаття. І тут власне знання дат мало б допомогти.

Варіанти Б та В – це події після Другої світової війни, залишаються варіанти А та Г.

На листівці зазначено, що Августин Волошин уже є Прем’єром, тобто варіант А відпадає. Залишається єдиний правильний варіант.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Держави Осі – об’єднання країн за часів Другої світової війни, тож цей варіант відповіді не задовольняє умову завдання. Четверний Союз – військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Болгарського царства й Османської імперії, що протистояв країнам Антанти в Першій світовій війні (1914–1918 роки) – зазнав поразки й припинив існування 1918 року. Українська Національна Рада і її представники не могли звертатися й до федерації радянських республік, ідеологію яких не підтримувало керівництво ЗУНР. Тож в уривку документа йдеться про держави Антанти, які й перемогли в Першій світовій війні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати, хто з-поміж зазначених у варіантах відповіді історичних діячів міг бути представником ЗУНР. Степан Бандера – один з керівників Організації українських націоналістів (ОУН) – структури, яку утворено 1929 року. Августин Волошин – президент Карпатської України, автономної республіки у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 роках. Андрей Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви, у керуванні ЗУНР участі не брав. Євген Петрушевич – Президент й уповноважений Диктатор Західноукраїнської Народної Республіки  від червня 1919 року до березня 1923 року.

Правильна відповідь – В. 

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Єдиним з-поміж наведених варіантів відповіді, який задовольняє умову завдання, є В . Саме 1923 року Радою Послів (амбасадорів) Антанти остаточно затверджено права Польської держави щодо окупованої нею 1918 року території Східної Галичини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати події, наведені в правій колонці його умови, і визначити, на якій території вони відбулися.

Карпатська Україна (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) – автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 роках, Українська незалежна держава (переважно на гірській частині території Закарпаття) від 15 березня до кінця травня 1939 року.

Пацифікація (від лат. pacificatio – утихомирення) – позазаконна адміністративно-репресивна поліцейська акція польської державної влади проти української людності Галичини, що відбулася восени 1930.

Татарбунарське повстання – збройне повстання українців у Буджаку (історична область на півдні України) проти румунської окупації, що тривало 15– 25 вересня 1924 року.

Голодомор – це геноцид української нації, який розпочато наприкінці 1920-х років. Організоване вищим керівництвом партійно-радянського комуністичного режиму в СРСР нищення частини української нації тривало до кінця 1930-х.

Євгена Коновальця – українського військового й політичного діяча, полковника Армії УНР, засновника Організації українських націоналістів – ліквідовано радянськими спецслужбами 23 травня 1938 року в нідерландському місті Роттердамі.

Правильна відповідь: 1Б 2В 3А 4Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Він після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Третього Рейху й недопущення її захоплення Королівством Угорщина. Інші з-поміж наведених варіантів відповіді не задовольняють умову завдання: Чехо-Словаччини в березні 1939 року вже не було, Радянський Союз розпочав окупацію західних регіонів із вересня цього самого року, а Закарпаття – значно пізніше, 1945 року. Румунія ж мала у своєму складі Північну Буковину й сама перебувала під загрозою переділу території.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити слова-маркери. За словосполученнями «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент» визначаємо, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Саме його фото потрібно розпізнати за портретними рисами, відрізнивши від Євгена Коновальця (А), Дмитра Донцова (Б) і Степана Бандери (Г).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), яка заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних й економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), що заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних і економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року, тобто ця організація діяла у 20–30-х роках ХХ століття, коли значна частина українських земель перебувала під контролем СРСР. Пригадавши ставлення радянської влади до українського питання в зазначений період, можна дійти висновку, що УНДО діяла за межами СРСР, а саме на території Східної Галичини в Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, які привели до створення Карпатської України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Сейм Карпатської України ухвалив цей закон:

1. Карпатська Україна є незалежна Держава…

3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України» – чітко вказують на події 15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України, яка утворилася в результаті розпаду Чехо-Словаччини.

Після приходу нацистів до влади в Німеччині вони стали на шлях розв’язування нової світової війни. Спочатку агресивні дії Німеччини прикривалися тезою про несправедливість, що була вчинена щодо німецького народу за підсумками Першої світової війни. У 1938 році Німеччина здійснила «аншлюс» Австрії і стала провокувати сепаратистські рухи в Судетській області Чехословаччини.

У вересні 1938 року в Мюнхені відбулася міжнародна конференція за участю Адольфа Гітлера, Едуарда Даладьє, Беніто Муссоліні, Невілла Чемберлена. Відповідно до угоди Чехословаччина мала до 10 жовтня передати Німеччині Судети, але гарантії нових кордонів надавалися їй лише після задоволення територіальних претензій Польщі й Угорщини.

Восени 1938 року Німеччина окупувала прикордонні райони Чехословаччини, водночас польські війська зайняли Тешинську область, а Угорщина – південні й південно-західні райони Словаччини, а також південну частину Підкарпатської Русі. Чехословаччина втратила близько третини населення, понад 40 % промисловості й усі прикордонні укріплення.

Чехословаччина з унітарної держави була перетворена на федеративну. Восени 1938 року Підкарпатська Русь (Карпатська Україна) отримала автономію.

14 березня 1939 року Німеччина окупувала Чехію, Словаччина й Карпатська Україна проголосили свою незалежність. Водночас Угорщина здійснила агресію проти Карпатської України й після запеклих боїв окупувала її.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання подій, пов’язаних з існуванням Карпатської України.

В умовах розпаду й ліквідації Чехо-Словаччини українці Закарпаття 15 березня 1939 року проголосили незалежність Карпатської України. Та молода держава відразу зазнала агресії Угорщини. Ще в ніч із 13 на 14 березня 1939 року 40-тисячне угорське військо розпочало наступ. Йому молода держава змогла протиставити лише дві тисячі бійців «Карпатської Січі». Завдяки їхньому героїчному опору було створено умови для українського народу вкотре заявити про своє прагнення самостійного життя. Сили були нерівними,  Карпатську Україну загарбала Угорщина. Президент Августин Волошин й уряд мусили емігрувати.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є партійно-політична організація.

Маркери – «національна диктатура», «національна революція», «Українська Нація» – однозначно вказують на програмний документ Організації Українських Націоналістів (ОУН), що постала в 1929 р. у Відні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії Карпатської України й уміння аналізувати агітаційно-пропагандистський плакат як візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія часів Карпатської України.

Словосполучення-маркери у джерелі й візуальний ряд – агітаційний автомобіль, прикрашений прапорами та плакатами з написом «Голосуй за УНО. 12 лютого» та символікою ОУН, – указують на події, які мали місце в Карпатській Україні.

УНО – це Українське національне об’єднання. Програмові вимоги УНО збігалися з програмовими вимогами ОУН. 12 лютого 1939 р. відбулися вибори до Сойму Карпатської України. Бійці, які стоять у кузові вантажівки, убрані в однострої Карпатської Січі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку українського руху у Другій Речі Посполитій.

У 1920–1930-ті роки на українських землях у складі Польші діяли як легальні, так і нелегальні українські політичні партії. Серед запропонованих варіантів відповіді дві партії діяли нелегально – це ОУН і КПЗУ. Відповідно, вони не могли мати свого представництва в польському сеймі. Серед зазначених легальних партій найбільшою було Українське національно-демократичне об’єднання, що постало в 1925 року.

Від 1928 року УНДО брало участь у виборах до польського парламенту і здобуло 26 мандатів до сейму (на 40 усіх мандатів українців) і девять з одинадцяти до сенату; 1930 року в умовах пацифікації (тоді польська влада заарештувала 19 послів з УНДО, обраних 1928) – 17 (на 30), 1935 і 1938 – 23; воно створило в обох законодавчих палатах свої клуби й мало представників у президії Сейму й Сенату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій на українських землях у 1920-ті роки.

У1920-ті роки освітню політику, яка призвела до ліквідації українськомовних шкіл, здійснювали в Румунії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – – рік описаних подій.

Маркери в джерелі А – «Вирок прозвучав доволі трагічно: Бандеру, Лебедя і Карпинця засуджено до смертної кари... Але згідно з амністією смертну кару замінено на довічне ув’язнення... Підсудні вислухали вирок спокійно, а Бандера та Лебедь вигукнули: "Хай живе Україна!"» – чітко вказують на вирок Варшавського процесу 1936 року.

Маркери в джерелі Б – «Від нинішнього дня весь український національний табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою УНДО» – чітко вказують на 1925 рік.

Маркери в джерелі В – «Громадяни! Українці–Українки! Пам’ятайте, що 12 лютого Ви виберете свій перший сойм! На чолі кандидатів стоять: батько прем'єр отець Августин Волошин та міністр Юліян Ревай» – чітко вказують на події 1938–1939 року в Карпатській Україні.

Маркери в джерелі Г – «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищено приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки й портрети Шевченка та Франка. Після знищення читальні вишикувано людей перед читальнею і змушено їх кричати: Хай живе Пілсудський!"» – чітко вказують на події «пацифікації» 1930 року.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Наведені факти біографії відповідають життєвому шляху Василя Мудрого.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, які відбувалися на українських землях у 1920–1930-ті роки й уміння зіставляти події з державами.

На території Польської Республіки в 1935–1936-ті роки відбувся судовий процес над членами ОУН (Організації українських націоналістів) у справі вбивства міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького.

На українських землях, що в 1920–1930-ті роки входили до складу Королівства Румунія, була створена Володимиром Сергієм Залозецьким-Сасом Українська національна партія (УНП).

У 1938 році у складі Чехо-Словацької Республіки було проголошено автономію Підкарпатської Русі.

В Українській СРР 1930 року відбувся судовий процес над представниками української інтелігенції у справі «Спілки визволення України».

Правильна відповідь: 1 В, 2 Г, 3 Б, 4 Д.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів і вміння розпізнавати їх за портретними рисами.

За портретними рисами на фото можна впізнати Євгена Коновальця. Він 1915 року у складі підрозділу австрійської армії брав участь у боях за гору Маківку, де потрапив у полон до росіян.

У 1917 році під час Української революції, перебуваючи в Києві, з полонених українців, що служили в австрійській армії, створив Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Згодом цей підрозділ переріс у полк, бригаду, корпус. Був одним з найбоєздатніших частин української армії.

Після поразки боротьби за українську державність із колишніх українських військових утворив 1920 року Українську військову організацію (УВО), яка розгорнула підпільну збройну боротьбу проти польської окупації українських земель. Основним регіоном її діяльності була Галичина.

У 1929 році у Відні на основі УВО й інших українських націоналістичних організацій було утворено Організацію українських націоналістів (ОУН). Під проводом Євгена Коновальця ОУН фактично стала на чолі українського національного руху в 1930-ті роки. Загинув Євген Коновалець від рук радянського агента в Роттердамі (Нідерланди).

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Б, 4 Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу. На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття. Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь: А.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної і термінологічної компетентності.

Кожен період історії України має лише йому притаманні поняття і терміни. Наприклад:

• установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні (1921–1928 рр. – «нова економічна політика», «коренізація», «індустріалізація»;
• утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні (1929–1938 рр.) – «п’ятирічка», «розкуркулення», «розстріляне відродження;
• західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921–1938 рр.) – «осадництво», «пацифікація», «інтегральний націоналізм»;
• Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) – «новий порядок», «план “Ост”», «Голокост».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Серед навичок, що перевіряються тестовими завданнями, у програмі ЗНО з історії України зазначено вміння учасника на картосхемі розпізнавати українські землі, що входили до складу Польщі, Чехословаччини та Румунії в міжвоєнний період.

Після Першої світової війни, згідно із системою міжнародних договорів, а також по закінченні воєнних дій українсько-польської війни українські землі опинились у складі нових та вже існуючих держав.

В умові завдання чітко зазначено рік (кінець 1937 року). Ця обставина мала б нагадати учасникам, що регіон Закарпаття, що входив до складу Чехословаччини, після Мюнхенської конференції та вимог союзника нацистської Німеччини – Угорщини, переходить до останньої. При чому Угорщина військовим шляхом завоювала новостворену державу – Карпатську Україну (1938 року). Отже, на кінець 1937 року Закарпаття належало Чехословаччині.

Східна Україна (Наддніпрянщина та Слобожанщина) була частиною Української РСР, Східна Галичина та Західна Волинь – Польщі, а Північна Буковина та Південна Бессарабія – Румунії.

Варіант: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу.

На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття.

Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела й розуміння понять і термінів з історії України.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Асиміляція (англ. cultural assimilation; від лат. assimilatio – уподібнення») у цьому контексті – процес прийняття певним народом або спільнотою культури (мови, цінностей, звичаїв) і самосвідомості (ідентичності) іншого народу або спільноти. Розчинення асимільованого народу або спільноти в народі або спільноті, що реалізує асиміляційну політику (зазвичай, є чисельнішим, посідає панівні позиції в державі тощо).

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади з асиміляції українців.

Маркери Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах із румунською мовою викладання…  в джерелі А чітко вказують на заходи асиміляції українців владою Румунії в 1920–1930-х рр.

У джерелах Б, В, Г відповідних маркерів немає.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості картографічних умінь.

У завданні потрібно визначити специфіку регіону.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• зіставляємо інформацію, здобуту з карти, із запропонованими варіантами відповіді.

На картосхемі зображено терени Центрально-Східної Європи з кордонами держав, визначеними за підсумками Першої світової війни й роботи Паризької мирної конференції.

Заштрихована територія – терени Галичини, де в 1918–1919 рр. існувала Західноукраїнська Народна Республіка. Її територію 1919 р. окупували польські війська.

Верховна Рада Антанти 1923 р. визнавала суверенітет Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, зокрема над Східною Галичиною. Передумовою для прийняття такого рішення було визнання Польщею потреби автономії для східної частини Галичини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнавати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – малярськими портретами, фотографіями тощо), характеризувати й визначати етапи діяльності цієї людини.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото;
• зіставляємо здобуту інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Августина Волошина.

Основні віхи його діяльності:

• засновник Учительської громади Підкарпатської Руси;
• президент Карпатської України;
• ректор Українського вільного університету в Празі;
• в’язень радянських тюрем.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.