Висловлювання
А"Митець почував себе щасливим, що народився на березі сивої Десни і ніколи не зійшов з її берегів. Зупиніться на мить у цьому шаленстві долання вічного часу – і ви побачите його, здивованого маленького хлопчика з широко розкритими зеленими очима, на березі вічної української ріки…"
Б"Не буду шукати безперечних аналогій у класиці – між Шекспіром або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних…"
В"Його ім’я символічне для кінця ХХ віку. Проти течії, за найжорсткіших обставин він проніс у руслі української традиції ідеали гуманізму і патріотизму – і по-лицарські зберіг вірність цім ідеалам до кінця…"
Г"Він був таким, яким вродила його мужицька хата в Нагуєвичах. Завзятим, роботящим, розумним, тверезодумаючим, ворогом брехні, а тому й гризьким, дотепним, саркастичним… пострахом "патріотів" з печі, нещирих, кар’єристів, фарисеїв. А понад усе був скромний…"
Д"Від був одним, може єдиним справді великим українським прозаїком, який зобразив місто, - не в тому сенсі, що не писав віршів, а в тому сенсі, що його проза справді була прозою..."
