ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова чимало, взагалі, наприклад – прислівники, які пишемо разом.

У словосполученні за багато століть маємо поєднання прийменника з неозначено-кількісним числівником, а не прислівник забагато, який потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Число іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати число іменників.

Іменник джерела стоїть у формі знахідного відмінка множини: прикрашали кого? що? джерела. Займенник їх у відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом, також указує на множину.

Граматична основа в шостому реченні криниці були споруджені, а в сьомому – покоління виплекали, отже, ці слова вживаються в множині.

Слово стилі узгоджується з прикметником готичному (у готичному стилі), отже, уживається в однині.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Перше речення ускладнене відокремленою обставиною наділяючи їх цілющими і магічними властивостями, вираженою дієприслівниковим зворотом. Тому в цьому реченні необхідно поставити кому: За багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела, наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. У тексті коми немає.

У четвертому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У п’ятому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У шостому реченні перша кома виділяє вставне слово наприклад, а друга стоїть між частинами складносурядного речення. Помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складні речення різних типів, зокрема складносурядні речення, визначати їхню структуру.

Перше речення – це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

П’яте речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучниками підрядності та сполучними словами).

Шосте речення – це складне речення, частини якого пов’язані сполучником сурядності а (протиставним). Отже, це правильна відповідь.

Сьоме речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Звуки і букви.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках:

• на початку слова,
• після голосного,
• після апострофа та м’якого знака.

У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних і звуки [а], [у], [е].

Отже, у словах святковий, повітря, весілля, люстерко букви я, ю, є, не позначатимуть два звуки.

У решті слів ці букви вживаються на позначення двох звуків.

Відповідь – В. 

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання

Слово відкрити має таке значення: «забрати те, що закриває кого-небудь чи що-небудь;робити доступним зорові; помічати  щось нове; започатковувати щось». Відкрити невідомі землі. Відкрити душу. Відкрити очі.

А от слово відчиняти має значення «робити вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні». Відчиняти двері, відчиняти кватирку.

Отже, у невластивому йому значенні вжито слово в четвертому реченні. Правильно буде так: Олена намагалася відчинити вікно, бо відчула задуху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в словах прегарний (А), предобрий (В), пресмачний (Г), пречисто (Д) необхідно писати префікс пре- .

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати в словах прибувати, прибалтійський, прикручений, привітання, принести тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми, знаходити та виправляти помилки на вивчені правила.

У рядку А  неправильно написане слово дівчиньці. М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках і присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: яблунька – яблуньці, лялька – ляльці, ненька – неньці. Але дівчинка – дівчинці, стеблинка – стеблинці.

У рядку В неправильно написано слово різбяр. В українській мові м’який знак не пишемо перед губними, але слова різьбяр і тьмяний – винятки.

У рядку Г неправильно написано слово тоньший. В українській мові м’який знак не пишемо після та перед шиплячими: ремінчик, кінчик, тонший. Але няньчити, бриньчати, женьшень.

У рядку Д неправильно написано слово віньєтка. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, л, н перед  я, ю, є, ї роздільну вимову передаємо м’яким знаком: досьє, віньєтка, браконьєр, портьєра.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

У рядку А разом пишемо слово стереозвук, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та інші пишуться разом.

У рядку В разом пишемо слово жовтогарячий, тому що це не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінка.

У рядку Г разом пишемо слово макроекономіка, тому що частинки макро-, мікро-, мега- пишуться разом.

У рядку Б через дефіс пишемо всі слова: аграрно-промисловий (два рівноправних слова), сніжно-білий (колір + відтінок), екс-король (частинки екс-, віце-, обер-, віце-, лейб- пишуться через дефіс).

Відповідь – Б.