ТЕМА: Фонетика. Найпоширеніші чергування голосних звуків.

Це завдання перевіряє знання основних правил чергування голосних.

Звуки [o],[e] у відкритих складах чергуються з [і] в закритих складах: слово – слівце, пір’я – перо, лід – льоду.

Звук [і] вживається у відкритому складі перед наступними суфіксами  -ок, -ець: мішок – мішечок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому у словах преславний, преподобний необхідно писати префікс пре- .

Префікс прі-  пишемо у слові прізвище.

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати у словах прибічник, прилеглий, приховати, пригріти, прибуток, прикрашений, присвоїти, прибій, привабити тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Основа  слова й закінчення​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови, розрізняти змінні та незмінні частини мови.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (по-полтавськи, горілиць, запанібрата), особлива форма дієслова дієприслівник та безособові форми дієслова  на -но, -то (змито).

Решта слів мають закінчення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлена обставина​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, В, Г  дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Б дієприслівник передає додаткову дію до основної дії одного суб’єкта. Хлопці і переглянули фільм, і поділилися своїми враженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання,  обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Відвівши кого? що? роль – знахідний відмінок.

Заламуючи кого? що? руки – знахідний відмінок.

Не хапатися за кого? що? серце – знахідний відмінок.

Серед них є хто? що? постаті – називний відмінок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Мозолити – тяжкою працею або ходінням натирати мозолі.

Нагрівати – робити щось теплим.

Бруднити – робити когось або щось брудним, нечистим, плямувати щось.

Заламувати – згинати, загинати щось.

Також є фразеологізм заламувати руки, тобто жестами виражати переживання, страждання, хвилювання.

Якщо звернутися до мікротексту, то стає зрозуміло, що автор іронічно говорить про перебільшене хвилювання, тобто про заламування рук.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис.  Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо третє речення. Це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови: Зрештою, читати історію можна й без брому за якої умови? якщо не заламувати мелодраматично руки… На межі частин складнопідрядного речення ставимо кому… без брому, якщо…

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти відокремлені члени речення.

Відокремлене означення частіше виражене дієприкметниковим зворотом. Саме таке означення є в другому реченні: У цьому життєписі, сповненому суперечностей, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: шістсот, Тбілісі, метелиця. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки, тому що у слові шістсот звук [т] не вимовляється; у слові Тбілісі літера т передає звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а ще цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним; у слові метелиця літера т передає звук [т].

У рядку свято, осінній, просьба підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові свято літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові осінній теж літера с передає [с′], адже далі – звук [і]. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також є м’яким, бо далі стоїть знак м’якшення.

У словах Великдень і аякже літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. Отже, у словах Великдень, аякже, ґрунт підкреслена літера позначає один звук.

У рядку будинок, бджола, Дніпро підкреслена літера означає різні звуки: у слові будинок літера д передає звук [д];  у слові бджола є африката дж;  у слові Дніпро літера д передає звук [д′], бо далі – м’який приголосний [н′].

У слові доріжка літера ж передає звук [ж], у слові миєшся – [с′:], у слові широкий – [ш].

Відповідь- Г.

.