ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими словами: на[..]звуковивий, [..]іалог, му[..]рець.

У словах надзвуковий та мудрець вимовляємо звук [д], а от у слові діалог – це звук [д′].

У рядку баске[..]бол, пі[..]скакувати, по[..]орож у словах підскакувати та подорож вимовляємо звук [д], а в слові баскетбол глухий звук [т] перед дзвінким теж вимовляємо як [д].

У рядку підніжжя, природний, бджілка у словах підніжжя та природний вимовляємо звук [д]; у слові бджілка є африката дж, яку вимовляємо як один звук.

У рядку молодець, доцільний, дзвінкий у словах молодець та доцільний вимовляємо звук [д]; у слові дзвінкий є африката дз, яку вимовляємо як один звук.

У рядку рідний, індивід, проїзний у словах рідний та індивід вимовляємо звук [д], а от у слові проїзний такого звука немає взагалі, адже спрощення в групі здн відбувається і на письмі, і під час вимови.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

З великої літери потрібно писати всі слова в астрономічних назвах, крім загальних (планета, астероїд, сузір’я, галактика, туманність тощо). Отже, астрономічну назву, запропоновану в тесті, потрібно написати так: комета Галлея.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Повне і неповне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати повні та неповні речення, пояснювати тире в простому реченні.

Неповними називають речення, у яких пропущений один або кілька членів речення, що їх можна відтворити за змістом. Неповними можуть бути двоскладні та односкладні речення. Пропущені в неповних реченнях члени можна відтворити з попереднього або наступного речення, змісту самого речення, ситуації спілкування. Найчастіше неповні речення вживають у висловлюваннях розмовно-побутового та художнього стилів (поетичних текстах).

У реченнях А, Б, В, Г тире стоїть між підметом і присудком на місці пропущеної дієслівної зв’язки є, що у формі теперішнього часу зазвичай випускається. Це двоскладні повні речення.

У реченні Г маємо підмет джерело та обставину у нашому серці. Присудок відсутній, але є обставина, що завжди є групою присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д у словах автора є два дієслова на позначення процесу мовлення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва, – говорив Г. Нудьга і додавав: – Дорослі мають пам’ятати цю велику істину й прищеплювати її своїм дітям».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У словах повсякденний, буденний подвоєння відбувається на межі різних частин слова (корінь + суфікс).

У слові вироблений подвоєння не відбувається, адже це особлива форма дієслова – дієприкметник.

У родовому відмінку множини іменників середнього роду ІІ відміни подовження не відбувається: вітання, але вітань. Не відбувається подвоєння і в родовому відмінку множини іменника взаємина. В іменнику середнього роду ІІ відміни спілкування відбувається подовження нн в позиції між двома голосними.

Отже, подвоєні літери пишемо в словах повсякденного, спілкування, буденний.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї  після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: між’ярусний, з’єднати.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (зім’ятий, розв’язання);
• після голосного та р у корені (реп’ях, жираф’ячий, тім’я,черв’я, кав’ярня).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (матір’ю, міжгір’я). Але буряк-бурячок (тут немає роздільної вимови).

У словах святковий та медвяний апостроф не пишемо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного. Не буде апострофа і в слові курйозний, адже в цьому слові немає я, ю, є, ї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Слова насип, ступінь, нежить, накип – чоловічого роду. Саме тому в орудному відмінку вони матимуть такі форми: насипом, ступенем, нежитем, накипом.

Решта слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Усі вони в орудному відмінку матимуть закінчення -ю (папороттю, люттю, бандероллю тощо).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (беззастЕРЕежно);
• у словах, які перевіряються наголосом (змалЕчку – малЕча, крЕемезний – крЕмінь, клЕкотить - клЕкіт);
• завжди в суфіксах дієприкметників (упереджЕний, упевнЕний, змушЕний);
• коли при зміні слова е чергується з і: очЕвидячки – очІ,увечЕрі – вечІрній.

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс -а,тобто -ер-переходить в -ира-: бЕру – набИрати.

И пишемо в словотворчих частках чи-, чим- (чИмдуж).

И пишемо, коли при зміні слова ненаголошений и стає наголошеним: грИмить – грИмати.

Правопис певних слів треба запам’ятовувати: увічливо, бентежний, керівний тощо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. У рядку Попрацювавши на різних тренажерах, спорт стане ще більш корисним дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Спорт є корисним, але він не може працювати з різними тренажерами. Це речення потребує редагування.

Відповідь – Д.