1.     ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що помилково утворено слово гардеробщиця. Правильний варіант – гардеробниця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Зверніть увагу на слово назад у рядку Г.

Після слів із кількісним значенням потрібно вживати тому: приїхав вісім років тому.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Будова речення простих та складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати прості та складні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Речення Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує побудовано неправильно, адже не зрозуміло, хто емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ.

Речення можна перебудувати так: Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати причини еміграції свого героя або Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати, чому його герой емігрує.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д пряма мова стоїть перед словами автора, тому її беремо в лапки, а після неї ставимо кому і тире. Слова автора пишемо з малої букви («П», – а):

«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними наслідками для морської флори та фауни», – додає автор проєкту Костянтин Яловий.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (6) обґрунтована як кома при відокремленому означенні.

Але дієприкметниковий зворот не розгублене у віках мистецтво стоїть перед означуваним словом. Такі означення не відокремлюємо.

Отже, запропоноване обґрунтування коми є хибним.

Кома (6) – це кома між непоширеним та поширеним означеннями, адже вони є однорідними.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У речення А варто вжити слово тактовніше.

У реченні Б порушенням лексичної норми є слово удачними. Це росіянізм. Натомість треба вжити слово вдалими.

У реченні В доречно вжити слова численна та дослідження.

У реченні Г потрібно вжити слово реабілітологів.

У реченні Д лексичних помилок немає.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Українським відповідником до іншомовного слова диференціація є розчленування.

Відповідь: А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем. 

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а.  Отже, Житомира. 

Числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, п’ятдесят чотири кілометри. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно добирати форми слів і поєднання їх у словосполучення. 

Під час виконання цього завдання нам обов’язково потрібно ставити подвійне відмінкове запитання.

У родовому відмінку множини іменники, у яких немає суфікса -ин-, зазвичай мають закінчення -ів: секрети – секретів. 

Займенники в родовому відмінку множини мають закінчення -іх: усі – усіх. 

Нормативним також є поєднання дієслова навчати з відмінковою формою родового відмінка: навчати кого? чого? 

Якщо ми вживаємо слово в орудному відмінку й говоримо про об’єкт, на який переходить дія, то нормативним є вживання прийменника за: за ким? чим? – за мотивами.

Відповідь: Д.