ТЕМА: Орфографія. Лапки у власних назвах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (лапки у власних назвах) та пояснювати їх за допомогою правил.

Згадаймо, що лапки́ – розділовий знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. 

У лапки́ беруть:

• індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмів тощо.

Отже, у рядку Б помилка, оскільки назву постановки треба взяти в лапки́: постановка «Лісової пісні». У рядку В у лапки́ треба взяти лише назву творчої майстерні: моновистава творчої майстерні «Театр у кошику».

У лапки́ не беруть:

• імена, прізвища людей; власні назви неумовного характеру. 

Отже, у рядках А, Б, Г потрібно виправити помилки, без лапок пишемо: колектив Національної опери України, Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр, козак Мамай.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння найвищого ступеня утворюється шляхом додавання слова найбільш або найменш до звичайної форми прикметника: високий – найбільш високий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових форм.

Неправильно: Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу.

Правильно: Остап Вишня палко захоплювався дивовижною українською природою та змальовував її на сторінках своїх творів.

Присудок захоплювався вимагає додатка в орудному відмінку (захоплювався (чим?) природою), а присудок змальовував – у знахідному (змальовував (що?) природу).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев’яносто вісім наведено в рядку Г.

Зверніть увагу, як правильно відмінювати числівник сімсот дев’яносто вісім:

Н. сімсот дев’яносто вісім

Р. семисот дев’яноста восьми (вісьмох)

Д. семистам дев’яноста восьми (вісьмом)

З. сімсот дев’яносто вісім                     

О. сьомастами (сімомастами) дев’яноста вісьма (вісьмома)

М. (на) семистах дев’яноста восьми (вісьмох)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Без подвоєння треба писати прислівник радісно.

Зауважмо, що подвоєні літери треба писати у словах горіння, натхнення, риштовання. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. Також подвоєння відбувається у прикметнику осінній (утворений від іменника з основою на -н-).

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення 

-уть (-ють).

• До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення 

-ать (-ять).

Отже, бігти – біжать, свистати – свистять, хотіти – хочуть, сідати – сідають, губити – гублять.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари...» вибрати «і ринула стоголоса злива» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності і).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку В однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: ЄднаННЯ, сором’ЯзливістЬ, ЩирістЬ.

У рядку А у слові Юшечка на один звук більше.

У рядку Б у слові узбереЖЖЯ на один звук менше.

У рядку Г у слові лЬодовий на один звук менше.

У рядку Д у слові ЗШивати на один звук менше.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому, крім того, підрядна частина містить однорідні члени, між якими ставиться кома.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А між однорідними підрядними частинами не потрібно ставити кому: «Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани й де хмари часто сіють дощі».

У рядку В потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «…навколо, за тином,…».

У рядку Г потрібно поставити кому між однорідними присудками: «…розлігся, розширився…».

У рядку Д потрібно відокремити дієприслівниковий зворот: «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис не з різними частинами мови

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати частку не з різними частинами мови.

Разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: непереливки.

Частку не з іменниками пишемо разом, якщо йдеться про нове поняття: неправда (брехня).

Разом не пишеться в префіксі недо-, який указує на неповноту, половинчастість дії: недооцінювати (знижувати оцінку).

Разом пишемо не в дієсловах нездужати в значенні хворіти, непокоїтися в значенні турбуватися. Зверніть увагу, що у словосполученні рядка Б дієслово не здужати має значення не могти (не здужати всіх завдань), тому пишемо ці слова окремо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні).

Спонукальними називають речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого мовця.

Спонукання найчастіше виражається дієсловами наказового способу і неозначеною формою. Отже, спонукальним є речення: «За правду, браття, єднаймось щиро».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у словах засвітити, зломити виділена буква передає звук [з], а у слові зчищати відбувається уподібнення за місцем і способом творення, тому буква з передає звук [ш].

У рядку Б в усіх словах виділена буква позначає звук [д]. Зверніть увагу, що у слові футболіст літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку В у словах витрачати, позаторік виділена буква позначає звук [т], у слові коротший – звук [ч], оскільки зімкнені передньоязикові [д], [т] перед свистячими, шиплячими або африкатами частково або повністю африкатизуються.

У рядку Г у словах царювати, цимбаліст виділена буква позначає звук [ц]; у слові цікавий – звук [ц′].

У рядку Д у словах покрівля, краяти виділена буква позначає звук [к], а в слові анекдот – звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення,  визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання з якою метою? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання наскільки? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним міри і ступеня.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Прожив – називає дію, відповідає на питання що зробив? Отже, це дієслово.

Коло – це прийменник, службова частина мови, яка разом з відмінковим закінченням іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Ніколи – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Ховаючись – це дієприслівник, особлива форма дієслова, відповідає на питання що роблячи?, утворює зворот.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.