Розділ: Морфологія
Тема: Дієслово
Кількість завдань: 50
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Дієприкметник
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово.
До І дієвідміни належать дієслова з частиною -оло- – молоти. Отже, молоти – мелють, мелемо, мелеш, мелете.
Нормативним є слово родючий.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслова в наказовому способі
Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.
Це завдання перевіряє ваше вміння утворювати кличний відмінок іменників та наказовий спосіб дієслів.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.
Іменники Настя, Ілля – це іменники І відміни (м’яка група). Також потрібно врахувати, що Настя – це повне українське ім’я, а не ласкава форма від імені Анастасія. Отже, у кличному відмінку ці іменники матимуть закінчення -е – Насте, Ілле.
Дієслова наказового способу в І особі множини ( ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Наприклад, ходімо, заспіваймо, повірмо, сядьмо, провітрімо, тчімо, біжімо тощо.
Отже, правильною буде форма провітрімо.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Д.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, правопис дієслів.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, утворювати ступені порівняння прикметників, змінювати дієслова за особами.
При словозміні в дієслівних формах відбувається чергування приголосних: д – дж, тому пересадити – пересаджу.
У називному відмінку множини іменники ІІ відміни мішаної групи мають закінчення -і (кущі). Також числівник чотири поєднуємо з іменниками в називному відмінку. Отже, чотири кущі.
Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш світлу. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: світлішу.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Зверніть увагу, що форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.
Дієслово подовжити у ІІ особі множини має форму подовжите.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу та особові форми дієслів.
Форму наказового способу І особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -імо (якщо форма ІІ особи однини закінчується на голосний): ходи – ходімо.
Дієслово подякувати поєднується з іменниками в давальному відмінку (подякувати йому).
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслово. Дієвідміни
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також правильно утворювати дієслівні форми.
Іменник Микола – це іменник І відміни, тверда група, тому в кличному відмінку буде Миколо. Чоловічі імена по батькові мають у цьому відмінку закінчення -у. Отже, Миколо Геннадійовичу.
При зміні дієслів ІІ дієвідміни відбувається чергування [д] – [дж] у першій особі однини: приводити – приводжу.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу й особові форми дієслів.
Форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.
Дієслово продовжити належить до ІІ дієвідміни: продовжити – продовжать. Отже, у особових закінченнях цього дієслова потрібно писати и. Форма майбутнього часу – продовжите.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова в наказовому способі виражають спонукання до дії (наказ, прохання тощо).
Найпростіше утворити таку форму від дієслова наказового способу в 2 особі однини (ти), а потім до основи додати особове закінчення (-мо, -імо, -те тощо).
Спробувати – спробуй – спробуйте.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу. Форми ступенів порівняння якісних прикметників.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів і правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.
У дієсловах ІІ дієвідміни відбувається чергування в першій особі однини: радити – раджу.
Під час творення складеної форми найвищого ступеня порівняння за допомогою слова найбільш прикметник ставимо у звичайній формі – найбільш свіжої.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Орфографія.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.
Слова, у яких є помилки, потрібно писати так: які-небудь (займенник з часткою -небудь (від не буде), освітньо-розважальні (складний прикметник, утворений із двох рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник сурядності і), чимало (прислівники з часткою чи- пишемо разом), місцевість (суфікс -ість), мабуть (стягнена форма прислівника від має бути), знатимете (від знати).
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Форми наказового способу утворюють від основи теперішнього часу. Для цього від 3-ї особи однини відкидають закінчення -е або -ить, а потім під наголосом та після збігу приголосних додають закінчення -и, -імо, -іть (мастить – масти – намасти).
Дієслова переходимо, вводимо, раджу – це дієслова дійсного способу теперішнього часу, а дієслово замовили – дійсного способу минулого часу.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Наказовий спосіб означає наказ, заклик, прохання, побажання діяти.
У реченні Мама каже, що скільки не дай книжок, а їм усе мало слово дай у формі наказового способу ІІ особи однини не передає ні заклику, ні наказу, а лише вказує на дію, яка відбувається. Отже, це слово вжито в значенні іншого способу – дійсного.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово.
Тут маємо справу з дієвідмінами дієслів.
Пам’ятайте, що дієслова першої дієвідміни в особових закінченнях (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-): пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть.
Дієслова другої дієвідміни в особових закінченнях (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-): біжу, біжиш, біжить, біжимо, біжите, біжать.
Отже, від нас вимагають правильно записати ці дієслова у формі 1-ї особи множини: біжимо, кричимо, ходимо, пишемо, говоримо.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни
Пам’ятайте про особові закінчення дієслів першої та другої дієвідміни. Правильно ці форми виглядають так: «мріяти – мріють»; «молоти – мелють» (це і є потрібний нам варіант); «солити – солять»; «бігти – біжать»; «ловити – ловлять».
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний).
Отже, правильними будуть такі форми наказового способу: ходімо, дозвольмо, не мовчімо, подякуймо.
Форма пішли передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час. Дієслова наказового способу не мають форм часу.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.
В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:
з – ж: лаЗити – лаЖу; воЗити – воЖу;
зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;
д – дж: сиДіти – сиДЖу; воДити – воДЖу.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.
Дієслово хотіти належить до І дієвідміни. Отже, правильна форма хочуть.
Дієслово їсти у ІІ особи однини теперішнього часу має форму їси. Форма їсиш є діалектною.
Дієслово кришити належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма кришать.
Дієслово гоїти належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма гоять.
У рядку В усі дієслівні форми правильні.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.
Дієслово бігти належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма біжать.
Дієслово свистати належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма свищуть.
Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.
Від дієслова сідати правильною формою 3 особи множини буде слово сідають.
Форма гублять, утворена від дієслова губити, правильна.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, займенників, числівників, творення наказового способу дієслів
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати займенники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників, відмінювати числівники, утворювати наказовий спосіб дієслів.
Проаналізуймо запропоновані слова.
У складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят потрібно відмінювати тільки другу частину. Отже, правильна форма запропонованого числівника вісімдесяти (вісімдесятьох). Решта словосполучень утворено правильно.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.
Коректними є такі словосполучення: обрати нелегкий шлях, захворіти на бронхіт, ігнорувати зауваження, відправити листа.
А от дієслово наслідувати вимагає від залежного слова форму знахідного відмінка: відому актрису.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова наказового способу в ІІ особі однини (ти) мають закінчення -и (під наголосом та після збігу приголосних – вези, кажи, бери, кричи) та -(ь) (в інших випадках – стань, сядь).
Форма пішли передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Проаналізуймо наведені словосполучення.
Слово здавати в українській мові має значення передавати кого-небудь, що-небудь тому, хто ним має відати, володіти. У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Правильно має бути складати іспит.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.
Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.
Утворімо форми наказового способу дієслова писати:
1 особа – пишімо; 2 особа – пиши, пишіть; 3 особа – хай (нехай) пише, хай (нехай) пишуть.
Отже, форма наказового способу дієслова пишемо є неправильною.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія. Прикметник
Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. Проаналізуймо запропоновані варіанти.
У рядках А і В правильно узгоджено числівники з іменниками. Числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини: два студенти. Числівник сім в О. в. має дві форми: сьома й сімома.
Дієслово віддати в 2 особі однини майбутнього часу має форму віддаси.
Зверніть увагу, що неправильно утворювати найвищий ступінь прикметника, уживаючи слова «самий, сама, саме, самі» замість префікса най-: самий головний.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.
Наказовий спосіб у 2 ос. однини має закінчення – -и, нульове закінчення: стань. Це правильна форма дієслова.
В інших рядках потрібно виправити помилки: дасиш – даси; ухвале – ухвалить; давай зустрінемся – зустріньмося; ходімте – ходімо.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Прийменник
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Сполука слів «їздити по понеділкам» є помилковою, замість неї потрібно вживати щопонеділка.
Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в місцевому відмінку мають закінчення -ах: понеділках.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.
Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ом. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.
Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.
Отже, форма наказового способу дієслова говорімо є правильною.
Відповідь: А.
ТЕМА: Іменник. Відмінювання іменників
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.
Неправильно утворено форму слова у варіанті А. Згадаймо, що іменники ІІ відміни середнього роду в Р. в. множини (більшість) мають нульове закінчення: узбереж.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.
Дієслово полоти належить до І дієвідміни (бо це дієслово з -оло-). Отже, правильна форма полють.
Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.
Правильною формою третьої особи множини від дієслова проводжати буде слово проводжають, адже форму проводять утворено від дієслова проводити.
Дієслово кричати належить до ІІ дієвідміни (-а- , що є в основі неозначеної форми, зникає під час утворення форми першої особи однини: кричАти – кричу. Отже, кричати – кричать.
А форма від дієслова бігти утворена правильно: бігти – біжать (біжиш, біжимо). Це дієслово ІІ дієвідміни.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Займенник. Особливості відмінювання займенників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.
Займенники відмінюють по-різному: одні – як прикметники, два займенники (скільки і стільки) – як числівник два, а інші – майже кожен по-своєму. Тому потрібно запам’ятовувати відмінювання різних займенників.
Займенник усі (всі) у родовому відмінку має форму усіх.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Зверніть увагу:
- До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають.
- До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; клеїш, клеїть, клеїмо, клеїте, клеять.
Відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Згадаймо:
- До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення
-уть (-ють).
- До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення
-ать (-ять).
Отже, бігти – біжать, свистати – свистять, хотіти – хочуть, сідати – сідають, губити – гублять.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:
2 ос. однини – -и, нульове закінчення;
1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.
Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.
Отже, правильною є форма наказового способу дієслова в рядку А: подаймо.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Згадаймо:
- до першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють);
- до другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять).
Отже, правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива сипати – сиплють.
В інших рядках правильними будуть такі форми: плавати – плавають, возити – возять, водити – водять, бігти – біжать.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.
Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:
2 особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)
1 особа множини: -ім(о), -мо
2 особа множини: -іть, -те
Отже, правильна форма дієслова є в рядку Д: почнімо.
В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, ідемте – ідімо, дасиш – даси, поміте – помітить.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Згадаймо:
- у дієслів першої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-);
- у дієслів другої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-).
Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:
- 2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення);
- 1-ша особа множини: -ім(о), -мо;
- 2-га особа множини: -іть, -те.
Отже, правильно утворені дієслівні форми в рядку В: пролити – проллю, проллєш, пролийте.
В інших рядках потрібно виправити помилки: лікувати – лікую; очолити – очольте; полоскати – полощеш; провести – проведу.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.
Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:
2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)
1-ша особа множини: -ім(о), -мо.
2-га особа множини: -іть, -те.
Отже, правильна форма дієслова є в рядку В: не мовчімо.
В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, дозволимо – дозвольмо, пішли – ідімо, подякуємо – подякуймо.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.
Наказовий спосіб у 2 ос. однини має закінчення – -и, нульове закінчення: стань. Це правильна форма дієслова.
Слово давай у складі дієслів наказового способу в літературній мові не вживають: замість давай зустрінемся має бути зустріньмося
В інших рядках потрібно виправити помилки: дасиш – даси; ухвале – ухвалить; ходімте – ходімо.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб у 2-й особі множини має закінчення -імо: зробімо.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Визначаючи особові закінчення дієслів, потрібно враховувати те, що дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни: варити – варю – варять.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння розрізняти дієслова різних способів.
У сучасній українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, наказовий і умовний.
Дійсний спосіб виражає реальну дію, що перебігає в часі.
Наказовий спосіб виражає прохання, побажання, спонукання або наказ.
Умовний спосіб виражає дію не реальну, а тільки бажану або можливу за певних умов.
Інколи форми одного способу можуть уживати в значенні іншого: форми умовного способу – у значенні наказового для пом'якшення наказу, наприклад: Вже б покласти кінець всім незгодам і щоб кожен народ поважать.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти дієслова від інших частин мови.
Зверніть увагу, що в рядку Д всі слова є дієсловами. В інших варіантах є слова, які належать до таких частин мови: крикливий, перехідний, переможний – прикметники, учений – іменник.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння визначати дієвідміни дієслів.
Зверніть увагу, що розрізняють два типи дієвідмінювання дієслів – І (першу) і ІІ (другу) дієвідміни.
Найпростіше визначити дієвідміну за закінченнями 3-ї особи множини теперішнього часу недоконаного виду чи майбутнього часу доконаного виду:
- І дієвідміна – закінчення -уть (-ють): малюють, знають, полють, радіють, об’єднаються, хочуть, борються;
- ІІ дієвідміна – закінчення -ать (-ять): носять, просять, бояться, їздять, веселяться, ходять, люблять, радять, ставлять.
Визначаючи особові закінчення дієслів, потрібно враховувати те, що дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни: клеїти – клею – клеять, гоїти – гою – гоять, бачити – бачу – бачать, кричати – кричу – кричать.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Завдання перевіряє вміння визначати вид дієслів.
Дієслова мають два види — доконаний і недоконаний.
Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність: прибіг, напишу, пішов би. Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? та ін.
Дієслова недоконаного виду означають дію, не обмежену в часі, не завершену: малював, читаю, будемо писати. Відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що робитиму?
Усі дієслова недоконаного виду в рядку А: зберігати, ходити, гарантувати, зашивати.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова наказового способу в ІІ особі однини (ти) мають закінчення -и (під наголосом та після збігу приголосних – пиши, чеши, неси, проси) та -(ь) (в інших випадках – стань, сядь).
Форма даси передає дію, яка ще не відбулася. Отже, це майбутній час.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.
Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е.
Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и.
Дієслово на -отати належать до І дієвідміни.
Отже, шепотати, шепочу, шепочеш, шепочемо шепочуть.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.
Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е.
Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и.
Також до І дієвідміни належать слова, у яких в основі є буквосполучення -оло-, -оро-. Отже, молоти – мелють.
При зміні дієслова відбувається характерне для української мови чергування певних приголосних. Отже, проводжати – проводжають.
Дієслова з суфіксом -отіти належать до ІІ відміни. Але в слові хотіти корінь хот-, тому потрібно запам’ятати, що це дієслово І дієвідміни. Отже, хотіти – хочуть.
Також до ІІ дієвідміни належать дієслова, що мають в основі суфікси і (ї), и та після шиплячих – а, що зникають у дієсловах у формі І особи однини (я). Отже, гоЇти – гою, гоять, кричАти – кричу, кричать.
Саме форма ІІІ особи множини кричать від інфінітива кричати утворена правильно.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Наприклад, ходімо, заспіваймо, повірмо, сядьмо, провітрімо, тчімо, біжімо тощо.
Отже, правильною буде форма творімо.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.
Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у 3-й особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е. Також до першої дієвідміни належать дієслова на -оро-.
Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у 3-й особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и. Також до другої дієвідміни належать дієслова, у яких у 1-й особі однини зникають голосні і, ї, и.
Отже, неправильно написано такі слова: боряться, полять, терплють, клеють.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення умовного та наказового способів дієслів.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Отже, правильними будуть форми читаймо, їжмо, стіймо, бережімо, печімо, живімо, повірмо, дихаймо, граймо.
А от дієслово сядемо – це форма дійсного способу теперішнього часу.
Відповідь – Г.
- Усі завдання ЗНО з української мови і літератури за темами
- Усі тести ЗНО з української мови і літератури онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з української мови і літератури минулих років
- Усе про тест ЗНО з української мови
- Програма ЗНО з української мови і літератури
- Усе про власне висловлення на ЗНО з української мови
- Приклади написання власного висловлення з української мови
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра