Розділ: Література XX ст.
Тема: Дмитро Павличко
Кількість завдань: 17
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.
Драмами є твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого і «Мина Мазайло» Миколи Куліша.
«Катерина» Тараса Шевченка і «Мойсей» Івана Франка є поемами.
«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.
«Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.
Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.
ТЕМА: Література ХХ ст. Дмитро Павличко. «Два кольори»
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
Пригадайте вірш Дмитра Павличка «Два кольори». У творі рефреном повторюються слова: «червоне – то любов , а чорне – то журба».
Відповідь: А.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.
Про Миколу Куліша йдеться у висловлюванні рядка Б. Саме він увійшов «…в історію української літератури й театру як творець необарокової драми…».
Поезія Дмитра Павличка – це «…пісня опришківської душі… Душі, вишиваної двома нитками: червоною і чорною…».
Остап Вишня є автором твору «Моя автобіографія». Висловлювання про письменника подано у варіанті А.
«Поезія … народжувалася в середовищі української політичної еміграції, що поразку УНР … сприйняла як національну трагедію і втрату державності…» – ідеться про Євгена Маланюка.
Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.
ТЕМА: Література XX ст. Дмитро Павличко. «Два кольори»
Завдання перевіряє знання змісту та мотивів поезій.
Запропоновані рядки взяті з вірша Дмитра Павличка «Два кольори».
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.
У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка запевняє: якщо вірити в добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії. «Хмари осінні; весна золота; молодії літа; гора крута крем’яная» – це образи із твору «Contra spem spero!».
Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед читачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «волі державної; запорозької крові; свяченого ножа; херсонських прерій».
Ліричний герой поезії Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» в монолозі передає любов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами». Художні епітети «мамо, горда і вродлива», «святе синівське право», «люта битва», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.
Вірш Дмитра Павличка «Два кольори» написаний у формі монологу сина, у якому він висловлює свою любов до матері й подяку за її любов і турботу. Художні образи «незнані шляхи; мамине шиття; сумні і радісні дороги; згорточок старого полотна» є в цій колисковій.
Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.
ТЕМА: Література ХХ ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «шістдесятництво».
Характерні риси шістдесятництва:
- критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
- відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
- єдність традицій і новаторства;
- витончений інтелектуалізм, естетизм.
Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).
Письменники-шістдесятники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук та інші.
Відповідь – В.
ТЕМА: Література ХХ ст. Дмитро Павличко «Два кольори»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
Згадаймо чудові поетичні рядки, що стали піснями, – «Пісню про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка.
Спільними семантико-стилістичними цих творів є образи матері, вишивання й дороги. Образ матері тут – передусім утілення образу рідної матері, яка разом із піснями передає синові весь свій життєвий досвід.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література ХХ ст. Дмитро Павличко «Два кольори»
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
Запропоновані рядки узяті з вірша Дмитра Павличка «Два кольори». Ліричний герой цієї поезії веде зворушливу розповідь про роль материного благословення, даного в символічному вигляді вишитої сорочки, у своєму житті.
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.
«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.
Григорій Квітка-Основ’яненко є автором повісті «Маруся».
«Гімн» – це вірш Івана Франка.
«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.
Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.
ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
Згадаймо чудові поетичні рядки, що стали піснями, – «Пісню про рушник» А. Малишка і «Два кольори» Д. Павличка.
Спільними семантико-стилістичними цих творів є образи матері, вишивання й дороги. Образ матері тут – передусім утілення образу рідної матері, яка разом із піснями передає синові весь свій життєвий досвід.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.
Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».
Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».
Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».
Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.