Розділ: Синтаксис. Пунктуація
Тема: Головні члени речення
Кількість завдань: 68
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.
Проаналізуймо запропоноване речення.
Тире (5) обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим зв’язком.
Правильне обґрунтування – тире між підметом і присудком, що виражені іменниками, також перед присудком є вказівна частка то.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення та фразеологізми.
До фразеологізму авгієві стайні від слова вичищає ставимо питання кого?, що? Отже, це додаток.
До фразеологізму співати з чужого голосу від слова звичка ставимо питання яка? Отже, це неузгоджене означення.
До фразеологізму вибиватися в люди ставимо питання що?. Це підмет.
До фразеологізму кіт наплакав ставимо від підмета хвилина питання яка вона є?. Це присудок.
А до фразеологізму заморити черв’ячка від присудка заїхали ставимо питання з якою метою?. Це обставина мети.
Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А 4–В.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення А – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком («Пропала грамота» – це …кінокартина).
Речення Б ускладнене відокремленою прикладкою (любов глядачів), яка стоїть в кінці речення і тому виділена тире.
Речення В – це складносурядне речення, де тире стоїть у другій частині на місці пропущеного присудка (зіграв).
Речення Г – це просте речення, у якому тире стоїть після однорідних членів речення.
Речення Д – це складне речення, у підрядній частині якого є відокремлені означення, вони стоять в кінці речення, тому їх відокремлюємо тире.
Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Іменники представники, окупанти, премія, поборниці відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.
А от слово жінки є частиною складеного іменного присудка (Це є жінки).
Відповідь – Б.
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.
Проаналізуймо запропоноване речення.
Кома (6) обґрунтована як розділовий знак при відокремленому означенні. Правильне обґрунтування – кома при однорідних означеннях, адже непоширене означення та поширене, які стоять у речення поруч, є однорідними (прекрасне, не розгублене у віках мистецтво).
Відповідь – Г.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати граматичну основу речення.
До слова далека від підмета вода ставимо питання який є підмет?
Граматична основа речення – вода далека, тобто слово далека є частиною складеного іменного присудка.
Відповідь: В.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире ставимо між частинами складносурядного речення «Зварені в крутому окропі вареники викладають у макітру – і от на столі вже парує неймовірна смакота!».
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Віддавна вареники для українців – це одна з найпоширеніших страв як на святковому, так і на щоденному столі».
Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення: «Після підсмажування особливо смачними стають буцики – вареники без начинки».
Тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставимо у реченні «Товчена картопля, смажена капуста, м’ясо, квасоля, каші, гриби – усе годиться для начинки».
Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Б.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.
Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г.
У цьому реченні двокрапку треба поставити після узагальнюваного слова перед однорідними членами речення.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Бути особистістю – це бути самостійним джерелом дії».
Тире ставимо в неповному реченні «Краще кепсько виконати свій обов’язок, аніж добре – чужий» на місці пропущеного присудка.
Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення: «Я знаю лише одного тирана – тихий голос мого сумління».
Тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення «Звільнишся від зла – у тебе залишиться лише добро».
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення
Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.
Зверніть увагу, що підмет – це головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?.
Підметом є слово мерія в реченні «Мерія канадського міста Вінніпега звернулася до Гаррі Василюка, інженера українського походження, з проханням вирішити проблему випадання сміття під час завантаження контейнерів».
Відповідь: Д.
ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з підметом.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.
При підметах, виражених поєднанням іменників у непрямих відмінках з іменниками зі значенням кількості (більшість, меншість, частина тощо), дієслово-присудок ставимо в однині й в тому ж роді, що й підмет.
Отже, змогла.
Від слова вимови ставимо питання кого?, чого?
Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.
Також обираємо варіант приділила, адже узгоджуємо присудок з підметом, який означає особу жіночого роду.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому і складному реченнях.
Це завдання скеровано на перевірку вміння правильно добирати розділовий знак у простому і складному реченнях.
Потрібно поставити тире:
- після однорідних членів речення (Дроп, сприн, блайнд, реверс – усі техніки стрибків потребують від виконавців фізичної підготовки);
- між підметом і присудком у реченні (Паркур – це мистецтво пересування в просторі за допомогою акробатичних навичок);
- перед поширеною прикладкою в кінці речення (З-поміж інших видів спорту паркур має найближчого родича – спортивну гімнастику);
- у неповному реченні (У паркурі вивчення нових елементів триває місяцями, а практика – усе життя).
Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть на місці пропущеного члена речення (присудка).
Речення 2 ускладнене відокремленою прикладкою, яка виділена тире в кінці речення.
Речення 3 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені інфінітивами.
Речення 4 – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.
Відповідь – ВДАБ.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати граматичну основу речення.
До слова далека від підмета вода ставимо питання який є підмет? Граматична основа речення – вода далека, тобто маємо складений іменний присудок.
Відповідь – В.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова мета в реченні Жити на повну, без обмежень і страху – ось мета успішної особистості можна поставити питання є що? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником. Також перед словом мета стоїть частка ось, яка зазвичай стоїть перед присудком.
У реченні У європейських школах елементом форми для дівчат є спідниця в клітинку до виділених слів можна поставити питання яка?, а також підібрати синонім картата. Отже, це неузгоджене означення.
У реченні Скасовано всілякі заборони – і волі дух зривається в простір до виділеного слова можна поставити питання кого? що?. Отже, це додаток.
У реченні Крізь високий густий очерет біліла широкою срібною стрічкою Рось до виділеного слова можна поставити питання як? Отже, це обставина.
У реченні Циферблат наріжного годинника хуртовина снігом замела до виділеного слова можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет.
Відповідь – ГАВБ.
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.
Проаналізуймо запропоноване речення.
На місці цифри (1) потрібно поставити тире, адже це тире між частинами складного речення, що пов’язані безсполучниковим зв’язком (причиново-наслідковий); цифра (2) – це кома перед підрядною частиною складного речення (відповідає на питання якою?, підрядне означальне); коми (3) і (4) виділяють вставні слова, що вказують на джерело повідомлення, кома (5) поєднує частини складного речення, які пов’язані сурядним зв’язком (протиставний сполучник сурядності а).
Тире (цифра 6) – це розділовий знак, що відокремлює прикладку, яка стоїть у кінці речення.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення в рядку А ускладнене відокремленою прикладкою видатного письменника, філософа, музиканта, педагога, есперантиста, поліглота, яка стоїть у кінці речення.
Речення в рядку Б – це речення складне безсполучникове, частини якого протиставлені за змістом. У такому випадку ставимо тире.
Речення в рядку В – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, необхідно поставити тире.
Речення в рядку Г – це просте речення, у якому підмет та іменна частина складеного дієслівного присудка виражені іменниками. Отже, між ними потрібно поставити тире.
У речення в рядку Д – це тире між частинами речення, що пов’язані сурядним зв’язком. Такі частини вказують на причину і наслідок дії.
Відповідь – АГБВ.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені іменниками.
Речення 2 – це просте речення, де тире стоїть на місці пропущеного присудка.
Речення 3 – це складносурядне речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.
Речення 4 ускладнене відокремленими означеннями.
Відповідь – ДВБА.
ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення. Узгодження членів речення.
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні та правильно узгоджувати члени речення.
Речення У більшості держав світу уряди піклуються й охороняють довкілля побудовано неправильно. Однорідні присудки потребують, щоб другорядний член речення мав різні форми (прийменникову і безприйменникову).
Отже, це речення потрібно відредагувати.
У більшості держав світу уряди піклуються про довкілля й охороняють його.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані слова.
До слова зозулі від слова голос ставимо питання чий? Отже, це неузгоджене означення (можна замінити на зозулин голос).
До сполуки в лісі ставимо питання від присудка де?. Це обставина місця.
До слова гніздечко від присудка звили ставимо питання кого?, що?. Це додаток.
А до слова соловей ставимо питання хто?, що? Це підмет.
Відповідь – ВДГБ.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, з’ясовувати відмінки іменників, а також визначати головні та другорядні члени речення.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Запроваджено Кого? Що? час – знахідний відмінок.
Означав Кого? Що? початок– знахідний відмінок.
Звіряти Кого? Що? хронометр – знахідний відмінок.
Означав Хто? Що? сигнал – називний відмінок.
Отже, слово сигнал є підметом, адже відповідає на питання називного відмінка.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
У реченні Розмалюю я половину героїв у позитивні тони, а половину – у негативні, як це наймодніше зараз тире стоїть на місці пропущеного присудка (розмалюю).
Речення Десь недалеко вдарив грім – луна котилася глухо, грізно, довго – це речення складне безсполучникове, його перша частина виражає причину дії, а друга – наслідок. У такому випадку ставимо тире.
Речення Ні талановитий учень, ні досвідчений учитель, ні сивий академік – ніхто не може знати всього бодай з окремого питання будь-якої науки – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.
Речення Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна – це просте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками. Отже, тире тут обов’язкове.
Відповідь: 1Б 2Г 3Д 4В.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова мета в реченні Жити на повну, без обмежень і страху – ось мета успішної особистості можна поставити питання що є? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником. Також перед словом мета стоїть частка ось, яка зазвичай стоїть перед присудком.
У реченні У європейських школах елементом форми для дівчат є спідниця в клітинку до виділених слів можна поставити питання яка?, а також підібрати синонім картата. Отже, це неузгоджене означення.
У реченні Скасовано всілякі заборони – і волі дух зривається в простір до виділеного слова можна поставити питання кого? що?. Отже, це додаток.
У реченні Крізь високий густий очерет біліла широкою срібною стрічкою Рось до виділеного слова можна поставити питання як? Отже, це обставина.
У реченні Циферблат наріжного годинника хуртовина снігом замела до виділеного слова можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет.
Відповідь: ГАВБ.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова учорашнє в реченні Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей можна поставити питання хто?що?.Отже, це підмет, виражений субстантивованим прикметником.
У реченні Щирі друзі глечика не поб’ють до виділених слів можна поставити питання що зроблять? Фразеологізм не побити глечика має значення не посваритися. Отже, це присудок, виражений фразеологізмом.
У реченні На десерт подали кисіль з вишень до виділеного слова можна поставити питання який?, а також замінити на слово вишневий. Отже, це означення (неузгоджене).
У реченні Перехожі з подивом поглядали на дівчину до виділеного слова можна поставити питання як? – з подивом (здивовано). Отже, це обставина.
У реченні Русявий день гаптує сни світанню до виділеного слова можна поставити питання кого?що? Отже, це додаток.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні члени речення та вміння визначати їх у реченні.
Проаналізуймо запропоновані приклади.
Слово прозоре – це частина складеного іменного присудка, адже відповідає на питання який є підмет?
Слово проміння – це неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїм?
Слово тисячі – це теж неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїми?
Слово усе відповідає на питання хто? що?і називає головного діяча речення. Отже, усе – це підмет.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення з однорідними членами.
Завдання перевіряє знання про члени речення, уміння знаходити в реченні однорідні члени та правильно будувати такі речення.
Проаналізуймо запропоновані приклади.
Поміж замком і ставом розкинулося передмістя (речення з однорідними обставинами, зайвий варіант у цьому завданні).
Чулося гудіння медоносних бджіл, волохатих джмелів (речення з однорідними означеннями).
Згори видно скошені жита й залитий водою луг (речення з однорідними додатками).
У траві палали степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів (речення з однорідними підметами).
Наймилішою й найдорожчою для людини є її рідна мова (речення з однорідними присудками).
Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-В, 4-Б.
ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень
Виконуючи це завдання, треба обґрунтувати випадки вживання тире. Проаналізуймо запропоновані речення.
Найбільше у світі любив він багрянолисту осінь – природи солодку зрілість (тире ставимо перед відокремленою прикладкою «природи солодку зрілість»).
Дівчина внесла оберемок майористих квітів – до цього похмура кімната враз ожила (тире ставимо між частинами безсполучникового складного речення – зайвий серед варіантів відповіді).
Зацвіла тендітно-біла конвалія в гаю, а сонячно-тремтливі кульбабки – біля ставу (тире ставимо в неповному реченні замість пропущеного присудка «зацвіла»).
Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія – це справжньої поезії дороги (тире ставимо між підметами і присудком, оскільки вони виражені іменниками).
Зображення флори й фауни: квітів, дерев, тварин – свідчать про обожнення природи нашими предками (тире ставимо після однорідних додатків, оскільки далі речення продовжується).
Відповідь: 1-А, 2-Д, 3-Г, 4-В.
ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень
Виконуючи це завдання, треба обґрунтувати випадки вживання тире. Проаналізуймо запропоновані речення.
Я усміхнусь – і все навкруг сміється (тире ставимо між частинами складносурядного речення, оскільки друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій).
Печаль пече – гаряча і нестримна (тире ставимо при відокремленому означенні «гаряча і нестримна», яке стоїть у кінці речення).
Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій (тире в неповному реченні на місці пропущеного присудка «є», це зайвий варіант у цьому завданні).
Непереможна безборонність – твій меч єдиний і єдиний щит (тире ставимо між підметом і присудками, оскільки вони виражені іменниками).
На річці, у лісі, на полі – усюди німа тиша (тире ставимо після однорідних обставин, оскільки після них стоїть узагальнювальне слово «усюди»).
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.
ТЕМА: Синтаксис. Речення. Члени речення
Завдання вимагає визначити члени речення в запропонованих прикладах.
Зверніть увагу, що члени речення в цих варіантах виражені нетиповими засобами. Тому треба зважати насамперед на семантику (значення) слова й правильно ставити до нього питання.
Забування вичищає авгієві стайні пам'яті (авгієві стайні – додаток, виражений фразеологізмом).
Хвилина – це наче й мало (мало – присудок, виражений прислівником).
Глечики з глини прикрашали невеликий мисник (з глини – неузгоджене означення, виражене прийменниково-іменниковою сполукою).
Андрій раптом зупинився подумати (подумати – обставина мети, виражена дієсловом).
Вибиватися в люди – справа зовсім не проста (вибиватися в люди – підмет, виражений фразеологізмом).
Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.
ТЕМА: Синтаксис. Особливості узгодження присудка з підметом
У пропонованому завданні треба звернути увагу на узгодження складеного підмета з присудком.
Проаналізуємо наведені речення.
Більшість учасників конференції прибули пізніше (слово «більшість» вимагає присудка у формі однини). Коректний варіант цього речення: Більшість учасників конференції прибула пізніше.
Василь з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю (підмет «Василь з Іваном» вимагає присудка у формі множини).
На галявині росло дванадцять молодих берізок (підмет «дванадцять берізок» може узгоджуватися з присудком як в однині, так і в множині).
ООН ухвалила важливе рішення щодо миротворчого контингенту (підмет «ООН» розшифровуємо як «Організація Об’єднаних Націй», тому присудок узгоджується зі словом «Організація» і вживається в однині).
Відповідь – А.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення в рядку А – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.
Речення в рядку Б – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.
Речення в рядку В – це речення складне безсполучникове, його перша частина виражає умову (час) дії в другій частині. У такому випадку ставиться тире.
Речення в рядку Г – це просте речення, у якому перед іменною частиною складеного іменного присудка стоїть вказівна частка ось.
Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою різнобарвний стовп світла, яка стоїть у кінці речення.
Відповідь: 1Б, 2Г, 3Д, 4В.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Слово серце відповідає на питання хто?, що?. Отже, це підмет.
Від підмета серце можна поставити питання який є підмет? до слова багате. Отже, це іменна частина складеного іменного присудка.
До слова тому можна поставити питання кому? Отже, це додаток, тому що цей другорядний член речення відповідає на питання непрямих відмінків.
До слова всякі можна поставити питання які? Отже, це означення.
Відповідь: 1Г, 2Д, 3А, 4Б.
ТЕМА:Синтаксис.
Це завдання перевіряє ваше вміння визначати правильність узгодження підмета з присудком.
У реченні Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу підмет хто, тому присудок повинен бути у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив бажання піти в похід на Говерлу.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Присудок. Види присудків.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження присудка (простого й складеного).
У першому реченні (рядок А) присудки непокоїться, тягне, ворожать означають одну дію та виражені дієсловами дійсного способу. Отже, це прості дієслівні присудки.
У четвертому реченні (рядок Б) перший присудок поривається означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу, отже, це простий дієслівний присудок. А другий присудок не наважується підійти утворений із допоміжного дієслова не наважується та неозначеної форми підійти, яка передає основне значення. Отже, це складений дієслівний присудок.
У п’ятому реченні (рядок В) присудки відповідають на питання який є підмет?, основну інформацію передає не дієслово, а іменна частина, що виражена прикметниками (несміливий, потаємна, святою). Дієсловом-зв’язкою виступає дієслово бути, яке в теперішньому часі, як правило, не вживається. Отже, у цьому реченні використано складені іменні присудки.
У реченні шостому (рядок Г) перший присудок не знайшов означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу (простий дієслівний), а другий виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом - не зміг прихилити (складений дієслівний).
Відповідь – В.
ТЕМА: Синтаксис. Граматична основа речення. Способи вираження підмета.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичні основи в реченні.
Проаналізуймо запропоновані речення.
У реченні А граматична основа я буду вірна. Отже, підмет виражений займенником.
У реченні Б граматична основа забуте ожива. Отже, підмет виражений дієприкметником, що переходить в іменник.
У реченні В граматична основа очі дивились. Отже, підмет виражений іменником.
У реченні Г граматична основа сміливі мають щастя. Отже, підмет виражений прикметником, що переходить в іменник.
У реченні Д граматична основа дві долі ішли (складений підмет). Отже, підмет у цьому реченні виражений словосполученням.
Відповідь – ВГБД.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова учорашнє в реченні Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет, виражений субстантивованим прикметником.
У реченні Щирі друзі глечика не поб’ють до виділених слів можна поставити питання що зроблять? Фразеологізм не побити глечика має значення не посваритися. Отже, це присудок, виражений фразеологізмом.
У реченні На десерт подали сік з полуниць до виділеного слова можна поставити питання який?, а також замінити на слово полуничний. Отже, це означення (неузгоджене).
У реченні Перехожі з подивом поглядали на дівчину до виділеного слова можна поставити питання як? з подивом (здивовано). Отже, це обставина.
У реченні Ніч осіння на дощ і туман багата до виділеного слова можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.
Відповідь: БАВГ.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова завжди можна поставити питання коли?, слово вказує на час дії. Отже, це обставина, виражена прислівником.
До слова митці можна постави питання хто?, слово означає основного діяча в реченні. Отже, це підмет.
До слова світові можна поставити питання чому?, слово означає предмет, на який переходить дія підмета. Отже, це додаток.
Слово прекрасне характеризує підмет, до нього можна поставити питання який є підмет?. Отже, це іменна частина складеного іменного присудка.
Відповідь: АБВГ.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення в рядку А – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.
Речення в рядку Б ускладнене відокремленими означеннями, які стоять у безпосередньому кінці речення.
Речення в рядку В – це речення, у якому тире стоїть на місці пропущеного присудка.
Речення в рядку Г– це просте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками, тому тире тут обов’язкове.
Речення в рядку Д – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.
Відповідь – БАДГ.
ТЕМА: Синтаксис. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні члени речення та вміння визначати їх у реченні.
Проаналізуймо запропоновані приклади.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Молдавські вітри. Прилинули хто?, що? вітри – підмет.
Кожний видавався. Хто?,що? кожний що робив? видавався. Слово кожний відповідає на питання називного відмінка. Отже, це теж підмет.
Хвиля тривання була чудом. Хто?, що?хвиля. Отже, це теж підмет.
А слово пір’я відповідає на питання кого?, що? (струсити кого?, що? пір’я). Отже, це не підмет, а додаток.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних реченнях.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення в рядку А – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.
Речення в рядку Б – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.
Речення в рядку В – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.
Речення в рядку Г– це просте речення, де перед присудком стоїть вказівна частка ось.
Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою, яка стоїть у безпосередньому кінці речення.
Відповідь – 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова написати в реченні Поет не міг написати рядка без вогненного перевтілення в образи можна поставити питання що зробити? Отже, це частина складеного дієслівного присудка, виражена інфінітивом.
У реченні Звичай робити писанки виник в Україні ще з дохристиянських часів до виділеного слова можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення.
У реченні Він мені казав вивчити напам’ять про Каїна та Авеля до виділеного слова можна поставити питання кого?що?. Отже, це додаток.
У реченні На колишній Гетьманщині на Водохреще парубоцтво сходилося на лід помірятися силами до виділеного слова можна поставити від дієслова на позначення руху питання з якою метою?. Отже, це обставина.
У реченні Співати – це обов’язкого, як дихати до виділеного слова можна поставити питання хто?що? Отже, це підмет.
Відповідь – 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Здобути волю – то мій рай».
Тире перед узагальнювальним словом усе вживаємо в реченні «Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою».
Тире при відокремленій прикладці нужденна купка солом’яних стріх ставимо в рядку В.
Безсполучниковим є речення «Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.
Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Д.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоноване речення.
До слова поетичність можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет, виражений іменником.
До слова властива можна поставити питання яка вона є?. Отже, це частина складеного іменного присудка, який виражений дієсловом-зв’язкою та прикметником.
До слова завжди можна поставити питання коли?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.
До слова прозі можна поставити питання кому? чому?. Отже, це додаток, виражений іменником.
Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-Б, 4-А.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова син у реченні «Я лиш син народу» можна поставити питання який він є? Отже, це частина складеного іменного присудка, вираженого іменником, дієслово-зв’язка тут опущена.
Неузгодженим означенням є виділене слово (цвітом яким? вишень) в реченні «Весна захлиналася буйним цвітом вишень».
У реченні «Писати вірші – жить непросто» виділений інфінітив є підметом.
У реченні «І гнеться дерево від плоду» до виділеного слова можна поставити запитання через що? Отже, це обставина.
У реченні «Русявий день гаптує сни світанню» до виділеного слова можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.
ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розпізнавати однорідні члени в реченні.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Однорідними підметами води, піски (що?) ускладнено речення в рядку Б.
Однорідними присудками здається казкою, плетивом (що робить?) ускладнено речення в рядку В.
Однорідними додатками звичністю, буденністю (чим?) ускладнено речення в рядку А.
Однорідними неузгодженими означеннями цвіт (який?) яблунь, груш ускладнено речення в рядку Г.
Речення Під моїм вікном густо, медово пахне акація ускладнено однорідними обставинами.
Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Писати просто – це найбільша майстерність і якість справжнього таланту».
Тире після однорідних членів речення «У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм – виходять рибалки на промисел».
Тире ставимо в неповному реченні «Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні».
Безсполучниковим є речення «Збагачуйте життя своєю щедрістю – тоді добрим словом вас згадуватимуть люди». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.
У рядку Д в реченні є вставне слово ясна річ, яке треба відокремити комою, тире тут не потрібно ставити.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Комою потрібно відокремити дієприслівниковий зворот у реченні «І сонце падало за тьмяним морем трав, на землю маки кинувши червоні».
Двокрапку потрібно поставити в безсполучниковому реченні, друга частина якого розкриває зміст першої: «Знаю я: моє ім’я не згасне на прийдешнім сонячнім путі».
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Вдихати вітер Батьківщини – найвище щастя на землі».
У дужки беремо прізвище автора, що стоїть після цитати: «Це просто день, що врубується в простір» (Сергій Жадан).
Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоноване речення.
До слова Гоголя можна поставити питання чия?. Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.
Іменник «говір» є частиною складеного іменного присудка. Дієслово-зв'язка бути в теперішньому часі тут має нульову форму.
До слова Гоголя можна поставити питання кого? чого?. Отже, це прямий додаток, виражений іменником у Р. в. Зауважмо, що прямий додаток називає предмети, процеси, стани, на які безпосередньо переходить дія. Найчастіше виражається іменником у знахідному відмінку (без прийменника), що сполучається з перехідними дієсловами. Прямий додаток іноді вживається у формі родового відмінка без прийменника: коли дія переходить лише на частину предмета, наприклад: перекласти Гоголя.
До слова неповторний можна поставити питання який?. Отже, це узгоджене означення, виражене прикметником.
Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–Г.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире перед узагальнювальним словом все вживаємо в реченні «І сльози, і прокльони – все мине».
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «А мова – то пісня душі, покладена на слова».
Тире при відокремленій прикладці день легкий ставимо в рядку В.
Безсполучниковим є речення в рядку Г. Тире ставимо, якщо зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): «Мало життя прожити – треба життя зрозуміти».
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Підметом є виділене слово в реченні «Не дивиться їм грізно в очі «завтра», до нього можна поставити питання що?.
Складеним дієслівним присудком є виділені слова в реченні «Молодість здатна творити несподіване й неймовірне». Пригадаймо, що складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово, яке своїми граматичними ознаками узгоджується з підметом, вказує на час та спосіб дії, на початок, тривалість, кінець, бажаність чи можливість дії, і неозначену форму дієслова, що виражає саму суть дії.
Неузгодженим означенням, вираженим інфінітивом, є виділене слово (можливість яка? творити) в реченні «Як розбещує людину сама можливість принижувати інших!».
У реченні «А він стоїть наперекір усім» до виділеного слова можна поставити запитання незважаючи на що? Отже, це обставина.
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Здобути волю – то мій рай».
Тире перед узагальнювальним словом усе ставимо в реченні «Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою».
Тире при відокремленій прикладці уживаємо в реченні «Я тільки тепер побачив село – нужденну купку солом’яних стріх».
Безсполучниковим є речення «Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий», між частинами ставимо тире, бо перше речення вказує на умову того, про що йдеться в другому реченні.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому реченні.
Зауважмо, що тире між підметом і присудком не ставиться, якщо до складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе: Козак як мала дитина.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Синтаксис. Члени речення
Завдання перевіряє вміння визначати члени речення.
Зверніть увагу, що складений дієслівний присудок складається з допоміжного дієслова, яке виконує функцію зв'язки, та інфінітива.
У реченні Зоря на небі рожева вже почала займатись складений дієслівний присудок виражений інфінітивом і допоміжним фазовим дієсловом, що означає початок дії.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях.
Зверніть увагу, що в простому реченні між підметом і присудком ставимо тире:
- якщо обидва головні члени речення виражені іменниками або кількісними числівниками в називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає, наприклад: (2) Мова – знаряддя для засвоєння спадщини минулого, найвищих здобутків людської культури. (4) Слово – наймогутніше знаряддя, що уможливлює перегук поколінь.
- якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить, наприклад: (1) Найголовніша ознака індивідуальності народу – це його мова.
Відповідь: 1, 2, 4.
ТЕМА: Синтаксис. Члени речення
Завдання перевіряє вміння визначати члени речення.
Зверніть увагу, що складений дієслівний присудок складається з допоміжного дієслова, що виконує функцію зв'язки, та інфінітива: Я хочу вам про рідний край сказать.
Відповідь – А.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова перейти в реченні Як кажуть у народі, життя прожити – не поле перейти можна поставити питання що робити? Отже, це присудок, виражений інфінітивом.
У реченні Перед виходом з дому Орест затримався перевірити квитки на потяг до виділеного слова перевірити можна поставити питання з якою метою?. Отже, це обставина.
У реченні Як виховує людину сама можливість зробити добро! до виділеного слова зробити можна поставити питання яка? Отже, це означення (неузгоджене).
У реченні Батьки повинні навчити дитину долати життєві перешкоди до виділеного слова долати можна поставити питання чого? – подоланню. Отже, це додаток.
У реченні Відчувати радість за успіхи ближнього – ознака альтруїзму до виділеного слова відчувати можна поставити питання хто?, що? Отже, це підмет.
Відповідь: ДГВБ.
ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з підметом
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.
При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, змогла.
Від слова вимови ставимо питання кого?, чого? Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.
Також вибираємо варіант приділила, адже узгоджуємо присудок з підметом, який означає особу жіночого роду.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слів не снідавши, не обідавши можна поставити питання як?, слова вказують на спосіб дії. Отже, це однорідні обставини, виражені особливою формою дієслова – дієприслівниками.
До слів дивитися та питати можна постави питання що?, хто?, також можна уявно замінити словами дії та питання. Отже, це однорідні підмети.
До слів іншим, а не собі можна поставити питання чому?, кому?, слова означають предмети, на які переходить дія підмета. Отже, це однорідні додатки.
Слова копітка, складна, але цікава характеризують підмет, до них можна поставити питання який є підмет? Отже, це однорідні іменні частини складеного іменного присудка.
Слова солодкий, смачний відповідають на питання який? і вказують на ознаку предмета (підмета). Це однорідні означення.
Відповідь: АВБД.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоноване речення.
До слова звичай можна поставити питання що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.
Слово поширений пояснює підмет, до нього можна поставити питання який є підмет? Отже, це присудок (складений іменний), виражений особливою формою дієслова – дієприкметником.
Слово плести розташоване біля підмета, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене неозначеною формою дієслова.
До сполуки з давніх-давен можна поставити питання від присудка як довго?, з якого часу?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.
Відповідь – АВДБ.
ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження числівника з іменником. Узгодження присудка з підметом.
Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюють. Тому правильний варіант Пономаренка.
Числівник півтора узгоджується з іменником в родовому відмінку однини (місяця).
При підметах, виражених словосполученнями з іменниками більшість, меншість, частина, група тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, навчилась.
У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями.
Прийменник по в українській мові вживається дуже рідко.
Застосуємо ці правила до речення.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення в рядку А – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.
Речення в рядку Б – це просте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками, тому тире між ними обов’язкове.
У реченні В тире стоїть на місці пропущеного присудка.
Речення в рядку Г ускладнене відокремленою прикладкою почесна варта весни, яка стоїть у кінці речення і виділена тире.
Речення в рядку Д – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.
Відповідь: ГДАБ.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Однорідні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення, знаходити в реченні однорідні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
У реченні Любомир хотів зупинитися, заспокоїтися, розчинитися в далекому безмежжі однорідні члени речення є частинами складеного дієслівного присудку. Вони приєднані за допомогою модального дієслова хотів і характеризують дію підмета.
У реченні Ярослав мав давню мрію – потанцювати й поговорити з однокласницею однорідні члени речення є неузгодженими означеннями, вони відповідають на питання яку?
У реченні Олесина й Оксанина квартири розміщені праворуч від ліфта, біля сходів теж є однорідні означення, але вони є узгодженими.
У реченні Назар бере наплічник і вирушає вишукувати й купувати раритетні книги є однорідні обставини, адже присудок у цьому реченні виражений руховим дієсловом. Від такого присудка ставимо питання з якою метою? (вирушає, щоб відшукати й купити).
А однорідні додатки є в реченні Софійка попросила нас прийти раніше й підготувати сюрприз для іменинника.
Софійка (підмет) просить нас що? прийти й допомогти.
Відповідь – А.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Однорідні члени речення
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення, знаходити певні однорідні член речення.
У реченні Джорджано Бруно, видатний філософ та поет епохи Відродження, походив з незаможної італійської родини однорідні члени речення виражені іменниками і дають предмету другу назву. Отже, це однорідні прикладки.
У реченні У дитинстві його віддали в монастир, але хлопець утік і подорожував Європою, пізніше видав книги та проповідував до виділених слів можна поставити питання що робив підмет? Отже, це однорідні присудки утік, подорожував, видавав, проповідував.
У реченні У його вченні цікаво поєднані наука і магія, обґрунтування нескінченності Всесвіту й віра в переселення душ до виділених слів можна поставити питання хто?, що? Отже, це однорідні підмети.
У реченні Один венеційський аристократ написав донос до інквізиції, бо не хотів платити філософу за поради й консультації до виділених слів ставимо питання за кого, за що? Отже, це однорідні додатки.
У реченні Постраждав Джорджано не через свою філософію, а через принципове протистояння здирництву монастирів до виділених слів ставимо питання з якої причини? Отже, це однорідні обставини.
Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоноване речення.
До слова знання можна поставити питання хто?, що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.
Слово чинник пояснює підмет, до нього можна поставити питання що є підмет? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником.
Слово спілкуватися розташоване біля додатка, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.
До сполуки через добір можна поставити питання від присудка з якої причини? Отже, це обставина причини, виражена іменником з прийменником.
До слова намір можна поставити питання кого?, що?. Отже, це додаток.
Відповідь –ВБАГ.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання числівника з іменником.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.
Отже, пропуски потрібно заповнити так: на початку речення обираємо уперше; тут складений підмет (поєднання іменників у називному та орудному відмінках Тетяна з Андрієм), тому далі обираємо дізналися; чоловічі прізвища на -ко відмінюємо, тому Шевченку; складений числівник 256 поєднується з іменником у родовому відмінку множини, тому пам’ятників.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видахречень.
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видахречень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
У реченні А тире стоїть на місці пропущеного присудка.
Речення в рядку Б – це просте речення,у якому підмет виражений інфінітивом, а перед присудком, окрім цього, ще й стоїть частка це, тому тире між ними обов’язкове.
Речення в рядку В – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.
Речення в рядку Г – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.
Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою тихий голос мого сумління, яка стоїть у кінці речення й виділена тире.
Відповідь: БАДВ.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
У реченні Як справжній митець, він, незважаючи на уявну відчуженість від світу, був уважний, чутливий до всього навколишнього і ніколи не стояв осторонь рухів та змін потрібно поставити всі коми, окрім коми (5), аджев реченні є однорідні присудки був чутливий, уважний та не стояв, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.
Виконуючи це завдання,обов’язково звертайтеся до мікротексту.
У реченні Разом з героями ми підіймаємося на/гору людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книжках справжнєв головній частині є однорідні присудки підіймаємося, падаємо, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником сурядності і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.
Відповідь – Г.
- Усі завдання ЗНО з української мови і літератури за темами
- Усі тести ЗНО з української мови і літератури онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з української мови і літератури минулих років
- Усе про тест ЗНО з української мови
- Програма ЗНО з української мови і літератури
- Усе про власне висловлення на ЗНО з української мови
- Приклади написання власного висловлення з української мови
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра