Розділ: Література XX ст.
Тема: Іван Драч
Кількість завдань: 19
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.
Чорний трибунал, загірна комуна – це ключові слова до твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Головний герой цієї новели є главковерхом чорного трибуналу.
У вступному етюді-розділі гуморески Остапа Вишні «Моя автобіографія» йдеться про народження майбутнього письменника, його батьків і витівки дитинства. Отже, слова «майбутній письменник, багатодітна родина» є ключовими до цього твору.
Закинутий крейсер, закохана пара – це ключові слова до твору Олеся Гончара «Залізний острів». У цій новелі розповідається про романтичну подорож закоханих Тоні й Віталика на старий залізний крейсер, яка мало не закінчилася трагедією.
Алегоричні образи соняшника й сонця, що є в «Баладі про соняшник» Івана Драча, чітко вказують, про кого та про що йдеться — про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.
Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – Д.
ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Висловлювання «Що стане визначальним у його творчості – краса чи служіння суспільним інтересам? Меч вояка за державність України поет змінив на перо, але мирна паличка для письма в його руках стає кинджалом…» (рядок А) характеризує творчість Євгена Маланюка. Він є автором збірки «Стилет чи стилос», у якій ліричний персонаж має вибирати між стилетом і стилосом, але можливостей для вибору майже немає. І ось тоді ліричний персонаж обирає стилос, який нагадує стилет (слово – зброя).
«Його ім’я входить до переліку імен «шістдесятників», а творчість митця звернена до Сонця, до Земля, що є дивовижними джерелами поезії та любові…», – сказано про Івана Драча. Уже перша його збірка була оцінена як етапна в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янучу народну творчість.
У висловленні «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета…» йдеться про Олександра Довженка, який є фундатором українського кіномистецтва.
Максим Рильський «уходив до когорти «неокласиків», величезну увагу приділяв красі поетичного слова, ясності й прозорості художнього образу; його твори повні сонця й глибоких філософських роздумів…».
Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.
Цитату, подану в рядку Г, узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».
Уривок рядка Д є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».
Рядки, запропоновані у варіанті А, узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».
Уривок з «Балади про соняшник» Івана Драча подано в рядку Б.
Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.
«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.
Григорій Квітка-Основ’яненко є автором повісті «Маруся».
«Гімн» – це вірш Івана Франка.
«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.
Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.
ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»
Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.
У творі «Балада про соняшник» Іван Драч роздумує про суть мистецтва, його таїну; розкриває важливу роль слова в людському житті.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
У баладі Івана Драча соняшник і сонце наділені людськими властивостями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій. «Сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе», – звертається до поезії ліричний герой твору «Балада про соняшник».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.
Цитату, подану в рядку А, узято з твору Івана Драча «Балада про соняшник».
Поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» належить цитата в рядку Г.
Рядок В демонструє цитату з вірша Василя Симоненка «Лебеді материнства».
У вірші Ліни Костенко «Українське альфреско» є уривок, поданий у рядку Б.
Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–А.
ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їхні символічні образи.
У баладі Івана Драча соняшник і сонце наділені людськими властивостями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник».
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
У баладі Івана Драча соняшник і сонце наділені людськими властивостями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.
Відповідь – В.
ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
У баладі Івана Драча соняшник і сонце наділені людськими властивостями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Висловлювання, запропоноване в рядку В, стосується Івана Драча. В українській поезії він є продовжувачем традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Сонце стає його символом. Пригадаймо «Баладу про соняшник». У цьому творі Іван Драч розкриває життєдайний образ сонця-поезії. Павло Тичина дав таку оцінку твору: «Цей твір цікавий... По-перше, тема обдарованості й таланту подана цілком по-новому... По-друге: розв'язання теми цілком своє, а не традиційне... По-третє: колір сонця у поета оранжевий, тобто жовтогарячий. Це, як мені здається, цілком відповідає характерові творчого сприймання світла українським народом...».
Про Миколу Куліша йдеться в рядку Г. Він є творцем «модерної драми». Його комедія «Мина Мазайло» змушує читачів замислюватися над проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле. Звернення автора до проблеми зміни прізвища було зумовлено курйозним випадком. За спогадами дружини письменника, працюючи над чернеткою твору, Куліш якось зайшов до ЗАГСу, де прочитав список змінених прізвищ. Між іншими там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це так його розсмішило, що він вирішив вставити цей факт у п'єсу. Зміною прізвища харківський службовець Мина Мазайло прагне змінити спосіб життя, одержати ніби нове народження.
Висловлювання в рядку Б стосується Остапа Вишні, який увійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору. Саме він є автором тематичних циклів усмішок: «Усмішки сільські», «Мисливські», «Закордонні».
Про «Енеїду» Івана Котляревського йдеться у висловлюванні, поданому в рядку А. Письменник переосмислив патетичну проблематику римського оригіналу, наблизив твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.
Відповідь: 1В 2Г 3Б 4А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
У творі згадано шістдесятників.
Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).
Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.
Характерні риси шістдесятництва:
- критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
- відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
- єдність традицій і новаторства;
- витончений інтелектуалізм, естетизм.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Висловлювання про Павла Тичину подано в рядку В, адже саме його «перші спроби вражали всіх сучасників». Сучасники Тичини відзначають надзвичайну вихованість, делікатність поета. На початку своєї діяльності Тичина відбувся як великий поет, але пізніше радянська влада змусила митця писати тенденційні вірші «на злобу дня», спрямувавши творчість Павла Тичини в потрібний ідеологічний формат.
У рядку Д йдеться про Андрія Малишка. Поет був ніби мостом між двома поколіннями українських митців. З одного боку, з ним товаришували Максим Рильський, Остап Вишня, Олександр Довженко, з іншого – тодішня літературна молодь. Малишко створив незабутні пісні, які стали справді народними. «Пісня про рушник», як і більшість пісенних творів Малишка, народилась у творчій співпраці з композитором і другом Платоном Майбородою.
У висловлюванні рядка А йдеться про Івана Драча. Його вважають поетом-новатором. Творчість Драча сповнена прихованої багатозначності, зокрема однією з найхарактерніших її ознак є поєднання фантастичного і реального.
Характеристика особистості Василя Стуса є в рядку Б. Поет жив Україною, марив нею на чужині. Ця всепоглинаюча любов була смислом його життя й відчувалася в кожній поетичній збірці. Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса. Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (знятого за мотивами повісті М. Коцюбинського) 4 вересня 1965 року Василь Стус розбурхав зал. У перерві між частинами стрічки він встав із закликом протестувати. Після фільму КГБісти бігали вздовж рядів, щоб запам’ятати тих, хто влаштував протест проти репресій української інтелігенції.
Відновити знання про творчість цих письменників ви можете за допомогою подкастів з української літератури на нашому сайті.
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів другої половини ХХ століття.
Андрій Малишко є автором рядків «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, / І засмучені очі хороші, блакитні твої» твору «Пісня про рушник.
«І раптом побачив сонце, / Красиве засмагле сонце…», – уривок із «Балади про соняшник» Івана Драча.
У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Буду, мамо горда і вродлива, / З тебе дивуватися повік...».
Василь Стус є автором поезії «Господи, гніву пречистого…», у якій є рядки «Вірою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, / яким мене мати родила…»
Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4Г.
ТЕМА: Література ХХ ст. Іван Драч. «Балада про соняшник».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою.
У таких творах гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).
До ліро-епосу належить твір Івана Драча «Балада про соняшник».
Відповідь: В.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.
Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.
Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.
«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.
«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.
Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
Шістдесятники – назва покоління української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» й найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).
Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Іван Драч – видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників.
Відповідь: В.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
Творчість Івана Драча має ознаки модернізму. У його творчій манері своєрідно поєдналися народна поетична притчевість і реальність сьогодення, фольклор і модерн. Поет збагатив класичні поетичні форми, ускладнив архітектоніку жанру поеми, вдихнув сучасне звучання в такий жанр, як балада.
Класичний сонет у творчості Драча стоїть поряд із віршем, написаним розкутим, асоціативним верлібром. Новаторськи підходить поет до ритмомелодики, тональності, емоційного настрою своїх творів.
Відповідь: Г.