Розділ: Література кінця XVIIІ – початку XX ст.
Тема: Тарас Шевченко
Кількість завдань: 84
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. На світлині зображено мурал зі словами, узятими з послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
У цьому ж творі є рядки: «Розкуйтеся, братайтеся, / У чужому краю / Не шукайте, не питайте, Того, що немає…»
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.
Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Висловлювання про Івана Котляревського подано в рядку Б, адже саме він є «батьком нашої нової літератури», чиє слово «голосно залунало по широких світах…»
Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А. У цьому висловлювання згадано послання митця «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
У висловлюванні рядка Д йдеться про написання історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
Згадка про збірку творів Івана Франка «Зів’яле листя» є у висловлюванні рядка Г. Ця збірка є зразком інтимної лірики, вона також має назву «Лірична драма».
Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»
Завдання перевіряє ваше знання композиції та жанру художнього твору.
Сатирична поема Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)» починається вступом, що має характер філософських роздумів:
У всякого своя доля
І свій шлях широкий…
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.
Послання «І мертвим, і живим…» було написано в грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова.
Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя люду. Виявилося, що більшість дворян була задоволена політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпаків, своїх же земляків. Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим…». Закінчується послання словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику, сюжет художнього твору.
Запропоновані в умові рядки суголосні з долею героїні твору Тараса Шевченка «Катерина».
За жанром цей твір є реалістичною соціально-побутовою поемою з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Катерина після народження її сина-байстрюка стає ганьбою для своїх батьків і посміховиськом для чужих людей. Засмучені батьки проганяють її геть з дому разом з дитиною.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.
Ідея соборності України, пошуки суспільної сили, спроможної згуртувати й об’єднати націю, характерні для роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» і послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
Головним предметом художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.
У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко порушує широкий спектр проблем: походження українців, правдиве прочитання історії України, мова як один із засобів національної самоідентифікації, стосунки між суспільними верствами, умови створення та шляхи розвитку гармонійного українського суспільства.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Згадаймо поему Івана Франка «Мойсей», зокрема пролог до цього твору, у якому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. «Поет висловлює впевненість у відродженні національної самосвідомості й гідності поневоленого, але не скореного великого європейського народу…» (рядок Б).
Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А. Саме в посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» поет «повертає вас лицем до вічних аксіом і нагадує нам вічні біблійні кари за переступ і зраду їх».
Темою повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сiм’я» є змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. Саме про цей твір йдеться в рядку Д.
«Крізь товщу століть задивляється в ту глибінь поет, що був дитям запорозького сміху, здатного попри всі нещастя на руїнах рідної Трої утверджувати волю до життя..» – сказано про Івана Котляревського (рядок Г).
Відповідь: 1Б 2А 3Д 4Г
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»
Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.
Павло Полуботок (близько 1660–1724) – наказний гетьман Лівобережної України (1722–1724), у 1706–1722 рр. – чернігівський полковник. Домагався від царського уряду відновлення права виборів гетьмана й ліквідації Малоросійської колегії, створеної 1722 р. за наказом Петра I в Глухові. Ув'язнений Петром I, помер у Петропавлівській фортеці в Петербурзі.
У поемі Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)» є епізод, коли ліричний герой чує тихий спів, а потім слова, із яких стає зрозуміло, що це голос наказного гетьмана Павла Полуботка – опального гетьмана, який захищав українські інтереси:
Що ти зробив з козаками?
Болота засипав
Благородними костями;
Поставив столицю
На їх трупах катованих!
І в темній темниці
Мене, вольного гетьмана,
Голодом замучив
У кайданах…
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.
«Кавказ» – геніальна політична сатира Тараса Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету й персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності.
Гнівна сатира на війну – царське полювання – переростає в глибокий сарказм, із яким поет проголошує «славу» «хортам і гончим, і псарям, і нашим батюшкам-царям». Таким чином, ми бачимо, що Шевченко поставив самодержця в один ряд із «хортами, гончими, псарями».
Отже, рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято їдким сарказмом.
Відповідь – В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.
На початку поеми «Кавказ» Тарас Шевченко в метафоричному плані зображує Кавказькі гори, «хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі». На фоні гір окреслюється образ Прометея – символ нескореності, у ньому втілено образ кавказьких народів.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко
Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.
Згадаймо основні факти з життя Тараса Шевченка: син кріпака, сирота, талановитий юнак. Заслання, каземати, військова муштра пригнічували Шевченка, але не зломили його волі.
Саме про Шевченка Іван Франко сказав: «Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим».
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко
Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.
Виконуючи запропоноване завдання, згадайте твори Тараса Шевченка.
Уривок рядка А узято з поеми «Сон» («У всякого своя доля...»).
Рядки, подані у варіанті Г, є в поемі «Кавказ».
Послання «І мертвим, і живим...» містить рядки, які вказані у варіанті Д.
Рядок Б – це уривок з вірша «Ісаія. Глава 35».
Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.
На початку поеми «Кавказ» Тарас Шевченко в метафоричному плані зображує Кавказькі гори, «хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі». На фоні гір окреслюється образ Прометея – символ нескореності, у ньому втілено образ кавказьких народів.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.
Згадаймо поему Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)». Твір починається філософським зачином, у якому наявна гірка іронія:
У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів.
«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
Присвячує «Високоповажній Наталії Кобринській» свою повість «Людина» Ольга Кобилянська.
Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)».
«Искреннему моему Якову де Бальмену» присвячена поема Тараса Шевченка «Кавказ».
Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.
У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. Цей твір закінчується закликом:
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.
У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, тому й закликає: «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.
П’єса Івана Карпенка-Карого «Хазяїн» є комедією.
Тарас Шевченко написав послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
Романом є твір Івана Багряного «Тигролови».
«Інститутка» – це повість Марка Вовчка.
Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.
У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. Шевченко стверджує: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.
У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. Шевченко ставить п’ять коротких запитань, натякаючи на те, що історію треба переглянути: «Що ми?.. чиї сини? яких батьків? ким? за що закуті?..».
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових творів.
Цитату «На снігу великими літерами було написано: «ФІЙОНА МЕДВИНУ ПРИВІТ ПЕРЕДАВАЛА» узято з роману Івана Багряного «Тигролови».
Рядки «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи. / І жити спішити треба, / Кохати спішити треба / – Гляди ж, не проспи» є у вірші Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».
«Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок…» – це уривок з новели Юрія Яновського «Подвійне коло», яка є частиною роману «Вершники».
Цитату «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає» узято з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко
Виконати це завдання допоможе знання змісту творів Тараса Шевченка.
Цитату «Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!» узято з поеми «Кавказ».
«А братія мовчить собі, Витріщивши очі!» – це уривок з поеми «Сон («У всякого своя доля»)».
Рядки «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…» є в посланні «І мертвим, і живим…».
Цитату «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине» узято з поезії «До Основ’яненка».
Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів.
«Василю Жуковському» присвячена поема Тараса Шевченка «Катерина».
Присвячує «Кононівським полям» свою новелу «Intermezzo» Михайло Коцюбинський.
«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)».
Відповідь: 1–В 2–А 3–Б 4–Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Заповіт»
Завдання перевіряє знання змісту й мотивів програмових поезій.
На плакаті часів Другої світової війни є цитата з твору Тараса Шевченка «Заповіт». Поет проголосив у вірші заклик до повалення ворожої влади і побудови нової, вільної сім’ї народів.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література кінця XVIIІ – початку XX ст. Тарас Шевченко. Іван Франко. Література XX ст. Леся Українка. Василь Стус
Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.
Леся Українка є автором творів «Contra spem spero!» і «Лісова пісня», Тарас Шевченко написав «Мені однаково» і «Заповіт», автором поезій «Як добре те, що смерті не боюсь я» і «О земле втрачена, явися!» є Василь Стус, перу Івана Франка належать такі твори, як «Гімн» і «Чого являєшся мені у сні».
Відповідь: ГДВА.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.
У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь своїх предків: «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра».
Відповідь: А.
ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.
Автором поезії «De libertate» й байки «Бджола та Шершень» є Григорій Сковорода, Ліна Костенко написала роман у віршах «Маруся Чурай» і поезію «Українське альфреско», Тарас Шевченко є автором поем «Сон» («У всякого своя доля») і «Кавказ», поезії «Чари ночі» й «О слово рідне! Орле скутий!..» належать перу Олександра Олеся.
Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.
Послання «І мертвим, і живим…» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду. Виявилося, що більшість дворян були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпосницьких селян, своїх же земляків.
Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим…». Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце». Шевченко таким епіграфом натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ. Цим самим поет порушує проблему лицемірства, фальшивого патріотизму, що ведуть згодом до зради, утрати своєї національної свідомості.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».
Завдання перевіряє вміння впізнавати символічні образи. У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність.
Згадаймо рядки з твору:
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
Саме Прометея зображеного на малюнку.
Відповідь – А.
ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання авторів літературних творів.
Ліна Костенко є автором роману у віршах «Маруся Чурай» і поезії «Українське альфреско»;
Тарас Шевченко написав поеми «Сон» («У всякого своя доля») й «Катерина»;
Василь Стус – автор поезій «О земле втрачена, явися!» і «Як добре те, що смерті не боюсь я»;
Григорій Сковорода написав поезію «Всякому місту – звичай і права» і байку «Бджола та Шершень».
Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.
Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тараса Шевченка закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»
Відповідь – В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина».
На картині зображено головну героїню поеми «Катерина».
Перед нами – живописне полотно геніального майстра пензля Тараса Шевченка. Усі образи тут явно пов’язані між собою: опустивши очі, іде Катерина, услід їй осудливо дивиться селянин, холодно зиркає на неї москаль, і все це – на тлі чудового краєвиду.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів. Григорій Сковорода є автором творів «De libertate» і «Всякому місту – звичай і права», Тарас Шевченко написав «Заповіт» і «До Основ’яненка», перу Івана Котляревського належать такі твори, як «Енеїда» і «Наталка Полтавка», автором поезії «О слово рідне, орле скутий!..» і романсу «Чари ночі» є Олександр Олесь.
Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви творів, їх символічні образи.
У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність. Згадаймо рядки з твору:
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день Божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. Тарас Шевченко. Іван Франко. Іван Карпенко-Карий.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.
Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.
Висловлювання у рядку А належить Івану Карпенку-Карому. Тут ідеться про Борулю – головного героя трагікомедії «Мартин Боруля».
В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Про це автор каже у висловлюванні в рядку Б.
Григорій Квітка-Основ’яненко роздумує над причинами народної любові до його героїнь (рядок Г), зокрема Марусі з однойменної повісті.
З’ясувати, яке висловлення належить Тарасу Шевченку, допоможе знання основних фактів біографії митця. Тарас Шевченко у висловленні, указаному в рядку Д, каже про своє бажання не тільки малювати, а й писати поезії, а також згадує про Карла Брюллова, який відіграв у житті Шевченка вирішальну роль, допомігши викупити його з кріпацтва.
Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко
Завдання перевіряє ваші знання життя та творчості українських письменників.
Так сказав про Тараса Шевченка Іван Франко у своєму відомому творі «Присвята».
Виконати успішно це завдання можна, якщо знати біографічні відомості про Т. Шевченка, зокрема те, що Кобзар пробув на засланні солдатом російської армії 10 років.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання вимагає від вас знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.
В усіх запропонованих творах є міфологічні персонажі.
Так, у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки маємо Перелесника, у поемі «Кавказ» Тараса Шевченка – Прометея, у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Чугайстира, у травестійно-бурлескній поемі «Енеїда» І. Котляревського – Юнону.
Міфологічний персонаж Див – зайвий варіант – наявний у «Слові про похід Ігорів» невідомого автора.
Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В. 4–Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Саме такими словами, що стали афоризмом («Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»), завершується послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Цей вислів належить до крилатих фраз, які просто необхідно запам’ятати.
Відповідь – А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.
У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь своїх предків: «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра».
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»)
Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.
Виконуючи це завдання, пригадайте, що гетьман Полуботок – держаний, політичний і військовий діяч, наказний гетьман Лівобережної України (1722–1723 pp.). Прагнучи позбавити уряд Петра I приводів для втручання у справи України, Павло Полуботок зміцнив адміністративний устрій держави, здійснив реформу судочинства. Навесні 1723 р. Петро I за організацію опозиційної діяльності викликав Павла Полуботка для пояснень у Петербург, а в листопаді того ж року ув'язнив його в Петропавлівській фортеці, де наказаний гетьман помер 20 грудня 1724 р.
В образі Павла Полуботка (поема «Сон» («У всякого своя доля...»)) Тарас Шевченко втілив трагічну долю свого народу, звинувативши в цьому трагізмі Петра І.
Із города із Глухова
Полки виступали
З заступами на лінію,
А мене послали
На столицю з козаками
Наказним гетьманом.
О боже наш милосердний!
О царю поганий,
Царю проклятий, лукавий,
Аспиде неситий!
Що ти зробив з козаками?
Болота засипав
Благородними кістками,
Поставив столицю
На їх трупах катованих!
І в темній темниці
Мене, вольного гетьмана,
Голодом замучив...
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».
Поему «Кавказ» Тарас Шевченко присвятив другові Якову де Бальмену.
Виконати це завдання допоможе історична довідка.
Яків де Бальмен – військовик, художник, літератор. З 1843 року – ад’ютант начальника штабу 5-го піхотного корпусу в Одесі. Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність. Яків де Бальмен, воюючи в складі російської армії, загинув від рук кавказців, але Тарас Шевченко розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, убив саме царат, тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками.
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.
Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу.
Засудження війни царизму на Кавказі – головна тема твору.
Відповідь – В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання образів літературних творів.
У поемі «Мойсей» наявний міфологічний образ Азазеля, у повісті «Тіні забутих предків» – Нявки, у поемі «Кавказ» – Прометея, у драмі-феєрії "Лісова пісня" – Русалки.
Відповідь: ГАВД.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.
Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про «одного з батьків новочасного українського театру». Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.
Про «Енеїду» Івана Котляревського йдеться у висловлюванні, поданому в рядку В. Письменник переосмислив патетичну проблематику поеми Вергілія, наблизив твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.
Висловлювання в рядку Д належить Тарасові Шевченку. Пригадайте основні події життя і творчості митця. У нього ще з дитинства була пристрасть до живопису. Не міг Тарас жити й без літературної діяльності. Також у запропонованому висловлюванні згадано Брюллова, який разом із Жуковським викупив молодого поета з кріпацтва.
У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про перший прозовий твір нової української літератури – сентиментальну повість «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка.
Відповідь: ГВДА.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє ваше знання сюжету, історії написання художнього твору.
Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання сюжетів літературних творів.
Епізоди про те, як Еол улаштовує шторм на морі і як гостював Еней у царя Латина, є в поемі Івана Котляревського «Енеїда»; пригадайте епізоди поеми Тараса Шевченка «Катерина»: спочатку батьки виганяють доньку-покритку з дому, а потім вона зустрічається з офіцером-кривдником; розповіді про лицарський поєдинок за Лесю Череванівну та вибори гетьмана в Ніжині є в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»; на початку повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є епізод про те, як брати Карпо й Лаврін обговорюють дівчат на виданні, у цьому ж творі йдеться й про те, як Мелашка (невістка Кайдашів) іде на прощу до Києва.
Відповідь: 1В 2Г 3Б 4Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. Біографічні відомості про письменника
Виконати це завдання допоможе знання основних фактів біографії Тараса Шевченка.
Рядки Миколи Некрасова присвячено Тарасові Шевченку. На це вказує згадка про тюрми, заслання, «безкраї степи оренбурзькії».
Пригадаймо, що Тарас Шевченко 24 березня 1847 року за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за антисамодержавні поезії був заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати й малювати.
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.
Палагна – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Феноген діє в драмі Івана Карпенко-Карий «Хазяїн».
Мавка – головна героїня драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
Григорій Многогрішний – головний герой роману Івана Багряного «Тигролови».
Ярема Галайда – персонаж поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки».
Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»
Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею й проблематику художнього твору.
Поема Тараса Шевченка «Сон» – нищівна сатира на Російську імперію як утілення зла й несправедливості.
Глибоких соціально-політичних узагальнень досягає поет у зображенні царського палацу. Ці сцени – «висока карикатура» не тільки на Миколу І, а й на саме самодержавство як брутальне й не обтяжене розумними законами самовладдя.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Заповіт»
Завдання перевіряє знання змісту поезій.
Вірш Тараса Шевченка «Заповіт» – своєрідний гімн визвольної боротьби українського народу. У кінці твору — звернення до майбутніх поколінь:
Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.
У першому уривку є опосередкована вказівка на Мавку – героїню драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Пригадайте епізод, коли дівчина готова була порізати серпом свою руку, аби не нашкодити живій природі.
В уривку, позначеною цифрою 2, читач легко впізнає Марусю Богуславку, яка випустила з турецької неволі козаків («Дума про Марусю Богуславку»).
Третій уривок передає звернення жінки до моря й вітру, аби вони врятували її коханого. Згадаймо Ярославну – дружину князя Ігоря («Слово про похід Ігорів…»), вона так само відчайдушно й розпачливо вимолювала життя свого чоловіка в сил природи.
В уривку 4 легко впізнати Катерину – героїню однойменної поеми Тараса Шевченка.
Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання та знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про «одного з батьків новочасного українського театру». Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.
У рядку В йдеться про роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», автором якого є Панас Мирний.
Висловлювання в рядку Б стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.
Висловлювання в рядку А стосується Тараса Шевченка. Пригадайте основні події життя і творчості митця. Саме Шевченко «Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри…».
Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.
Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу. Саме про цього художника йдеться в умові завдання.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.
Пригадайте поему Тараса Шевченка «Кавказ», у якій зображено загарбницьку політику російського самодержавства, реакційну роль церкви й прогнилої дворянської моралі.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.
Поемами є твори Тараса Шевченка «Катерина» та Івана Франка «Мойсей»;
вірші – це твори Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»;
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного і «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – романи;
«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького і «Захар Беркут» Івана Франка – повісті.
Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання скеровано на перевірку вміння визначати жанри літературних творів.
Твір «Кайдашева сім’я» є повістю, «Катерина» – поемою, «Наталка Полтавка» – драмою, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – романом.
Відповідь: 1В, 2Г, 3А, 4Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненародженим…»
Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів, а також їх жанрів.
Пригадайте послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…».
Саме в ньому рядки: «Якби ви вчились так, як треба, / Той мудрость би була своя. / А то залізете на небо: / І ми – не ми, і я – не я!..».
У подкасті Освіта.ua – докладніше про цей та інші твори Тараса Шевченка.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»)
Завдання перевіряє ваше знання сюжету й композиції художнього твору.
Сатирична поема Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)» починається вступом, що має характер філософських роздумів.
Далі – три частини: картини закріпаченої України, сибірської каторги, столиці Російської держави – Петербурга.
Стислий аналіз творів Тараса Шевченка, винесених на ЗНО – у нашому подкасті.
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.
Вислів «Козацькому роду нема переводу» суголосний з долею Енея, героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». В образах Енея й троянців виразно простежуються риси доблесного українського козацтва, адже коли виникає потреба боронити рідний край, то Еней і троянці виявляють мужність, патріотизм, поводяться як доблесні воїни.
Із долею Катерини (поема Тараса Шевченка «Катерина») суголосний вислів «Любов – не пожежа, займеться – не згасиш». Твір розповідає про трагічну долю матері-покритки. Покохавши москаля Івана, Катерина забуває про все на світі, зокрема про поради й застереження батьків, не звертає уваги на те, що кажуть про неї односельці. Почуття дівчини дає їй силу стерпіти всі образи.
У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Згадаймо образ Марусі Кайдашихи. Вона сварлива, конфліктна жінка. Позитивні риси характеру Кайдашихи – це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати та бабуся. Але жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім’ї, бійок. Саме тому вислів «І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива» суголосний з долею Марусі Кайдашихи.
«Не було добра змалку, не буде й до останку» – цей вислів суголосний із долею головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Чіпка Варениченко був сином зневаженої селянки-біднячки, хлопець зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Він гостро переживав соціальну несправедливість. Важким було життя хлопця в дитинстві, не стало воно кращим і тоді, коли Чіпка виріс.
Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»
Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів.
Картина Сергія Васильківського може слугувати ілюстрацією до останнього розділу поеми Тараса Шевченка «Катерина».
Згадаймо епілог цього твору: Катеринин син-підліток є поводирем сліпого кобзаря, Івась зустрічається з батьком-паном, який відцурався своєї дитини.
Відповідь – В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»
Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір.
У запропонованому уривку згадано Катерину – головну героїню однойменної поеми Тараса Шевченка.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.
«Енеїда» – поема Івана Котляревського.
«Віють вітри, віють буйні» – пісня Марусі Чурай.
«De libertate» – вірш Григорія Сковороди.
«Кавказ» – поема Тараса Шевченка.
Відповідь: 1Д, 2Г, 3Б, 4А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».
Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художнього твору.
Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу. Засудження війни царизму на Кавказі – головна тема твору. Поема починається похмурим пейзажем гір, оповитих таємними хмарами й засіяних горем, политих кров’ю. Пейзаж – подальша розповідь про сумні події.
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових поезій.
Рядки «Москаль любить жартуючи,/ Жартуючи кине;/ Піде в свою Московщину, /А дівчина гине…» узяті з поеми «Катерина».
Заклик «Борітеся – поборете! / Вам Бог помагає! / За вас правда, за вас слава / І воля святая!» є в поемі «Кавказ».
«Схаменіться, недолюди, / Діти юродивії / Подивіться на рай тихий, / На свою країну!» – це уривок із послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
У поемі «Сон (У всякого своя доля…)» є такі рядки: «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п'яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини».
Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.
Послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…» закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!». Значна частина образів у посланні є символічно-асоціативними, серед них і такі: слов’янофіли, братопродавці.
Решту символічних образів узято з інших Шевченкових творів:
- образи москаля й чорнобрових дівчат є в поемі «Катерина»;
- Прометей, колонізатор – це образи поеми «Кавказ»;
- кайдани, кров ворожа – символи вірша «Заповіт»;
- цар волі, землячки – символічні образи поеми «Сон (У всякого своя доля…)».
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.
Рядки «В житті ти мною згордувала, / Моє ти серце надірвала, / Із нього визвала одні / Оті ридання голосні – / Пісні» та «І того дива золотого / Зазнає, щастя молодого, / Бажаного, страшного того / Гріха!» узято з вірша Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..».
Уривки з поеми Івана Франка «Мойсей» – «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу» та «О, якби хвилю вдать, що слова слуха, / І слово вдать, що в хвилю ту блаженну / Вздоровлює й огнем живущим буха!».
У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі рядки: «Нема на світі України / Немає другого Дніпра; / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра…»; «Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя. / А то залізете на небо: / – І ми – не ми, і я – не я!».
Уривки «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п’яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини» та «У всякого своя доля / І свій шлях широкий, / Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком / За край світа зазирає…» є в поемі «Сон (У всякого своя доля…)» Тараса Шевченка.
Відповідь: 1Г, 2А, 3Д, 4Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.
Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.
Висловлювання «Автор не тільки із жалем оплакує долю свого друга, але й долю всіх людей, які попали у полум’я страшної, жахливої загарбницької війни. Війна, яка покрила кров’ю гори, і яка породила не ріки, а море сліз» стосується поеми Тараса Шевченка «Кавказ». У творі автор засуджує царський режим, що веде загарбницьку війну на Кавказі. Шевченко «…із жалем оплакує долю свого друга» Якова де Бальмена, який загинув на цій війні.
Висловлювання «Твір засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. Щедро використовуючи фольклор, опоетизовуючи народний побут, автор звеличив самобутність духовного життя нашої нації» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.
Про «Кайдашеву сім’ю» Івана Нечуя-Левицького йдеться в цитаті «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору...».
Висловлювання «Це твір-опозиція старого барокового письменства та нових літературних традицій, літературної та простонародної мови, «високої», серйозної тема тики та «низької», гротескної розповіді, античного сюжету та народних персонажів» стосується бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда».
Відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.
У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ.
Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. А починається цей твір з епіграфа «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть».
Відповідь: А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.
У поемі «Кавказ» Тарас Шевченко зображує велич Кавказьких гір, а також використовує давньогрецький міф про Прометея.
У вірші Тараса Шевченка «Заповіт» є такі образи-символи: степ (воля), Дніпро (доля українського народу), сім’я вольна, нова (майбутнє).
Іван Франко у творі «Мойсей» обрав біблійну історію. Композиція поеми ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами.
Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені?..» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Ридання голосні, довгі ночі, щастя молоде – художні образи цього твору.
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).
Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.
Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).
Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання художніх образів і ключових слів творів Тараса Шевченка.
У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга (на багнищі гóрод). Він оглядає місто, а потім, зробившись невидимим, потрапляє в царський палац. У палаці він бачить блюдолизів і царицю-небогу.
У поемі «Катерина» Тарас Шевченко зображує долю жінки-покритки; Московщина; чужі люде – це ключові слова цього твору.
Поема «Кавказ» починається романтичним зображенням величі Кавказьких гір і розповіддю давньогрецького міфу про Прометея. Присвячений твір Якову де Бальмену. Символічними є образи: Прометей (символ нескореності, розп'ятий за бунт, за любов до людей); Ісус Христос (символ терпіння, розп'ятий за любов до людей); Кавказ (символ свободи); чурек (хліб) і сакля (хата).
Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – це показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних і морально-етичних поглядів. Своя правда, і сила, і воля; добра слава України – ключові слова цього твору.
Відповідь: 1-Г; 2-А; 3-Б; 4-Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).
Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.
У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. У цьому творі автор зображує картини закріпаченої України, сибірської каторги й здеградованої столиці царської Росії.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання художніх образів літературних творів.
У вірші «Заповіт» Тарас Шевченко закликає український народ звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, обстоювати інтереси простого люду. Художні образи твору – степ широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі: Як умру, то поховайте / Мене на могилі, / Серед степу широкого, / На Вкраїні милій, / Щоб лани широкополі, / І Дніпро, і кручі / Було видно, було чути, / Як реве ревучий.
«Чари ночі» Олександра Олеся – це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут все складає «хвалу життю»: летюча мить життя, палкі обійми ночі, густі пахощі.
Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Художні образи цього твору подано у варіанті А: Бог на санях, лемки у крисанях, місяць – золотий горіх.
Василь Симоненко в поезії «Лебеді материнства» уславлює материнську любов, яка супроводжуватиме її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Мавки чорнобриві, зорі сургучеві, синова колиска – художні образи цього твору.
Відповідь: 1-В; 2-Б; 3-А; 4-Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»
Завдання перевіряє знання сюжету літературного твору, уміння визначати його тему, ідею й художні особливості.
Згадаймо, що поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив своєму другові, уродженцю України, полеглому в бою на Кавказі художникові Якову де Бальмену.
У творі митець засуджує колонізаторську політику російського самодержавства на Кавказі, показує страждання поневолених народів.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.
У повісті Івана Франка «Захар Беркут» є художні образи копне знамено, Тухля, громадський устрій.
У романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша події відбуваються і на хуторі Хмарище, і в Ніжині, зображений у творі також козак Кирило Тур.
У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі образи-символи: німець, слов’янофіли, Дніпро.
У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, Бієвці (звідти родом Мелашка) – це художні образи, які є в цьому творі.
Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»
Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.
Образ імперського «раю» в Україні, де «латану свитину з каліки знімають…», «розпинають вдову за подушне…», «єдиного сина в військо оддають…», є у творі Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…»).
Героєві твору сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. Пролітаючи над Україною, ліричний герой милується теплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей: «Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, / Латану свитину з каліки знімають, бо нічим обуть / Княжат недорослих…».
Відповідь: А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.
У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» ключовими художніми образами є Прометей (символ нескореного народу, борця за волю), орел (символ самодержавства, загарбницької політики Російської імперії), сині гори (символ свободи та прагнень до неї).
Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Тут є такі художні образи: очі ясні, уста німі, гріх.
Воли, байстрюк, кріпацтво – це художні образи, які є в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, свекруха – це художні образи, які є в цьому творі.
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє знання сюжету послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…». Автор докоряє національній еліті, яка зневажає український народ:
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра;
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра.
Відповідь: В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.
Драмами є твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого і «Мина Мазайло» Миколи Куліша.
«Катерина» Тараса Шевченка і «Мойсей» Івана Франка є поемами.
«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.
«Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.
Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.
Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про одного з батьків новочасного українського театру. Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.
Панас Мирний у своєму романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» показав ту прірву, у яку затягує людину філософія вседозволеності, віднімання свого, винищення світу в ім’я побудови на порожньому місці нового, створеного за умоглядними, утопічними теоріями.
Висловлювання Це була досить на той час смілива думка – дати українською мовою історичний роман, а надто після гоголівського «Тараса Бульби», і треба сказати, що автор зі свого завдання вийшов досить добре стосується Пантелеймона Куліша. Згадаймо, головний предмет художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша – історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.
Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А. Це глибока характеристика генія, який вийшов із кріпацтва, став велетнем культури, переніс десять років заслання і зробив колосальний внесок у свободу України.
Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).
Завдання перевіряє знання художніх особливостей твору (епіграфа, підзаголовка тощо).
Цитата з Євангелія від Івана «Дух істини, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його і не знає Його» – епіграф до поеми Тараса Шевченка «Сон». Ці рядки налаштовують читача на те, що автор має намір показати приховану, справжню суть тогочасної імперської дійсності, яку багато хто воліє не помічати.
Твір має авторський підзаголовок – комедія. Проте це не означає, що твір є розважальним. Шевченко використав це визначення, щоб підкреслити сатиричний характер поеми, у якій він висміює, себто «комедійно» викриває, самодержавство, кріпосництво й тогочасний суспільний лад.
Студія – новела Василя Стефаника «Камінний хрест» (дослідження душі головного героя).
Опера – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського («малоросійська опера у двох діях»).
Хроніка 1663 року – роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» (вибори гетьмана в Ніжині 1663 р.).
Фрагмент – новела Ольги Кобилянської «Valse mélancolique».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів». Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння класифікувати програмні твори за родами літератури.
Художню літературу класифікують за трьома основними родами – лірикою, епосом і драмою – залежно від того, як саме автор зображує життєві явища.
Ліро-епос – це «суміжний» літературний рід, що поєднує ознаки епосу (має сюжет і характери) і лірики (почуття й роздуми ліричного героя, утілені у віршованій формі). До ліро-епічних жанрів належать поеми, балади, думи, романи у віршах тощо.
У варіанті відповіді Г обидва твори є ліро-епічними: «Кавказ» Тараса Шевченка за жанром є сатиричною поемою з елементами лірики та героїки; «Слово про похід Ігорів» – героїчна поема.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння знаходити міжтекстові зв’язки та знання образної системи знакових творів української літератури.
Образ Орла, який у байці Григорія Сковороди символізує високе покликання, фігурує також у поемі Тараса Шевченка «Кавказ». Поет використовує цей образ, спираючись на античний міф про Прометея:
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.
У поемі цей образ набуває актуального символічного значення: орел стає уособленням російського самодержавства, що веде загарбницьку війну, а в контексті Шевченкового твору символізує хижого загарбника, чиї намагання зламати волелюбний дух народу є марними, адже «живуща кров» Прометея незнищенна.
Відповідь: Г.