Орфографія – Спрощення в групах приголосних

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксується пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії.

Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься у словах безвиїзний, обласний, заздрісний, очисний, безчесний, щасливий, пристрасний, улесливий, ціннісний, особистісний, тижневий.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначається (зап’ястний, шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Групи приголосних -скн-, -стц- не змінюються (волейболістці).

Не позначають на письмі спрощення в складеному числівнику шістдесят.

Відповідь – Д.

ТЕМА:Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних       -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах свиснути, ненависний, тижневий, захисник, навмисно, провісник, радісний, цілісний, перехресний, злісний.

Є винятки, де спрощення не відбувається (пестливий, хвастнути).

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (агентство, баластний).

Відбувається спрощення і в групі скн: тріск, але тріснути.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах серцевий, проїзний, захисний, безчесний, пристрасний, буревісник, тижневий, швидкісний, радісний, перехресний, заздрісний.

Є винятки, де спрощення не відбувається (пестливий, шістнадцять).

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (агентський).

Групи приголосних -скн-, -стц- не змінюються (артистці)

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

У всіх словах спрощення в групах приголосних позначається на письмі в рядках 2, 4, 5.

Зверніть увагу: спрощення не відбувається у словах кістлявий, зап’ястний, пестливий (у яких т зберігається і на письмі, й у вимові); у слові гігантський спрощення відбувається лише у вимові, але на письмі не позначається.

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

У всіх словах спрощення в групах приголосних позначається на письмі в рядку В.

Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: честь – чесний пристрасть – безпристрасно, месть (рос.) – месник; у вимові й на письмі відбувається спрощення у словах із коренем -їзд-: безвиїзно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Орфографічну помилку допущено в рядку Г.

Зверніть увагу, що у слові серце й похідних відбулося спрощення приголосних (рдц – рц: сердець – серце, серцевий).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Орфографічну помилку допущено в слові рядка А: не відбувається подвоєння в дієприкметникових суфіксах: замріяний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-,  -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься в словах пристрасний, щасливий, об’їзний,захисник, корисно, обласний, водоочисний, свиснути, персні,корисливий, злісний, особистісний, перехресний, капосний, доблесний, тижневик.

Є винятки, де спрощення не відбувається: шістнадцять.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: студентський, агентство, контрастний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення відбуватиметься у словах блиснути, улесливий, очисний, ремісник, проїзний, хруснути, вісник, доблесний, якісний, хресний, безшелесно, виїзний, обласний, корисний, заздрісно, тріснути.

Є винятки, де спрощення не відбувається: хворостняк.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: баластний, гігантський.

Також у групі -скн- не випадає к: випуск – випускний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Виконуючи це завдання, варто пам’ятати, що спрощення в групах приголосних не позначається на письмі в прикметниках, утворених від іншомовних слів, і в словах кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, шістнадцять, шістдесят, шістсот.

Отже, пропоновані слова правильно писати так: баластний, пізній, міжобласний, гігантський, щасливий, заздрісно, буревісник, форпостний, радісно, серце, щотижневик, шістнадцять, чесно, корисливий, шелеснути.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Запишімо ці слова правильно: «рідкісний», «ненависний», «захисний» (відбулося спрощення в групі приголосних: захист – захисний); «форпостний», «пісний», «кількісний»; «шістсот», «кістлявий», «студентський» (спрощення не відбулося, оскільки це слово іншомовного походження: студент – студентський); «улесливий», «цілісний» (відбулося спрощення в групі приголосних: цілість – цілісний), «шелеснути»; «тріснути», «тижневик» (відбулося спрощення в групі приголосних: тиждень – тижневий), «контрастний»;

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних      -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення відбуватиметься в словах безжалісний, щасливий, власний, щотижневий, ненависний, швидкісний, радісний, корисний, проїзний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ястний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: форпостний, контрастний, баластний.

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах цілісність, проїзний, жалісний, свиснути, блиснути, тижневик, капусняк, ненависний, вісник.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (баластний, контрастний, форпостний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення матиме місце в словах безвиїзний, захисник, тижневий, ненавмисний, запізно, радісний, пристрасний, перехресний, доброчесний, якісний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентство, студентство, абонентський, баластний).

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксують пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії. Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. 

Отже, спрощення відбуватиметься у словах виїзний, обласний, заздрісно, очисний, улесливий, тижневий, ремісник, хруснути, провісник, доблесний, якісний, безшелесно.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначають (зап’ясний ,шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Спрощення не відбувається в словах іншомовного походження (баластний, гігантський).

У групі -скн- спрощення відбувається у вимові й на письмі: блиск – блиснути.

Група приголосних -скн- не змінюється в слові випускний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з різними вивченими орфограмами. 

Розгляньмо запропоновані речення.

У реченні Б є орфографічні помилки. Слово журналістська потрібно писати без спрощення, адже це слово іншомовного походження. Слова з першою частиною стерео-, аудіо-, авіа-, нафто-, газо-, супер- тощо потрібно писати разом. Отже, відеоролики.

У реченні В орфографічна помилка в іншомовному слові брошура (а не брошюра),адже у словах, запозичених із французької мови, після ш, ж пишемо у. Також потрібно писати ознайомляться, тому що м’який знак завжди є в дієслівних формах дійсного та наказового способу.

У реченні Г потрібно писати зосередження, адже в іменниках середнього роду ІІ відміни в позиції між голосними відбувається подвоєння літер на позначення подовжених приголосних. Також правильно передусім, тому що прислівники, які утворені поєднанням прийменника з займенником, пишемо разом.

У реченні А орфографічних помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. 

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Вибір продуктів, технологія приготування страв та особливості споживання їх мають бути підпорядковані правилам здорового способу життя».

У реченні, позначеному А, слово збалансований потрібно писати з однією -н-, слово раціон – з і. 

У слові корисні (варіант В) відбулося спрощення на письмі, слово харчування пишемо з двома -нн-.

У варіанті Г окремо треба писати сполуку слів не кожен, а займенники з часткою будь пишемо через дефіс: будь-яких.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення. Правопис складних слів. Правопис частки НЕ. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А помилка в слові щастливими (тут відбувається спрощення) та в слові жарптиця (потрібно писати через дефіс, адже перша частина складного слова дає основну характеристику поняттю).

У варіанті Б помилка в слові атже (адже) та в слові дорогоціні (має бути подвоєння на межі кореня і суфікса).

У варіанті Г помилки у слові периконання (префікс пере-) та в не заперечне (потрібно писати разом, адже можна підібрати синоніми безапеляційне, безсумнівне).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова, у яких відбувається спрощення в групах приголосних.

НЕ ТРЕБА писати жодної букви на місці пропуску у словах рядка В. У цих словах відбулося спрощення приголосних звуків у вимові й закріпилося на письмі:

• виїзний (-здн- → -зн: виїзд – виїзний),

• якісний (-стн- → -сн: якість – якісний),

• тижневий (-ждн- → -жн: тиждень – тижневий).

В інших варіантах є слова, у яких спрощення на письмі не відбулося: кістлявий, баластний, агентський.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Порівняння себе кращого теперішнього із собою колишнім дарує втіху й мотивує до подальших позитивних змін.

У варіанті відповіді А слово недооцінюють пишемо разом, бо тут не- не заперечує дію, а створює нове лексичне значення: оцінюють недостатньо, нижче належного.

Слова в таки дає пишемо окремо, оскільки таки стоїть перед словом.

У варіанті відповіді Б в слові корисні відбулося спрощення й закріпилося на письмі, слово набагато пишемо разом.

У реченні, позначеному Г, слово безперервний пишемо з префіксом без-, не зайвої треба писати окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних  -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] і [т] випадають. Отже, спрощення відбулося й закріпилося на письмі у словах ненавмисний, обласний, радісний, пристрасний, доброчесний, якісний, безвиїзний, захисник, тижневий.

Спрощення не позначають на письмі, а лише у вимові в іншомовних словах як-от агентство, студентство, баластний.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати орфограми в різних частинах мови та визначати правильне написання слів за орфографічними нормами української мови.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Важливу роль у такому всебічному вихованні відіграє неполітична й позаконфесійна скаутська організація України «Пласт».

У реченні, позначеному А, слово юного пишемо з однією -н-.

У варіанті відповіді Б у слові повновартісних відбувається спрощення у вимові, яке закріпилося на письмі.

У варіанті відповіді Г слово відповідником пишемо з буквою -д-, оскільки воно походить від дієслова відповідати, де є префікс від-.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Це відбувається не лише в мовленні, а й на письмі. Отже, спрощення є в словах швидкісний, заздрісний, буревісник, перехресний, безчесний, щасливий, тижневий, радісний, пристрасний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентський) та в словах-винятках (пестливий, хворостняк).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати, коли в групах приголосних відбувається спрощення, а коли його не позначають на письмі. 

Букву т на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В: хвастливий, компостний, баластний. У цих словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.

В інших варіантах відповіді є слова, у яких спрощення відбулося й закріпилося на письмі: лестити – улесливий, вість – вісник, область – обласний.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] і [к] випадають: вуста – усний, блага вість – благовісний, тиждень – тижневик, тріск – тріснути, рідкість – рідкісний, густий – гуснути, провісник – провісницький, захист – захисник, кількість – кількісний.

Спрощення не позначаємо на письмі в іншомовних словах (контрастний, протестний), а також у винятках (кістлявий, пестливий тощо). 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] й [к] випадають: перехрестя – перехресний, злість – злісний, заздрість – заздрісний, очистити – очисний, тиждень – тижневий, густий – гуснути, провісник – провісницький, пристрасть – пристрасний, область – обласний.

Спрощення не позначають на письмі, а лише у вимові у словах: баластний, кістлявий, тенісистці.

Відповідь – Г.