Завдання за темою з української мови та літератури

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання «Що стане визначальним у його творчості – краса чи служіння суспільним інтересам? Меч вояка за державність України поет змінив на перо, але мирна паличка для письма в його руках стає кинджалом…» (рядок А) характеризує творчість Євгена Маланюка. Він є автором збірки «Стилет чи стилос», у якій ліричний персонаж має вибирати між стилетом і стилосом, але можливостей для вибору майже немає. І ось тоді ліричний персонаж обирає стилос, який нагадує стилет (слово – зброя).

«Його ім’я входить до переліку імен «шістдесятників», а творчість митця звернена до Сонця, до Земля, що є дивовижними джерелами поезії та любові…», – сказано про Івана Драча. Уже перша його збірка була оцінена як етапна в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янучу народну творчість.

У висловленні «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета…» йдеться про Олександра Довженка, який є фундатором українського кіномистецтва.

Максим Рильський «уходив до когорти «неокласиків», величезну увагу приділяв красі поетичного слова, ясності й прозорості художнього образу; його твори повні сонця й глибоких філософських роздумів…».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі із XX ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських коза­ків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий». Поет висловлю своє творче кредо: «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним».

У поезії «Любіть Україну» Володимир Сосюра змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», бо вона, «Як та купина, що горить – не згора, / живе у стежках, у дібровах…». Поет захоплюється солов’їною мовою, вічно живою красою своєї Батьківщини.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» зображує любов до дитини й турботу за її долю, любов до Батьківщини. Художні образи «синова колиска; приспані тривоги; білява хата» є в цій колисковій.

Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «кривавої дороги; зрадника руки; Нового Заповіту».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

Ідея поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства» – возвеличення любові до дитини і до рідної землі, у творі є образи-символи  зорі сургучеві; мавки чорноброві; верби і тополі; білява хата.

Запорозька кров; гармати революцій; дикий вихор гопака; козацький Буг – це символічні образи поезії Євгена Маланюка «Уривок з поеми».

У «Пісні про рушник» Андрія Малишка уславлено шанобливе ставлення до матері-святині.

Художні образи-символи твору: слухові – тихий шелест трав; щебетання дібров; зорові – росяниста доріжка; материнська ласкава усмішка.

У вірші «Чари ночі» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Одухотворена природа перебуває у гармонії до почуттів ліричного героя: «Поглянь, уся земля тремтить / В палких обіймах ночі». Поет закликає цінувати кожну мить.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви в літературному творі.

Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики».

Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі з XX ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських коза­ків.

Провідним мотивом твору виступає осмислення історичної долі України, утвердження ідеї державного суверенітету.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка запевняє: якщо вірити в добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії. «Хмари осінні; весна золота; молодії літа; гора крута крем’яная» – це образи із твору «Contra spem spero!».

Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «волі державної; запорозької крові; свяченого ножа; херсонських прерій».

Ліричний герой поезії Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» в монолозі передає лю­бов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами». Художні епітети «мамо, горда і вродлива», «святе синівське право», «люта битва», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

Вірш Дмитра Павличка «Два кольори» написаний у формі монологу сина, у якому він вислов­лює свою любов до матері й подяку за її любов і турботу. Художні образи «незнані шляхи; мамине шиття; сумні і радісні дороги; згорточок старого полотна» є в цій колисковій.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.