ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Заклик «Годі тобі, пане-брате, / Ґринджоли малювати, / Бери шаблю гостру, довгу. / Та йди воювати!» є в історичній пісні «Зажурилась Україна», яка образно змальовує історію й причини появи козацтва.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів. 

«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Присвячує «Високоповажній Наталії Кобринській» свою повість «Людина» Ольга Кобилянська.

Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)». 

«Искреннему моему Якову де Бальмену» присвячена поема Тараса Шевченка «Кавказ».

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка – це персонажі роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Мавка, Лукаш, Килина діють у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Микола, Макогоненко, Терпилиха – герої драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Чугайстир, Палагна, Юра є в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.

Григорій Квітка-Основ’яненко є автором повісті «Маруся».

«Гімн» – це вірш Івана Франка.

«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко викликає чимало асоціацій із драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня».

Трикутник «Маруся – Гриць – Галя» своїми морально-психологічними колізіями нагадує трикутник «Мавка – Лукаш – Килина». Виникає драма нерівні душ – поетичної й буденної. Гриць і справді мовби завис між «небом» і «землею»: він живе «на дві душі». Зрештою, гору бере «земне», а не «небесне», і Бобренко, по суті, повторює драму Лукаша. Йому також дано було щось неординарне, проте – характеру не вистачило, висоти злякався. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору. 

Історичне полотно роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» становить окрему сторінку, через яку ще раз висві­тилися долі героїв твору.

Життєву лінію головної героїні, Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVII ст., а ще точніше – періоду Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи. 

Згадаймо чудові поетичні рядки, що стали піснями, – «Пісню про рушник» А. Малишка і «Два кольори» Д. Павличка.

Спільними семантико-стилістичними цих творів є образи матері, вишивання й дороги. Образ матері тут – передусім утілення образу рідної матері, яка разом із піснями передає синові весь свій життєвий досвід.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Головний герой твору Мина Мазайло з комічною затятістю намагається змінити своє прізвище на більш благозвучне, на його думку, російське. Син Мини Мокій не підтримує батька, він захоплюється багатством і мелодійністю української мови. З Курська викликають родичку Мотрону Розторгуєву, тому що Мокій «збожеволів від укрмови».

Відповідь – Д.