ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Наведена в умові завдання сцена уроку вивчення норм орфоепії нагадує відомий діалог із твору Миколи Куліша «Мина Мазайло». Пригадайте епізод, коли вчителька «правильних проізношеній» російської мови Баронова-Козино намагається навчити Мину Мазайла правильної російської вимови:

Баронова-Козино трошки захвилювалась:
— Прононс! Прононс! Не над лу-гами, а над луґамі. Не га, а ґа...

Мазайло
— Над лу-гами...
— Над луґа-ґа!
— Над луга-га!
— Ґа!
— Га!

Баронова-Козино аж вух своїх торкнулася пальцем:
— Ах, Боже мій! Та в руській мові звука "г" майже немає, а є "г". Звук "г" трапляється лише в слові "Бог", та й то вимовляється...

Мазайло раптом у розпач вдався:
— Знаю! Оце саме "ге" і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників. 

У рядках

Весною я Вас бачив. Бриз морський
Вам чуба колошматив й серце ревне,
І майстер корабля, немов Сашко який,
Вам нахвалявся точеним форштевнем

ліричний герой веде уявну розмову з Юрієм Яновським, адже в уривку є згадка про «майстра корабля».

Пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового.

Трагедія автора в новелі «Я (Романтика)» надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі головного героя, у його свідомості: «Тут, в тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного "я", якому я даю волю…».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Правильним є такий варіант заповнення пропусків у тексті: «Як Тичина «Сонячних кларнетів», як Хвильовий «Синіх етюдів» та «Арабесок» є в контексті загальноєвропейському (отже – світовому) явищами унікальними, так у дальшому ході нашого культурного процесу Відродження такого ж порядку явищами прийшли Курбас у театрі, Яновський – у романі, Куліш – у драматургії». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Саме народні перекази про потоплення монгольських загонів стали основою для написання цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Боруля намагається прилаштувати сина на «благородну» чиновницьку посаду, Мартин радить Степану порвати з другом дитинства Миколою, бо він тепер, як Борулі здається, уже нерівня їхньому роду: «Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими. Яка тобі компанія Микола? Мужик – одно слово, а ти на такій лінії, трешся між людьми інчого коліна…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі родини Кайдашів. Повсякденне життя цієї сім’ї характеризується постійними сварками, бійками й колотнечами. Приказка «Живуть як кішка з собакою» яскраво ілюструє проблему цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, у якому змальовано багатогранний образ козацької України 1663 року.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів.

Картина Сергія Васильківського може слугувати ілюстрацією до останнього розділу поеми Тараса Шевченка «Катерина».

Згадаймо епілог цього твору: Катеринин син-підліток є поводирем сліпого кобзаря, Івась зустрічається з батьком-паном, який відцурався своєї дитини. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів. Пригадайте сюжет і героїв твору «Енеїда».

Еней – це головний персонаж травестійно-бурлескної поеми Івана Котляревського. Увесь сюжет «Енеїди» побудований на мандрах Енея. У пеклі герой зустрічається з батьком, який пророкує синові:

Всім світом буде управляти,
По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід.

І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни
Во всім окружнім там краю

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень» 

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Слова «Якщо усвідомлюєш, для чого народжений, і працюєш із приємністю, ти щасливий. Ори землю або носи зброю, займайся купецькою або мистецькою справою – роби те, для чого народжений…» суголосні з ідеєю твору «Бджола та Шершень».

У цій байці Григорій Сковорода порушує проблему «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – провідна ідея цього твору. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст творів усної народної творчості.

Героїчні бої на Савур-могилі 2014 року на початку російсько-української війни нагадують трагічні події на тій же місцевості, які зображені у творі «Ой Морозе, Морозенку».

Ця пісня розповідає про один з боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування, із вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили:

Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу.
«Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!»

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів та ключових слів літературних творів. 

Темою драми «Мина Мазайло» Миколи Куліша є українізація у 20-х роках ХХ століття. Головний герой є харківським службовцем «Донвугілля». Отже, ключові слова, які стосуються  образу Мини Мазайла, наведені в рядку Г.

То-Ма-Кі – це персонаж роману Юрія Яновського «Майстер корабля». В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв. То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) – сам Юрій Яновський. Отже, слова «редактор, Одеса, дружба» є ключовими для цього персонажа. 

До образу Степана Радченка, головного героя роману Валер’яна Підмогильного «Місто», є ключовими слова, наведені в рядку А. Саме цей персонаж приїхав із села до Києва, аби здійснити свою мрію – вступити до університету. Для героя найдоступнішим способом асимілюватись з міщанами виявляється література. Будучи начитаною людиною, Радченко сам починає писати й досить швидко досягає успіху.

Згадайте головного героя роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Це молодий чоловік, авіатор. Григорія мучили, а потім присудили до 25 років каторги. Многогрішний на ходу стрибнув з поїзда і потрапив у Зелений Клин, що на Далекому Сході. Отже, ключовими до образу Григорія Многогрішного є слова «авіатор, Далекий Схід, нескореність».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Павла Тичину подано в рядку В, адже саме його «перші спроби вражали всіх сучасників». Сучасники Тичини відзначають надзвичайну вихованість, делікатність поета. На початку своєї діяльності Тичина відбувся як великий поет, але пізніше радянська влада змусила митця писати тенденційні вірші «на злобу дня», спрямувавши творчість Павла Тичини в потрібний ідеологічний формат. 

У рядку Д йдеться про Андрія Малишка. Поет був ніби мостом між двома поколіннями українських митців. З одного боку, з ним товаришували Максим Рильський, Остап Вишня, Олександр Довженко, з іншого – тодішня літературна молодь. Малишко створив незабутні пісні, які стали справді народними. «Пісня про рушник», як і більшість пісенних творів Малишка, народилась у творчій співпраці з композитором і другом Платоном Майбородою.

У висловлюванні рядка А йдеться про Івана Драча. Його вважають поетом-новатором. Творчість Драча сповнена прихованої багатозначності, зокрема однією з найхарактерніших її ознак є поєднання фантастичного і реального. 

Характеристика особистості Василя Стуса є в рядку Б. Поет жив Україною, марив нею на чужині. Ця всепоглинаюча любов була смислом його життя й відчувалася в кожній поетичній збірці. Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса. Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (знятого за мотивами повісті М. Коцюбинського) 4 вересня 1965 року Василь Стус розбурхав зал. У перерві між частинами стрічки він встав із закликом протестувати. Після фільму КГБісти бігали вздовж рядів, щоб запам’ятати тих, хто влаштував протест проти репресій української інтелігенції.

Відновити знання про творчість цих письменників ви можете за допомогою подкастів з української літератури на нашому сайті.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.