ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Лука Гнідий і Борис – це персонажі роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Лукаш і Килина діють у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Софія Дорошенко й Марта – це героїні новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Трандалєв і Націєвський – герої драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Тугар Вовк є персонажем повісті Івана Франка «Захар Беркут».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів та їхніх прототипів.

В основі роману Юрія Яновського «Майстер корабля» – власний досвід роботи письменника на Одеській кіностудії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та І. Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв: То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) – сам Юрій Яновський, Сев – режисер Олександр Довженко, Професор – художник, знавець старовини професор Василь Кричевський, Директор – Павло Нечеса (очолював кінофабрику), Тайах – відома балерина Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському, Богдан – актор Григорій Гричер.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Роман Юрія Яновського «Майстер корабля» побудований як спогад оповідача й головного персонажа: «Зараз мені – за сімдесят, мене термосить іноді ломота, руки дрижать, і на очі набігає сльоза. Тоді я наказую розтопити кану, кладу на підставку ноги і стежу вогники над деревом». Розповідь у романі ведеться від імені 70-річного То-Ма-Кі (Юрій Яновський). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями з життя героїв.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

Мелашка – молодша невістка Кайдашів, дружину Лавріна. Вона була вродливою, доброю дівчиною з бідної сім’ї: «… невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художнього твору.

Наведений в умові завдання уривок суголосний із подіями твору «Слово про похід Ігорів». У поемі описано невдалий похід князя Ігоря проти половців 1185 року. Князь повів свою дружину за Дін, щоб «напитися води шоломом з Дону» (тобто перемогти), здобути особисту славу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

У поемі «Мойсей» Іван Франко зображує останні дні 40-річних мандрів єврейського народу пустелею під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське.

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» автор визначає назви дійових осіб, серед яких є Моя утома та Людське горе.

На початку драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» описано старезний, предковічний ліс на Волині. Авторка оспівує красу людських взаємин, незбагненну силу кохання.

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

«Майстер корабля» – дебютний роман українського письменника Юрія Яновського, який порушує низку питань, особливо актуальних для модерністського покоління митців, та відображає творчу атмосферу 20-х років XX століття. Попри ознаки містифікації текст уважаються автобіографічним.

«Зачарована Десна» – автобіографічна повість, спогади українського письменника та режисера Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

У творі «Моя автобіографія» Остап Вишня в гумористичній манері розповідає про своє народження, дитинство, становлення як письменника.

«Тигролови» – пригодницький роман з елементами автобіографії Івана Багряного.

Відповідь: 1Д, 2В, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту художнього твору.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське, усе українське він сприймає не лише як чуже, а як вороже.

Його син Мокій, навпаки, є свідомим українцем, який чинить опір шовіністам. Він щиро захоплюється рідною мовою, а омріяне прізвище Мазайло-Квач звучить для Мокія як музика.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету літературних творів та образів головних героїв.

Сюжет новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Рядки «На небі сонце – серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі» належать ліричному героєві твору, який вирушає на відпочинок з міста в село.

Відповідь: Б.

ТЕМА: ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і чемоданчиком у руці. І перше, що бачу – хату Карпа Яркового…» узятий із твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»;

автором уривку «Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити. Батьки наші винайшли фотографію. Ми цю фотографію пристосували до фіксування руху. Віддрукувавши позитиви, ми рухали їх перед щілиною в картоні...» є Юрій Яновський («Майстер корабля»);

у романі Валер’яна Підмогильного «Місто» є рядки «Через кілька днів своєї розпачливої самотності він силоміць вирядився до інституту. Так, стипендію йому призначили. Й, замість радіти, він ображено подумав: вісімнадцять карбованців! Казали – двадцять пять. Асам він потай надіявся ще на більше…»;

уривок «Боязко й недовірливо відчинилися двері. Я зайшов до кімнати, тримаючи автомат напоготові. Натиснув ліхтарик, і в смузі електричного сяйва завмерла біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застигла в подиві, закриваючи груди розпущеними косами…» узятий з новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

В усмішці Остапа Вишні «Сом» події відбуваються на річці Оскіл, тут є епізод, коли дід розповідає якусь неймовірну історію, що відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковт­нув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера».

У романсі Олександра Олеся «Чари ночі» є образи Фауста як символу неповоротності минулого, марності намагань; весни та молодості.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, у творі згадано біблійного героя Каїна.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» возвеличує любов до дитини і до рідної землі: «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Поемами є твори Тараса Шевченка «Катерина» та Івана Франка «Мойсей»;

вірші – це твори Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного і «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – романи;

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького і «Захар Беркут» Івана Франка – повісті.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Прислів’я «Де чоловік старий, а жінка молода – там рідко згода бува» розкриває ідею драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». До головної героїні посватався заможний і поважний возний Тетерваковський. Виборний села Макагоненко взявся допомогти возному умовити Терпилиху, матір Наталки, та й саму дівчину. «Ну то й що, що старий, але ж багатий», – переконувала Наталку Терпелиха. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини. Саме тому найкраще передає основну ідею твору таке прислів’я: «Де багато господинь, то ту хату хоч покинь».

Для Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка воля його народу була дорожча за життя (рядок Б).

«Робота дратує, а природа лікує» – так можна схарактеризувати позицію ліричного героя новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo», якого втомили люди, їх страждання й болі, місто й вічні незчисленні «треба», «мусиш». Тільки в природі, наголошує автор, можна шукати перепочинку й душевної гармонії. Природа в новелі бере безпосере­дню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

У кожній строфі твору є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю, наприклад: кличе звабниця мандрівка (І строфа), душа небес торкнулась сонцелика (ІІ строфа), скарби розсіяв золотим крилом (ІІІ строфа), б’є ключем з душі свого народу (ІV строфа).

Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.;

анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць;

гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;

антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ.

Відповідь: Г.