ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте поему Тараса Шевченка «Кавказ», у якій зображено загарбницьку політику російського самодержавства, реакційну роль церкви й прогнилої дворянської моралі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості балад.

Балада – це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту.

У програмі ЗНО є балада «Ой летіла стріла», рядки з якої подано у варіанті А. Саме цей уривок є зразком усної народної творчості.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє розуміння авторської позиції художнього твору.

Поема «Слово про похід Ігорів» є відображенням епохи, твір проникнутий тривогою й болем за долю Руської землі. 

Виразно змальовує автор картину туги й жалю Руської землі за загиблими воїнами: «Никне трава жалощами, а дерево тугою до землі прихилилось».

Наведені в умові завдання слова Олександра Довженка перегукуються зі ставлення до рідної землі автора твору «Слово про похід Ігорів».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у варіанті Г стосується роману Валер’яна Підмогильного «Місто», про це свідчить згадка про селянську молодь, яка, прагнучи «вийти в люди», намагається виїхати до міста.

«Придеснянські хлібороби, закохані у працю» (варіант Д) – це герої кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано присвяту «Любові всевишній», а також героїв цього твору – Марфу й Михайла.

Рядки «Назва твору віддзеркалює загальну авторську настанову на виділення гіпертрофованого ”я” центрального персонажа…» (варіант Б) стосуються новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.

Визначною рисою романтиків був гарячий інтерес до фольклору, вони значно збагатили систему літературних жанрів, звертаючись до народної творчості. Саме в романтизмі народжується жанр історичного роману. Отже, романтизм притаманний «Чорній раді» Пантелеймона Куліша.

Драма Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник (новела «Камінний хрест»).

Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представником бароко в українській літературі є Григорій Сковорода, який є автором вірша «De libertate».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх творів.

Згадаймо сюжет повісті Івана Франка «Захар Беркут»: Мирослава, дочка боярина Тугара Вовка, закохується в сільського хлопця Максима Беркута – сина місцевого старця-бесідника Захара. Ця ж дівчина одного разу провалилася й опинилася біля величезної ведмедиці з ведмежатами. У вирішальну мить Максим Беркут ударом списа поранив ведмедицю, рятуючи Мирославу.

У повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» хлопчик і дівчинка з ворожих родів пасуть вівці, ідеться про Івана Палійчука й Марічку Гутенюк. Мольфар Юра розганяє грозові хмари теж у цьому творі.

У «польову царівну» Галю Ґудзь закохується головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка Варениченко. Він же стає членом земської управи.

Шмат неродючого горба отримав у спадок Іван Дідух – головний герой новели «Камінний хрест» Василя Стефаника. Цей чоловік одчайдушно танцює на подвір’ї польку, прощаючись із селянами перед від’їздом за кордон.

Відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!» узятий з усмішки Остапа Вишні «Сом»;

автором уривку «Побачу ото неправильно писану афішу або вивіску – і досади тобі на цілий день. А які жахливі афіші трапляються, як перекручують українську мову» є Микола Куліш (драма «Мина Мазайло»);

у новелі Олеся Гончара «Модри Камень» є рядки «Ти – як жива. Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною, ближчають із кожним днем, щодалі ширше розгортаючись у своїй трагічній чарівності»;

уривок «То-Ма-Кі – це звуть так мене – Товариш Майстер Кіно – найвище звання для кінематографіста» узятий з роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати проблематику літературного твору.

Проблема «Нерівня душ – це гірше, ніж майна» з роману «Маруся Чурай» Ліни Костенко звучить і у творі, запропонованому для аналізу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Ідею вірша виражено в рядках «Килинам простіше… Цей світ – для Килин, / У ньому й порядок килинський…».

Аналізуючи запропонований твір, згадайте драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка й Лукаш – центральні персонажі цього твору. В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. «Мавка – це обрій, світанок, а Килина – як пшоно, висипане курам під ноги. Життя більшості людей – це одна опасиста Килина (пудів на 7 вагою), а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях» (Василь Стус). 

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

У поезії протиставлено духовне та приземлене, буденне, бо, як писав Василь Стус, «Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, Великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою».

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. У рядках «Килинам простіше… Цей світ – для Килин, / У ньому й порядок килинський…» провідним художнім засобом є тавтологія, або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів.

Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; персоніфікація – надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Жіночі образи Мавки й Килини у вірші є алюзією на твір Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь – А.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового. Трагедія автора у новелі «Я (Романтика)» надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, у її свідомості та в навколишній дійсності.

Ідейний пафос новели – духовна драма її автора.

Відповідь – В.