ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. Тарас Шевченко. Іван Франко. Іван Карпенко-Карий.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання у рядку А належить Івану Карпенку-Карому. Тут ідеться про Борулю – головного героя трагікомедії «Мартин Боруля».

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Про це автор каже у висловлюванні в рядку Б.

Григорій Квітка-Основ’яненко роздумує над причинами народної любові до його героїнь (рядок Г), зокрема Марусі з однойменної повісті. 

З’ясувати, яке висловлення належить Тарасу Шевченку, допоможе знання основних фактів біографії митця. Тарас Шевченко у висловленні, указаному в рядку Д,  каже про своє бажання не тільки малювати, а й писати поезії, а також згадує про Карла Брюллова, який відіграв у житті Шевченка вирішальну роль, допомігши викупити його з кріпацтва.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє знання змісту фольклорних текстів, а точніше географію творів.

Про героїчну битву українського козацтва проти загарбників, зокрема татар, біля Савур-могили йдеться в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» («Поставили Морозенка на Савур-могилу, дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну!»).

У соціально-побутовій козацькій пісні «Засвіт встали козаченьки» і в родинно-побутовій «Віють вітри», авторство яких приписують Марусі Чурай, згадки про місце подій немає.

У «Думі про Марусю Богуславку» події відбуваються в Туреччині, а в баладі «Бондарівна» – у «містечку Богуславку».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. Афоризми

Це завдання перевіряє знання життя та творчості письменників, включених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Підказкою до правильної відповіді до цього завдання є рядки «…світ ловив, та не спіймав його душі…».

Зрозуміло, що йдеться про мандрівного філософа Григорія Сковороду, якого світ ловив своїми матеріальними принадами (посади, кар’єра тощо), але письменник не спокусився на них і зберіг свою совість, «як чистий кришталь». Тому й велів на своїй могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання тематики творів, внесених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запорозька тематика стала основою історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

В інших творах зображено події іншої епохи: роман у новелах «Вершники» – громадянська війна в Україні 1919 року, новела «Камінний хрест» – еміграція західноукраїнського селянства за океан на початку ХХ ст., повість «Тіні забутих предків» – події на Гуцульщині в кінці ХІХ ст., у соціально-психологічному романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – події ХІХ ст.

Крім того, запропонований уривок належить до одного з ліричних відступів у романі «Чорна рада», які відіграють важливу роль у розкритті ідейно-художнього змісту твору.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє ваші знання життя та творчості українських письменників.

Так сказав про Тараса Шевченка Іван Франко у своєму відомому творі «Присвята».

Виконати успішно це завдання можна, якщо знати біографічні відомості про Т. Шевченка, зокрема те, що Кобзар пробув на засланні солдатом російської армії 10 років.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання змісту й композиції програмових творів.

Нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» став важливим етапом підготовки роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Цей нарис Панас Мирний написав після розповіді візника про відомого на Полтавщині розбійника Василя Гнидку. Далі на основі нарису письменник створив повість «Чіпка», де прототипом головного героя був Василь Гнидка. Пізніше ця повість переросла в роман «Пропаща сила», над яким працював Панас Мирний разом зі своїм рідним братом Іваном Біликом.

Згодом твір вийшов під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (біблійний вислів).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Правильно виконати це завдання допоможе вам знання характеристик головних героїв програмових творів.

Відмовляється бути дворянкою Марися Боруля, дочка головного героя твору І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Саме дворянство як міф про краще життя є темою лише цього твору. Інші твори, героїв яких запропоновано у варіантах відповідей, ніякого стосунку до дворянства не мають.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання з такими ілюстраціями також трапляються в субтесті з української літератури. Не варто гадати, що впродовж підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання треба запам'ятати якомога більше ілюстрацій до творів. Насправді таке завдання перевіряє вашу здатність упізнати героїв за посутніми ознаками.

На запропонованому малюнку легко впізнати Лукаша і Мавку – головних героїв драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Лукаш своєю грою на сопілці розбудив Мавку з довгого зимового сну. Цей епізод є початком твору, і його відтворив автор на своїй картині.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Пригадайте провідні теми або мотиви перерахованих у завданні творів.

Так сказав Іван Франко про свою поему «Мойсей».

В основі твору лежить біблійний сюжет про те, як пророк Мойсей провадить єврейський народ до землі обітованої. Але сам автор наголошував, що «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Пригадайте головних героїв творів, які увійшли до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

У цьому завданні йдеться про драматичну долю галицького селянства – вимушену еміграцію за океан у пошуках кращої долі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Саме таку проблему порушує новела Василя Стефаника «Камінний хрест», де образ головного героя Івана Дідуха є втіленням згаданого соціального явища. Інші запропоновані образи представниками галицького селянства взагалі не є.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Пригадайте мотиви ліричних творів, які включені до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запропоновані рядки в завданні належать Володимирові Сосюрі. Це уривок з його поезії «Любіть Україну», написаної в часи Другої світової війни. За шкільною програмою цей вірш передбачений для вивчення напам’ять.

Не завадить пригадати, які твори написали інші згадані письменники: В. Симоненко – «Лебеді материнства», А. Малишко – «Пісня про рушник», В. Стус – «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена явися!..», П. Тичина – « О, панно Інно…», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський «Молюсь і вірю…».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять: інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіфора, паралелізм тощо.

Для успішного виконання цього завдання варто пригадати, що означають запропоновані художні засоби.

Так, антитеза – це протиставлення людських характерів, обставин тощо; гіпербола – це художнє перебільшення; оксиморон – це поєднання непоєднуваного; анафора – це єдинопочаток; епіфора це єдинозакінчення.

Бачимо, що перший і другий рядки мають однаковий початок ("Кленусь тобі…"), отже, провідним художнім засобом в уривку є анафора.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

В умові завдання йдеться про появу імпресіоністичної новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Це видно із згадки про дегенерата як одного з героїв на початку уривка, а також зі слів «в них «розколюється «Я», що свідчать про проблему роздвоєння людської особистості, яку порушує згадана новела.

Відповідь: Д.