Поєднай персонажа (1–4) твору Івана Франка «Захар Беркут» з його висловлюванням (А – Д).
А«Дякуйте богам, що зіслали нас до сього краю, бо коли б не ми, то ви, певно, мов ті голодні вовки, пожерли б одні других.»
Б«Раби невірні! Погані смерди! Невже ж зухвалість ваша така безмежна, як і ваша дурнота, що ви хотіли би піднімати оружжя на військо великого Чінгісхана, нині безперечного пана всеї Русі?»
В«Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!»
Г«Батьки і браття! Нинішня наша побіда – велике діло для нас.» Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю.»
Д«Син твій не буде страчений, – він повернеться тобі назад. Він іще нині вечір буде тут разом з ордою, і коли бог поможе нам розбити її, то чей ми й його.»