ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається з опису матері, яку оповідач порівнює з образом Діви Марії: «Воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мама – наївність, тиха жура і добрість безмежна (Це я добре пам’ятаю). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Мотив «завоювання» міста вихідцем із села є центральним в урбаністичному романі Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» складена з кількох частин, де на початку й у кінці використано прийом обрамлення. «Останній лист від тата» є своєрідною новелою в новелі. Оповідь ведеться від І особи – сина-студента.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них.

Згадаймо вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якому відтворено мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тон­ко помережаний язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». Язич­ницький місячний знак – «золотий горіх» – опинився в долоні Матері Бо­жої, утаємниченої в долю її небуденного Сина.

Відповідь: B.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Поезія – це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі» узяті з поезії Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом: хмари осінні / весна золота.

Згадаймо:

• порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві;
• тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова;
• анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф;
• епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – Чіпку Варениченка.

Він складно поєднує в собі два начала: козацьке, волелюбне, непримиренне до неволі, і селянське, хліборобське, пасивне.

На думку літературознавця Олега Ільницького, роздвоєність особистості Чіпки зумовлюється його походженням: «козак у ньому починається від батька; материн характер пояснює його прив'язаність до Галі і до землі».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, автором якого є Пантелеймон Куліш.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

У Ніжині в 1663 році відбулася чорна рада, під час якої Івана Брюховецького обрали гетьманом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Маруся Кайдашиха – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. З одруженням синів і переділом і так малої кількості землі, вона прямо-таки скаженіє, виміщаючи всю свою лють переважно на Мотрі: «…Стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Батьком свободи Григорій Сковорода називає Богдана Хмельницького: «Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ» (уривок про помсту княгині Ольги)

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

В уривку, запропонованому для аналізу, згадано сина князя Ігоря – Святослава, а також його воєводу Свенельда. Древляни через жорстоке ставлення до себе вбивають Ігоря. Ольга, дружина князя, пізніше помститься древлянам за смерть свого чоловіка.

Про це розповідає «Повість минулих літ», а саме уривок про помсту княгині Ольги.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.

Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому йдеться про важку працю бурлаки. Одним із тематичних різновидів суспільно-побутової лірики є бурлацькі пісні.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів.

«Василю Жуковському» присвячена поема Тараса Шевченка «Катерина».

Присвячує «Кононівським полям» свою новелу «Intermezzo» Михайло Коцюбинський.

«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1–В 2–А 3–Б 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допомагає вміння співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою.

Цитату «Заглядає в шибку казка сивими очима...» узято з твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».

«Кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі...» – це уривок з вірша Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Рядки «Сміються, плачуть солов’ї...» є у вірші Олександра Олеся «Чари ночі».

Цитату «Засмучені очі хороші, блакитні твої...» узято з поезії Андрія Малишка «Пісня про рушник».

У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода...»

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.