Українська література. Випадкові завдання

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Михайло Коцюбинський визначає у новелі «Intermezzo», яка не є за жанровою ознакою драматичним твором, перелік дійових осіб:

Моя утома.

Ниви у червні.

Сонце.

Три білих вівчарки.

Зозуля.

Жайворонки.

Залізна рука города.

Людське горе.

Ці дійові особи – засіб художньої умовності, застосований для того, щоб дати читачеві ключ до розуміння складної образної природи та символічного змісту інших образів. Новела також має присвяту кононівським полям.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів літературних творів, а також їх образів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Карпо Кайдаш гордий, норовливий, упертий, він ніколи не буде коритися будь-кому, навіть рідному батькові, саме тому вимагає: «Ставте, тату, мерщій хату через сіни…»

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. На світлині зображено мурал зі словами, узятими з послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

У цьому ж творі є рядки: «Розкуйтеся, братайтеся, / У чужому краю / Не шукайте, не питайте, Того, що немає…»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє знання змісту фольклорних текстів, а точніше географію творів.

Про героїчну битву українського козацтва проти загарбників, зокрема татар, біля Савур-могили йдеться в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» («Поставили Морозенка на Савур-могилу, дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну!»).

У соціально-побутовій козацькій пісні «Засвіт встали козаченьки» і в родинно-побутовій «Віють вітри», авторство яких приписують Марусі Чурай, згадки про місце подій немає.

У «Думі про Марусю Богуславку» події відбуваються в Туреччині, а в баладі «Бондарівна» – у «містечку Богуславку».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Саме про ці події згадує Тарас Шевченко в запропонованому уривку.

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості дум.

«Дума про Марусю Богуславку» належить до найдавнішої тематичної групи творів про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських нападників і про турецьку неволю.

Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка на Великдень випускає із темниці на волю бранців – українських козаків. Із ризиком для життя жінка просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже жінка зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась»:

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,

Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає,

Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки,

3 неволі не викупає,

Бо вже я потурчилась, побусурменилась

Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!

Відповідь: Б

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли вУкраїні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII – XVIII ст., зокрема літопису Самовидця. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання проблематики художнього твору.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Висловлювання Григорія Сковороди про те, що треба «… пізнати себе, хто для чого народжений. Краще бути натуральним котом, ніж з ослиною природою левом» суголосне з головною думкою драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Основною темою цієї трагікомедії є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Ідея твору полягає у висміюванні намагань простої людини вибитися у дворяни, хибно думаючи, що цим можна вивищитися над іншими.

Відповідь – Г.