Література кінця XVIIІ – початку XX ст. – Іван Франко

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Виконуючи це завдання, пригадайте історію написання поеми Івана Франка «Мойсей».

Іван Франко 1904 року побував в Італії, де його вразив шедевр Мікеланджело – скульптура «Мойсей». Це стало своєрідним поштовхом для написання поеми. Писав свій твір Франко протягом січня-липня 1905 року.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» ключовими художніми образами є Прометей (символ нескореного народу, борця за волю), орел (символ самодержавства, загарбницької політики Російської імперії), сині гори (символ свободи та прагнень до неї).

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Тут є такі художні образи: очі ясні, уста німі, гріх.

Воли, байстрюк, кріпацтво – це  художні образи, які є в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, свекруха  – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й уміння визначати тему художнього твору. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Побут і ментальність української родини в пореформену добу – тема цього твору.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються в XIII столітті, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» йдеться про намагання селянина документально відновити своє дворянство.

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В. 

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Розгорнутим пейзажем також починаються повісті «Захар Беркут» Івана Франка

«Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Правда, і Стрий, і Опір однаково миють її рінисті, зелені узберіжжя, луги її однаково покриваються весною травами та цвітами і в її лазуровім, чистім повітрі однаково плавле та колесує орел-беркут, як і перед давніми віками. Але все інше як же змінилося! І ліси, і села, і люди! Що давно ліси густі, непрохідні закривали майже весь її простір, окрім високих полонин, сходили вдолину аж над самі ріки,— тепер вони, мов сніг на сонці, стопилися, зрідли, змаліли, декуди пощезали, лишаючи по собі лисі облази; інде знов із них остоялися лише пообсмалювані пеньки, а з-між них де-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець»

та «Кайдашева сімя» Івана Нечуя-Левицького

«Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції твору.

Композиція – це внутрішня організація тексту. Основні елементами композиції сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Розв'язка – це завершальний епізод художнього твору, який вирішує конфлікт, що виник у сюжеті, та показує результат подій. 

Розв’язкою твору «Мойсей» є гнівна промова Єгови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У повісті Івана Франка «Захар Беркут» є художні образи копне знамено, Тухля, громадський устрій.

У романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша події відбуваються і на хуторі Хмарище, і в Ніжині, зображений у творі також козак Кирило Тур.

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі образи-символи: німець, слов’янофіли, Дніпро.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, Бієвці (звідти родом Мелашка) – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й історичного тла літературних творів.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються 1241 року, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Історичним тлом комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є українізація в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» охоплює добу Хмельниччини.

Події пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» відбуваються на тлі сталінських репресій у 30-ті роки ХХ ст.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Зухвальство чужинця, дружна відсіч ластівок і неминуча розплата за вторгнення нагадують події в повісті Івана Франка «Захар Беркут». Тухольці, лише об’єднавшись разом, змогли перемогти нашестя монголів й уникнути соціального гноблення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжетів художніх творів.

Сюжет поеми Івана Котляревського «Енеїда» побудовано на античній основі. Письменник перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців. У поемі І. Котляревського автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу – українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» – Запорозької Січі.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

«Повість минулих літ» належить до оригінальної літератури і є найдавнішою пам’яткою українського письменства. Це літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Відповідь: 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Згадаймо, що героїв Крут возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

Возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом – це провідний мотив поезії Миколи Вороного «Блакитна Панна». Автор витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівавши весну як блакитну панну.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка утверджує незламність духу людини й оптимістичним мотивом (утвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам), і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням.

У вірші Івана Франка «Чого являєшся мені у сні» ліричний герой звертається до своєї уявної коханої. Провідним мотивом твору є поетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене.

Відповідь: 1-Д; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте поему Івана Франка «Мойсей». Згадайте позасюжетний елемент твору. Мойсей розповідає народові алегоричну притчу-казку про те, як дерева обирали собі короля.

Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза – не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев, лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте повість Івана Франка «Захар Беркут». Мирослава – дочка боярина Тугара Вовка. Дівчина не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Вона зробила свій вибір, всупереч проханню батька, якого перестала поважати через його зраду вітчизни.

Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини. Саме про неї йдеться в уривку «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір. Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського й «Тигролови» Івана Багряного.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели

Твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом» є усмішками.

«Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського є повістями.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання композиційних складників літературних творів.

Урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто» має два епіграфи, один з яких: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?».

Григір Тютюнник присвятив свою новелу «Три зозулі з поклоном» не людині, а найвищому людському почуттю: «Любові всевишній…»

Новела «Intermezzo» Михайла Коцюбинського присвячена кононівським полям. Їх власником був Євген Чикаленко, відомий український меценат, який і умовив Михайла Коцюбинського відпочити у своєму маєтку. 

Підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці» має повість Івана Франка «Захар Беркут».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте головного героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». Еней – козацький ватажок, сміливий, відчайдушний, розумний парубок, його батько Анхіз перебуває в царстві мертвих. Еней, шукаючи батька в пеклі, запитує у Сівілли: «Скажи ж, моя голубко сиза… / Чом батька я свого Анхиза / І досі в вічі не видав - Ні з грішними, ні у Плутона…».

Петро Шраменко – головний герой історичного роману Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» . Перед тим, як вирушити рятувати кохану Лесю, він роздумує: «Кого я йду рятовати? Хіба в неї нема жениха боронити? Що я за вартовий такий?..».

Степан Боруля, герой трагікомедії Карпенко-Карого «Мартин Боруля», прагне добутися чиновницької посади: «Умственная робота – висшого порядка предмет! Я, брат, зразу аж плакав, як определили мене в казначейство…».

Максим Беркут – герой повісті Івана Франка «Захар Беркут». Наймолодший син Захара Беркута перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку – Мирославу. Наближаючись до будинків боярських, Максим думав: «Прощай, моя Тухольщино! Прощай, батьку мій, соколе сизий! Прощайте, браття і товариші мої!..»

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поемі «Кавказ» Тарас Шевченко зображує велич Кавказьких гір, а також використовує давньогрецький міф про Прометея.

У вірші Тараса Шевченка «Заповіт» є такі образи-символи: степ (воля), Дніпро (доля українського народу), сім’я вольна, нова (майбутнє).

Іван Франко у творі «Мойсей» обрав біблійну історію. Композиція поеми ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами. 

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені?..» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Ридання голосні, довгі ночі, щастя молоде – художні образи цього твору.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання скеровано на перевірку знання теоретико-літературних понять, уміння розрізняти різновиди лірики.

Виокремлюють лірику пейзажну, філософську, громадянську, патріотичну, інтимну тощо. Щоб визначити, до якого виду лірики належить твір, потрібно проаналізувати його тему та ідею.

Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» належить до інтимної лірики, адже в ньому відображено внутрішній світ закоханої людини, її думки та страждання.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Захар Беркут» є повістю, «Мойсей» – поемою, «Чорна рада» – романом, «Чого являєшся мені у сні?..» – віршем.

Відповідь: 1В, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «В житті ти мною згордувала, / Моє ти серце надірвала, / Із нього визвала одні / Оті ридання голосні – / Пісні» та  «І того дива золотого / Зазнає, щастя молодого, / Бажаного, страшного того / Гріха!» узято з вірша Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..».

Уривки з поеми Івана Франка «Мойсей» – «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу» та «О, якби хвилю вдать, що слова слуха, / І слово вдать, що в хвилю ту блаженну / Вздоровлює й огнем живущим буха!».

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі рядки: «Нема на світі України / Немає другого Дніпра; / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра…»; «Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя. / А то залізете на небо: / – І ми – не ми, і я – не я!».

Уривки  «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п’яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини» та «У всякого своя доля / І свій шлях широкий, / Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком / За край світа зазирає…» є в поемі «Сон (У всякого своя доля…)» Тараса Шевченка.

Відповідь: 1Г, 2А, 3Д, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Під час виконання завдання потрібно уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Максим Рильський належав до київських неокласиків – групи українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття. Неокласиками також були Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен). Неокласики позиціювали себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму.

Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником: «Він любив сонце. Сонце і море – цю незвичайну симфонію барв і звуків…».

Висловлювання «У його особі переміг історик-професіонал, з таким мистецьким хистом відтворює він пройняту грозовими розрядами атмосферу наростання кризи – Руїни, поступову втрату Україною державності...» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури, у якому події відбуваються на тлі доби Руїни.

У повісті «Захар Беркут» Іван Франко розповідає про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Події твору відбуваються в невеличкому українському селі Тухля в Карпатах.

Відповідь: 1А, 2Б, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання скеровано на перевірку знання композиції програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка Мойсея. Твір містить пролог і 20 пісень (роздумів). Композиція поеми ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами та звертаннями Мойсея, його молитвами.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів.

Наталка – головна героїня драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Дівчина давно кохає наймита Петра, вона не хоче одружуватися з возним попри його багатство. Наталку найкраще можна схарактеризувати висловом «Ліпше за милим тужити, як з нелюбом жити».

Захар Беркут з однойменної повісті Івана Франка – ватажок тухольської громади, добрий, волелюбний, чесний, служить інтересам народу. Він справженій велетень у громаді, до думки Захара Беркута дослухаються всі тухольці – «Велетень у громаді, як правда в пораді».

«Як душа чорна, так і милом не змиєш», – так можна схарактеризувати персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Івана Брюховецького. Адже риси характеру Івана – це самолюбство й амбітність, підлість, уміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість.

Грицька Чупруненка, персонажа роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», стосується вислів «Давніх друзів забувають, а при горі споминають». Дружба Грицька з товаришем дитинства «коливається», як стрілка барометра: коли він повернувся із заробітків із грошима, то гордував Чіпкою, коли ж Варениченко поправив господарство, Грицько поновив із ним товариські стосунки.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Іван Котляревський написав поему «Енеїда» і драму «Наталка Полтавка».

Павло Тичина є автором поезій «О, панно Інно…» та «Пам’яті тридцяти».

Перу Івана Франка належать поема «Мойсей» і вірш «Чого являєшся мені у сні?..»

Григорій Сковорода написав байку «Бджола та Шершень» і вірш «Всякому місту – звичай і права».

Авторкою віршованого роману «Маруся Чурай» є Ліна Костенко.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Уривок, позначений літерою Д, описує Михайла Коцюбинського і його новелу «Intermezzo», дійовими особами якої є ниви в червні, сонце, зозуля, жайворонки та інші.

Висловлювання у варіанті Г стосується поеми Івана Франка «Мойсей», а саме прологу до твору, який був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. 

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується видатного новеліста Василя Стефаника, адже саме він прищепив експресіонізм на український ґрунт і втілив його в українську народну тематику. 

Про поему Івана Котляревського «Енеїда» йдеться в рядку Б. Твір є першою пам’яткою українського письменства, укладеною розмов­ною українською мовою; перша поема нової української літератури. І. Кот­ляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання проблематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Біблійний афоризм «Хто взяв меч, від меча й загине» суголосний з основною проблемою повісті «Захар Беркут».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Вислів «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернеш» характеризує Івана Брюховецького, персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», адже це лукава, підступна, хитра й підла людина.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових обставинах. Згадаймо образ Омелька Кайдаша. Він був працьовитою людиною, але схильним до пияцтва. Вислів «Збувся тато клопоту: жито змолотив, а гроші пропив» найбільш влучно характеризує цього персонажа.

Згадаймо головного героя драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля». У недалекому минулому Мартин Боруля жив здоровим трудовим життям, але внаслідок конфлікту з дворянином Красовським пройнявся фантастичним бажанням довести, що він також «уродзоний шляхтич». Вислів рядка В характеризує Мартина. 

«Сміливі завжди мають щастя» – цей вислів стосується Максима Беркута, персонажа повісті Івана Франка «Захар Беркут». Максим – красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, сміливо боровся з монголами. Тяжко поранений, юнак потрапив у полон до монголів, але навіть там думав про те, як врятувати односельців. Саме йому належить ідея загнати монголів у котловину й потопити їх там.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Саме народні перекази про потоплення монгольських загонів стали основою для написання цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір.

В умові завдання подано уривок із поеми Івана Франка «Мойсей», яка має велике значення в історії української літератури й суспільно-політичної думки.

Пролог до цього твору митець написав після закінчення поеми, у ньому Іван Франко звертається до українського народу словами: «Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий, / Та повний віри; хоч гіркий, та вільний, / Твоїй будущині задаток, слізьми злитий, / твойому генію мій скромний дар весільний».

У нашому подкасті ви можете почути стислий аналіз цього та інших творів Івана Франка,

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв, а також уміння впізнавати їх за висловами або цитатними характеристиками. 

Згадаймо повість Івана Франка «Захар Беркут».

Головний герой твору Захар Беркут – тухольський старійшина, знахар. Усе життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи в монаха Акинтія та подорожував по Русі. Саме він звертається до однодумців словами: «Батьки і браття! Нинішня наша побіда — велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се!».

Стислий аналіз повісті – у нашому подкасті.

Зверніть увагу, що образ Захара Беркута є прекрасним прикладом, який можна використати у власному висловленні з української мови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних героїв та жанрів художніх творів.

Палагна – це дружина Івана Палійчука, головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Рита – героїня роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Датан діє в поемі Івана Франка «Мойсей».

У новелі Ольги Кобилянської «Valse melancolique» йдеться про трьох жінок, які своїм світовідчуттям не вписувалися в тогочасний формат пересічних жіночих образів. Марта – одна із цих дівчат.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів, а саме:

• «Тіні забутих предків» – повість Михайла Коцюбинського;
• «Кайдашева сім’я» – повість Івана Нечуя-Левицького;
• «Мартин Боруля» – драма Івана Карпенка-Карого;
• «Захар Беркут» – повість Івана Франка.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та вміння визначати їхні жанри, а саме:

• «Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського – повісті;
• «Мойсей» Івана Франка й «Енеїда» Івана Котляревського – поеми;
• «Чорна рада» Пантелеймона Куліша та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – романи;
• «Чого являєшся мені у сні?..» Івана Франка й «Заповіт» Тараса Шевченка – вірші.
• «Ой летіла стріла» – балада.

Відповідь: 1Г, 2Б, 3В, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів, а саме:

• Палагна і мольфар Юра – це персонажі повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»;
• Ниви у червні, Залізна рука города – образи новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo»;
• Марта й Ганна – це героїні новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique»;
• Тугар Вовк і Бурунда діють у повісті Івана Франка «Захар Беркут»;
• Іван Дідух – персонаж новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

Відповідь: 1А, 2Д, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

У поемі «Мойсей» Іван Франко зображує останні дні 40-річних мандрів єврейського народу пустелею під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське.

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» автор визначає назви дійових осіб, серед яких є Моя утома та Людське горе.

На початку драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» описано старезний, предковічний ліс на Волині. Авторка оспівує красу людських взаємин, незбагненну силу кохання.

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Поемами є твори Тараса Шевченка «Катерина» та Івана Франка «Мойсей»;

вірші – це твори Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного і «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – романи;

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького і «Захар Беркут» Івана Франка – повісті.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Прислів’я «Де чоловік старий, а жінка молода – там рідко згода бува» розкриває ідею драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». До головної героїні посватався заможний і поважний возний Тетерваковський. Виборний села Макагоненко взявся допомогти возному умовити Терпилиху, матір Наталки, та й саму дівчину. «Ну то й що, що старий, але ж багатий», – переконувала Наталку Терпелиха. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини. Саме тому найкраще передає основну ідею твору таке прислів’я: «Де багато господинь, то ту хату хоч покинь».

Для Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка воля його народу була дорожча за життя (рядок Б).

«Робота дратує, а природа лікує» – так можна схарактеризувати позицію ліричного героя новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo», якого втомили люди, їх страждання й болі, місто й вічні незчисленні «треба», «мусиш». Тільки в природі, наголошує автор, можна шукати перепочинку й душевної гармонії. Природа в новелі бере безпосере­дню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Рядки

Увесь народ – його сім’я велика. / Вітчизни небо – це його намет.

Хоч тілом він похилий очерет – / Душа небес торкнулась сонцелика

суголосні із життєвою позицією головного героя поеми Івана Франка «Мойсей».

У цьому творі автор використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства. Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх творів.

Згадаймо сюжет повісті Івана Франка «Захар Беркут»: Мирослава, дочка боярина Тугара Вовка, закохується в сільського хлопця Максима Беркута – сина місцевого старця-бесідника Захара. Ця ж дівчина одного разу провалилася й опинилася біля величезної ведмедиці з ведмежатами. У вирішальну мить Максим Беркут ударом списа поранив ведмедицю, рятуючи Мирославу.

У повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» хлопчик і дівчинка з ворожих родів пасуть вівці, ідеться про Івана Палійчука й Марічку Гутенюк. Мольфар Юра розганяє грозові хмари теж у цьому творі.

У «польову царівну» Галю Ґудзь закохується головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка Варениченко. Він же стає членом земської управи.

Шмат неродючого горба отримав у спадок Іван Дідух – головний герой новели «Камінний хрест» Василя Стефаника. Цей чоловік одчайдушно танцює на подвір’ї польку, прощаючись із селянами перед від’їздом за кордон.

Відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

На малюнку зображено епізод цього твору, коли тухольці обороняються від нападу монгольського війська.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення. Але після того, як Мойсей «на момент» засумні­вався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до нього. Словами «А що ти усумнивсь на момент / Щодо волі моєї, / То, побачивши сю вітчину, / Сам не вступиш до неї…» звертається Єгова до Мойсея.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Беркути дотримують слова навіть ворогові й зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю» узятий із повісті Івана Франка «Захар Беркут»;

автором уривку «Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої внуки – дворяне» є Іван Карпенко-Карий (драма «Мартин Боруля);

у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є рядки «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме у воді й не вмре наглою смертю»;

уривок «Бог нам поміг перенести біди й напасті, він поможе нам вірною любовію й порядочною жизнію буть приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців» узятий з драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Цей твір має підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Руси в ХІІІ віці».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Іван Іскра й Гриць Бобренко діють у романі у віршах «Маруся Чурай», Азазель і Датан – у поемі «Мойсей», Василь Кравчина й фон Крауз – у кіноповісті «Україна в огні», Яким Сомко й Іван Брюховецький – у романі «Чорна рада».

Відповідь: 1Д 2А 3В 4 Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання перевіряє вміння визначати провідний мотив художнього твору. Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..» – це зворушлива сповідь ліричного героя коханій, яка згордувала його почуттям.

Відповідь – Б.