Література XX ст. – Леся Українка

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» – яскравий приклад неоромантизму.

У поезії звучить життєствердний настрій: «Буду жити! Геть думи сумні!..».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання скеровано на перевірку знання жанрів програмових творів.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка роздумує про негаразди в житті та висловлює сподівання на краще.

Віршем також є твір Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»

«Intermezzo» – новела, «Віють вітри» – пісня, «Бджола та Шершень» – байка, «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – послання.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

У поемі «Слово про похід Ігорів» зображено невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців. Князь повів свою дружину за Дін, щоб перемогти половців і здобути особисту славу. Він промовляє слова: «Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути», «Хоробрі, мужні русичі! Загину / Або шоломом Дону зачерпну!»

У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» зображене життя людини в природі, де існує гармонія. Мавка запитує: «Ну, як-таки, щоб воля – та пропала? / Се так колись і вітер пропаде!». Лісова царівна також стверджує: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає».

Головна героїня віршованого роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» зазначає: «Я – навіжена. Я – дитя любові. / Мені без неї білий світ глевкий», «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі».

Мойсеєві (поема Івана Франка «Мойсей») належать слова: «Сорок літ я трудився, навчав, / Весь заглиблений в тобі, / Щоб з рабів тих зробили народ / По твоїй уподобі» і «Хто дав з каменя воду, / Той сей край перемінить на рай / Для свойого народу!»

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка запевняє: якщо вірити в добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії. «Хмари осінні; весна золота; молодії літа; гора крута крем’яная» – це образи із твору «Contra spem spero!».

Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «волі державної; запорозької крові; свяченого ножа; херсонських прерій».

Ліричний герой поезії Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» в монолозі передає лю­бов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами». Художні епітети «мамо, горда і вродлива», «святе синівське право», «люта битва», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

Вірш Дмитра Павличка «Два кольори» написаний у формі монологу сина, у якому він вислов­лює свою любов до матері й подяку за її любов і турботу. Художні образи «незнані шляхи; мамине шиття; сумні і радісні дороги; згорточок старого полотна» є в цій колисковій.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій. 

Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі.

Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Метафора «Я на вбогім сумнім перелозі / Буду сіять барвисті квітки» свідчить про бажання поетеси прислужитись народові.

Назва твору в перекладі з латини означає «без надії сподіваюсь». Ці слова є провідним мотивом поезії.

Цей та інші твори Лесі Українки стисло проаналізовано в нашому подкасті.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та їхніх жанрів, а саме:

• Лаврін і Карпо – герої повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». На початку твору брати обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо свататиме;
• епізодом із повісті є також розповідь про Івана Палійчука, який вирушає на літо на заробітки – випасати овець на полонині (Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»);
• Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», дізнається, що батьки посватали Галю за нелюбом Сидором. Коли Варениченко випадково зустрівся з москалем біля шинку, то умовляє солдата не губити дівочої душі, пропонує гроші, виставляє могорич. Сидір погоджується;
• у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є епізод, коли гетьман дає Кирилу Туру перстень, із яким козака мають пропустити до темниці. За допомогою цього персня запорожець намагається врятувати Сомка;
• виснажливо працює на кам’янистому горбі, що дістався йому в спадок, Іван Дідух – головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест»;
• епізодом із новели також є розповідь про Софію Дорошенко, героїню твору Ольги Кобилянської «Valse melancolique», якій дядько відмовляє в утриманні;
• у поемі Тараса Шевченка «Катерина» батьки виганяють дочку з дому через те, що вона завагітніла від москаля;
• злий дух Азазель з’являється перед пророком Мойсеєм у пустелі, отруюючи його душу сумнівами, у поемі Івана Франка «Мойсей».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати літературні напрями та стилі.

Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» написана в стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це втілено в коханні Мавки до Лукаша.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».

Завдання скеровано на перевірку знання персонажів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

В образі дядька Лева письменниця втілила мудру, зі знанням законів природи людину, яка вміла використовувати дари природи. Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки».

Лісовик у творі – це «малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Образ Водяника в «Лісовій пісні» Леся Українка змальовує так: «Він древній сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий».

Той, що греблі рве є міфічною істотою: «Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

У поемі «Мойсей» Іван Франко зображує останні дні 40-річних мандрів єврейського народу пустелею під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське.

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» автор визначає назви дійових осіб, серед яких є Моя утома та Людське горе.

На початку драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» описано старезний, предковічний ліс на Волині. Авторка оспівує красу людських взаємин, незбагненну силу кохання.

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв програмових творів.

Мавка – центральний персонаж драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». У її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину. Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, але бажання свавільної матері і вміло розставлені сіті Килини змушують Лукаша зрадити те світле почуття, яке зародилося в його серці до лісової дівчини. Наприкінці твору Лукаш бачить прозору постать Мавки, із жалем дивиться на неї й звертається такими словами:

Я душу дав тобі? А тіло збавив!
Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Жіночі образи Мавки й Килини у вірші є алюзією на твір Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

У першому уривку є опосередкована вказівка на Мавку – героїню драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Пригадайте епізод, коли дівчина готова була порізати серпом свою руку, аби не нашкодити живій природі.

В уривку, позначеною цифрою 2, читач легко впізнає Марусю Богуславку, яка випустила з турецької неволі козаків («Дума про Марусю Богуславку»).

Третій уривок передає звернення жінки до моря й вітру, аби вони врятували її коханого. Згадаймо Ярославну – дружину князя Ігоря («Слово про похід Ігорів…»), вона так само  відчайдушно й розпачливо вимолювала життя свого чоловіка в сил природи.

В уривку 4 легко впізнати Катерину – героїню однойменної поеми Тараса Шевченка.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованих для аналізу рядках згадано видатну українську письменницю – Лесю Українку. Саме вона є автором твору, назва якого перекладається «Без надії таки сподіватись…».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи головних героїв програмових творів.

Мавка й Лукаш – центральні персонажі драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. Тобто, зраджуючи духовне в собі, людина стає моторошною потворою.

Трагедію Лукаша влучно описав у листах до свого сина поет Василь Стус: «А смисл “Лісової пісні” – такий, як Ти і пишеш. Є така приказка: краще синиця в жмені, аніж журавель у небі. На жаль, є. Мені такі приказки вкрай не подобаються: журавель у небі – прегарний. Є ще така приказка: дурний думкою багатіє. Вкрай гидка приказка. Такі дурні, що багатіють думкою, – літають перші в космос, пускаються з Магелланом довкола світу, ідуть на багаття з Джордано Бруно. Отож: Мавка – для дурних, Килина – для «розумних». Бо Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, Великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Слова Лукаша перегукуються з рядками вірша Олександра Олеся «Чари ночі»:

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, –

Знов молодість не буде!»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання історії написання того чи того літературного твору.

Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Нацистська окупація вплинула на написання твору «Любіть Україну». У радісну годину визволення Володимир Сосюра створив ліричний образ «вишневої України». Звернімось до тексту поезії: «В грому канонад, що розвіяла в прах / Чужинців в зелених мундирах, / В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях / До весен і світлих, і щирих». Багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів (зверніть увагу, що поезія написана у 1944 році).

Поезія «Contra spem spero!» Леся Українка написала, коли їй виповнилося 19 років. Саме в цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною недугою чи перемогти. У поєдинку з підступною хворобою поетеса відчула жагучу потребу жити повноцінним життям.

Спогади Олександра Довженка про своє дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

У поемі «Мойсей» наявний міфологічний образ Азазеля, у повісті «Тіні забутих предків» – Нявки, у поемі «Кавказ» – Прометея, у драмі-феєрії "Лісова пісня" – Русалки.

Відповідь: ГАВД.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Олександр Олесь, справжнє прізвище якого Кандиба, написав «Чари ночі», Микола Вороний є автором вірша «Блакитна Панна», новелу «Момент» написав Володимир Винниченко, Михайло Коцюбинський – автор твору «Intermezzo».  

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Виконати це завдання допоможе знання головних героїв літературних творів.

Проведіть паралель між образами Марусі Чурай з однойменного твору Ліни Костенко і Мавки з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

У них є чимало спільного, обидві живуть у світі любові, краси, вічних цінностей, а їхні обранці – Гриць і Лукаш – приземлені. «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі», – казала Маруся.  «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», – звертається Мавка до Лукаша.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. Власну життєву позицію вона висловлює категорично: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!"

Відповідь – Г.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)

Кожен літературний твір має певний жанр, який визначаємо, ураховуючи певні його особливості.

Деякі жанри своїх творів пропонують самі автори. Так, «Мина Мазайло» М. Куліша – комедія, «Маруся Чурай» Л. Костенко – роман у віршах, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – повість, а жанр «Лісової пісні» Леся Українка визначила як драма-феєрія.

Відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

На рисунку зображено одного з персонажів античної міфології – Сізіфа, який викочує на гору камінь. Образ Сізіфа переосмислила Леся Українка в поезії «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь!):

                 Я на гору круту кам’яную

                Буду камінь важкий підіймать…

У поемі «Кавказ» Т. Шевченко використав образ Прометея. В інших творах (варіанти А, Б, Г) античних образів немає.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Щоб виконати це завдання, треба знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. А «Лебеді материнства». Підказкою до правильної відповіді є слова В. Симоненка, що стали крилатими: «Вибрати не можна тільки Батьківщину».
2. В «Тигролови». Легко встановити цю відповідність, якщо пригадати героїв роману Івана Багряного «Тигролови», серед яких – згаданий енкаведист майор Медвин.
3. Д «Подвійне коло». Запропонована цитата – початок новели «Подвійне коло», що є однією з восьми новел, з яких складається роман у новелах «Вершники» Ю. Яновського. Крім того, в уривку згадано Половців – родину, змальовану у творі, що теж дозволяє безпомилково встановити правильну відповідь.
4. Б «Лісова пісня». Це слова Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

Цитати з поеми Т. Шевченка «Катерина» немає.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання вимагає від вас знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

В усіх запропонованих творах є міфологічні персонажі.

Так, у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки маємо Перелесника, у поемі «Кавказ» Тараса Шевченка – Прометея, у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Чугайстира, у травестійно-бурлескній поемі «Енеїда» І. Котляревського – Юнону.

Міфологічний персонаж Див – зайвий варіант – наявний у «Слові про похід Ігорів» невідомого автора.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В. 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання з такими ілюстраціями також трапляються в субтесті з української літератури. Не варто гадати, що впродовж підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання треба запам'ятати якомога більше ілюстрацій до творів. Насправді таке завдання перевіряє вашу здатність упізнати героїв за посутніми ознаками.

На запропонованому малюнку легко впізнати Лукаша і Мавку – головних героїв драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Лукаш своєю грою на сопілці розбудив Мавку з довгого зимового сну. Цей епізод є початком твору, і його відтворив автор на своїй картині.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Тобілевич – це Іван Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь, Фітільов – Микола Хвильовий, Лозов’ягін – Іван Багряний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа.

В античній міфології Сізіф – це корінфський цар, який був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, що, досягши вершини, щоразу скочувався вниз.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Мавка і Перелесник діють у драмі-феєрії «Лісова пісня», Мартин Пушкар і Галя Вишняківна – у романі у віршах «Маруся Чурай», Леся Черевань і Шрам – в історичному романі «Чорна рада», Лушня і Чіпка – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Григорій Многогрішний і Медвин діють у романі «Тигролови», Лаврін Кайдаш і Мотря Довбиш – у повісті «Кайдашева сім’я», Іван Іскра й Галя Вишняк – у романі у віршах «Маруся Чурай», Лукаш і Килина – у драмі-феєрії «Лісова пісня».

Відповідь: 1В 2А 3Б 4Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа. В античній міфології Сізіф – це корінфський цар, який був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, що, досягши вершини, щоразу скочувався вниз. Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII — початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада». Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Микола Куліш. «Мина Мазайло». Олександр Довженко. «Україна в огні»

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Петро Шраменко і Леся Черевань діють у романі «Чорна рада», Мавка й дядько Лев – персонажі драми-феєрії «Лісова пісня», Антоніо Пальма й Христя Хуторна діють у кіноповісті «Україна в огні», Мокій Мазайло і Уля Розсоха – герої комедії «Мина Мазайло».

Відповідь: ВАГБ.

ТЕМА: Література кінця XVIIІ – початку XX ст. Тарас Шевченко. Іван Франко. Література XX ст. Леся Українка. Василь Стус

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Леся Українка є автором творів «Contra spem spero!» і «Лісова пісня», Тарас Шевченко написав «Мені однаково» і «Заповіт», автором поезій «Як добре те, що смерті не боюсь я» і «О земле втрачена, явися!» є Василь Стус, перу Івана Франка належать такі твори, як «Гімн» і «Чого являєшся мені у сні».

Відповідь:  ГДВА.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Іван Брюховецький і Петро Шраменко діють у романі «Чорна рада», Дідона й Турн – у поемі «Енеїда», Мартин Пушкар і Гриць Бобренко – у романі у віршах «Маруся Чурай», Килина й Лукаш – у драмі-феєрії «Лісова пісня».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі

узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Цитату «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь тяжкий підіймать…» узято з твору Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути!..» - це уривок з поеми «Слово про похід Ігорів».

Рядки «Народився бог на санях / В лемківськім містечку Дуклі…» є у вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

Цитату «І поверни у дні забуті, / Росою згадок окропи, / Віддай усеблагій покуті / І тихо вимов: лихо, спи!..» узято з поезії Василя Стуса «О земле втрачена, явися!..».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом: хмари осінні / весна золота.

Згадаймо:

• порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві;
• тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова;
• анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф;
• епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових творів.

Цитату «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь тяжкий підіймать…» узято з твору Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути!..» – це уривок з поеми «Слово про похід Ігорів».

Рядки «Народився бог на санях / В лемківськім містечку Дуклі…» є у вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

Цитату «І поверни у дні забуті, / Росою згадок окропи, / Віддай усеблагій покуті / І тихо вимов: лихо, спи!..» узято з поезії Василя Стуса «О земле втрачена, явися!..».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви ліричних творів.

Вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» став своєрідним маніфестом поетеси, утвердженням її позитивного погляду на життя всупереч хворобі, яка підточувала її тіло. «Жити хочу! Геть, думи сумні!» – такою є провідна думка цього твору.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.

Згадаймо лісових мешканців драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Той, що греблі рве – це жвавий та енергійний водний хлопець з занадто бурхливою та непередбачуваною поведінкою: «…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Водяник – це суворий і справедливий дух води, він стежить за порядком та не любить зазіхання з боку чужинців. «Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок».

Лісовик – це голова духів лісу, оберігає лісовий світ. Його характеристика: «…малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Перелесник – це надзвичайно енергійний, жвавий, веселий лісовий хлопець: «…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових творів.

Цитату «На снігу великими літерами було написано: «ФІЙОНА МЕДВИНУ ПРИВІТ ПЕРЕДАВАЛА» узято з роману Івана Багряного «Тигролови».

Рядки «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи. / І жити спішити треба, / Кохати спішити треба / – Гляди ж, не проспи» є у вірші Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

«Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок…» – це уривок з новели Юрія Яновського «Подвійне коло», яка є частиною роману «Вершники».

Цитату «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає» узято з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Турн діє в поемі Івана Котляревського «Енеїда».

Мавка – головна героїня драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Григорій Бобренко – головний герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Чугайстир – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1Г 2А 3Д 4В. 

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» – яскравий приклад неоромантизму.

У цьому творі  звучить життєствердний настрій. Поезія «Contra spem spero!» став своєрідним маніфестом поетеси, утвердженням її позитивного погляду на життя всупереч хворобі, яка підточувала її тіло.

З латинської назва вірша перекладається як «без надії сподіваюсь».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Остапа Вишні – Павло Губенко, Марка Вовчка – Марія Вілінська, Лесі Українки – Лариса Косач, Івана Багряного – Іван Лозов’ягін.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками.

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині й розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. Вона є уособленням світлого й гуманного начала в житті людини, високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби й волелюбності.

Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не любити хлопця. Згодом лісова красуня побачила в Лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав: «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка – це персонажі роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Мавка, Лукаш, Килина діють у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Микола, Макогоненко, Терпилиха – герої драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Чугайстир, Палагна, Юра є в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко викликає чимало асоціацій із драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня».

Трикутник «Маруся – Гриць – Галя» своїми морально-психологічними колізіями нагадує трикутник «Мавка – Лукаш – Килина». Виникає драма нерівні душ – поетичної й буденної. Гриць і справді мовби завис між «небом» і «землею»: він живе «на дві душі». Зрештою, гору бере «земне», а не «небесне», і Бобренко, по суті, повторює драму Лукаша. Йому також дано було щось неординарне, проте – характеру не вистачило, висоти злякався. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками. 

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині й розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. Вона є уособленням світлого й гуманного начала в житті людини, високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби й волелюбності.

Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не любити хлопця. Згодом лісова красуня побачила в Лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав: «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Дідона – героїня поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Чіпка – головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Палагна – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мавка діє в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів. 

Згадаймо, що характерною особливістю композиції драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» є органічне пере­плетення життя двох світів – природи й людини. Лісовими істотами є всі перераховані в завданні персонажі, окрім Килини. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. 

Згадаймо, що характерною особливістю композиції драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» є органічне пере­плетення життя двох світів – природи й людини.

Саме цього твору стосується характеристика Леоніда Новиченка: «поезія рідної природи, сприйнятої через прекрасні фольклорні образи, поезія мрії про щасливе, гармонійне, красиве життя».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

Зверніть увагу, що драма-феєрія – один із жанрових різновидів драми. Цьому виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти. Сценічна дія феєрії відрізняється використанням сценічних ефектів і трюків.

Драми-феєрії виникли в Італії у XVII столітті. Пізніше, у XVIII–XIX століттях, жанр феєрії було активно задіяно в європейському театральному, оперному мистецтві та балеті.

Особливості драми-феєрії:

• фантастично-казковий сюжет;
• дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;
• надзвичайні історії.

Феєрією є п'єса «Лісова пісня» Лесі Українки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка використала давньогрецький міфологічний образ Сізіфа. 

У словах поетеси «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» переосмислено образ Сізіфа, тобто поетеса пише про сізіфову працю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів. 

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині і розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, кому з митців воно належить.

Валер’яну Підмогильному належить висловлювання рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Микола Хвильовий є автором висловлювання, поданому в рядку Д. В уривку йдеться про героя його новели «Я (Романтика)».

Михайло Коцюбинський «дуже був зайнятий своїм оповіданням» (рядок А). Стосунки природи і людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій «Потоплений дзвін»), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись…», – каже про свою «Лісову пісню» Леся Українка (рядок Г)..

Відповідь: 1В 2Д 3А 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання жанрів літературних творів.

Уривок із твору, поданий у рядку А, узятий із соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я»; рядок Б – це уривок із соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; у рядку В йдеться про героя драми-феєрії «Лісова пісня»; у рядку Г подано уривок з історичного роману «Чорна рада»; Терпило, про якого йдеться в уривку в рядку Д, – герой соціально-побутової драми «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.